Гомберг Мозес

Гомберг Мозес

народився — 08. 02.1866
місце народження — Єлисаветград, (тепер Кіровоград)
дата смерті — 12.02.1947
місце смерті — Енн-Арбор, Мічиган (США)

Мозес Гомберг (8 лютого 1866, Єлисаветград (нині Кіровоград) — 12 лютого 1947, Енн-Арбор, Мічиган, США) — член Національної академії наук США (з 1914 р), президент Американського хімічного товариства (з 1931 р), доктор філософії та доктор права, професор хімії університету Мічігану.

Життя і діяльність

М. Гомберг - один із найвидатніших у світі хіміків-органіків. Народився Мошко (Мойсей, Мозес) Гомберг, в Єлисаветграді, 8 лютого 1866 року, а помер у штаті Мічіган, у місті Енн-Арбор, 12 лютого 1947 року. Батьками його були син місцевого купця Гершко (Герш, Георгій) Гомберг і Марьям-Етель (Марія) Резнікова. Жили вони в 2-й частині Єлисаветграда, в будинку Телегіна. Крім Мойсея у них були ще сини Ель (30.10.1863), Мошко (17.02.1865), Ісосхер (05.10.1867) - всі померли в дитинстві - і дочка Соня (20.11.1870).

У зрілому віці він дуже рідко згадував своє дитинство, і навіть найближчі друзі не знали нічого про його життя до того, як сім'я переїхала до Америки. Відомо тільки, що він ходив до Миколаївської гімназії в Єлисаветграді з 1878 по 1884 р. У 1884 році його батько був звинувачений у таємній політичній діяльності, і, щоб уникнути арешту, він виїхав з Росії до Сполучених Штатів, жертвуючи при цьому своїм майном у Росії.

Після переїзду сім'я Гомбергів оселилася у Чикаго, де батько і син перебивалися випадковими заробітками. І так як Гомберги не розмовляли англійською мовою, це була просто фізична праця. Очевидно, молодий Гомберг працював біля худоби - робота, яка ніяк не підходила до його витонченої натури. Коли Ептон Сінклер відобразив у своїй книзі "Джунглі" неймовірно жахливі умови праці біля худоби, професор Гомберг говорив одному із своїх друзів, що може підтвердити, спираючись на власний досвід, що в описі Сінклера немає перебільшень.

Заробляючи на життя, Мозес Гомберг вчив англійську мову і готувався до іспитів, щоб продовжити своє навчання. До університету штату Мічіган він був прийнятий у 1886 році, а у 1890 році закінчив навчання, отримавши звання бакалавра з хімії. Згодом, у 1892 і 1894 роках, він отримав звання магістра та доктора філософії.

У 1893 році Мозес Гомберг отримує посаду викладача вищої школи у штаті Мічіган, а в 1894 р. під керівництвом професора Прескотта захищає докторську дисертацію на тему "Реакції кофеїна". Деякі з аналітичних робіт, які проводив д-р Гомберг в цей період, були пов'язані з криміналістикою, тобто з аналізом одягу злочинців. Молодий вчений незабаром був притягнутий до судових розглядів як експерт-свідок, в якості якого він змушений був не тільки доповідати результати аналізів, але і вступати в дебати з адвокатами захисту. Хоча йому подобалася ця робота, він розглядав її лише як засіб заробляння грошей для подальшого навчання. І оскільки це відривало його від серйозних досліджень, він залишив її відразу, як тільки з'явилася для цього економічна можливість. Доктор Гомберг прагне продовжити навчання за кордоном, і у 1896 році виїжджає до Німеччини. Дослідницькі роботи, які проводив учений у Мюнхені, виявляють його непересічний розум та глибокі знання.

Після смерті професора Кемпбела в 1925 році, д-ра Гомберга запросили очолити кафедру хімії в університеті. Він дав згоду тимчасово керувати кафедрою, доки не знайдуть іншої кандидатури. Але вийшло так, що кращої кандидатури на цю посаду знайти було неможливо. Професор Гомберг був не тільки вченим-хіміком, а й цікавою особистістю: розумним, але скромним, сором'язливим, приязним; відомим, але дуже простим.

