Відмінності між версіями «Винниченко Володимир Кирилович»
(Створена сторінка: [[Файл:Vinnychenko V.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Володимир Кирилович Винниченко'''</p><p style="text-ali...) |
|||
| (Не показано 14 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Життя і діяльність== | ==Життя і діяльність== | ||
| − | Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 року в селянській родині у місті Єлисаветград (тепер | + | Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 року в селянській родині у місті Єлисаветград (тепер Кропивницький). |
В 1901 році вступив до Київського університету на юридичний факультет де створив студентську таємну революційну організацію «Студентська громада». Вступив до Революційної української партії (РУП), яка з 1905 року стала називатися Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). Серед робітників Києва та селян Полтавської губернії почав проводити агітаційно-пропагандистську роботу, в 1903 році був заарештований, виключений з університету та ув'язнений до одиночної камери Лук'янівської в'язниці в Києві, звідки згодом втік. Після чергового арешту й ув'язнення Володимир Винниченко емігрував. За кордоном разом iз М. Грушевським він видає часопис «Промінь». На початку Першої світової війни повертається до Росії де і живе до 1917 р. | В 1901 році вступив до Київського університету на юридичний факультет де створив студентську таємну революційну організацію «Студентська громада». Вступив до Революційної української партії (РУП), яка з 1905 року стала називатися Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). Серед робітників Києва та селян Полтавської губернії почав проводити агітаційно-пропагандистську роботу, в 1903 році був заарештований, виключений з університету та ув'язнений до одиночної камери Лук'янівської в'язниці в Києві, звідки згодом втік. Після чергового арешту й ув'язнення Володимир Винниченко емігрував. За кордоном разом iз М. Грушевським він видає часопис «Промінь». На початку Першої світової війни повертається до Росії де і живе до 1917 р. | ||
| + | [[Файл:Vynnychenko2.jpg]] <br /> | ||
| + | '''Володимир Кирилович Винниченко''' | ||
| − | |||
| − | |||
Після Лютневої революції 1917 року Винниченко переїхав на Україну і включився до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради, очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ. | Після Лютневої революції 1917 року Винниченко переїхав на Україну і включився до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради, очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ. | ||
| + | |||
Винниченко автор майже усіх законодавчих актів УНР та декларацій. Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради. | Винниченко автор майже усіх законодавчих актів УНР та декларацій. Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради. | ||
У серпні 1918 року Винниченко очолив Український національний союз опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського. Пізніше через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко вийшов у відставку та виїхав за кордон. | У серпні 1918 року Винниченко очолив Український національний союз опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського. Пізніше через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко вийшов у відставку та виїхав за кордон. | ||
| + | |||
У Відні Винниченко написав 3-х томну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації». Як політик Володимир Винниченко був близьким до комуністичних поглядів. Він мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б «національніша», більше пов'язана з історичним минулим України. | У Відні Винниченко написав 3-х томну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації». Як політик Володимир Винниченко був близьким до комуністичних поглядів. Він мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б «національніша», більше пов'язана з історичним минулим України. | ||
| + | |||
В часи фашистської окупації Франції Винниченка за відмову співробітництва з нацистами було кинуто до концтабору. | В часи фашистської окупації Франції Винниченка за відмову співробітництва з нацистами було кинуто до концтабору. | ||
Останні 25 років життя Володимир Кирилович прожив у власному невеликому будинку у французькому містечку Мужен, біля Канн, де і займався літературною творчістю та живописом. | Останні 25 років життя Володимир Кирилович прожив у власному невеликому будинку у французькому містечку Мужен, біля Канн, де і займався літературною творчістю та живописом. | ||
| − | + | [[Файл:Vynnychenko3.jpg]]<br /> | |
| − | + | '''Фотопортрет Володимир Кирилович Винниченко''' | |
| − | Володимир Кирилович Винниченко | ||
