Галицький Микола Олександрович

Матеріал з wiki
Версія від 17:36, 10 листопада 2021, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:HalytskyiMO.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Микола Олександрович Галицький'''</p><p style="text-align...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Олександрович Галицький

Дата народження — 20.08.1936
Місце народження — с. Тарасівка, Єлисаветградківський район, Одеська область, Українська РСР (нині Олександрівський район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 16.03.2020
Місце смерті — м. Кропивницький, Україна

Микола Олександрович Галицький (20 серпня 1936, с. Тарасівка, Єлисаветградківський район, Одеська область, Українська РСР – 16 березня 2020, м. Кропивницький, Україна) – український театрознавець, працівник культури; відзначений почесним знаком Міністерства культури України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2003); лауреат обласної премії в галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За вагомий внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини» (2010).

Життя і діяльність

Галицький Микола Олександрович народився 20 серпня 1936 року в селі Тарасівка (тепер Олександрівського району Кіровоградської області). Невдовзі родина переїхала до села Івангород того ж району, де пройшли дитинство і юність Миколи Олександровича, що припали на період німецької окупації, холодні і голодні повоєнні роки. Щоб отримати середню освіту, юнак ходив у сусідню Бовтиську школу, до якої щодня доводилося долати по шість кілометрів. Хлопець самотужки оволодів азами музики, грав на батьковій гармошці. З легкої руки завідуючого сільським будинком культури вперше опинився на сцені. В неповних 14 років Микола взяв участь у районному огляді-конкурсі колективів художньої самодіяльності, на якому отримав грамоту. Галицький став активним учасником художньої самодіяльності, готував з односельцями концертні програми в сільському будинку культури. Саме це визначило його подальшу долю.

Після служби в армії, яку проходив у частині особливого призначення на Сахаліні, Микола Олександрович повернувся на Кіровоградщину, вступив до Олександрійського культурно-освітнього технікуму, куди склав іспити напередодні. Закінчивши технікум у 1959 році, Галицький розпочав трудову діяльність методистом Олександрівського районного будинку культури, а через місяць став його директором.

Після навчання у Львівському державному університеті ім. І. Франка за спеціальністю «історія і суспільствознавство» він викладав історію і музику в Голиківській середній школі.

HalytskyiMO2.jpg

З 1965 року Галицький працював у системі Міністерства культури, очоливши відділ культури Олександрівського райвиконкому, а 1969 року обійняв посаду заступника директора Олександрівської дитячої музичної школи.

Всюди, де Микола Олександрович трудився, він проявив себе як людина цілеспрямована й професійна, слугував прикладом відповідального ставлення до своєї справи. За час, коли Галицький очолював районний відділ культури, у кожному клубі активно розвивалась художня самодіяльність. Широкої слави набув народний аматорський хор районного Будинку культури «Тясмин», єдиний в області, що був нагороджений Грамотою Верховної Ради України. Тож не дивно, що 1978 року М. О. Галицького призначили на відповідальну посаду заступника начальника управління культури Кіровоградської обласної державної адміністрації, з якої він 1996 року вийшов на пенсію.

Але довго без діла всидіти не зміг. З 2000 по 2020 рр. Микола Олександрович Галицький був керівником меморіального музею Марка Лукича Кропивницького. Саме за його задумом у музеї були започатковані щомісячні камерні зустрічі митців міста та області із зацікавленою аудиторією, які отримали назву «Зустріч у театральній (літературній, музичній) вітальні».

Значну увагу Микола Олександрович приділяв вивченню і популяризації творчого доробку корифеїв українського професійного театру та українських театральних митців. Ці дослідження М. Галицького знайшли відображення в публікаціях місцевих газет «Народне слово», «Наше місто», «Кіровоградська правда», виступах на радіо та телебаченні, участі у науково-практичних конференціях.

HalytskyiMO3.jpg

2014 року вийшла в світ книга Миколи Галицького «Золота духовна скарбниця Кіровоградщини (слово про корифеїв українського театру)», що розповідає про визначних театральних митців минулого та тих, хто продовжив їх справу. В ній автор, крім власних матеріалів, також подав статті колег та журналістів про театральне мистецтво степового краю. Презентація книги відбулася в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д. І. Чижевського в рамках Краєзнавчих студій.

Понад 50 років свого життя віддав М. О. Галицький служінню справі розвитку культури на Кіровоградщині. Невтомний трудівник на ниві культури відійшов у вічність 16 березня 2020 року.

Нагороди

Почесний знак Міністерства культури України «За багаторічну плідну працю в галузі культури»

Лауреат обласної премії в галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини»

Бібліографія

Публікації автора

Галицький, Микола Олександрович. Золота духовна скарбниця Кіровоградщини: слово про корифеїв українського театру / Микола Галицький; Відділ Кіровогр. обл. краєзнавчого музею, Меморіальний музей М. Л. Кропивницького в Кіровограді, Кіровогр. обл. регіональне відділення Спілки підприємців, малих, середніх та приватизованих підприємств України. – Кіровоград: ФО-П Ротар О. С., 2014. – 243,[1] с.: фото.

