http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&feed=atom&action=historyДанилевич Всеволод Миколайович - Історія редагувань2024-03-29T05:17:58ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.35.1http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=3690&oldid=prevWikiuser: Створена сторінка: Файл:DanylevychVM.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Всеволод Миколайович Данилевич'''</p><p style="text-alig...2021-11-11T10:45:40Z<p>Створена сторінка: Файл:DanylevychVM.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Всеволод Миколайович Данилевич'''</p><p style="text-alig...</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>[[Файл:DanylevychVM.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Всеволод Миколайович Данилевич'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 30.11. (за ст. ст. – 17.11) 1914<br /><b>Місце народження</b> — м. Житомир, Російська імперія<br /><b>Дата смерті</b> — 04.11.2003<br /><b>Місце смерті</b> — м. Київ, Україна<br /><b>Місце поховання</b> — м. Київ]]</p><br />
'''Всеволод Миколайович Данилевич''' (30 листопада (за ст. ст. – 17 листопада) 1914, м. Житомир, Російська імперія – 4 листопада 2003, м. Київ, Україна) – український театральний актор, драматург, автор більше 40 п’єc для дітей.<br />
<br />
==Життя і діяльність==<br />
<br />
Всеволод Данилевич народився 17 листопада 1914 року. Його батько, Микола Казимирович, що походив із давнього шляхетного роду Сапегів, по закінченні Михайлівського артилерійського училища служив офіцером у царській армії, а з початком Першої світової війни перебував на фронті.<br />
<br />
[[Файл:DanylevychVM2.jpg|200px|]]<br/><br />
<b>Данилевич Микола Казимирович (батько), м. Оренбург, 1905 р.</b><br />
<br />
Микола Данилевич товаришував із Олександром Купріним. Після народження Всеволода батько певний час не бачив сина, бо від 1915 р. перебував у полоні; повернувшись 1918 року в Україну, приєднався до армії Української Народної Республіки. У 1920-му Микола Данилевич – вже підполковник, помічник начальника закордонного відділу Генерального штабу УНР. Він відзначався шляхетністю, чесністю, виключною інтелігентністю. В 1931 році його арештували й заслали до Костроми, де згодом розстріляли. Мати Всеволода – Врублевська Ганна Валентинівна – донька статського радника. Її предки – вихідці з родини Потоцьких.<br />
<br />
[[Файл:DanylevychVM3.jpg|200px|]]<br/><br />
<b>Ганна Врублевська (мати) – гімназистка, м. Житомир</b><br />
<br />
Початкову освіту юний Всеволод отримав удома. Згодом він закінчив кілька класів заводської школи в Житомирі. Але тавро сина «ворога народу» ускладнювало життя молодого хлопця: йому не дозволялось навчатись у радянських учбових закладах. Із Житомира хлопець переїздить у Донецьк, де працює різноробочим на будівництві, пізніше – учнем електрика. Зустріч з директором Донецького драмтеатру, який раніше мешкав на квартирі його батьків, дає можливість Всеволоду влаштуватися робітником сцени, де він спочатку бере участь у масовках. З 1931 до 1934 року Данилевич працює освітлювачем, далі – актором Донецького державного українського драмтеатру (Дондерждрама).<br />
<br />
З 1934 (за ін. даними – з 1933) до 1936 року В. Данилевич служить у лавах радянської армії.<br />
<br />
[[Файл:DanylevychVM4.jpg|200px|]]<br/><br />
<b>Данилевич В., служба в радянській армії, 1934 р.</b><br />
<br />
Після демобілізації Всеволод їде до рідні на Кавказ, де працює актором Дагестанського російського драмтеатру ім. М. Горького та Дагестанського державного театру ляльок у м. Махачкала, навчається в театральній студії.<br />
<br />
[[Файл:DanylevychVM5.jpg|200px|]]<br/><br />
