Добровольський Спиридон Петрович
Спиридон Петрович Добровольський (5 листопада 1962 р., м. Світловодськ Кіровоградської області – 14 лютого 1992р., м. Світловодськ) – тележурналіст, народний депутат України 1-го скликання (18.03.1990–14.02.1992).
Життя і діяльність
Добровольський Спиридон Петрович народився 25, за іншими даними – 26 грудня 1894 року в селі Єлизаветівка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині – село Нововодяне Новоукраїнського району Кіровоградської області) у великій незаможній родині. Він був 16 дитиною в сім`ї. У своїй книзі спогадів «Про моє дитинство і братову юність» (К., 1971) Спиридон Добровольський писав: «…За мого раннього дитинства сім`я наша складалася з десяти чоловік – з батьків, чотирьох братів і чотирьох сестер». Юний Спиридон Добровольський учився в Диминській народній земській школі. Згодом закінчив двокласну міністерську школу. За свідченням наукової співробітниці Кропивницького міського літературно-меморіального музею І. Карпенка-Карого Наталії Мельниченко, Спиридон Добровольський «безкоштовну освіту здобув у Херсонській військово-фельдшерській школі. Після її закінчення у 1912 році за положенням повинен був три роки відслужити у війську. Але служити довелося майже п`ять років – почалася Перша світова війна. Муштра у царській армії викликала у хлопця відразу». Згадуючи ті часи, Спиридон Петрович писав: «Я на власній шкурі зазнав усіляких знущань, відчув усю принизливість і безправ`я нижчого чину». Цей період письменник пізніше відобразив у своїх ранніх творах «Махдав», «Шукач правди», «Зуб за зуб» та інших. Тому у жовтні 1917-го року Спиридон Добровольський добровільно вступив до лав Червоної Армії.
Брав участь у боях на Ашхабадському фронті, воював проти басмачів у Середній Азії. Працював начальником військового лазарету в східній Бухарі. Після демобілізації поїхав до Києва, щоб учитися. Та невдовзі, у 1924 році, повернувся до Єлисаветграда, де працював фельдшером на малярійній станції. Саме в цьому місті Добровольський розпочав свою літературну діяльність. У газеті «Червоний шлях» під псевдонімом П. Леміш друкувалися його нариси, фейлетони, невеличкі оповідання. Редактором газети на той час працював Микола Куліш, про якого Спиридон Петрович писав: «З глибокою шаною я згадую цю доброї душі людину, котра прищепила мені любов до рідного слова, української літератури».
У 1926 році письменник переїхав до Ростова-на-Дону, де працював у газеті «Червоний прапор», що виходила українською мовою. За матеріалами досліджень Наталії Мельниченко, Спиридон Добровольський «часто бував у кубанських станицях, розмовляв з козаками, вивчав їхнє життя, побут», збирав фольклорні матеріали. Цей досвід знайшов своє відображення в повісті «Залізний кінь», яку було надруковано в харківському журналі «Плужанин» у 1928 році. Наступного року письменник опублікував повість «Шоста ударна». А в 1930-му світ побачила п`єса «Кров за кров». В ній відбились події громадянської війни на Кубані. Спиридон Добровольський глибоко вивчає життя, пише й публікує оповідання «Шукач правди», «Криза», створює роман «Патріот», п`єси. На жаль, ці твори загинули у київській квартирі письменника під час війни.
Літературна спадщина письменника поповнюється також збіркою оповідань «Прикре непорозуміння», «Харбі-Назар», романом «Маяк (Героїка реконструктивної доби)» (усі ці видання опубліковані в Києві й Харкові в 1931 році). Темою цих творів стали соціальні перетворення на селі. Зокрема, роман «Маяк» створений на матеріалах з життя відомого радгоспу «Гігант». У публіцистичному жанрі С. Добровольський створив нариси «Чорноземний Дніпрельстан» та «Сіяч», що вийшли окремими виданнями.
З 1932 по 1949 роки Спиридон Петрович служив у Радянській Армії на Далекому Сході, а потім у Києві – в Дніпровській військовій флотилії. Під час Великої Вітчизняної війни на Волзькій військовій флотилії був помічником базового лазарета навчального загону кораблів, потім до 1944 року здійснював постачання для медико-санітарного відділу флотилії. Перше його військове звання – капітан, останнє – підполковник.
