Відмінності між версіями «Кожедуб Іван Микитович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
Рядок 24: Рядок 24:
  
 
12 серпня 1991 р. Іван Кожедуба не стало. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.
 
12 серпня 1991 р. Іван Кожедуба не стало. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.
 +
 +
[[Файл:KozhedubIM2.jpg|200px|]]
 +
[[Файл:KozhedubIM3.JPG|200px|]]
 +
[[Файл:KozhedubIM4.JPG|200px|]]
 +
[[Файл:KozhedubIM5.jpg|200px|]]
  
 
==Бібліографія:==
 
==Бібліографія:==

Поточна версія на 18:52, 30 листопада 2016

Іван Микитович Кожедуб

народився — 08.06.1920
місце народження — Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, УНР(Сумська область, Шосткинський район)
дата смерті — 08.08.1991
місце смерті — м. Москва
місце поховання — Новодівичий цвинтар м. Москва

Іван Микитович Кожедуб (нар. 8 червня 1920, Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, УНР - пом. 8 серпня 1991, Москва, РРФСР, СРСР) - радянський льотчик-ас німецько-радянської війни, тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Маршал авіації (1985).

Життя і діяльність

Народився в українській селянській родині в селі Ображіївка (зараз Сумська область, Україна). Закінчивши у рідному селі семирічну школу, вступив у 1934 до школи робітничої молоді в Шостці. У 1936 р. вступив до Шосткінського хіміко-технологічного технікуму і одночасно навчається в місцевому аероклубі. У квітні 1939 р. він здійснив свій перший політ над льотним полем аероклубу. Після закінчення навчання в технікумі і аероклубі на початку 1940-го року його приймають до Чугуївського авіаційного училища. В 1941 р. І. Кожедуб закінчив училище у званні сержанта і, як один з кращих курсантів, був залишений інструктором.

Восени 1942 р. після чисельних прохань і рапортів старший сержант І. Кожедуб був направлений до Москви на пункт збору льотно-технічного складу, звідки потрапив у 240-й винищувальний авіаполк. 13 березня 1943 р. був направлений на Воронезький фронт. Кожедубу при розподілі бойової техніки дістався літак Ла-5 з написом на борту «Имени Валерия Чкалова» і бортовим номером «75». 6 липня 1943 р. під час боїв на Курській дузі на 40-му бойовому вильоті він збив перший ворожий літак. 23 липня 1943 р. за успішні бойові дії лейтенант Іван Кожедуб одержав першу урядову нагороду - орден Червоного Прапора і був призначений командиром ескадрилії. У вересні 1943 р. І. Кожедуб брав участь у боях за Дніпро. За 10 днів бойових дій він знищив 11 ворожих літаків. 4 лютого 1944 р. І. Кожедубу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу за 146 бойових вильотів і 20 збитих літаків противника. В травні 1944 р. І. Кожедуб отримав літак Ла-5Ф, який придбав на свої кошти 70-річний бджоляр В.В.Конєв з колгоспу «Більшовик» Сталінградської області. На цьому літаку він збив 8 машин ворога.

В день авіації - 19 серпня 1944 р. І. Кожедуб був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». На цей час на його бойовому рахунку було 48 знищених літаків противника. Тоді ж Івана Микитовича призначили заступником командира 176-го Гвардійського авіаційного полку, який виконував завдання методом так званого вільного полювання. Це військове з'єднання першим отримало нові винищувачі Ла-7. Іван Кожедуб отримав літак з бортовим номером «27». На цьому літаку він збив 17 машин ворога. 19 лютого 1945 р. в бою над Одером І. Кожедуб знищив реактивний ворожий літак МЕ-262. 17 квітня 1945 р. на п'ятому за день бойовому вильоті І. Кожедуб збив два останніх ворожих літаки - винищувачі FW-190. Війна скінчилася.

В льотній біографії І. Кожедуба значиться також два збитих у 1945 р. літаки Р-51 «Мустанг» ВПС США, які атакували його, прийнявши за німецький літак.

Всього за період Великої Вітчизняної війни І. Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, провів 120 повітряних боїв, збив 62 ворожих літаки, не враховуючи збиті ним американські літаки. 18 серпня 1945 р. гвардії майор І. Кожедуб був нагороджений третьою медаллю «Золота Зірка». Крім того, він нагороджений 2 орденами Леніна, 7 орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної Війни 1-го ступеня, 2 орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Вітчизні в ПС СРСР» III ступеня, багатьма орденами та медалями інших країн.