Понад 20 полотен В. К. Винниченко зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України. | Понад 20 полотен В. К. Винниченко зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України. | ||
Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен. | Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен. | ||
| − | Пам’ять | + | ==Пам’ять== |
Ім’я Володимира Винниченка Кіровоградському педагогічному інституту ім. О.С. Пушкіна було присвоєно в 1993 р. На базі університету організовано і проведено 5 наукових конференцій, присвячених дослідженню життєвого та творчого шляху В. Винниченка: до 110-ї річниці від дня народження І Винниченківські читання (1990), І Всеукраїнська наукова конференція «Літературна і політична спадщина В. Винниченка на тлі ХХ століття» (2000), наукова конференція «Володимир Винниченко і українська соціал-демократія» (2002), ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Володимир Винниченко: політична та літературна діяльність» (2005), ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Творча спадщина Володимира Винниченка на тлі ХХ століття» (2010). Важливим є науковий доробок учених університету Г. Клочека, Л. Куценка, С. Михиди, В. Панченка, їхній внесок у процес дослідження та популяризації творчості В. Винниченка. | Ім’я Володимира Винниченка Кіровоградському педагогічному інституту ім. О.С. Пушкіна було присвоєно в 1993 р. На базі університету організовано і проведено 5 наукових конференцій, присвячених дослідженню життєвого та творчого шляху В. Винниченка: до 110-ї річниці від дня народження І Винниченківські читання (1990), І Всеукраїнська наукова конференція «Літературна і політична спадщина В. Винниченка на тлі ХХ століття» (2000), наукова конференція «Володимир Винниченко і українська соціал-демократія» (2002), ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Володимир Винниченко: політична та літературна діяльність» (2005), ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Творча спадщина Володимира Винниченка на тлі ХХ століття» (2010). Важливим є науковий доробок учених університету Г. Клочека, Л. Куценка, С. Михиди, В. Панченка, їхній внесок у процес дослідження та популяризації творчості В. Винниченка. | ||
| − | |||
| − | До 110–ї річниці з дня народження Володимира Винниченка одній із вулиць Кіровограда (колишня вулиця К.Лібхнехта) було присвоєно ім`я Володимира Винниченка, а також | + | [[Файл:Univ_vynnychenko.jpg]]<br /> |
| + | '''Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка''' | ||
| + | |||
| + | До 110–ї річниці з дня народження Володимира Винниченка одній із вулиць Кіровограда (тепер Кропивницького) (колишня вулиця К.Лібхнехта) було присвоєно ім`я Володимира Винниченка, а також встановлено меморіальну дошку на місці гімназії, де Винниченко здобував освіту (тепер у великій красивій будівлі по вулиці Шевченка розміщено Головне управління МНС у Кіровоградській області). | ||
| + | |||
З нагоди 130-ї річниці від дня народження В. Винниченка у вересні 2010 р. до Дня міста відбулося довгоочікуване відкриття першого в Україні пам’ятника (автор — львівський скульптор Володимир Цісарик) на оновленій площі біля університету. | З нагоди 130-ї річниці від дня народження В. Винниченка у вересні 2010 р. до Дня міста відбулося довгоочікуване відкриття першого в Україні пам’ятника (автор — львівський скульптор Володимир Цісарик) на оновленій площі біля університету. | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | (Скульптор Володимир Цісарик) | + | [[Файл:Vinnychenko_pam.jpg]]<br /> |
| + | '''Пам'ятник В. Винниченку в Кропивницькому<br /> | ||
| + | (Скульптор Володимир Цісарик)''' | ||
До ювілею дня Святого Володимира - 15 липня 2010 р. - в обласному художньому музеї вперше було презентовано на батьківщині В. Винниченка частину його творчого доробку, художню спадщину. | До ювілею дня Святого Володимира - 15 липня 2010 р. - в обласному художньому музеї вперше було презентовано на батьківщині В. Винниченка частину його творчого доробку, художню спадщину. | ||
| − | + | [[Файл:Vynnychenko_autoportret.jpg]]<br /> | |
| − | + | '''Автопортрет Володимира Винниченка''' | |
Літературна спадщина Володимира Винниченка - золотий фонд української літератури. Винниченко - автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина» (1922-1924 рр.,), де вказано: «Присвячую моїй сонячній Україні». Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка. 1902 р., в «Киевской старине» з'являється його перше оповідання «Краса і сила». | Літературна спадщина Володимира Винниченка - золотий фонд української літератури. Винниченко - автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина» (1922-1924 рр.,), де вказано: «Присвячую моїй сонячній Україні». Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка. 1902 р., в «Киевской старине» з'являється його перше оповідання «Краса і сила». | ||
