Ждаха Амвросій Андрійович

Амвросій Андрійович Ждаха (при народженні Смаглій)

Дата народження — 20(06).12.1855
Місце народження — м. Ізмаїл, Ізмаїльський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія
Дата смерті — 08.09.1927
Місце смерті — м. Одеса, Українська РСР, СРСР
Місце поховання — м. Одеса, Другий християнський цвинтар

Амвросій Андрійович Ждаха (20 (6) грудня 1855, м. Ізмаїл, Ізмаїльський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія (нині Одеська область, Україна) – 08 вересня 1927, м. Одеса, Українська РСР, СРСР) – український ілюстратор і художник.

Життя і діяльність

Творча спадщина художника –
вагомий внесок до національного
образотворчого мистецтва України.
Іван Козирод, мистецтвознавець.

Амвросій Андрійович Ждаха народився 20 (6) грудня 1855 року в місті Ізмаїлі. Його батько – Андрій Ждаха – походив із задунайських запорожців, мати – Уляна Смаглій – родом із села Лелеківка, що на Київщині. Згодом родина переселилася до Очакова, а потім – до Одеси.

Сім'я була культурною, шанувала мистецтво. Батько добре грав на бандурі і часто акомпанував матері, яка гарно співала. Квартира родини Ждахів нагадувала маленький музей, в якому буди зібрані предмети декоративно-вжиткового мистецтва та народний живопис.

Амвросій почав малювати з шести років, виявляючи творчі здібності та захоплення образотворчим мистецтвом. Через брак коштів батьки не могли розвивати талант сина і підтримувати його захоплення. Вступивши до Одеської художньої школи, хлопець був змушений її залишити.

У 1871 році він закінчив Одеське повітове училище, паралельно відвідуючи недільні безкоштовні класи Одеського Товариства красних мистецтв. Після закінчення училища Амвросій працював креслярем у залізничних майстернях Одеси, але батьки вирішили, що син має стати військовим. У 1873 році А. Ждаха вступив до Єлисаветградського юнкерського кавалерійського училища.

Єлисаветградське юнкерське кавалерійське училище

Амвросій одразу активно включився у культурно-мистецьке життя міста: познайомився із засновниками Єлисаветградського українського театру, відвідував аматорський драматичний гурток М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого; разом з іншими юнкерами взяв участь у першій постановці «Вечорниць» П. Ніщинського, яка відбулася у приміщенні Єлисаветградського громадського зібрання.

Любов до українського мистецтва перемогла бажання присвятити себе військовій справі, хоча захоплення кіньми, яких художник майстерно малював, збереглося на все життя.

Через деякий час Амвросій залишив училище і пішов працювати в Одеські залізничні майстерні. Він брав уроки з малюнку та живопису у відомого художника Віктора Ковальова, який, навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, жив на квартирі разом з Т. Шевченком (1844-1845 рр.).

У 1880 році Ждаха планував вступати до Петербурзької Академії мистецтв, склавши екстерном іспити за гімназичний курс, проте роком пізніше вступив до Школи малювання і креслення Одеського Товариства красних мистецтв, щоб отримати професію. У 1887 році Амвросій влаштувався креслярем до Земського банку Херсонської губернії і пропрацював на цій посаді 32 роки. Часті службові відрядження по селах губернії дали йому змогу близько познайомитися з народним побутом, з літературним і художнім фольклором, знаходити теми для творчості.

Вільний час Амвросій Андрійович присвячував удосконаленню майстерності художника. Він багато працював, відвідував музеї, займався самоосвітою. Значний вплив на формування А. Ждахи як українського художника мали Стара Одеська Громада, український театр і Братерство Тарасівців. Він був у тісних творчих стосунках із М. Кропивницьким, П. Ніщинським, Є. Чикаленком, В. Боровиком. Зокрема, у 1883-1885 роках художник розробив ескізи українських історичних костюмів та народного одягу для професійної трупи театру М. Кропивницького та М. Старицького, яка гастролювала в Одесі.

У 1890 році картини митця демонструвалися на першій виставці Товариства південноросійських художників.

У червні 1908 року Амвросій Ждаха розпочав ілюструвати Євангеліє у містечку Кременці на Волині, де він жив у родині своєї доньки впродовж 1908-1910 років. Художник створив близько п’ятисот малюнків сюжетів, типажів, буквиць, узорчатих заставок і кінцівок до українського «Євангелія». До цієї роботи майстра спонукало бажання вшанувати пам’ять сина Андрія, який загинув у російсько-японській війні 1904-1905 років. Ілюструвати Святе Писання автор продовжував до 1924 року, але воно так і не вийшло друком.

