Завгородній Ларіон Захарович
Ларіон Захарович Завгородній (16 березня 1897, с.Кошарка (Юзефівка), Київська губернія (нині с.Йосипівка Новомиргородського району Кіровоградської області) – 9 лютого 1923, м.Київ) – військовий діяч часів УНР, отаман Холодного Яру.
Життя і діяльність
Завгородній Ларіон Захарович, справжнє прізвище Загородній, народився 16 березня 1897 року в селі Кошарки (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії. Закінчив церковно-приходську школу. Під час Першої світової війни служив у 241-му Пензенському запасному полку, згодом – у 32-у Сибірському полку, де до січня 1917 року служив підпрапорщиком у кінній розвідці. Згодом – прапорщиком. На фронті був отруєний газами. Восени 1917 року демобілізований за станом здоров’я і відправлений у безстрокову відпустку додому.
В листопаді – грудні 1918 року разом зі збільшовиченим матросом Поліщуком та росіянином Даніловим створив повстанський загін (500 селян). У серпні 1919 року під час денікінської окупації зібрав загін у 25 шабель і почав діяти в районі Златополя. А в дні більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського. Під час Знам’янського повстання 1920 року влився до повстанського загону Василя Кваші, який оперував в Нерубаївському лісі та його околицях. Коли на їхній терен прийшла 1-а Олександрійська (Степова) дивізія під керівництвом Костя Блакитного, Кваша і Завгородній приєдналися до неї. Близько трьох місяців Завгородній служив значковим у Степовій дивізії. Коли степовики в другій половині жовтня 1920 року відійшли на південь, Завгородній залишився воювати в рідній місцевості, влившись до загону Пилипа Хмари, де був чотовим. У 1921 році Завгородній – командир 1-го Холодноярського кінного полку, який підпорядковувався безпосередньо Пилипові Хмарі. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах. В жовтні 1921 року об’єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Архипа Бондаренка.
У 1922 році Завгородньому підпорядковувались отамани Мефодій Голик-Залізняк, Денис Гупало і Чорний Ворон (Лебединський). Влітку ці загони (попри нечисельність) почали називатися полками: Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона. Загальне керівництво здійснював Герасим Орел-Нестеренко.
Заарештували Ларіона Завгороднього 29 вересня 1922 року у м. Звенигородці на інспірованому чекістами “з’їзді отаманів”. Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла смертний вирок Ларіону Завгородньому, який загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці.
Відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» повстанські та партизанські загони Холодноярської республіки визнані борцями за незалежність України у ХХ столітті.
На День Незалежкості України між селами Турія і Йосипівка, Новомиргородського райому відкрито і освячено пам’ятний знак на честь отамана. Домігся дозволу на його відкриття внук Ларіона Захаровича Віктор Петрович, котрий проживає у Канежі.
Бібліографія
Періодичні видання
Багацький, Л. Стоп’ятдесятилітня історія триває / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2011. - 31 травня. - С. 7
Ковальчук, Г. Вшановуючи героїв / Г. Ковальчук // Народне слово. - 2007. - 6 вересня. - С. 3
Ларіон Захарович Загородній – Миколаївський та Холодноярський отаман / В. Шкварець // Емінак: Науковий щоквартальник. 2007. - № 1(1). - С. 59-60. - Бібліогр.: 5 назв. - укр.
Web-ресурси
Вище військове керівництво Холодного Яру в 1917 - 1922 роках
День в історії – народився отаман Іларіон Завгородній (ФОТО)
Завгородній Ларіон Захарович (ФОТО)
Ларіон Загородній. Останній бій Холодного Яру у Лук'янівській тюрмі
На Кіровоградщині пом’януть отамана Ларіона Загороднього
Начерк до історії Холодноярської організації 1917 - 1922 років
Суд Київщини майже через 100 років реабілітував холодноярських отаманів (ФОТО)