Грабовський Міхал Антонович
Міхал (Михайло) Антонович Грабовський (25 вересня 1804, с. Золотієв (з 50-х – 60-х років XX століття – у складі міста Рівне), ґміна Рівне, Рівненський повіт, Україна – 19 листопада 1863, м. Варшава, Польща) – польський письменник, критик, історик, доброчинець, публіцист і громадський діяч, один із фундаторів «української історичної школи» в польській романтичній історіографії 40 – 60-х років ХІХ століття.
Життя і діяльність
Міхал Грабовський (повне ім`я Міхал-Іоахим-Ян, псевдонім – Едвард Тарша) гербу Равич (польський дворянський герб) народився 25 вересня 1804 року на Волині, в с. Золотієві (з 50-х – 60-х років XX століття – у складі міста Рівне), ґміні Рівне Рівненського повіту, в сім'ї майора російських військ, шляхтича Антонія Грабовського та його дружини Терези Дворжаньської. Дитинство Міхала пройшло в Олександрівці (нині це райцентр на півночі Кіровоградщини), де його батько купив маєток з 229 кріпаками чоловічої статі та кам'яним будинком у готичному стилі на березі Тясмина, куди й переїхав із сім'єю.
Малий Міхал навчався спочатку в єзуїтському колегіумі в Романові, пізніше – в повітовій школі василіян в Умані. Там його друзями стали відомі згодом польські поети, представники української течії в польській романтичній літературі Богдан Залеський та Северин Гощинський. Вони й надихнули його на літературну діяльність. Через вільнодумство й непорозуміння з дирекцією закладу, Міхал не закінчив гімназії й переїхав до Одеси, де вступив до ліцею ім. Рішельє. У 1820-1825 рр. переважно перебував у Варшаві, де увійшов у близькі стосунки з Юліушем Словацьким, Маурицієм Мохнацьким та іншою академічною молоддю.
1825-го року молодий Міхал оселився в родовому помісті в Олександрівці, де прожив 25 років (до 1850 р.) час від часу виїжджаючи до Києва, Варшави, Відня переважно для своїх наукових занять. Відомо, що, коли від народження слабкої статури Грабовський захворів у 1828 році грудною хворобою, Гощинський супроводжував його спочатку до Варшави, а потім невдовзі й до Відня, де знайшов знаних лікарів, які поправили йому здоров'я.
Старий палац Міхала Грабовського. Олександрівка
Новий палац Міхала Грабовського. Олександрівка
З ІІ половини 30-х рр., М.Грабовський входить до консервативного табору католицької реакції, оголошує війну скептицизму VIII ст., визнає аристократію необхідною в житті народу, зближується з редакцією офіційного органу «Tyg. Petersburg», продовжує друкувати свої статті в «Tygodnik Petersburski» і «Pielgrzym» (окремо вийшли «Korrespondencya literacka», 1843, і «Artykuły literackie, krytyczne i artystyczne», 1848).
Саме в «олександрівський період» свого життя Міхал Грабовський став видатним істориком, літературним критиком і публіцистом. Свою літературну діяльність він розпочав під псевдонімом «Едвард Тарша» з «історичної белетристики» в літературній манері Вальтера Скотта (Пантелеймон Куліш називав, молодого літератора українським В. Скоттом). Бувши істинним українофілом, Міхал Антонович сміливо входить у сфери селянсько-українських та польсько-панських взаємостосунків. Його твори показують не лише міжетнічні, але й соціальні проблеми, що були причиною українських повстань. Такі картини польський історик достовірно репрезентує у творі «Коліївщина і степи», де показана мотивація повстанців та їхня непослідовність у своїх діях з одного боку, та нічим не виправдана жорстокість польських панів – з іншого. У романах «Коліївщина і степи» (1838), «Гуляйпільська застава» (1840–1841,1900-1901), «Тайкури: повість народна» (1846), «Пан староста Канівський» (1856), «Пан староста Закревський» (1860), «Заметіль у степах» (1862), Грабовський описував соціальне життя українського народу та шляхти. Більшість із цих творів перекладені російською мовою П. Кулішем. Їх було надруковано в «Московитянине» М. Погодина й «Современнике». Пізніше твори М.Грабовського переклав О. П. Чорноіван. Переважна більшість із них опублікована у Львові в 2013 році.
Позбавлений можливості доносити свої думки до широкого польського читацького загалу, Міхал Грабовський повністю віддається джерельній евристиці, відшукуючи стародруки та колекціонуючи українські старожитності. Його матеріалами з археології України скористався київський цивільний губернатор Іван Фундуклей, видрукувавши одну з перших на теренах Росії археологічних розвідок «Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии» (1848). У передмові до видання Фундуклей прямо зазначає, що «багато зобов’язаний у виконанні своєї праці сприянню чигиринського поміщика М. А. Грабовського». За два роки побачила світ книжка й самого М. Грабовського Ukraina dawna i terazniejsza («Україна давня і сучасна»), присвячена археологічним пам’яткам Наддніпрянської України.
