Відмінності між версіями «Винниченко Володимир Кирилович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 16: Рядок 16:
  
 
Після Лютневої революції 1917 року Винниченко переїхав на Україну і включився до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради, очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ.
 
Після Лютневої революції 1917 року Винниченко переїхав на Україну і включився до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради, очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ.
 +
 
Винниченко автор майже усіх законодавчих актів УНР та декларацій. Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради.
 
Винниченко автор майже усіх законодавчих актів УНР та декларацій. Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради.
 
У серпні 1918 року Винниченко очолив Український національний союз опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського. Пізніше через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко вийшов у відставку та виїхав за кордон.
 
У серпні 1918 року Винниченко очолив Український національний союз опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського. Пізніше через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко вийшов у відставку та виїхав за кордон.
 +
 
У Відні Винниченко написав 3-х томну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації». Як  політик Володимир Винниченко був близьким до комуністичних поглядів. Він мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б «національніша», більше пов'язана з історичним минулим України.
 
У Відні Винниченко написав 3-х томну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації». Як  політик Володимир Винниченко був близьким до комуністичних поглядів. Він мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б «національніша», більше пов'язана з історичним минулим України.
 +
 
В часи фашистської окупації Франції Винниченка за відмову співробітництва з нацистами було кинуто до концтабору.  
 
В часи фашистської окупації Франції Винниченка за відмову співробітництва з нацистами було кинуто до концтабору.  
 
Останні 25 років життя Володимир Кирилович  прожив у власному невеликому будинку у французькому містечку Мужен, біля Канн, де і займався літературною творчістю та живописом.  
 
Останні 25 років життя Володимир Кирилович  прожив у власному невеликому будинку у французькому містечку Мужен, біля Канн, де і займався літературною творчістю та живописом.  
 
   
 
   
 
+
[[Vynnychenko3.jpg<br />
Фото 3. Фотопортрет  
+
'''Фотопортрет Володимир Кирилович Винниченко'''
Володимир Кирилович Винниченко
 
  
 
Понад 20 полотен В. К. Винниченко зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України.
 
Понад 20 полотен В. К. Винниченко зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України.
 
Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен.
 
Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен.
  
Пам’ять  
+
 
 +
==Пам’ять==
  
 
Ім’я Володимира Винниченка Кіровоградському педагогічному інституту ім. О.С. Пушкіна було присвоєно в 1993 р. На базі університету організовано і проведено 5 наукових конференцій, присвячених дослідженню життєвого та творчого шляху В. Винниченка: до 110-ї річниці від дня народження І Винниченківські читання (1990), І  Всеукраїнська  наукова  конференція  «Літературна  і політична спадщина В. Винниченка на тлі ХХ століття» (2000), наукова конференція «Володимир Винниченко і українська соціал-демократія» (2002), ІІ Всеукраїнська наукова  конференція  «Володимир  Винниченко:  політична  та  літературна  діяльність» (2005),  ІІІ Всеукраїнська наукова конференція  «Творча  спадщина Володимира  Винниченка  на  тлі ХХ  століття»  (2010). Важливим  є науковий доробок учених університету  Г.  Клочека,  Л.  Куценка, С.  Михиди,  В.  Панченка,  їхній  внесок  у  процес  дослідження  та  популяризації  творчості В. Винниченка.
 
Ім’я Володимира Винниченка Кіровоградському педагогічному інституту ім. О.С. Пушкіна було присвоєно в 1993 р. На базі університету організовано і проведено 5 наукових конференцій, присвячених дослідженню життєвого та творчого шляху В. Винниченка: до 110-ї річниці від дня народження І Винниченківські читання (1990), І  Всеукраїнська  наукова  конференція  «Літературна  і політична спадщина В. Винниченка на тлі ХХ століття» (2000), наукова конференція «Володимир Винниченко і українська соціал-демократія» (2002), ІІ Всеукраїнська наукова  конференція  «Володимир  Винниченко:  політична  та  літературна  діяльність» (2005),  ІІІ Всеукраїнська наукова конференція  «Творча  спадщина Володимира  Винниченка  на  тлі ХХ  століття»  (2010). Важливим  є науковий доробок учених університету  Г.  Клочека,  Л.  Куценка, С.  Михиди,  В.  Панченка,  їхній  внесок  у  процес  дослідження  та  популяризації  творчості В. Винниченка.