У 1911 році Амвросій Андрійович взяв участь у першій виставці українських художників у Києві.

На початку 90-х років Амвросій Ждаха захопився історико-етнографічною тематикою, яка стала головним напрямком його творчості. За порадою Миколи Лисенка, художник створив (1893-1914 рр.) три серії графічних композицій у вигляді поштових листівок, виконаних у техніці акварелі, з текстами і нотами українських народних пісень, використавши всі засоби, щоб підкреслити українські національні традиції через одяг, орнамент, особливості флори й фауни.

Перша серія листівок з цими композиціями вийшла у 1911 році у київському видавництві «Час». Гонорар за неї Ждаха перерахував до фонду спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Києві. Друга серія вийшла майже водночас із першою, а третю, підготовлену перед початком Першої світової війни (1914 р.), було видано за кордоном. Листівки друкували у Лейпцигу (Німеччина) та Празі (Австро-Угорська імперія). Перша світова війна завадила випустити й «Альбом малюнків до українських народних пісень А. Ждахи», в якому планувалося опублікувати не тільки твори художника, а й тексти пісень і ноти до них. Було підготовлено до друку і четверту серію листівок – з ілюстраціями до жартівливих українських народних пісень, проте вона так і залишилася в архіві художника.

Українські народні пісні в акварелях А. Ждахи

Листівки-репродукції з акварелями Амвросія Ждахи до українських народних пісень мають величезну культурну і наукову цінність як пам’ятки, за якими можна вивчати українську етнографію та фольклор.

Амвросій Ждаха перший з українських графіків розпочав роботу над комплексним оформленням «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.

У вересні 1894 року Авмросій Андрійович вирушив на батьківщину поета, де працював над серію акварелей. Він обійшов майже усі місця, пов’язані з Кобзарем, робив замальовки краєвидів Кирилівки та її околиць. Відомо, що художник проілюстрував вісімнадцять творів Т.Г. Шевченка. З 1896 по 1901 рік він створив 39 ілюстрацій до «Кобзаря».

За планом видавництва художник мав підготувати 75 ілюстрацій, але роботу не було завершено. Замість неї видавництво «Час» у 1914 році видало ювілейну серію брошур з окремими творами поета. Обкладинку цього видання виконав А. Ждаха.

Обкладинка та ілюстрації до «Кобзаря» А. Ждахи

До ілюстрування «Кобзаря» художник повернувся після 1917 року. На виставці, присвяченій пам’яті поета, яка відбулася в березні 1921 року в Державній бібліотеці ім. Т. Шевченка в Одесі, експонувалися роботи художника на шевченківські теми.

Амвросій Андрійович багато працював у галузі книжкової графіки, оформляв та ілюстрував переважно книжки українських письменників: роман П. Куліша «Чорна рада» (1901), «Оповідання про Антона Головатого» М. Комарова (1901), оповідання Г. Квітки-Основ'яненка «Добре роби – добре й буде» (1906), історичну повість Ф. Равати-Гавровського «При битій дорозі» (1912), повість Є. Гребінки «Чайковський» (1914), етнографічний збірник «Українське весілля» (1905).

Художник був автором ескізів обкладинок та заставок журналів, видавничих знаків та екслібрисів; колекціонував козацьку зброю, цікавився питаннями етнографії України; створив два альбоми власних малюнків жіночого та чоловічого одягу, альбом акварелей писанок, велику кількість ескізів-проєктів інтер’єру й меблів, виконаних у традиціях українського бароко; зібрав і записав два томи творів української усної народної творчості.

Ескізи інтер’єру та меблів А. Ждахи

Амвросій Андрійович взяв участь як гравер у конкурсі проєктів-ескізів національних паперових грошей та грошових знаків (1917-1921 рр.).

З 1924 року А. Ждаха викладав курс лекцій з українського декоративно-ужиткового мистецтва в Одеському політехнікумі (пізніше інституті) мистецтв і торгівельно-промисловій школі. Він був членом Одеського Товариства художників імені Костанді.

Амвросій Андрійович Ждаха помер 8 вересня 1927 року через багаторічну хворобу. Він був похований у місті Одесі на 2-му Християнському цвинтарі.

Пам’ять

У 1993 році львівська вулиця Артільна на честь українського художника-графіка отримала назву – вулиця Ждахи.

У місті Миколаєві є провулок Амвросія Ждахи.

В Одеському історико-краєзнавчому музеї зберігається частина творчої спадщини митця: два альбоми із 250 аркушами неоприлюднених ілюстрацій А. Ждахи до «Євангелія».