Ідеологічні й історичні погляди Міхала Грабовського сформувалися в 40-х роках. Важливими складовими романтичної дослідницької лабораторії польського літератора, на думку сучасного журналіста-краєзнавця Володимира Поліщука, є «народність», «яскрава оповідь», «історична правда». В одному з листів до Пантелеймона Куліша Грабовський констатує, що «польська історія спотворена, а література гине, бо в них є лише тенденція та політика». Міхал Грабовський прагне до створення «дієвої», але водночас «правдивої» картини минулого».
Історичні світоглядні концепти Міхала Антоновича яскраво виражені в його працях «Джерела до польської історії» (створені в співавторстві з Олександром Пшездзецьким, 1843), «Головні щоденники» (1845), «Україна давня і теперішня» (1850). Важливим моментом його діяльності в зазначеній сфері є консультування історика А. Скальковського при написанні «Історії Нової Січі...». До речі, й Пантелеймон Куліш теж послуговувався порадами М. Грабовського при створенні першого українського історичного роману «Чорна Рада». Він надрукував надзвичайно важливу для розуміння польської версії причин польсько-українського історичного «антагонізму» статтю в «Записках о Южной Руси», атестуючи польського ученого як найкращого фахівця з історії України. Міхал Антонович був членом Одеського товариства історії та старожитностей.
Цінною в публіцистиці є праця Міхала Грабовського «Відповідь поляка російським публіцистам, з питання про Литву та західні губернії», в якій автор сміливо викриває прихильників експансіоністської політики Імперської Росії.
Як літературний критик, Міхал Грабовський був ідеологом слов'янського романтизму, орієнтував письменників-сучасників на традиції народної творчості. У мистецькознавчій спадщині польського літератора є й етнопубліцистичні статті: «Українські мелодії» (1828), «Про українські пісні» (1837), «Про українські народні легенди» (1845).
Міхал Грабовський високо цінував мистецтво слова й живопису. Він мав власну колекцію картин. У своєму олександрівському маєтку пан Міхал гостинно приймав художників, літераторів, науковців. Там побували майстри пензля Лев Жемчужников, Наполеон Орда, який подарував господарю зображення його володінь в Олександрівці. В 1843 році до Міхала Грабовського приїздив і Тарас Шевченко. Частими завсідниками щедрого господаря були Пантелеймон Куліш, Северин Гощинський, Богдан Залеський, Тимко Падура, Ромуальд Підберезський, державний діяч і науковець Іван Фундуклей та інші.
Важливою сферою життєдіяльності Міхала Антоновича, безумовно, була також і його доброчинність. Незважаючи на те, що сам Грабовський – католик, поряд із існуючою в Олександрівці православною церквою, він у 1851 році (за іншою версією – 1850) спорудив новий православний храм. Крім того, цей українофільський меценат побудував і католицький костьол. У власництві шляхетного господаря була цукроварня й 1280 десятин землі.
З 1850 до 1862 року Міхал Грабовський перебував у Києві. В 1857 році він став власником садиби на Андріївському узвозі, 34. Будинок у якому жив Грабовський не зберігся. Мешкаючи там, пан Міхал продовжував відвідувати й олександрівські володіння. В ті часи польський українофіл брав участь у багатьох благодійницьких акціях, зокрема, в укріпленні Андріївської гори, благоустрої парку, що знаходиться поблизу Андріївської церкви.
М. Грабовський був надзвичайно відкритою й щирою людиною у взаєминах. Про це свідчать не лише його доброчинні справи, а й розмаїтий епістолярій. Міхал Антонович спілкувався з багатьма діячами польської науки й культури. Листи Грабовського – яскраве свідчення багатогранності його наукових зацікавлень історією України, піднесенні її ролі в світовому просторі.
На початку 1862 року, маркіз Вєльопольський покликав Міхала Грабовського до Варшави, і той посів у Комісії народної освіти і віросповідання посаду директора Відділу освіти, звільнену внаслідок тяжкої хвороби Йозефа Корженьовського, а потім невдовзі, внаслідок виїзду за кордон Головного Директора цієї ж комісії, почав тимчасово виконувати його обов'язки. По можливості ставав на захист польської еліти, зокрема врятував від переслідування російською владою ксьондза Яжджевського, професора Варшавської Духовної Академії. Але ця його нова діяльність не тривала довго: після кількатижневого нездужання, під час якого отримав вже на постійно посаду Головного Директора, Міхал Антонович Грабовський відійшов у вічність. Поховали його у Варшаві, на Повонзківському цвинтарі, під Катакомбами.
Пам’ять
В Музеї Однієї Вулиці зберігається унікальний портрет польського письменника, його книги.
В Олександрівці відкрито меморіальну дошку на честь відомого літератора, історика, доброчинця Міхала Грабовського.
Меморіальна дошка в Олександрівській районній бібліотеці
Бібліографія
Книги
Тарша, Едвард. Гуляйпільська застава : роман у 5 т. : народний роман / Едвард Тарша ; пер. з пол., передмова О. П. Чорноівана. – Львів : Сполом. – 2013 Т. 1. – 2013. – 148 с. : іл.