Версія за 16:13, 10 грудня 2012

Володимир Кирилович Винниченко

народився — 14(26) липня 1880
місце народження — Єлисаветград, Херсонська губернія
дата смерті — 6 березня 1951
місце смерті — Мужен, Франція
місце поховання — Мужен, Франція

Володимир Кирилович Винниченко (14 (26) липня 1880, Єлисаветград, Херсонської губернії - 6 березня 1951, Мужен, Франція) - український драматург, прозаїк, художник, державний та політичний діяч.


Життя і діяльність

Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 року в селянській родині у місті Єлисаветград (тепер Кіровоград). В 1901 році вступив до Київського університету на юридичний факультет де створив студентську таємну революційну організацію «Студентська громада». Вступив до Революційної української партії (РУП), яка з 1905 року стала називатися Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). Серед робітників Києва та селян Полтавської губернії почав проводити агітаційно-пропагандистську роботу, в 1903 році був заарештований, виключений з університету та ув'язнений до одиночної камери Лук'янівської в'язниці в Києві, звідки згодом втік. Після чергового арешту й ув'язнення Володимир Винниченко емігрував. За кордоном разом iз М. Грушевським він видає часопис «Промінь». На початку Першої світової війни повертається до Росії де і живе до 1917 р.


Vynnychenko2.jpg
Володимир Кирилович Винниченко


Після Лютневої революції 1917 року Винниченко переїхав на Україну і включився до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради, очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ.

Винниченко автор майже усіх законодавчих актів УНР та декларацій. Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради. У серпні 1918 року Винниченко очолив Український національний союз опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського. Пізніше через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко вийшов у відставку та виїхав за кордон.

У Відні Винниченко написав 3-х томну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації». Як політик Володимир Винниченко був близьким до комуністичних поглядів. Він мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б «національніша», більше пов'язана з історичним минулим України.

В часи фашистської окупації Франції Винниченка за відмову співробітництва з нацистами було кинуто до концтабору. Останні 25 років життя Володимир Кирилович прожив у власному невеликому будинку у французькому містечку Мужен, біля Канн, де і займався літературною творчістю та живописом.

[[Vynnychenko3.jpg
Фотопортрет Володимир Кирилович Винниченко

Понад 20 полотен В. К. Винниченко зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України. Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен.


Пам’ять

Ім’я Володимира Винниченка Кіровоградському педагогічному інституту ім. О.С. Пушкіна було присвоєно в 1993 р. На базі університету організовано і проведено 5 наукових конференцій, присвячених дослідженню життєвого та творчого шляху В. Винниченка: до 110-ї річниці від дня народження І Винниченківські читання (1990), І Всеукраїнська наукова конференція «Літературна і політична спадщина В. Винниченка на тлі ХХ століття» (2000), наукова конференція «Володимир Винниченко і українська соціал-демократія» (2002), ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Володимир Винниченко: політична та літературна діяльність» (2005), ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Творча спадщина Володимира Винниченка на тлі ХХ століття» (2010). Важливим є науковий доробок учених університету Г. Клочека, Л. Куценка, С. Михиди, В. Панченка, їхній внесок у процес дослідження та популяризації творчості В. Винниченка.

Фото 4. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

До 110–ї річниці з дня народження Володимира Винниченка одній із вулиць Кіровограда (колишня вулиця К.Лібхнехта) було присвоєно ім`я Володимира Винниченка, а також встановлено меморіальну дошку на місці гімназії, де Винниченко здобував освіту (тепер у великій красивій будівлі по вулиці Шевченка розміщено Головне управління МНС у Кіровоградській області). З нагоди 130-ї річниці від дня народження В. Винниченка у вересні 2010 р. до Дня міста відбулося довгоочікуване відкриття першого в Україні пам’ятника (автор — львівський скульптор Володимир Цісарик) на оновленій площі біля університету.

