Гродеков Микола Іванович
Гродеков Микола Іванович (22 вересня 1843року, м. Єлисаветград(нині Кіровоград) - 12 грудня 1913року, Санкт-Петербург) - приамурський генерал-губернатор, туркестанський генерал-губернатор, член Державної ради, учасник середньоазіатських походів. Військовий письменник. Генерал від інфантерії.
Життя і діяльність
"Под покровом холодной наружности скрывалось доброе сердце, откликавшееся на каждый призыв. Как начальник он был строг к своим подчиненным, требователен, но и справедлив, и это крайне ценилось..." В. К. Арсеньев
Микола Іванович Гродеков народився в м. Єлисаветграді (нині Кіровоград, Україна) у збіднілій офіцерської сім'ї. Батько - обер-вагенмейстер ІІ кірасирської дивізії майор І.О. Гродецький. Наприкінці 1865 року Миколі Івановичу було дозволено, разом з братом і сестрами, змінити їх прізвище на Гродеков як «більш відповідне до їх походження і до сповідуваної ними православної релігії». Рано залишився сиротою. Навчався в Олександрійському сирітському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі, далі Костянтинівському військовому училищі. Вищу військову освіту здобув у Миколаївській академії Генерального штабу в 1868 році. Ще в стінах академії він мав честь близько зійтися з полководцем М.Д. Скобелєвим, з яким йому довелося служити в Туркестанському військовому окрузі.
У 1893 р. М. І. Гродеков почав службу на Далекому Сході. Спочатку першим помічником Приамурського генерал-губернатора С. М. Духовського, а через п'ять років сам зайняв генерал-губернаторський пост (1898), на якому перебував до 26 вересня 1902 року. Одночасно він був командувачем військами Приамурського військового округу, військовим наказним отаманом козачих військ . Не так багато років діяльність М. І. Гродекова була пов'язана з Далеким Сходом, але для розвитку регіону їм було зроблено настільки багато, що її результатами люди користуються і сьогодні. Однією з найважливіших проблем, яку йому довелося вирішувати, було заселення краю. У результаті вжитих заходів населення краю збільшилася на 82 000 осіб. Відповідно до його програми розвитку освіти було відкрито 37 початкових шкіл, 1 прогімназія, 1 реальне училище, кадетський корпус у Хабаровську; 17 початкових училищ були перетворені в двокласні та планувалося відкриття низки професійних технічних училищ. Він збільшив у 1,5 рази платню вчителям. Дотримувався політики невтручання у внутрішні справи корінного населення, поважав їх звичаї і порядки. За період служби помічником генерал-губернатора М.І. Гродеков побував на Сахаліні з ревізією каторжного острова, де розкрив безліч правопорушень і зловживань. Гродеков ретельно вивчав історію, сучасне соціально-економічне становище і військовий потенціал суміжних з Росією країн, насамперед, Японії, Кореї і Китаю.
Взимку 1896-1897 рр. вже будучи генерал-губернатором він зробив велику поїздку по країнах Азії - відвідав Корею, Японію, Філіппіни, Камбоджу, Таїланд, Гонконг, Шанхай. У 1897 році бере активну участь у першому загальному переписі населення. М. І. Гродеков був у числі осіб, які відкрили в 1899 році Східний інститут у Владивостоці. Він був головою Ради Приамурського відділу Імператорського Російського Географічного товариства, в роботі якого брав активну участь. При М. І. Гродекові почали працювати перша в краї публічна бібліотека (нині Далекосхідна державна наукова бібліотека, у створення та організацію роботи якої він вклав багато сил і особистих коштів.
Головне дітище М.І. Гродекова - Хабаровський краєзнавчий музей, який по праву носить його ім'я. Будівля музею, його експонати і багато іншого з'явилося завдяки його зусиллям. Їдучи з Хабаровська в 1902 році до Петербурга М.І. Гродеков передав музею у Хабаровську всі свої колекції, а після його смерті, за заповітом, музею були передані 14 тисяч рублів, бурка і шашка з діамантами. М. І. Гродеков, як вищий адміністратор краю, сприяв заснуванню Свято-Троїцького чоловічого монастиря поблизу залізничної станції Шмаковка; клопотав про відкриття у Владивостоці духовної семінарії, неодноразово передавав церкві свої особисті заощадження. Генерал-губернатор особисто протегував Товариству тверезості, яке народилося в приморському селі Осинівка, допоміг обладнати там школу і читальню.
