Варламов Михайло Лукич
Михайло Лукич Варламов (11 листопада 1905, м. Єлисаветград, нині Кропивницький – 1вересня 1991, м. Одеса). – хімік-технолог, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР; учасник Другої світової війни.
Життя і діяльність
Варламов Михайло Лукич народився 11 листопада 1905 року в сім’ї робітника. Початкову освіту отримав у народній школі, продовжив навчання у трудовій школі. Після її закінчення працював електриком у спілці «Будівельник».
У 1924 році Михайло Варламов вступив до Одеського хімічного інституту, після закінчення якого у 1928 році працював майстром сірчанокислотного цеху «Таттресту» у м. Бондюжськ (нині Меделєєвськ, Татарстан, Росія); повернувшись до Одеси у 1929 році, працював начальником сірчанокислотного цеху Одеського суперфосфатного заводу.
З 1930 року починається педагогічна діяльність Михайла Лукича в Одеському політехнічному інституті, якому Варламов віддав 53 роки трудового стажу з 66-ти. Михайло Лукич був людиною відповідальною, відданою науці. У 1939 році науковець захистив першу в історії інституту кандидатську дисертацію по технології сірчаної кислоти.
У роки Другої світової війни Варламов брав участь в обороні Одеси. Пізніше його направили на роботу в хімічну лабораторію оборонного заводу у м. Чапаєвськ Самарської області Росії. Після звільнення Одеси Михайло Лукич очолив у рідному інституті кафедру «Технологія неорганічних речовин».
У 1955 році учений захистив докторську дисертацію. Під керівництвом Варламова на кафедрі велись наукові розробки з таких тем: фізико-хімія і технологія отримання сірчаної кислоти, акустична коагуляція аерозолів, інтенсифікація і автоматизація виробництва мінеральних добрив, фізико-хімічні і ультразвукові методи очищення промислових газів, комплексна переробка нефелинів при виробництві соди і поташу.
Найбільш вагомою є розробка аміачного методу очищення вихлопних газів при виробництві баштової сірчаної кислоти з використанням утворюваних в процесі сорбції лугів, необхідних сільському господарству.
Під керівництвом М.Л. Варламова підготовлено 19 кандидатських дисертацій. Михайло Лукич – автор більш ніж 300 наукових праць. Він отримав 40 авторських свідоцтв. Педагогічну і наукову роботу Варламов вдало поєднував з громадською, був членом вчених рад Інституту кібернетики і Південного наукового центру АН УРСР, членом редакційних колегій двох республіканських збірок, керівником наукового семінару з кібернетики.
М.Л. Варламов є заслуженим діячем науки и техніки УССР.
Помер Михайло Лукич 1 вересня 1991 року в Одесі.
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора, медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні», «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За оборону Одеси», «За трудову доблесть».
Бібліографія
Література про життя і діяльність:
Варламов Михайло Лукич (11 листоп. 1905 – 1 верес. 1991) // Вчені вузів Одеси : біобібліогр. довід. – О., 2002. – Вип. 2 : Природничі науки, 1946-2000 рр., ч. 3 : Хіміки / Одес. нац. наук. Б-ка ім. М. Горького ; упоряд. Т. І. Олейникова. – С. 33-36.– Бібліогр.: 18 назв.
Варламов Михаил Лукич – Заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор химических наук, профессор // История Одес. политехн. в очерках [1918 – 2003]. – О. : Астропринт, 2003. – С. 141.
Варламов Михаил Лукич – Заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор химических наук, профессор // История Одес. политехн. в очерках. – О. : Астропринт, 2000. – С.112-113.
Варламов Михайло Лукич // Енцикл. Сучас. України. – К., 2004. – Т. 4 : В - Вог. – С. 85.
Варламов Михайло Лукич // Учені вузів Української РСР. – К., 1968. – С. 84.
Кожухар В. Я. Варламов Михайло Лукич // Енцикл. Сучас. України. – К., 2004.– Т. 4 : В - Вог. – С. 85.
Праці вчених і наукових співробітників Одеського національного політехнічного університету : біобібліогр. покажч. 1976-1993 рр. Хімія і хімічна технологія / Одес. нац. політехн. Ун-т. Наук.-техн. Б-ка ; упоряд. З. Х. Ісламгулова, Т. Г. Шепеленко. – О., 2002. – 92 с.
Химическая технология / Л. А. Алексеева, И. М. Каганский, А. П. Костюк // Очерки развития науки в Одессе. – О., 1995. – С. 134, 137-138.
Физико-химическое обоснование отдельных стадий нитрозного сернокислотного процесса и некоторые новые технологические схемы : автореф. диссертации ... д-ра хим. наук.– О., 1954. – 26 с.
