Каніковський Іван Семенович
Іван Семенович Каніковський
Дата народження — 25.07.1910
Місце народження — с. Диківка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Знам’янський район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 24.05.1973
Місце смерті — м. Кишинів, Молдавська РСР
Місце поховання — центральне (Вірменське) кладовище, м. Кишинів
Іван Семенович Каніковський (25 липня 1910 року, с. Диківка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Знам’янський район, Кіровоградська область, Україна) – 24 травня 1973 року, м. Кишинів, Молдавська РСР) – видатний педагог, Герой Соціалістичної Праці, заслужений вчитель Молдавської РСР, відмінник народної освіти.
Життя і діяльність
Каніковський Іван Семенович народився 25 липня 1910 року в селі Диківка Олександрійського повіту Херсонської губернії в молдавській сім'ї. Закінчив Диківську семирічку. Коли Івану виповнилося 14 років у нього померла мати, а ще через кілька років пішов із життя і батько, і хлопець залишився круглим сиротою.
У 1928 році Іван Каніковський разом зі своїми ровесниками поїхав до Харкова, на будівництво тракторного заводу. У 1930 році за комсомольською путівкою вступив на навчання до педагогічного технікуму в місті Балта Одеської області, потім ще рік навчався на педагогічних курсах у Тирасполі. Після випуску у 1934 році був направлений до Буторської середньої школи Григоріопольського району Молдавської РСР. Спершу Іван Семенович працював учителем початкових класів, а з 1937 року – вчителем історії і географії. Одночасно заочно навчався в Одеському педагогічному інституті, але встиг закінчити лише три курси.
У вересні 1939 року молодий педагог став солдатом. Брав участь у фінській кампаній, де служив заступником командира зенітної роти з політчастини. І. Каніковський був учасником визволення Червоною Армією Західній Білорусії у 1939 році. Отримав легке поранення.
Далі – Друга світова війна. Свій перший бій Іван Семенович прийняв у складі 44-го стрілецького полку 42-ї стрілецької дивізії в Брестській фортеці в Білорусії. 24 червня 1941 р. був поранений, потрапив у полон. Перебував у концтаборах на території Польщі і Румунії. Звільнений військами Червоної Армії у 1944 році з концтабору Слободзія, що в Румунії. Брав участь в боях на завершальному етапі війни, звільняв Болгарію, Югославію, Угорщину. У листопаді 1944 року у боях на вулицях Будапешта Іван Каніковський був тяжко поранений розривною кулею із крупнокаліберного танкового кулемета. День Перемоги він зустрів у госпіталі. У 1945 році був демобілізований.
Після війни фронтовик повернувся до Молдавії, де на нього чекала сім’я. Знову занурився у педагогічну діяльність. Працював інстуктором Дубоссарського районного відділу народної освіти. У 1947-1948 рр. – завідувач відділу народної освіти Дубоссарського райкому КП Молдавської РСР. 1948 року повернувся до школи – став директором Теленештської середньої школи. Знову очолив роботу райвно. Весь свій педагогічний досвід, організаторські здібності Іван Семенович віддавав відновленню і зміцненню мережі шкіл і дошкільних установ району. З 1966 року працював учителем географії в середній школі села Теленешти. Своїм глибоким знанням предмета, високою педагогічною майстерністю, любов’ю до дітей І. С. Каніковський здобув велику повагу з боку учнів, батьків і колег по роботі. Він домагався повної успішності учнів зі свого предмета, цікаво організовував позаурочну роботу. Багато уваги приділяв краєзнавчій роботі. Створений за його ініціативи музей рідного краю став зразковим у Молдавії. Праця талановитого педагога булла гідно поцінована: у 1967 році І.С. Каніковський отримав високе звання заслуженого вчителя Молдавської РСР. У своїй повсякденій педагогічній роботі спирався на ідеї видатного педагога В. О. Сухомлинського, щодо важливості морального і трудового виховання, всіляко сприяв широкому впровадженню в молдавських школах передового досвіду педагогів-новаторів, зокрема і досвіду Богданівської середньої школи на чолі з І. Г. Ткаченком.
За плідну працю на освітянській ниві у липні 1968 року Івану Семеновичу Каніковському було присвоєне почесне звання Героя Соціалістичної Праці. Ця подія сталася у Москві на Всесоюзному з’їзді вчителів, у роботі якого він брав участь.
Іван Семенович разом з дружиною Євгенією Антонівною виростили і виховали трьох синів і доньку, яким дали вищу освіту.
Видатний педагог працював у школі до виходу на пенсію в 1970 році. Неодноразово обирався членом бюро Теленештського РК КП Молдавії, депутатом місцевих Рад народних депутатів, головою Теленештського райкому профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ. Останні роки жив у родині сина в Кишиневі.
Помер Іван Семенович Каніковський 24 травня 1973 року. Похований на центральному (Вірменському) кладовищі у Кишиневі.
Память
У школах, архівах Молдови зберігається багато цікавих і цінних матеріалів про видатного педагога-героя, бережуть пам’ять про славетного голову родини Каніковських його діти, онуки і правнуки.
Нагороди
Заслужений вчитель Молдавської РСР (1967);
Герой Соціалістичної праці (1968);
Орден Леніна і золота медаль «Серп і Молот» (1968);
Нагороджений відзнакою «Відмінник народної освіти Молдавської РСР».
Бібліографія
Рябошапка, Олександр. А пам’ять живе : про Героя Соціалістичної Праці І. С. Каніковського / Олександр Рябошапка // Кіровоградська правда. – 1989. – 24 січня. – С. 4.
Рябошапка, Олександр. А серце залишилось тут / Олександр Рябошапка // Сільське життя. – 2013. – 22 травня. – С. 4.
Рябошапка, Олександр. Випускники моєї школи / Олександр Рябошапка // Народне слово. – 2015. – 14 жовтня. – С. 9.
Рябошапка, Олександр. З берегів Інгульця / Олександр Рябошапка // Сільське життя. – 2017. – 18 березня. – С. 6 : фото.
Рябошапка, Олександр. Іванова хоробрість, сила і відвага / Олександр Рябошапка // Знам'янські вісті. – 2010. – 8 грудня. – С. 4.
Рябошапка, Олександр. Пам’ять нас зобов’язує / Олександр Рябошапка // Сільське життя. – 2014. – 31 травня. – С. 6 : портр.
Web-ресурси
Всесоюзный съезд учителей, 2-4 июля 1968 (Научная педагогическая библиотека имени К. Д. Ушинского)
Герои Социалистического Труда Молдавии (Википедия)
25 июля родились... (LiveInternet)
Каниковский Иван Семёнович (Вики поиск)
Каниковский Иван Семёнович (Википедия. Свободная энциклопедия)