Галицький, М. Його пам’ятають багато людей / М. Галицький // Народне слово. – 2002. – 14 листопада. – С. 3

Галицький, М. Фотоальбом перевидано за кошти меценатів / М. Галицький // Народне слово. – 2007. – 6 лютого. – С. 3

Галицький, М. До дня народження корифея / М. Галицький // Народне слово. – 2007. – 26 травня. – С. 1

Галицький, М. Слово про Ганну Затиркевич-Карпинську: До 155-ї річниці від дня народження актриси / М. Галицький // Народне слово. – 2010. – 25 лютого. – С. 7

Галицький, М. Геній української сцени: До 170-ї річниці народження Марка Кропивницького / М. Галицький // Народне слово. – 2010. – 20 травня. – С. 7

Галицький, М. Слово про Панаса Саксаганського / М. Галицький // Народне слово. – 2010. – 9 вересня. – С. 4

Галицький, М. Слово про Миколу Садовського / М. Галицький // Народне слово. – 2010. – 25 листопада. – С. 7; 2 грудня. – С. 7; 9 грудня. – С. 7

Галицький, М. Видатний, але маловідомий: Слово про Карпа Трохимовича Соленика / М. Галицький // Народне слово. – 2012. – 11 травня. – С. 8: фото

Галицький, М. Слово про велетнів української культури: Марка Кропивницького і Дмитра Яворницького / М. Галицький // Народне слово. – 2012. – 4 жовтня. – С. 12: фото

Галицький, М. Слово про Федора Левицького: До 155-річчя від дня народження / М. Галицький // Народне слово. – 2013. – 1 травня. – С. 9

Галицький, М. Музи допомагали перемагати / М. Галицький // Народне слово. – 2013. – 4 липня. – С. 4

Галицький , М. Слово про Василя Зіноватного / М. Галицький // Народне слово. – 2013. – 31 жовтня. – С. 8: портр.

Галицький, Микола. Слово про Михайла Донця / Микола Галицький // Народне слово. – 2014. – 24 квітня. – С. 8: фото

Галицький, Микола. Тернистий шлях до Мельпомени: Слово про Івана Казнадія / Микола Галицький // Народне слово. – 2014. – 11 грудня. – С. 5: фото

Галицький, Микола. До сороковин друга: Пам'яті В. Савустяненка / Микола Галицький // Народне слово. – 2015. – 13 серпня. – С. 12: фото. кол.

Галицький, Микола. Поєднати у назві минуле і сучасне / Микола Галицький // Народне слово. – 2015. – 30 липня. – С. 5

Галицький, Микола Тут витає дух Марка Лукича / Микола Галицький // Народне слово. – 2016. – 26 травня. – С. 11: фото

Галицький, М. Театру корифеїв – 134: відроджуючи традиції, відроджуємо духовність / М. Галицький // Наше місто. – 2016. – 13 жовтня. – С. 4

Галицький, Микола. Нарікаю тебе Зарницькою: Слово про ученицю М. Л. Кропивницького Є. П. Зарницьку / Микола Галицький // Народне слово. – 2017. – 23 лютого. – С. 9: портр.; 6 квітня. – С. 9

Про нього

Босько Володимир Миколайович. Микола Олександрович Галицький // Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ КОІППО ім. Василя Сухомлинського. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2016. – С. 158

Куманський, Броніслав. На гостини до Марка Лукича // Куманський, Броніслав Петрович. Під зорею степової Еллади / Броніслав Куманський. – Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2015. – С. 159-163: портр.

Микола Олександрович Галицький // Лауреати обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини». – Кіровоград: Кіровоградська обласна рада: КОД, 2014. – С. 25-26 с.: фото. – (Сер. «З добром до людей»)

Нагірний, Володимир. Микола Галицький: Того, що нам, дітям війни, довелося пережити, я нікому не бажаю // Галицький, Микола Олександрович. Золота духовна скарбниця Кіровоградщини: слово про корифеїв українського театру / Микола Галицький; Відділ Кіровогр. обл. краєзнавчого музею, Меморіальний музей М. Л. Кропивницького в Кіровограді, Кіровогр. обл. регіональне відділення Спілки підприємців, малих, середніх та приватизованих підприємств України. – Кіровоград: ФО-П Ротар О. С., 2014. – 243,[1] с.: фото.

Визначено переможців премії у галузі культури // Народне слово. – 2011. – 17 березня. – С. 6.

Колесник, Світлана. Вітаємо з ювілеєм! / Світлана Колесник // Народне слово. – 2011. – 18 серпня. – С. 4: фото

Левочко, В. ...А хотілося – запитань від глядача! / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2013. – 12 лютого. – С. 7

Левочко, В. З Мельпоменою. На Парнасі / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2012. – 2 листопада. – С. 10

Web-ресурси

Зубенко, Людмила. Зустріч з Миколою Галицьким (Вісник Кіровоградщини)

Куманський, Броніслав. Йому ще тільки вісімдесят (Інгульський край)

Микола Галицький презентував свою книгу «Золота духовна скарбниця Кіровоградщини (слово про корифеїв українського театру)»(tusovka.kr/ua)

Помер багаторічний директор музею Марка Кропивницького (Утренний город)

Світлій пам’яті Миколи Галицького. (Кіровоград24.com: Портал про місто)