Фото 5. Пам'ятник В. Винниченку в Кіровограді (Скульптор Володимир Цісарик)

До ювілею дня Святого Володимира - 15 липня 2010 р. - в обласному художньому музеї вперше було презентовано на батьківщині В. Винниченка частину його творчого доробку, художню спадщину.


Фото 6. Автопортрет Володимира Винниченка

Літературна спадщина Володимира Винниченка - золотий фонд української літератури. Винниченко - автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина» (1922-1924 рр.,), де вказано: «Присвячую моїй сонячній Україні». Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка. 1902 р., в «Киевской старине» з'являється його перше оповідання «Краса і сила». Творчий доробок В.Винниченка обіймає десятки томів. Ще в 1926 – 1930 рр. кооперативне видавництво „Рух” видало його твори в 24-х томах. Це оповідання та повісті 1902 – 1907 рр. романи „Чесність з собою”, „Заповіти батьків”, „Божки”, „Хочу”, „Записки Кирпатого Мефістофеля”; майже два десятка п`єс, які з успіхом йшли на сценах українських театрів майже до початку 30-х років („Базар”, „Щаблі життя”, „Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, „Співочі товариства”.

Фото 7. Обкладинка книги В.Винниченка „Записки Кирпатого Мефістофеля”

Володимир Панченко: „Більш суперечливої постаті в українській літературі ХХ століття важко знайти. Найголовніша його суперечність - між художником і доктринером. Найталановитіший Винниченко у новелістиці, де, на відміну від п’єс та романів, не проголошує ідей, не читає проповідей. Письменник мав ідею-фікс - створити нову людину, нову мораль. Кожна його драма, роман - це сценарій щастя. Через те він був поганим політиком, що в ньому міцно сидів художник, який домінував, заважав, жив химеріями”. Володимир Винниченко - письменник світового рівня. В часи Радянського Союзу його ім`я було викреслено з української літератури. А в наш час важливим є зберегти його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…»

Бібліографія

На сайті Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського в розділі “Бібліографії” розміщено бібліографічний покажчик “ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО - ПИСЬМЕННИК, ФІЛОСОФ, ПУБЛІЦИСТ, ПОЛІТИК ( До 130-річчя від дня народження) Електронний режим доспупа: http://www.library.kr.ua/bibliograph/vunuch.html

Web-ресурси

    Процюк С. Маски опадають повільно. Роман про Володимира Винниченка / Степан Процюк. - К. : Видавничий центр «Академія», 2011 . - 304 с.

http://academia-pc.com.ua/product/261

   Про В. Винниченка на «Урядовому порталі»

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1213133&cat_id=661174

   Дисертація Володимира Панченка з творчості В. Винниченка

http://library.kr.ua/books/panchenko/

   Твори Винниченка на аудіобібліотеці litplayer

http://litplayer.com.ua/authors/vynnychenko УКРЛІТ.ORG. Українська література. Володимир Кирилович Винниченко http://ukrlit.org/Vynnychenko_Volodymyr_Kyrylovych/

   Творчість Володимира Винниченка на порталі «Український Центр»

http://ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/19207/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE

       Веледницька Т. Ідея-фікс Володимира Винниченка

http://litukraina.kiev.ua/deya-f-ks-volodimira-vinnichenka Vynnychenko, Volodymyr, 1880–1951 http://archive.org/search.php?query=Vynnychenko%20Volodymyr Володимир Винниченко ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІЇ (Історія української революції: марець 1917 р. – грудень 1919 р.) http://exlibris.org.ua/vinnichenko/index.html Володимир Винниченко - біографія українського письменника, основні відомості про життя та творчість в біографії Винниченко http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/5/ Владимир Винниченко - неизвестные факты http://lifegid.com/blogs/personality-about-health/514