Книги з домашньої бібліотеки Миколи Івановича можна зустріти не тільки в науковій бібліотеці Хабаровська, почесним громадянином якого він є з 1902 року, а й в інших містах колишньої Амурської і Приморської областей. На постаментах скульптур Ши-Цза (міфологічні леви на Петровській набережній) в Санкт-Петербурзі, привезених Гродековим з Китаю та подарованих місту, висічений дарчий напис: «Ши-цза из города Гирина в Маньчжурии перевезена в Санкт-Петербург в 1907 году. Дар генерала от инфантерии Н. И. Гродекова».
М.І. Гродеков, до слова, першим звернув увагу на майбутнього дослідника і мандрівника В.К. Арсеньєва, і за його наказом були оплачені самостійні експедиції молодого офіцера до берегів Ханки.
У 1902 р. М.І. Гродеков отримав місце в Державній Раді при імператорі.
У 1906 - 1908 роках М.І. Гродеков командував усіма сухопутними військами на Далекому Сході по закінченні російсько-японської війни і хоча, безпосередньо, не брав участь у розгромі революційно налаштованих солдатів і матросів Сибірського флотського екіпажу, але якимось чином впливав на вироки, пом'якшуючи їх силу.
Потім він був на посаді генерал-губернатора Туркестану, але через хворобу залишив службу із збереженням синекури в Державній Раді. Помер Микола Іванович Гродеков у Петербурзі 12 грудня 1913 року. Некролог про нього помістили всі далекосхідні газети. Н. І. Гродекова було поховано на Смоленському православному кладовищі в м. Санкт-Петербурзі, але, на жаль, в даний час невідомо, де знаходиться його могила, так як на цвинтарі не було встановлено жодного пам'ятника.
Генерал-лейтенант від інфантерії Гродеков був нагороджений багатьма російськими та іноземними орденами:
Орден Святої Анни 3-й ст. (1870)
Орден Святого Станіслава 2-й ст. (1873)
Золоте зброю «За хоробрість» (1874)
Орден Святої Анни 2-й ст. (1878)
Орден Святого Володимира 4-й ст. з мечами та бантом (1879)
Орден Святого Володимира 3-го ст. з мечами (1880)
Орден Святого Георгія 4-й ст. (1881)
Орден Святого Станіслава 1-й ст. з мечами (1882)
Орден Святої Анни 1-й ст. (1885)
Орден Святого Володимира 2-й ст. (1888)
Орден Білого Орла (1895)
Орден Святого Олександра Невського (1899)
Золота шашка прикрашена діамантами з написом «За перемогу в Півн. Маньчжурії »(1901)
Діамантові знаки Ордена Святого Олександра Невського (1904)
Орден Святого Володимира 1-го ст. (1906)
Орден Лева і Сонця 2-го ступеня із зіркою (1874) Персія
Орден вендської корони (нім.) рос. (1879) Мекленбург-Шверін
Орден Лева і Сонця 1-го ступеня (1882) Персія
Орден Благородної Бухари 1-го ступеня (1889) Бухара
Орден Подвійного Дракона 1-го ступеня 2-го класу (1897) Китай
Орден Корони 1-го класу (1900) Пруссія
Пам’ять
Фото. Гродеков Микола Іванович
Фото. Новопризначений приамурський генерал-губернатор генерал-лейтенант М.І. Гродеков
Фото. М.І. Гродеков (сидить в центрі), серед офіцерів, під час поїздки на острів Сахалін у квітні 1894 року
Фото. Генерал від інфантерії М.І. Гродеков
Фото. Хабаровський крайовий музей імені М.І. Гродекова
Фото. Скульптури Ши-Цза в Санкт-Петербурзі, привезені Гродековим з Китаю та подаровані місту, з висіченим дарчим написом «Ши-цза из
города Гирина в Маньчжурии перевезена в Санкт-Петербург в 1907 году. Дар генерала от инфантерии Н. И. Гродекова»
Фото. Обкладинка історико-біографічного нарису про Приамурського генерал-губернатора М.І. Гродекова
Бібліографія
Н.И. Гродеков. Война в Туркмении. Поход Скобелева в 1880—1881 гг. Т. 1—4.- СПб., 1883—1884.
Всеподданнейший отчет Приамурского генерал-губернатора.- Хабаровск, 1901.
Об открытии Троицкосавско-Кяхтинского отделения Приамурского отдела Русского Географического общества.- Иркутск, 1894.
Через Афганистан. Путевые записки полковника Генерального штаба. СПб., 1880
Гродеков Н. И. Война в Туркмении. Поход Скобелева в 1880-1881 гг. Т. 1. СПб., 1883 - Веста. Европы, 1883, № 10, с. 817-820; Неделя, 1883, № 40, стлб. 1331.