| + | |||
Творчий доробок В.Винниченка обіймає десятки томів. Ще в 1926 – 1930 рр. кооперативне видавництво „Рух” видало його твори в 24-х томах. Це оповідання та повісті 1902 – 1907 рр. романи „Чесність з собою”, „Заповіти батьків”, „Божки”, „Хочу”, „Записки Кирпатого Мефістофеля”; майже два десятка п`єс, які з успіхом йшли на сценах українських театрів майже до початку 30-х років („Базар”, „Щаблі життя”, „Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, „Співочі товариства”. | Творчий доробок В.Винниченка обіймає десятки томів. Ще в 1926 – 1930 рр. кооперативне видавництво „Рух” видало його твори в 24-х томах. Це оповідання та повісті 1902 – 1907 рр. романи „Чесність з собою”, „Заповіти батьків”, „Божки”, „Хочу”, „Записки Кирпатого Мефістофеля”; майже два десятка п`єс, які з успіхом йшли на сценах українських театрів майже до початку 30-х років („Базар”, „Щаблі життя”, „Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, „Співочі товариства”. | ||
| − | + | ||
| − | + | [[Файл:Zm.jpg]]<br /> | |
| + | '''Обкладинка книги В.Винниченка „Записки Кирпатого Мефістофеля”''' | ||
Володимир Панченко: „Більш суперечливої постаті в українській літературі ХХ століття важко знайти. Найголовніша його суперечність - між художником і доктринером. Найталановитіший Винниченко у новелістиці, де, на відміну від п’єс та романів, не проголошує ідей, не читає проповідей. Письменник мав ідею-фікс - створити нову людину, нову мораль. Кожна його драма, роман - це сценарій щастя. Через те він був поганим політиком, що в ньому міцно сидів художник, який домінував, заважав, жив химеріями”. | Володимир Панченко: „Більш суперечливої постаті в українській літературі ХХ століття важко знайти. Найголовніша його суперечність - між художником і доктринером. Найталановитіший Винниченко у новелістиці, де, на відміну від п’єс та романів, не проголошує ідей, не читає проповідей. Письменник мав ідею-фікс - створити нову людину, нову мораль. Кожна його драма, роман - це сценарій щастя. Через те він був поганим політиком, що в ньому міцно сидів художник, який домінував, заважав, жив химеріями”. | ||
Володимир Винниченко - письменник світового рівня. В часи Радянського Союзу його ім`я було викреслено з української літератури. А в наш час важливим є зберегти його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…» | Володимир Винниченко - письменник світового рівня. В часи Радянського Союзу його ім`я було викреслено з української літератури. А в наш час важливим є зберегти його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…» | ||
| − | Бібліографія | + | ==Бібліографія== |
| − | На сайті | + | На сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського в розділі “Бібліографії” розміщено бібліографічний покажчик “ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО - ПИСЬМЕННИК, ФІЛОСОФ, ПУБЛІЦИСТ, ПОЛІТИК ( До 130-річчя від дня народження) |
Електронний режим доспупа: http://www.library.kr.ua/bibliograph/vunuch.html | Електронний режим доспупа: http://www.library.kr.ua/bibliograph/vunuch.html | ||
| − | Web-ресурси | + | |
| − | + | ||
| − | http://academia-pc.com.ua/product/261 | + | ==Web-ресурси== |
| − | + | ||
| − | http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1213133&cat_id=661174 | + | |
| − | + | Процюк С. Маски опадають повільно. Роман про Володимира Винниченка / Степан Процюк. - К. : Видавничий центр «Академія», 2011 . - 304 с. http://academia-pc.com.ua/product/261 | |
| − | http://library.kr.ua/books/panchenko/ | + | |
| − | + | Про В. Винниченка на «Урядовому порталі» http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1213133&cat_id=661174 | |
| − | http://litplayer.com.ua/authors/vynnychenko | + | |
| − | УКРЛІТ.ORG. Українська література. Володимир Кирилович Винниченко | + | Дисертація Володимира Панченка з творчості В. Винниченка http://library.kr.ua/books/panchenko/ |
| − | http://ukrlit.org/Vynnychenko_Volodymyr_Kyrylovych/ | + | |
| − | + | Твори Винниченка на аудіобібліотеці litplayer http://litplayer.com.ua/authors/vynnychenko | |
| − | http://ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/19207/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE | + | УКРЛІТ.ORG. Українська література. Володимир Кирилович Винниченко. http://ukrlit.org/Vynnychenko_Volodymyr_Kyrylovych/ |
| − | + | ||
| − | http://litukraina.kiev.ua/deya-f-ks-volodimira-vinnichenka | + | Творчість Володимира Винниченка на порталі «Український Центр» http://ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/19207/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE |
| − | Vynnychenko, Volodymyr, 1880–1951 | + | |