В архіві київської науково-технічної бібліотеки Держбуду УРСР (нині – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного) зберігаються сім подорожніх альбомів з малюнками та акварелями окремих куточків природи, різноманітних сільських будівель, інтер'єру, хатнього начиння, деталей одягу, а також 39 малюнків до «Кобзаря», які ілюструють 18 творів Тарас Шевченка. Менш значна частина малюнків знаходиться в приватних колекціях.

У 2014 році до Кропивницького музею музичної культури ім. Кароля Шимановського надійшла колекція з 21 листівки-ілюстрації А. Ждахи до народних пісень. Це був подарунок музею від відомого колекціонера Юрія Тютюшкіна.

Книжкове видавництво «Емма» в 2019 році випустило подарункове видання «Кобзаря» з ілюстраціями одеського графіка. В оформленні книги було використано 490 малюнків митця. На Всеукраїнському конкурсі того ж року «Кобзар» отримав гран-прі в номінації «Найкраща книга України».

Бібліографія

Босько Володимир Миколайович. [ Ждаха Амвросій Андрійович ] // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 273: фото.

Дмитрієнко М. Ф. Ждаха Амвросій Андрійович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / Ред. рада: В. М. Литвин, В. А. Смолій та ін. – К.: Наук. думка, 2005 – Т. 3. – С. 143-144: автопортр., іл.

Ждаха // Словник художників України / АН УРСР; ред. колегія: М. П. Бажан, В. А. Афанасьєв, П. О. Білецький та інші. – К.: УРЕ, 1973. – С. 83: іл.

Ждаха Амвросій Андрійович // Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. – К. : Українська енциклопедія, 1997. – С. 239.

Ждаха Амвросій Андрійович // Митці України: енцикл. довід. / укл. М. Г. Лабінський, В. С. Мурза, ред. А. В. Кудрицький. – К.: «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 244.

Классова Олена. Художні листівки Амвросія Ждахи – ілюстрації до українських народних пісень у фондах музею музичної культури ім. Кароля Шимановського // Десятиріччя Куценківських читань: лютий 2008-2018. / Олена Классова. – Кропивницький: КОД, 2017. – С. 45-50.

Крикун Г. Ф. Ждаха Амвросій Андрійович // Енциклопедія Сучасної України: в 25 т. / НАНУ, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К., 2009 – Т. 9. – С. 521-522: фото, іл.

Шевченко Сергій Іванович. На пам’ятник Кобзареві (Амвросій Ждаха) // Вершники на Інгулі. / С. І. Шевченко. – Кіровоград: Авангард, 2013. – С. 76-79.

Шевченко Сергій. На пам’ятник Кобзареві [Амвросій Ждаха] // Кавалерія: від Єлисаветградського офіцерського кавалерійського училища до Української кіннотної військової школи ім. Будьонного (1850-і – 1930-і рр.): книга-альбом / авт. Сергій Шевченко; фото, архівні, картограф. матеріали Олександр Чуднов. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. – С. 61-64: фото.

Босько В. Незвичайний випускник Єлисаветградського кавалерійського училища: Замість служби «царю и отечеству» Амвросій Ждаха служив українському мистецтву / В. Босько // Народне слово. – 2001.– 23 серпня. – С. 4.

Вільшанська Оксана. Меблі Амвросія Ждахи / Оксана Вільшанська // Народне мистецтво. – 2002. – № 1-2. – С. 62-64.

Забочень Михайло. Дослідник і пропагандист народного мистецтва А. А. Ждаха / Михайло Забочень // Народна творчість та етнографія. – 1980. – № 5. – С. 100-102: іл., фото А. Ждахи.

Забочень Михайло. Ілюстратор українських народних пісень Амвросій Ждаха / Михайло Забочень // Народна творчість та етнографія. – 1963. – № 1. – С. 100-106: іл.

Козирод Іван. Згадаймо Ждаху – митця: Ждаха Амвросій / Іван Козирод // Українська культура. – 2006. – № 3-4. – С. 18.

Петраков В. Кавалеристы – филокартистам: Среди выпускников Елисаветградского кавалерийского училища оказались два прекрасных художника – Амвросий Ждаха и Константин Подушкин / В. Петраков // Независимая газета. – 2001. – 4 мая. – С. 14.

Чєн Н. В. Амвросій Ждаха та його мистецтво / Н. В. Чєн // Мистецтво в школі. Музика, образотворче мистецтво, художня культура. – 2015. – № 11. – С. 27-32: кольорова вкладка, фото.

Шевченко Сергій. До ювілею Кобзаря / Сергій Шевченко // Народне слово. – 2013. – 10 жовтня. – С. 8.