У 1949 р. гвардії підполковник І. Кожедуб закінчив Військово-повітряну академію, а в 1956 р. - Академію Генштабу. Після закінчення академії І. Кожедуб був призначений першим заступником начальника Управління з бойової підготовки ВПС, з травня 1958 р. по 1964 р. був першим заступником командуючого ВПС Ленінградського, Московського військових округів. Згодом з посади командуючого ВПС Московського округа І. Кожедуба знову перевели на посаду першого заступника начальника Управління з бойової підготовки ПВС.

У 1950-1953 рр. він брав участь у війні в Кореї, де командував 324-ю винищувальною дивізією у складі 64-го винищувального авіаційного корпусу. З березня 1951 р. по лютий 1952 р. льотчики дивізії під командуванням І. Кожедуба отримали 216 перемог, втративши 27 літаків (9 пілотів загинули).

До 1970 р. Іван Микитович регулярно літав на винищувачах, освоїв десятки типів літаків та вертольотів. Останні польоти здійснював на літаку МІГ-23. У 1985 р. І. Кожедубу було присвоєно військове звання - Маршал авіації.

12 серпня 1991 р. Іван Кожедуба не стало. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.

KozhedubIM2.jpg KozhedubIM3.JPG KozhedubIM4.JPG KozhedubIM5.jpg

Бібліографія:

Афоніна, Анжела. Перший ас Другої світової [Текст] / А. Афоніна // Наука і суспільство. - 2010. - № 5-6. - С. 51-54

Вертіль, Олександр. Небо і земля Івана Кожедуба. Маловідомі факти з життя уславленого льотчика-винищувача [Текст] / Олександр Вертіль // Урядовий кур'єр. - 2010. - 8 червня. - С. 19: портр.

Десять українців, які воювали у семи арміях [Текст] // Урядовий кур'єр. - 2015. - 8 травня. - С. 6: фото

Дорош, Євген. Що в пам'ятнику тобі моєму?... [Текст]: 8 червня виповнюється 95 років із дня народження легендарного українського льотчика-аса Івана Кожедуба / Євген Дорош // Пенсійний кур’єр. - 2015. - № 23 (червень). - С. 12

Лапікура В., Лапікура Н. Про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського.- Київ: Грані-Т, 2008. - 120 с.

Мойсєєв, В’ячеслав. Іван Кожедуб: наука перемагати [Текст] / В’ячеслав Мойсєєв // Урядовий кур'єр. - 2004. - 16 жовтня. - С. 7

Нестеренко, Петро. Безстрашний сокіл з Ображіївки [Текст]: І.М.Кожедуб / Петро Нестеренко // Урядовий кур'єр. - 2005. - 3 червня. - С. 13

Нестеренко, Петро. Лицар п'ятого океану [Текст]: Тричі Герою Радянського Союзу, маршалу авіації Івану Микитовичу Кожедубу 8 червня 2010 року виповнилося б дев'яносто / Петро Нестеренко // Сільські вісті. - 2010. - 8 червня. - С. 1-2 : портр.

Сто видатних українців / Н. В. Астапенко, О. К. Барашкова, А. В. Дарибогова та ін. - К.: Вид-во "Арій", 2006. - 495 с.: портр. - (Сер. "Сто великих").

Шуневич, Владимир. Анна Кожедуб, внучка знаменитого летчика: "Недовольные требовательностью деда армейские острословы за глаза называли его триждыдубом. Дед не обижался..." [Текст] / Владимир Шуневич // Факты и комментарии. - 2011. - 11 августа. - С. 6: фото

Хорошевський, Андрій Юрійович. Проект "Україна". Галерея національних героїв / Андрій Хорошевський. - Харків : Бібколектор, 2012. - 409,[1] с.: портр., 4 л. іл.

Web-ресурси

Іван Кожедуб - великий українець. http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/06/8/42013/

Іван Кожедуб http://heroes.profi-forex.org/ua/kozhedub-ivan-nikitovich

Довідка про героїчний життєвий та бойовий шлях тричі Героя Радянського Союзу Маршала авіації І.М.Кожедуба http://old.kharkivoda.gov.ua/en/document/view/id/