| − | http://archive.org/search.php?query=Vynnychenko%20Volodymyr | + | Веледницька Т. Ідея-фікс Володимира Винниченка http://litukraina.kiev.ua/deya-f-ks-volodimira-vinnichenka |
| − | Володимир Винниченко ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІЇ (Історія української революції: марець 1917 р. – грудень 1919 р.) | + | Vynnychenko, Volodymyr, 1880–1951 http://archive.org/search.php?query=Vynnychenko%20Volodymyr |
| − | http://exlibris.org.ua/vinnichenko/index.html | + | |
| − | Володимир Винниченко - біографія українського письменника, основні відомості про життя та творчість в біографії Винниченко | + | Володимир Винниченко ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІЇ (Історія української революції: марець 1917 р. – грудень 1919 р.) http://exlibris.org.ua/vinnichenko/index.html |
| − | http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/5/ | + | |
| − | Владимир Винниченко - неизвестные факты | + | Володимир Винниченко - біографія українського письменника, основні відомості про життя та творчість в біографії Винниченко http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/5/ |
| − | http://lifegid.com/blogs/personality-about-health/514 | + | |
| + | Владимир Винниченко - неизвестные факты http://lifegid.com/blogs/personality-about-health/514 | ||
Версія за 16:29, 23 липня 2020
Володимир Кирилович Винниченко (14 (26) липня 1880, Єлисаветград, Херсонської губернії - 6 березня 1951, Мужен, Франція) - український драматург, прозаїк, художник, державний та політичний діяч.
Життя і діяльність
Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 року в селянській родині у місті Єлисаветград (тепер Кропивницький). В 1901 році вступив до Київського університету на юридичний факультет де створив студентську таємну революційну організацію «Студентська громада». Вступив до Революційної української партії (РУП), яка з 1905 року стала називатися Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). Серед робітників Києва та селян Полтавської губернії почав проводити агітаційно-пропагандистську роботу, в 1903 році був заарештований, виключений з університету та ув'язнений до одиночної камери Лук'янівської в'язниці в Києві, звідки згодом втік. Після чергового арешту й ув'язнення Володимир Винниченко емігрував. За кордоном разом iз М. Грушевським він видає часопис «Промінь». На початку Першої світової війни повертається до Росії де і живе до 1917 р.
Володимир Кирилович Винниченко
Після Лютневої революції 1917 року Винниченко переїхав на Україну і включився до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради, очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ.
Винниченко автор майже усіх законодавчих актів УНР та декларацій. Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради. У серпні 1918 року Винниченко очолив Український національний союз опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського. Пізніше через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко вийшов у відставку та виїхав за кордон.
У Відні Винниченко написав 3-х томну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації». Як політик Володимир Винниченко був близьким до комуністичних поглядів. Він мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б «національніша», більше пов'язана з історичним минулим України.
В часи фашистської окупації Франції Винниченка за відмову співробітництва з нацистами було кинуто до концтабору. Останні 25 років життя Володимир Кирилович прожив у власному невеликому будинку у французькому містечку Мужен, біля Канн, де і займався літературною творчістю та живописом.
Фотопортрет Володимир Кирилович Винниченко
Понад 20 полотен В. К. Винниченко зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України. Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен.
Пам’ять
Ім’я Володимира Винниченка Кіровоградському педагогічному інституту ім. О.С. Пушкіна було присвоєно в 1993 р. На базі університету організовано і проведено 5 наукових конференцій, присвячених дослідженню життєвого та творчого шляху В. Винниченка: до 110-ї річниці від дня народження І Винниченківські читання (1990), І Всеукраїнська наукова конференція «Літературна і політична спадщина В. Винниченка на тлі ХХ століття» (2000), наукова конференція «Володимир Винниченко і українська соціал-демократія» (2002), ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Володимир Винниченко: політична та літературна діяльність» (2005), ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Творча спадщина Володимира Винниченка на тлі ХХ століття» (2010). Важливим є науковий доробок учених університету Г. Клочека, Л. Куценка, С. Михиди, В. Панченка, їхній внесок у процес дослідження та популяризації творчості В. Винниченка.