Статті М.Л. Варламова:
Автоматизированное формирование моделей технологических схем содового производства из унифицированных блоков / соавт. : М. П. Трунов, В. Д. Гогунский, Е. Л. Кричевская // Хим. технология. – 1989. – № 2. – С. 54-59.
Автоматический прибор для измерения акустической мощности и оптимальной настройки газоструйных генераторов звука, применяемых для акустической коагуляции // Ультразвук. техника. – 1963. – № 3. – С. 77-80.
Акустическая коагуляция тумана серной кислоты фтора / соавт. : Е. Л. Кричевская, Г. А. Манакин, Л. М. Козакова, А. Н. Господинов // Журн. приклад. химии. – 1960. – Т. 33, № 1. – С. 14-20.
Использование продуктов санитарной очистки отходящих газов нитрозной сернокислотной системы для повышения ее производительности / соавт. : Г. А. Манакин, Л. С. Зброжек // Хим. технология. – 1985. — № 3. – С. 56-58.
Использование элементов вторичного диспергирования сорбента для интенсификации полых форсуночных абсорберов / соавт. : Г. Г. Михайленко, Д. И. Шевченко // Изв. вузов. Химия и хим. технология. – 1987. – Т. 30, № 9. – С. 80-83.– Библиогр.: 10 назв.
Исследование аммиачного метода очистки газов от окислов азота низких концентраций фтора / соавт. : Г. А. Манакин, Я. И. Старосельский, Л. С. Зброжек // Журн. приклад. химии. – 1963. – Т. 36, вып. 1. – С. 8-15.
Исследование массопередачи и хемсорбции в аппарате типа трубы Вентури / соавт. О. М. Дробышева // Журн. приклад. химии. – 1960. – Т. 33, вып. 9.– С. 2020-2029.
Исследование условий фосфорнокислотного разложения апатитового концентрата / соавт. : И. М. Каганский, В. В. Нгуен // Журн. приклад. химии. – 1979. – Т. 52, № 2. – С. 466.
Кондуктометрическое определение низких концентраций аммиака в газах / соавт. И. В. Кордон // Завод. лаб. – 1965 – Т. 31, № 8. – С. 940-943.
Математическое описание диаграмм растворимости многокомпонентных солевых систем / соавт. : М. П. Трунов, Е. Л. Кричевская, В. Д. Гогунский // Изв. вузов. Химия и хим. технология. – 1980. – Т. 23, № 4. – С. 500-504.
Математическое описание статики процесса получения соды и поташа из нефелинового сырья / соавт. : В. Д. Гогунский, Е. Л. Кричевская, Г. А. Манакин [и др.] // Цв. металлы. – 1974. — № 2. – С. 46-50.
О влиянии температуры скорости переноса и закрепления серной кислоты на скорость кислотообразования // Журн. приклад. химии. – 1956. – Т. 28, вып. 5.– С. 1001-1008.
О массопередаче и кинетике кислотообразования в жидкой фазе нитрозных сернокислотных систем / соавт. Е. Л. Кричевская // Журн. приклад. химии. – 1956. – Т. 28, вып. 4. – С. 816-825.
Поиск оптимального технологического режима производства кальцинированной соды и поташа из нефелинов / соавт. : Е. Л. Кричевская, В. Д. Гогунский, А. С. Романец, М. П. Трунов // Хим. Пром-сть. – 1976. — № 1. – С. 35-39.
Применение соляной кислоты при производстве сложно-смешанных удобрений/ соавт. : И. М. Каганский, Г. А. Манакин, Я. И. Старосельский, Т.Ф. Томчик // Вопр. химии и хим. технологии. – 1984. – Вып. 75. – С. 39-43.
Производство суперфосфата без складского доразложения / соавт. : И. М. Каганский, Г. А. Манакин, Т. Ф. Томчик // Хим. Пром-сть Украины. – 1969. – № 1.– С. 5-7.
Разработка обобщенного показателя, объединяющего оценки качества работы массообменных аппаратов / соавт. : И. В. Кордон, Г. Г. Михайленко, О. М. Гевара // Вопр. химии и хим. технологии. – 1985. – Вып. 77. – С. 111-115.
Сернокислотное разложение апатитового концентрата с добавками азотной кислоты / соавт. : И. М. Каганский, Г. А. Манакин, Т. Ф. Томчик // Хим. технология. – 1983. – № 1. – С. 16-17. – Библиогр.: 5 назв.
Сернокислотное разложение апатитового концентрата с добавками азотной кислоты и его математическая модель / соавт. : И. М. Каганский, Г. А. Манакин // Хим. технология. – 1983. – № 2. – С. 14-15. – Библиогр.: 6 назв.
Web-ресурси
Варламов М.Л. (Одесский национальный политехнический университет)