Григорович Віктор Іванович

Віктор Іванович Григорович

народився — 30.04.1815
місце народження — м. Балта, тепер Одеської області
дата смерті — 19.12.1876
місце смерті — Єлисаветград (нині Кіровоград)
місце поховання — Рівнянське кладовище

Григорович Віктор Іванович ( 30 квітня 1815, Балта, тепер Одеської області — 19 грудня 1876 р. , Єлисаветград, (нині Кіровоград) — видатний славіст, палеограф, педагог, член-кореспондент Петербурзької Академії Наук, член багатьох іноземних наукових товариств. Один з основоположників слов'янської філології.

Життя і діяльність

Гой ты, пахарь славянской земли! Про тебя мы пропели былину…
Н.Ф. Марков

Віктор Іванович народився і виріс в сім'ї чиновника. Навчався в Балті та Умані в базиліанському училищі, потім - у Харківському університеті (1830-1833 рр.). Далі вивчав класичну філологію і філософію в Дерптському університеті. У 1839 році отримав запрошення на щойно відкриту кафедру історії слов’янських прислівників у Казанському університеті, де викладав грецьку мову, читав лекції з слов’янської літератури. Цього ж часу видав дві наукові праці: «Дослідження про церковнослов'янську говірку, засновані на вивченні її в найдавніших пам'ятках, на історичних свідченнях і ставленні її до новітніх прислівників» та «Короткий огляд слов'янських літератур».

У 1842 році Григорович отримав магістерський ступінь за дослідження «Досвід викладу літератури слов'ян у її найголовніших епохах». У дисертації була зроблена спроба простежити загальні закономірності розвитку літератури слов’янських народів на різних етапах, дана періодизація історії слов’янської літератури від часу виникнення до XIX століття.

У 1844-1847 рр.. Григорович почав поїздку до балканських володінь Османської імперії з метою знайомства з рукописними джерелами южнослав’янських монастирських сховищ, мало відомих європейським і російським славістам, вивчення на місцях живих мов і діалектів, побуту (у т. ч. релігійного), історії та фольклору южнослов’янських народів. У Стамбулі Григорович відвідав бібліотеку Єрусалимського Патріархату, в Австрії ознайомився із зібранням стародавніх слов’янських рукописів австрійського консула А. Михановича. Працював з книжковими та архівними зібраннями на Афоні, коротко описавши найбільш цікаві. У загальній складності Григорович переглянув біля 580 томів слов’янських і грецьких рукописів і опублікував короткі відомості про найважливіші з них. Подорожуючи по західнослов'янських землях, придбав ряд цінних рукописів, але видати їх не зміг. Привіз до Росії Хлудовський псалтир. У 1848 році, після повернення, опублікував «Нарис подорожі по Європейській Туреччині».

У 1849 році Григоровича було переведено з Казанського в Московський університет, де він працював протягом одного семестру. Взимку 1850 року повернувся до Казані, де одночасно з лекціями в університеті проводив заняття з слов’янської палеографії в Казанській Духовній Академії (на запрошення Казанського архієпископа Григорія (Постнікова)). З 1865 року працював у, щойно заснованому в Одесі, Новоросійському університеті на посадах першого декану історико-філологічного факультету і професора кафедри слов'янознавства. 11 років пропрацював Григорович в Одесі і залишив по собі самі вдячні спогади і цілу школу славістів, істориків і археологів.

В жовтні. 1876, після виходу у відставку, переїхав до Єлисаветграда, де планував вивчати духовні скарби місцевих старообрядців, особливо коштовного лицевого Євангелія Покровської церкви єдиновірців, написаному на пергаменті XIV-XV століттях. Крім того мав намір викладати в Єлисаветградському земському реальному училищі, в якому вже працювали його учні М.Р. Завадський, В.М. Ястребов та інші. Але не судилося здійснитися його планам, бо того ж 1876 року Віктор Іванович Григорович раптово помер.

Пам’ять

Фото. Віктор Іванович Григорович

Фото. В.І. Григорович. Фототипія. Кінець 60-х рр. XIX ст.

Фото. Пам'ятник В.І. Григоровичу на Рівнянському кладовищі в Єлисаветграді (скульптор Б.В. Едуардс, архітектор О.Й. Бернардацці)

Фото. Сучасний вигляд пам'ятника В.І. Григоровичу на Рівнянському кладовищі в Кіровограді

Фото. Погруддя В.І. Григоровича (архітектор А. Губенко) перед центральним входом до Кіровоградського машинобудівного коледжу (колишнє Єлисаветградське земське реальне училище)

Фото. Титульна сторінка роботи В.І Григоровича «Заметки о Солуне и Корсуне»

Фото. Титульна сторінка роботи В.І Григоровича «Записки антиквара»

Бібліографія

Григорович Виктор Иванович Славянские наречия : Лекции: Отдельный оттиск из "Русского Филологического Вестника" / Виктор Григорович, 1884. - 158 с.

Памятник профессору В.И. Григоровичу на могиле его в Елисаветграде [Текст] : [Сборник], 1894. - 83 с.

Сергеев, Александр Васильевич. Исторические взгляды В. И. Григоровича [Текст] / Александр Сергеев, 1978. - 134 с.

Кротов О. Пам"ятник орачеві слов"янської культури - наша гордість і ганьба [Текст] / О.Кротов // Народне слово. - 2001. - 19 квітня. - С. 3

Шевченко С. Видатний славіст [Текст] / С. Шевченко // Кіровоградська правда. - 2003. - 9 січня. - С. 2

Щербань, Тетяна Олександрівна. Фундатор наукового слов'янознавства: До 190-річчя від дня народження В.І. Григоровича [Текст] / Т.О. Щербань // Вісник Національної академії наук України. - 2005. - № 5.- С.63-69

Босько В. Видатні мовознавці нашого краю: від Віктора Григоровича до Віталія Скляренка [Текст] / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 2 лютого. - С. 1,13

Web-ресурси

Григорович Виктор Иванович http://www.rulex.ru/01040740.htm Балта и Григорович Виктор Иванович http://www.balta.od.ua/nashi-lyudi.html Одесса и Виктор Григорович http://www.odessit.ua/news/odessika/13159-odessa-i-viktor-grigorovich-ko-dnyu-slavyanskoy-pismennosti.html Виктор Григорович http://bg.wikipedia.org/wiki/Виктор_Григорович Виктор Григорович. Статьи, касающіяся древняго словянскаго языка, 1852 http://books.google.com.ua/books?id=cOVEAAAAYAAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false О Сербìи въ ея отношенìях къ сосèднимъ державамъ, преимущественно въ XIVи XV столèтìяхъ. Рèчь, произнесенная 10 июня 1858 года в торжественном собрании Императорского Казанского университета В. Григоровичем (с автографом В. Григоровича), 1859 http://books.google.com.ua/books?id=fUEOAAAAQAAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false

Памятник Григоровичу В.И. http://elisavetgrad.ho.ua/View_post.php?id=7