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
До 110–ї річниці з дня народження Володимира Винниченка одній із вулиць Кіровограда (тепер Кропивницького) (колишня вулиця К.Лібхнехта) було присвоєно ім`я Володимира Винниченка, а також встановлено меморіальну дошку на місці гімназії, де Винниченко здобував освіту (тепер у великій красивій будівлі по вулиці Шевченка розміщено Головне управління МНС у Кіровоградській області).
З нагоди 130-ї річниці від дня народження В. Винниченка у вересні 2010 р. до Дня міста відбулося довгоочікуване відкриття першого в Україні пам’ятника (автор — львівський скульптор Володимир Цісарик) на оновленій площі біля університету.
Пам'ятник В. Винниченку в Кропивницькому
(Скульптор Володимир Цісарик)
До ювілею дня Святого Володимира - 15 липня 2010 р. - в обласному художньому музеї вперше було презентовано на батьківщині В. Винниченка частину його творчого доробку, художню спадщину.
Автопортрет Володимира Винниченка
Літературна спадщина Володимира Винниченка - золотий фонд української літератури. Винниченко - автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина» (1922-1924 рр.,), де вказано: «Присвячую моїй сонячній Україні». Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка. 1902 р., в «Киевской старине» з'являється його перше оповідання «Краса і сила».
Творчий доробок В.Винниченка обіймає десятки томів. Ще в 1926 – 1930 рр. кооперативне видавництво „Рух” видало його твори в 24-х томах. Це оповідання та повісті 1902 – 1907 рр. романи „Чесність з собою”, „Заповіти батьків”, „Божки”, „Хочу”, „Записки Кирпатого Мефістофеля”; майже два десятка п`єс, які з успіхом йшли на сценах українських театрів майже до початку 30-х років („Базар”, „Щаблі життя”, „Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, „Співочі товариства”.
Обкладинка книги В.Винниченка „Записки Кирпатого Мефістофеля”
Володимир Панченко: „Більш суперечливої постаті в українській літературі ХХ століття важко знайти. Найголовніша його суперечність - між художником і доктринером. Найталановитіший Винниченко у новелістиці, де, на відміну від п’єс та романів, не проголошує ідей, не читає проповідей. Письменник мав ідею-фікс - створити нову людину, нову мораль. Кожна його драма, роман - це сценарій щастя. Через те він був поганим політиком, що в ньому міцно сидів художник, який домінував, заважав, жив химеріями”. Володимир Винниченко - письменник світового рівня. В часи Радянського Союзу його ім`я було викреслено з української літератури. А в наш час важливим є зберегти його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…»
Бібліографія
На сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського в розділі “Бібліографії” розміщено бібліографічний покажчик “ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО - ПИСЬМЕННИК, ФІЛОСОФ, ПУБЛІЦИСТ, ПОЛІТИК ( До 130-річчя від дня народження) Електронний режим доспупа: http://www.library.kr.ua/bibliograph/vunuch.html
Web-ресурси
Процюк С. Маски опадають повільно. Роман про Володимира Винниченка / Степан Процюк. - К. : Видавничий центр «Академія», 2011 . - 304 с. http://academia-pc.com.ua/product/261
Про В. Винниченка на «Урядовому порталі» http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1213133&cat_id=661174
Дисертація Володимира Панченка з творчості В. Винниченка http://library.kr.ua/books/panchenko/
Твори Винниченка на аудіобібліотеці litplayer http://litplayer.com.ua/authors/vynnychenko УКРЛІТ.ORG. Українська література. Володимир Кирилович Винниченко. http://ukrlit.org/Vynnychenko_Volodymyr_Kyrylovych/
Творчість Володимира Винниченка на порталі «Український Центр» http://ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/19207/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE
Веледницька Т. Ідея-фікс Володимира Винниченка http://litukraina.kiev.ua/deya-f-ks-volodimira-vinnichenka Vynnychenko, Volodymyr, 1880–1951 http://archive.org/search.php?query=Vynnychenko%20Volodymyr
Володимир Винниченко ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІЇ (Історія української революції: марець 1917 р. – грудень 1919 р.) http://exlibris.org.ua/vinnichenko/index.html
Володимир Винниченко - біографія українського письменника, основні відомості про життя та творчість в біографії Винниченко http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/5/
Владимир Винниченко - неизвестные факты http://lifegid.com/blogs/personality-about-health/514