Гродеков Н. И. Хивинский поход 1873 г. Действия кавказских отрядов. СПб., 1883. - Н. К.- Инж. журн., 1883, № 12, отд. 2, с. 303-308; А. Б. - Твер. губ. вед., 1884, № 1, с. 2-3.
Гродеков Н. И. Киргизы и кара-киргизы Сыр-Дарьинской области. Т. 1. Юридический быт. Ташкент, 1889. - Быков А. А. (Подпись: А. Б.-в).- Ист. вестн., 1889, № 11, с. 434-436; Журн. М-ва нар. просв., 1889, № 11, отд. 2, с. 260-261; Хаханов А. С. (Подпись: А. X.). -
Этногр. обозр, 1889, № 2, с. 227-230; Веселовский Н. - Зап. Вост. отд-ния Рус. археол. о-ва, т. 5, вып. 1, 1880, с. 115-122.
Хидая. Комментарии мусульманского права/ Пер. с англ. под ред. Н. И. Гродекова. Т. 1—4. Ташкент, 1893. «Что, если мы найдем е Афганистане не друзей, а врагов?»: Генерал Н. И. Гродеков о русской политике в Центральной Азии // Документы русской истории.- 2002.-№ 5 (59).
Памяти 1900 года. Посвящается усмирителю боксёрского движения в Маньчжурии генералу от инфантерии Н. И. Гродекову. Сборник. Харбин, 1906.
Мустафин В. Н. И. Гродеков (1883-1913 гг. Воспоминания-заметки). - Ист. вестн., 1915, № 10, с. 141-166.
Материалы из словарей: Альманах совр. рус. гос. деятелей. Т. 2, с. 917-918: Афанасьев Н. И. Современники. Альбом биографий. Т. 1. 1909, с. 79-81; Воен. энцикл. Т. 8, с. 498-499.
Гродеков, Н. И. [Текст] : Некролог // Исторический вестник. - 1914. - № 1 . - С. 377-378
Некрологи: Изв. Туркестан. отд. Рус. геогр. о-ва, т. 10, вып. 1, 1914, с. 247-248; Ист. вестн., 1914, № 1, с. 377-378.
Кротов О. Участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 років мешканців нашого краю [Текст] / О. Кротов // Народне слово. - 2011. - 28 квітня. - С. 9
Кротов О. Участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 років мешканців нашого краю [Текст] / О. Кротов // Народне слово. - 2011. - 12 травня. - С. 9
Кончин Евграф Гибель царского "Кота-мурлыки". Из истории формирования собрания Хабаровской краевой библиотеки [Текст] : (О генерал-губернаторе Приамурского края Н.И.Гродекове) / Евграф Кончин // Независимая газета. - 1999. - 13 мая. - С. 16
Петраков В. Дар елисаветградца украшает Санкт-Петербург уже без малого 10 лет [Текст] / В. Петраков // Освітянське слово. - 2003. - липень-серпень. - С. 16
Петраков В. Дар Елисаветградца украшает Санкт- Петербург уже без малого 100 лет [Текст] / В. Петраков // Ведомости. - 2005. - №4. - С. 5
Web-ресурси
Гродеков Николай Иванович http://library.kr.ua/elmuseum/zem/grodekov/index.html
История края в фотографиях и лицах: Гродеков Николай Иванович http://old.pgpb.ru/cd/primor/first/grod.htm
Н. И. Гродеков (1843-1913 гг.) http://www.kraeved.tv/2013/03/1843-1913.html
Хабаровский краевой музей имени Н. И. Гродекова http://www.museum.ru/xkm/2_1_4.htm
Гродеков Николай Иванович http://khabarovsk.kht.ru/about/Sitizens/list/grodekovni.htm
Гродеков Н. И. Хивинский поход 1873 года. Действия кавказских отрядов. http://www.runivers.ru/bookreader/book406270/#page/1/mode/1up
Н.И. Гродеков. Война в Туркмении. Поход Скобелева в 1880—1881 гг. Т.2 http://www.biblioclub.ru/95738_Voina_v_Turkmenii_Pokhod_Skobeleva_v_1880___1881_gg_Tom_2.html
Н.И. Гродеков. Война в Туркмении. Поход Скобелева в 1880—1881 гг.Т.3 http://www.biblioclub.ru/book/95740/
Н.И. Гродеков. Война в Туркмении. Поход Скобелева в 1880—1881 гг.Т.4 http://www.biblioclub.ru/95742_Voina_v_Turkmenii_Pokhod_Skobeleva_v_1880___1881_gg_Tom_4.html
Гродеков Н.И. Киргизы и каракиргизы Сыр-Дарьинской области : Юридический быт http://www.iea.ras.ru/cntnt/levoe_meny/publikacii/bibliograf1/n2011/kirgizi.html