<b>Данилевич В., 1940 р.</b><br />
<br />
В часи перебування на Кавказі Данилевич одружується з Людмилою Єрьомкіною. В листопаді 1943 року в молодій сім’ї народжується донька Наталія.<br />
<br />
[[Файл:DanylevychVM6.jpg|200px|]]<br/><br />
<b>Єрьомкіна Людмила Іванівна, перша дружина Всеволода Данилевича, з донькою Наталією Данилевич</b><br />
<br />
Гастролюючи з Дагестанським театром російської драми в 1945 році, Всеволод Миколайович побував у Кіровограді, куди невдовзі переїхав з родиною. Данилевич влаштовується в Кіровоградський державний театр драми ім. Кірова. Його діяльність у театральній трупі продовжувалась до 1948 року. Згодом В. Данилевич розлучається з родиною.<br />
<br />
Після розформування Кіровоградського театру Всеволод Миколайович переїздить до Житомира, де працює актором та режисером, грає на сценах театрів Кам’янця-Подільського та Орла, знімається у фільмі «Тарас Шевченко».<br />
<br />
З 1958 року В. Данилевич починає писати п’єси, успішно працює в театрі ім. П. Саксаганського в Білій Церкві, де виявляє себе як плідний драматург.<br />
<br />
У житті Всеволода Миколайовича з’являється кохана жінка – Діна Лукова. З 1948 року він – актор Всеукраїнського театру Червоної Армії при Будинку офіцерів м. Києва. В цей час актор сходиться у дружніх стосунках із Андрієм Совою, Галиною Жировою, Левом Козловим та з іншими майстрами сцени.<br />
<br />
П’єси Данилевича йшли в багатьох театрах України й Росії. Неабияким успіхом користувались його твори і в глядачів Кіровоградського театру ім. М. Кропивницького.<br />
<br />
До кінця життя визначний театрал мешкав у Києві. Тут Данилевич одружився вдруге з актрисою Надією Медведєвою. Разом вони прожили щасливих 20 років.<br />
<br />
З 1964-го Всеволод Миколайович працює актором Київського обласного театру ляльок, разом із родиною мешкає на Андріївському узвозі. Актор працює в різних театрах, створює ляльковий театр, одночасно організовує гурток «Барвінок» у палаці піонерів.<br />
<br />
70-80-ті роки були найбільш плідними в творчому житті Всеволода Данилевича. Він пише численні драматичні твори для дорослих і дітей, інсценує романи правозахисника і письменника Миколи Руденка «Вітер в обличчя» й «Остання шабля». Співавтором багатьох п’єс Данилевича став онук репресованого митрополита Василя Липківського Юрій Бобошко, який працював у театрі ім. І. Франка. Для столичного ТЮГу Всеволод Данилевич у співпраці з Олегом Микитенком поставили п’єсу його батька й нашого земляка Івана Микитенка «Вуркагани».<br />
<br />
[[Файл:DanylevychVM7.jpg|200px|]]<br/><br />
<b>Всеволод Данилевич, початок 90-х, м. Київ</b><br />
<br />
Останні роки життя В. Данилевича зігріті теплотою стосунків із донькою. Вони разом писали театральні твори. Лебединою піснею 88-літнього актора-драматурга стала спільно створена з Наталею п’єса-водевіль «Донька американського посла».<br />
<br />
Життя талановитого актора, театрала, драматурга трагічно обірвалося 4 листопада 2003 року після нещасного випадку, коли Всеволода Миколайовича збив автомобіль.<br />
<br />
Детальний опис життя і діяльності В. М. Данилевича подається в книзі його доньки Наталії Всеволодівни Данилевич «Воспоминания об отце» (2018). Це видання збагачене світлинами з родинного архіву, містить багато цінних краєзнавчих екскурсів, пов’язаних із театральним життям України. Сюди ввійшли й п’ять п’єс Всеволода Данилевича.<br />
<br />
Портрет В. М. Данилевича, яскраво й чуттєво висвітлений колегами й рідними, увиразнює його непересічну особистість.<br />
<br />