Пішовши у відставку, С. П. Добровольський цілком присвятив себе літературі. У 1958 році в київському видавництві «Радянський письменник» вийшла збірка оповідань «Заради життя», присвячених темі війни. Закінчується книга великим нарисом «Зоря на сході». В ньому йдеться про встановлення радянської влади у Бухарі в 1920 році. З 1960 року Спиридон Добровольський – член Спілки письменників України. Його оповідання 50-60-х років присвячені суспільним змінам у тогочасній дійсності. Ці мотиви знайшли своє відображення у романі з сільського життя «Тече річка невеличка» (1961). У повісті для юнацтва «Олов`яні солдатики» (Київ, 1961 рік) письменник воскрешає картини життя військово-фельдшерської школи. Саме в 1961 році Спиридон Добровольський побував у рідних місцях – на Кіровоградщині. Письменник зустрівся з читачами обласної бібліотеки та членами літературного об`єднання, читав уривки зі своєї нової повісті, розповідав про роботу над новими творами, дарував книги. Подіям російсько-турецької війни 1787-1891 років присвячені історичні романи «Очаківський розмир» (1965) і «Карасунський Кут» (1968). Їх видано як дилогію в Києві в 1984 році. У творах мова йде про освоєння запорізькими козаками кубанських степів. На сторінках роману «Очаківський розмир» оживають колоритні картини боїв за Очаків, Ізмаїл, Бендери, постають образи звитяжців-козаків. Їхні долі митець простежує далі в романі «Карасунський Кут», які ведуть на Кубань, куди були переселені чорноморські козаки, потім у Персію, куди воїни вирушають у похід.
Цікавою сторінкою літературної творчості Спиридона Добровольського є спогади «Про моє дитинство і братову юність», опубліковані в Києві в 1971 році. В центрі оповіді – автобіографічні моменти, пов`язані з нашим краєм. Загалом творчий доробок митця складає 15 книг. Твори, написані Спиридоном Петровичем Добровольським в останні роки життя, – за словами Н. Мельниченко, – стали вершиною його творчості й свідчать про зрілість майстра слова, про його літературне обдарування. Помер письменник 30 листопада 1972 року в Києві. Похований у Києві на міському кладовищі на Берківцях.
Нагороди
За героїчні подвиги в роки громадянської й Великої Вітчизняної воєн Спиридон Петрович Добровольський нагороджений орденами Червоної Зірки (двічі), Вітчизняної війни II ступеня, медалями. За письменницьку діяльність, просвітницьку роботу митця відзначено орденом Трудового Червоного Прапора.
Бібліографія
1.Багацький Л. «Залізний кінь» випередив «Підняту цілину» / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2010. – 16 березня. – С. 7 Анотація: Краєзнавча розвідка стосовно письменника-земляка С. Добровольського
2.Деменков Олександр. Співець рідного краю / О. Деменков // Новоукраїнські новини. – 2013. – 5 січня. – С. 6 : Фото. Анотація: Голова районної організації Всеукраїнської спілки радянських офіцерів, журналіст Олександр Деменков розповідає про життєвий шлях та письменницьку діяльність письменника-земляка С.П. Добровольського.
3.Добровольський Спиридон Петрович. Заради життя: оповідання / Спиридон Петрович Добровольський. – К.: Радянський письменник, 1958. – 372 с.
4.Добровольський Спиридон Петрович. Карасунський Кут : Історичний роман / Спиридон Петрович Добровольський. – К.: Радянський письменник, 1968. – 232 с.
5.Добровольський Спиридон Петрович. Олов`яні солдатики / Спиридон Петрович Добровольський. – К.: Молодь, 1961. – 216 с.
6.Добровольський Спиридон Петрович. Очаківський розмир. Карасунський Кут : Іст. романи / Спиридон Петрович Добровольський; Іл. І. А. Вишинського. – К. : Днiпро, 1984. – 646 с. : іл; 20 см
7.Добровольський Спиридон Петрович. Про моє дитинство і братову юність: спогади / Спиридон Петрович Добровольський. – К.: Молодь, 1971. – 135 с. 8.Добровольський Спиридон Петрович. Тече річка невеличка: роман / Спиридон Петрович Добровольський. – К.: Радянський письменник, 1961. – 312 с. (Є автограф).
9.Дончик В. Г. Добровольський Спиридон Петрович / В. Г. Дончик // Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / НАН України, Наукове т-во ім. Шевченка, ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський та ін. – К. [б. и]. – Т. 8: Дл-Дя. – 2008. – С.119. іл., фото.
