Волохов Олексій Олегович

Матеріал з wiki
Версія від 17:01, 3 листопада 2017, створена Wikiuser (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олексій Олегович Волохов

народився — 20.03.1992
місце народження — м. Кіровоград
дата смерті — 24.06.2014
місце смерті — м. Слов’янськ, Донецька область
місце поховання — м. Кропивницький Далекосхідне кладовище

Олексій Олегович Волохов (20 березня 1992, м. Кіровоград – 24 червня 2014, м. Слов’янськ Донецької області) – військовослужбовець Кіровоградського гарнізону, старший розвідник 3-го окремого полку спеціального призначення.

Життя і діяльність

Олексій Волохов народився 20 березня 1992 року. Закінчив школу № 13, де йому найбільше подобалася фізкультура, навчався добре, а в молодших класах навіть був відмінником. Після закінчення школи спочатку мав намір вступати на факультет фізичної культури в КДПУ ім. В. Винниченка, однак пішов іншим шляхом – вступив до вищого професійного училища № 4, де опанував фах слюсаря-ремонтника-електрозварника. Після училища Олексій пішов на строкову службу в армію. Дуже хотів потрапити у високомобільні десантні війська, і ця його мрія стала реальністю: служив він в окремій повітрянодесантній бригаді в Дніпропетровську. Після демобілізації працював за фахом, а згодом пішов служити за контрактом у 3-й окремий полк спецпризначення. Служити у військах спеціального призначення – було його наступною мрією, він дуже любив літаки, вертольоти, усе, що пов’язане з високомобільними десантними військами та військами спеціального призначення. Розповідаючи про перший стрибок з парашутом із літака, казав: “Ніби й не страшно зовсім було, не розібрав навіть, а от коли другий раз стрибав – то це така краса, яку не опишеш словами…” Був спортивним , постійно перебував у русі, серйозно займався тхеквондо. Олексій мав намір і далі навчатися військовій справі, планував вступати до військового навчального закладу, готувався до цього. Тож потяг до польотів був у нього в крові. А ще він любив музику...

VolokhovOO2.jpg

Трагедія сталася 24 червня 2014 року, приблизно о 17 годині 15 хвилин біля м. Слов’янськ Донецької області. Технічна група після проведення спеціального заходу з монтажу, налагодження та контролю телекомунікаційного обладнання з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО поверталася на базу вертольотом МІ-8 Міністерства оборони України, який був обстріляній сепаратистами з ПЗРК. Внаслідок потрапляння ракети у вертоліт останній вибухнув та впав на землю, почалася пожежа, відбулося детонування боєкомплекту. Всі, 9 захисників України, хто знаходилися на борту вертольоту, загинули у смертельному пеклі. Олексій Волохов був серед них.

Пам’ять

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області увіковічила ім’я Волохова Олексія Олеговича в меморіальній дошці на фасаді школи.

У місті Кропивницькому на честь Олексія Волохова названо колишній «провулок Дмитра Донського».

Батьки Олексія розповідають, що їхній син був дуже товариською людиною. І навіть з усіма дітлахами з їхнього будинку вітався за руку. А ще, коли був дитиною, мріяв, аби хтось у них на подвір’ї поставив ігровий майданчик. Саме тому Олег Вікторович і Світлана Юріївна витратили кошти, які отримали від держави у зв’язку із загибеллю сина, на дитячий майданчик, який встановили на подвір’ї “хрущівки”, де виріс Олексій.

Нагороди

Указом Президента України № 599/2014 від 19 липня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 26 серпня 2014 р. нагороджений відзнакою "За заслуги” 2 ступеня (посмертно).

Бібліографія

Іванова, Ірина. Кіровоградці попрощалися зі ще двома вояками, які загинули на сході / Ірина Іванова // Кіровоградська правда. - 2014. - 8 липня. - С. 2 : фото

Добрань, Анна. На борту вертольота МІ-8, який терористи днями збили під Слов'янськом, загинуло двоє зовсім юних кіровоградців / Анна Добрань // Кіровоградська правда. - 2014. - 27 червня. - С. 9 : фото

"Золото" в турнире имени Волохова // Первая городская газета. - 2017. - 1 июня. - С. 7 : фото

Лисниченко, Павел. Городские власти почтили память погибших героев / Павел Лисниченко // Первая городская газета. - 2015. - 22 января. - С. 2 : фото

Марковський, Іван Це перший крок до увічнення пам'яті загиблих // З перших уст. - 2015. - 29 січня. - С. 3 : фото

Награды нашли своих героев // Первая городская газета. - 2014. - 28 августа. - С. 5

Новини міста // Нова газета. - 2014. - 21 серпня. - С. 2 : фото.

Новини // Нова газета. - 2016. - 25 лютого. - С. 2 : фото

Они ушли, чтобы жили мы // Первая городская газета. - 2014. - 30 октября. - С. 4

Пам‘ятні дошки на школах // Наше місто. - 2015. - 8 січня. - С. 1

Пам‘ять Небесної Сотні // Наше місто. - 2016. - 1 грудня. - С. 4

Православна Єлисаветградщина // Народне слово. - 2015. - 2 липня. - С. 5 : фото

Периханян А. Турнір пам‘яті бійця / А. Периханян // Наше місто. - 2016. - 26 травня. - С. 2

Периханян А. Турнір пам’яті Волохова / А. Периханян // Наше місто. - 2015. - 25 червня. - С. 2

Про Героїв нагадуватимуть меморіальні дошки // З перших уст. - 2015. - 1 січня. - С. 3 : ф

Рисленко, Катерина. І знову прощалися із загиблими / Катерина Рисленко // Народне слово. - 2014. - 10 липня. - С. 1 : фото.кол.

Спорт // Нова газета. - 2015. - 25 червня. - С. 10

Станцієру, Діана. Історія однієї любові / Діана Станцієру // Первая городская газета. - 2017. - 6 июля. - С. 5 : фото

Требунських, Ірина. Останній поштовх серця - за Україну / Ірина Требунських // Народне слово. - 2015. - 29 січня. - С. 4 : фото

Web-ресурси

Волохов Олексій Олегович — Вікіпедія

Земляки-музиканти присвятили пісню загиблому розвіднику ...

Песня Лёха. Алексею Волохову посвящается! Герои не умирают! - Ok