''Драматург Ярослав Верещак:'' «Театрал Данилевич елегантний, толерантний, вишуканий. Він зберіг у собі дитинне начало, яке робило його твори цікавими й доступними для сприйняття. Його п’єси дуже живі й щирі, а це надзвичайно важливо в такій витонченій справі, як робота над формуванням душ людських. Сєва був із породи блаженних – неголосних і незлих людей, які за своє життя й мухи не образять. Він завжди просив вибачення, хоча нікому не завинив. Просто в нього, на відміну від інших, не атрофувалася совість».<br />
<br />
''Народний артист України, головний режисер Київського муніципального академічного театру ляльок Сергій Єфремов:'' «В 70-ті роки в наших театрах ще не було традиції пов’язувати пісні з дією, як це робили польські колеги. Саме Всеволод Данилевич поєднав їх у лялькових історіях. Його «Непохитний олов’яний солдатик» понад сорок років не сходить зі сцени, залишаючись улюбленою п’єсою маленьких глядачів у різних містах України й інших країн».<br />
<br />
''Майстер сцени Сергій Щукін:'' «П’єси Данилевича надзвичайно театральні. […]. Він був заряджений на театр. Йому було притаманне почуття поваги до кожного – від актора до технічного працівника».<br />
<br />
''Наталія Данилевич, донька митця:'' «Тато любив життя. Не дивлячись на поважний вік, майже 90 літ, він мав грандіозні плани. Тато був дуже чуйною, доброю й культурною людиною».<br />
<br />
Всеволод Данилевич визначався шляхетністю, інтелігентністю, вірою в краще майбутнє, сенсом свого життя вважав драматургію.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
<br />
Нагороджений премією України в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» за найкращу виставу для дітей («Торбина з піснями», 1996, режисер Н. Бучма).<br />
<br />
Номінант на театральну премію за найкращу виставу для дітей («Чарівна ніч», 1994).<br />
<br />
==Бібліографія==<br />
<br />
Данилевич Наталья. Воспоминания об отце / Наталья Данилевич, Всеволод Данилевич. П’єси / Всеволод Данилевич. – Кропивницкий : Полиграф-Сервис, 2018. – 222,[2] с. : фото.<br />
<br />
Данилевич Н. Повоєнні роки в моїй пам’яті / Н. Данилевич // Народне слово. – 2011. – 12 травня. – С. 8 : фото<br />
Спогади кіровоградського драматурга Н. Данилевич про повоєнні дитячі роки, відбудову міста, суспільне і культурне життя тієї епохи.<br />
<br />
Макей Л. Неисправимый сказочник: В Киеве почтили память известного драматурга Всеволода Данилевича, которым гордятся и кировоградцы / Л. Макей // Первая городская газета. – 2015. – 21 травня. – С. 19 : фото<br />
Автор оповідає про вечір пам’яті українського драматурга В. Данилевича в Києві. Одна зі сторінок його життя пов’язана з Кіровоградом. Нещодавно в обласній бібліотеці ім. Д. Чижевського відзначили 100-річчя драматурга за участю його доньки Наталії Всеволодівни.<br />
<br />
Шепель Федір. «...Від онуки підполковника Армії УНР» / Федір Шепель // Голос України. – 2018. – 21 квітня. – С. 10 : фото<br />
Презентація книги в ОУНБ ім. Д. І. Чижевського відкрила багато цікавих сторінок української історії та життєписів відомих людей.<br />
<br />
==Web-ресурси==<br />
<br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Данилевич Всеволод Миколайович (Вікіпедія)]<br />
<br />
[https://old.library.kr.ua/elib/danylevych.v/biogr.html Данилевич Всеволод (ОУНБ ім. Д.І. Чижевського. DC. Metadata)]<br />
<br />
[https://library.kr.ua/elib/danylevych-v/ Данилевич Всеволод (ОУНБ ім. Д.І. Чижевського. Цифрова бібліотека)]<br />
<br />
[http://n-slovo.com.ua/2018/04/05/%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82/ Його називали аристократом без освіти (Народне слово)]<br />
<br />
[http://www.golos.com.ua/article/302232 Шепель Федір. Від онуки підполковника Армії УНР (Голос України)]</div>Wikiuser