Тарша, Едвард. Гуляйпільська застава : роман у 5 т. : народний роман / Едвард Тарша ; пер. з пол. О. П. Чорноівана. – Львів : Сполом. – 2013. Т. 3 / авт. Передм., авт. Приміт. О. П. Чорноіван. – 2013. – 123 с. : іл., портр.
Тарша, Едвард. Гуляйпільська застава : роман у 5 т. : народний роман / Едвард Тарша ; пер. з пол. О. П. Чорноівана. – Львів : Сполом. – 2013 Т. 4 / авт. Передм., авт. Приміт. О. П. Чорноіван. – 2013. – 105 с. : іл., портр. Тарша, Едвард. Гуляйпільська застава : роман у 5 т. : народний роман / Едвард Тарша ; пер. з пол. О. П. Чорноівана. – Львів : Сполом. Т. 5 / авт. Передм., авт. Приміт. О. П. Чорноіван. – 2014. – 200 с. : іл., портр.
Кіровоградщина в українсько-польських мистецьких зв’язках (XIX – початок XXI ст.) / Сергій Шевченко. – Кіровоград : Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2014. – 76 с. – Бібліогр. В кінці ст.
Пінчук Ю. А. Грабовський Міхал // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: Наукова думка, 2004. – C. 182: іл.
Періодичні видання
Білошапка В. Олександрівські мандри Пантелеймона Куліша / В. Білошапка // Народне слово. – 2009. – 16 квітня. – С. 11.
Горло Ольга. Меморіальна дошка на честь Міхала Грабовського / Ольга Горло // Вперед. – 2014. – 30 вересня. – С. 2 Міхал Грабовський, який значну частину життя провів в Україні, побував і на Олександрівщині. У день його 210-річчя було відкрито меморіальну дошку в Олександрівці.
Куценко Л. В. «Канівський замок» писався в Олександрівці / Л. В. Куценко // Народне слово. – 1995. – 11 березня. Про польського поета Северина Гощинського, який побував в Олександрівці за часів перебування там М.Грабовського.
Лисогор М. Спільна історія – спільна виставка / М. Лисогор // Кіровоградська правда. –2012. – 16 жовтня. – С. 8 : фото. Розповідь про виставку «Міхал Грабовський – символ польсько-української дружби» Олександрівського районного краєзнавчого музею, яка побувала в обласному краєзнавчому музеї та бібліотеці імені Чижевського.
Наумова Надія Будинок на узвозі / Надія Наумова // Київ. – 2007. – № 5. – С. 187 – 192 : iл.
Наумова Н. Візія Коліївщини в польській літературі та поема Тараса Шевченка «Гайдамаки» / Н. Наумова // Вітчизна. – 2008. – №9–10. – С. 151 – 155. Вміщено фотопортрет М.Грабовського та фото будинка М.Грабовського в Олександрівці, де була написана повість С.Гощинського «Канівський замок» і де бували П.Куліш та Т.Шевченко.
Невмитий Ю. Едвард Тарша (псевдонім – Грабовський Міхал) (Михайло Антонович) / Ю. Невмитий // Новомиргородщина. – 2012. – 5 грудня. – С. 3. Панченко Володимир. Пантелеймон Куліш в «Абботсфорді» / Володимир Панченко // День. – 2002. – 14 грудня. – С. 5 : портр.
Пісковий В. Вийшов останній п`ятий том / В. Пісковий // Новомиргородщина. – 2014. – 5 квітня. – С. 2.
Поліщук Володимир. Польський дослідник історії України з Олександрівки. На Кіровоградщині відкрили пам`ятну дошку Міхалу Грабовському / В. Поліщук // День. – 2014. – № 184.
Тарша Едвард. Коліївщина і степи : Повість (Вст. сл. Арабажинь К.) / Едвард Тарша // Вежа. – 1997. – № 8-9. – С. 127 – 131 ; Вежа. – 2000. – № 10. – С. 105 – 126.
Шепель Федір Міхал Грабовський українською, або Давній народний роман про наш край / Федір Шепель // Народне слово. – 2015. – 16 квітня. – С. 10 : фото. – Зміст: «Гуляйпільська застава» Переклад з польської на українську романа М.Грабовського попри малий наклад і високу ціну має велике значення для дослідників та зацікавлених історією краю, хоча цей твір є художнім і не може бути першоджерелом для істориків. Деталі про твір і його видання – в публікації
Шулик І. Вручено диплом лауреата / І. Шулик // Вперед. – 2011. – 24 травня. – С. 1. Серед 6 лауреатів музейного проекту з українсько-польських звязків – проект «Міхал Грабовський – символ українсько-польської дружби», представлений В. Білошапкою.
Web-ресурси
Михал Грабовский (Википедия. Свободная энциклопедия)
Міхал Грабовський (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)
Пінчук Ю.А. Грабовський Міхал (Енциклопедія історії України)