Гольденберг Яків Маркович
Яків Маркович Гольденберг (псевдоніми Куба Галицький, Яго) (4 січня 1891 (22 грудня 1890), м. Єлисаветград (нині м. Кропивницький) – 24 вересня 1963, м. Москва) – актор, режисер, сценарист, драматург, журналіст, поет-сатирик, перекладач.
Життя і діяльність
Гольденберг Яків Маркович народився 4 січня 1891 року (22 грудня 1890 р). у м. Єлисаветграді (нині м. Кропивницький) у родині власника однієї з найбільших типографій Єлисаветграда Марка Абрамовича Гольденберга та його дружини Доротеї Марківни (1866-1936). Типографія А. і М. Гольденбергів, заснована ще в 1870-х роках дідом Якова Абрамом, друкувала все: квитанції, бланки, художню літературу, газети («Елисаветградские новости», «Елисаветградский вестник», «Новая волна», «Неделя русского еврея», «Голос Юга»). Тому зрозуміло, в якій атмосфері виховувалися брати, які згодом обидва стали літераторами. Брат Якова, драматург, сценарист та журналіст Борис Маркович Гольденберг (1894-1957), відомий під псевдонімом Арго.
У 1909 році Марк Гольденберг закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію, навчання продовжив на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету (1912-1913 рр.) й одночасно на відділенні вокалу консерваторії (1910-1913), яку так і не закінчив. Щоб мати можливість проживати в столиці, 9 жовтня 1911 року Марк прийняв православну віру, а вже 13 жовтня отримав дозвіл на проживання. Згодом Гольденберг переїхав в Одесу, де активно став друкуватися на сторінках газети «Голос Юга» як фейлетоніст. З 1916 року розпочав працювати у кіноіндустрії: як режисер зняв кінострічки «Життя Гаррісона» (1917 р.)., «Єдина світова республіка праці» (1919 р.), проте обидві не збереглися, та декілька інших. Як актор знімався у фільмі «До народної влади» (1917 р., фільм частково зберігся).
З 1918 Яків перебував у лавах Червоної Армії: у 1919-1920 рр. завідував театральним відділенням у політвідділі Дванадцятої армії, у 1920-1921 – був художнім керівником червоноармійського театру в Харкові.
З 1921 року Гольденберг мешкав у Москві, працював режисером-лаборантом у майстерні комуністичної драматургії, у 1923-1924 рр. був літературним співробітником «Рабочей газеты», у 1925-1926 – завідував літературною частиною «Радиогазеты», писав сатиричні фельєтони для журналу «Крокодил».
Першу п’єсу – «Железная пята» (за романом Джека Лондона) драматург створив у співавторстві з Д.П. Смоліним (1922), п’єсу-памфлет «Карьера министра» – у співавторстві з Е. Каменкою. Власна п’єса-буффонада «Святой из-под палки» вийшла друком у 1929 р.
У 1931 р. разом з Арго Я. Гольденберг написав лібрето оперети «Полярные страсти»; для оперного театру ім. К.С. Станіславського у 1939-1940 рр. драматург створив лібрето двох опер – «Дарвазское ущелье» (композитор Л.Б. Степанов), «Бал-маскарад» (композитор Дж. Верді).
У 1940 році Яків Маркович знайомиться з польським композитором Єжі Петербурзьким і на його музику створює текст пісні «Синий платочек», яка миттєво набула популярності на довгі роки.
Під час Другої світової війни Я. Гольденберг працював над створенням одноактних п’єс для фронтових театрів: «Честь», «Пещера», «Её сердце» (1941). Він є автором книг «Слушайте, слушайте» (1929), «Божья конфетка» (1939), «Павлин в вороньих перьях» (1970); п’єс «Повесть о трагике» («Павел Мочалов», 1939), «Юность Мольера» (1949); лібрето опери «Берег бурь» (композитор Г. Ернесакс). Одну з п’єс драматург присвятив Т.Г. Шевченку.
Яків Гольденберг перекладав на російську мову вірші польських, угорських, чеських поетів: відомі його переклади віршів та байок Ігнація Красицького, Сватоплука Чеха, Антоніна Сови. Писав він також і книжки для дітей.
Помер Яків Гольденберг 24 вересня 1963 року у Москві, похований на Новодівичому цвинтарі.
Бібліографія
Рыбченков, Геннадий. «Синий платочек» родом из Елисаветграда / Геннадий Рыбченков // Украина-Центр. – 2020. – 24 декабря. – С. 14 : фот.
Web-ресурси
Галицкий (Российская еврейская энциклопедия)
Гольденберг Яков Маркович (Википедия. Свободная энциклопедия).
Гольденберг Яков Маркович (NiNa.Az)