Гончаренко Валерій Васильович
Валерій Васильович Гончаренко (23 квітня 1942, с. Велике Вільхове Лисичанського району Ворошиловградської, нині Луганської області — 9 червня 2000, м. Кіровоград) — поет, публіцист, журналіст.
Життя і діяльність
Народився 23 квітня 1942 р. у с. Велика Вільхова Лисичанського району Ворошиловградської області в родині військовослужбовця. З 1944 р. мешкав у Кіровограді. Вчився у Кіровоградській СШ № 5, вечірній школі робітничої молоді.
Літературною діяльністю почав займатися у восьмому класі. Перші вірші були надруковані в газеті «Молодий комунар» у 1960 р.
Протягом 1959-1963 років працював на будівництві каменярем, муляром. У 1967 році закінчив філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна.
Працював на різних посадах: кореспондентом Кіровоградського телерадіокомітету, методистом Черкаського обласного Будинку народної творчості, в редакціях кіровоградських газет «Молодий комунар», «Кіровоградська правда», «Вечірня газета», «Народне слово» та «Ленінське плем’я» м. Миколаїв.
Твори Валерія Гончаренка друкувалися в журналах «Дніпро», «Ранок», в газетах «Літературна Україна», «Молодь України», «Робітнича газета», «Кіровоградська правда», «Молодий комунар», «Народне слово», «Вечірня газета» та ін.
Член літературної студії «Бригантина», фундатор та керівник міської молодіжної літстудії «Сівач».
Автор поетичних збірок «Червоний Волосожар» (1967), «Кроки» (1974), «Дума про отчу землю» (1984), «Шлях до джерела» (1986), «Нарозі полудня» (1991), «Парад химер» (2000), «Кажу ось: memento mori» (2001); книжки-розмальовки для дітей «Цар Сонько і кіт Санько» (1999).
Окремі твори увійшли до колективних збірок, альманахів, антологій, хрестоматій: «Наука і культура» (1968), «Прославлені у віках» (1969), «Мы – молодые» (1971), «”Молодая гвардия” в поэзии» (1971), «Високий обрій» (1974), «Вічний вогонь» (1975), «Комсомоле, доле моя» (1979), «Поезія – 89», «Березневий гомін» (1994), «На грани катастрофы. Из украинской поэзии ХХ века» (2002), «Боковенька – 2002», «П’яте колесо» (гумор, 2002); «20 х 20. Письменники сучасної Кіровоградщини» (2004), «Шевченкіана степова» (2005), «Золоте поле» (2009), «Блакитні вежі» (2011).
Вірші В.Гончаренка перекладено російською, казахською, азербайджанською, осетинською, болгарською мовами.
Композитори Кіровоградщини П.Бровченко, О.Решетов, О.Смолянський, А.Фоменко писали музику на вірші В.Гончаренка.
Лауреат обласної комсомольської премії імені Юрія Яновського за поему «Вітрило обрію» (1978).
Член Спілки письменників України (1984).
Помер 9 червня 2000 р. у Кіровограді.
Обласною організацією Національної Спілки письменників України та поліграфічно-видавничим центром «Мавік» у 2000 р. започатковано обласний літературний конкурс імені Валерія Гончаренка для молодих авторів.
Бібліографія:
Гончаренко, Валерій Васильович. Дума про отчу землю : поезії / Валерій Гончаренко. - Дніпропетровськ : Промінь, 1984. - 29,[1] с.
Гончаренко, Валерій Васильович. Кажу ось: моменто морі ! [Текст] : Поезії / Валерій Гончаренко; Ред. Юрій Сердюченко. - Кіровоград : Обл. організація НСЖУ, 2001. - 59 с. : портр, іл.
Гончаренко, Валерій Васильович. Кроки : Поезії / Валерій Гончаренко,. - К. : Молодь, 1974. - 44,[4] с.
Гончаренко, Валерій Васильович. Лиш світитися Україною... : поезії / Валерій Гончаренко ; упор. Ф. Шепель ; за ред. Василь Бондар. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2015. - 323,[1] с. : іл.
Гончаренко, Валерій Васильович. Парад химер [Текст] : Поема-пародія / Валерій Гончаренко; Iл. В.Кир'янов. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2000. - 70,[1] с. : іл.
Гончаренко, Валерій Васильович. Червоний Волосожар : Поезії / Валерій Гончаренко,. - К. : Рад. письменник, 1967. - 47 с. : портр.
Гончаренко Валерій Васильович. Шлях до джерела - К. : Молодь, 1986. - 52,[2] с.
Гончаренко, Валерій. Цар Сонько і кіт Санько [Текст] / Валерій Гончаренко; Худож. Є.Павлович. - Кіровоград : Кіровоград. держ. вид-во, 1999. - 12 с. : іл.
На грани катастрофы : Из украинской поэзии ХХ века / Евген Маланюк, Иван Свитличний, Лина Костенко та ін; Пер. Т. Барышева. - Кировоград : Центрально-Украинское изд-во, 2002. - 131 с. : портр.
Гончаренко, Валерій. Три долі ...Оце і все [Текст] / Валерій Гончаренко // Народне слово. - 1999. - 1 липня. - С. 3
Про життя і творчість:
Бондар, Василь Васильович. У пошуках слова значущого [] : Статті, інтерв’ю, рецензії / Василь Бондар. - Кіровоград : Степ, 2008. - 291,[4] с. : фото.
Куманський, Броніслав Петрович. Під зорею степової Еллади / Броніслав Куманський. - Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2015. - 165,[1] с. : портр.
15 х 15: Письменники Приінгулля [Текст] : Автобіобібліографічний довідник / Укл. Василь Бондар. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 1999. - 63 с.
WEB ресурси:
«Поезія – це завжди неповторність»
Хосяінова Л. "На могилі високій спомину спів мій виросте чорнобривцем..."
„Лиш світитися Україною…” – нова книга поезій Валерія Гончаренка