10.Дончик Віталій Григорович. Сутність – будівнича : Про суспільно-перетворювальну функцію літератури соціалістичного реалізму / Віталій Дончик. – К. : Дніпро, 1984. – 261 с. – Бібліогр. в підрядк. приміт.
11.Кіровоградщина у дзеркалі часу: літературне мистецтво = Кировоградщина в зеркале времени: литературное искусство = Kirovohrad in the mirror of time: literary arts : фотоальбом / авт.-укл. Олександр Чуднов, Олег Бабенко, авт. ідеї Євгенія Шустер [та ін.] ; за заг. ред. Олександра Чуднова. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 73,[2] с. : портр., фото, іл. – (Сер. «Кіровоградщина у дзеркалі часу»)
12.Легка В. Матері письменників-земляків / В. Легка // Освітянське слово. – 2010. – вересень. – С. 6 Анотація: Продовження статті, яка надрукована у номері за липень–серпень про матерів письменників-земляків.
13.Масляний О., Ярош В. Путівка з «Червоного шляху» / О. Масляний, В. Ярош // Кіровоградська правда. – 1984. – 26 грудня. – С. 4
14.Мельниченко Наталія. Шлях у літературу Спиридона Добровольського / Наталія Мельниченко // Народне слово. – 2015. – 1 січня. – С. 10 : портр. Анотація: Науковий співробітник літературно-меморіального музею І. Карпенка-Карого Наталія Мельниченко описує життєвий і творчий шлях письменника за архівними документами музею.
15.Пивоваров Микола. Два покоління героїв / Микола Пивоваров // Дніпро. – 1962. – № 4. – С. 153 – 154
16.Проценко Людмила. Київський Некрополь: путівник-довідник / Людмила Проценко. – К.: Український письменник, 1994. – 334 с
17.Спиридон Добровольський // Народне слово. – 2014. – № 38 (29 серпня–4 вересня). – С. 10 : портр. Анотація: Коротка біографічна довідка, участь у фронтових операціях, нагороди, членство у Спілці письменників.
WEB-ресурси
Добровольський Спиридон (Бібліотека українського світу) http://1576.ua/people/3698
Добровольський Спиридон Петрович (Вікіпедія) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Добровольський Спиридон Петрович (Енциклопедія сучасної України) http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22430
Добровольський Спиридон Петрович (Національна бібліотека України імені В .І. Вернадського) http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P
Добровольський Спиридон Петрович (Leksika. Com.ua. Лексика – українські енциклопедії та словники) http://leksika.com.ua/14830102/ure/dobrovolskiy
Добровольський С. П. Очаківський розмир. Каракунський кут (Рівненська обласна бібліотека для молоді. Електронний каталог) http://yunilibr.rv.ua/kat_utf_global/page_lib.php?docid=178000&mode=DocBibRecord
Добровольський, Спиридон Петрович. Очаківський розмир. Карасунський кут. (Библиотеки Украины. Каталоги и полные тексты. Мариуполь. ГорЦБС) http://www.e-catalog.name/x/x/x?LNG=&I21DBN=CGBMA&P21DBN=CGBMA&Z21ID=&S21REF=&S21CNR=&S21STN=1&S21FMT=&C21COM=S&2_S21P02=1&2_S21P03=T=&2_S21STR=КАРАСУНСЬ
Добровольський Спиридон Петрович. Очаківський розмир; Карасунський кут (Российская Государственная библиотека) https://search.rsl.ru/ru/record/01001225244
Дончик В. Г. Добровольський Спиридон Петрович (Енциклопедія сучасної України) http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22430
Легка Валентина Анатоліївна. Матері письменників-земляків. Дослідження зі спецкурсу «Літературне краєзнавство» (Шевченківський район. Комунальний заклад освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 53 з поглибленим вивченням німецької мови» Дніпровської міської ради) http://school_53.dnepredu.com/ru/article/doslidzhennya-zi-spetskursu-literaturne-kraeznavst.html
Наш земляк – Спиридон Добровольський (Центр методичної та соціально-психологічної служби) http://referatu.in.ua/centr-metodichnoyi-ta-socialeno-psihologichnoyi-slujbi.html?page=133
Проценко Людмила Андріївна. Київський Некрополь (Проценко. Київський некрополь) https://www.nekropol.com/Bibl/ProcenkoKievNekr.htm
Спиридон Петрович Добровольський народився 26 грудня 1894 року (Rodovid) https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:603103
Українська літературна енциклопедія. Т. 2. (Ізборник) http://izbornyk.org.ua/ulencycl/ule43.htm