Сімейне життя у нього не склалася, точніше, він навіть не робив жодних спроб, щоб його влаштувати. Завдяки турботам молодшої сестри, яка створювала йому мінімальний затишок, вчений жив тихо і щасливо в маленькому науковому містечку Анн-Арбор.

Не завадить сказати трохи про його зовнішність. Він був середнього росту та комплекції. Чорняве волосся, вуса і незмінне пенсне на чорній мотузці. Він мав короткі, товсті пальці, що дуже дивувало тих, хто знав, які витончені, складні за технікою експерименти йому доводилося проводити. У 70 років професор мав вигляд людини значно молодшої завдяки енергії, завзятості, очам, у яких променилась спрага до життя. Люди, які знали Гомберга, відмічали його скромність, ввічливість, доброту та щедрість. Навіть коли вчений говорив про свої відкриття, то вказував, що це робота всієї лабораторії. Він одержав багато винагород, та ніколи не згадував про них. Гомберг був членом Національної академії наук, почесним членом Товариства хіміків Нідерландів, президентом Американського хімічного товариства, почесним доктором наук Чиказького університету і Бруклінського політехнічного інституту, мав багато інших винагород.

Професор Гомберг щиро цікавився справами своїх студентів: науковою роботою і особистим життям. Лабораторія, в якій працювали студенти, приєднувалась до приватної лабораторії професора, і він, звичайно, виходив до них п'ять-шість раз на день. Гомберг завжди приходив до лабораторії о пів на восьму ранку, одягав халат і відразу до студентів. Вимогливий до себе, він вимагав і від інших чіткості, скурпульозності та точності, не терпів запізнень.

Професор читав дуже багато, і очікував від інших того ж самого. Інколи, обговорюючи з студентами дослідження, він радив проглянути певні статті, і, що цікаво, Гомберг майже завжди міг сказати ім'я автора та точний рік, коли стаття була надрукована.

Гомберг Мозес

Професор Гомберг дуже старанно працював над підготовкою та викладанням лекцій; часто залишав лекційну аудиторію, вкритий потом від напруження та зовсім виснажений. Хоча інколи він починав жартувати зовсім спонтанно, ті жарти завжди весело сприймалися аудиторією, тому що вони були неочікуваними.

Професор не любив писанини, однак, незважаючи на це, він працював над кожною роботою до того часу, доки вона не була зразком стилю та якістю думки. Коли студенти готували свої кандидатські роботи, він примушував читати їх вголос, бо вважав, що неможливо правильно зрозуміти думку та значення роботи без читання її вголос. Його принцип: скажи тільки те, що треба, і ні слова більше. Його роботи (всього 99) присвячені головним чином хімії вільних радикалів, засновником якої він власне, і став. Гомберг створив перший вдалий антифриз для автомобілів, йому належать праці і за будовою ароматичних складових речовин. Професор Гомберг був членом багатьох вчених рад: Американського філософського товариства, Американської асоціації розвитку науки, Інституту Франкліна, Національної академії наук, Американського інституту хіміків. Нідерландського хімічного товариства і т.д. Його досягнення відзначалися безліччю різних нагород. Але всі ці відмінності приймалися їм дуже скромно - скромність була його характерною рисою. Він ніколи не шукав переваг, і всі форми академічного життя були чужі його душі.

Гомберг Мозес

Смерть Мозеса Гомберга 12 лютого 1947 завершила кар'єру прекрасного вченого, який вже на початку свого творчого шляху завоював визнання як один з провідних авторитетів у галузі органічної хімії.

Бібліографія

Абліцов Віталій. Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті. - К.: КИТ, 2007. - 436 с.

Босько, В. Видатні американці - уродженці нашого краю [Текст] / В. Босько // Вечірня газета. - 2010. - 14 травня. - С. 7

Любарский Р. Президент из Елисаветграда /Р.Любарский //Украина-центр. - 1996. - 12 июля. - С. 16 Поліщук, В. Антифриз винайшов єлисаветградець / В. Поліщук // 21-й канал. - 2008. - 31 січня. - С. 22

Яловецький В. Один з найвидатніших хіміків світу [Текст] / Яловецький В. // Народне слово. - 2001. - 4 травня. - С. 3

Web-ресурси

Мозес Гомберг

Мозес Гомберг

Гомберг (Gomberg), Мозес

Роман Любарский Президент из Елисаветграда