Будде Євген Федорович
Євген Федорович Будде (13 (25) грудня 1859, с. Георгіївка Єлисаветградського повіту Херсонської губерніїї – 31 липня 1931 (за іншими даними 5 квітня 1929 року), Казань) – російський мовознавець.
Життя і діяльність
Будде Євген Федорович народився в сім’ї вихованця Головного педагогічного інституту (вип. 1853 р.), вчителя історії 2-ої Одеської гімназії Ф. Е. Будде. Первинну освіту отримав в Москві: вчився спочатку в 5-ій, потім в 6-ій Московській гімназії, де і отримав атестат в травні 1879 року. Поступив в Петербурзький історико-філологічний інститут, але по хворобі в 1880 році був вимушений поїхати в Одесу, де 8 лютого 1881 року був зарахований на перший курс історико-філологічного факультету Новоросійського університету. Закінчивши університет в 1884 році, зі ступенем кандидата та із золотою медаллю за твір на тему: «Синайская глаголица. Требник. Сравнительное обозрение письма и языка». 7 листопада 1884 року поступив на службу вчителем російської мови та словесності у 2-у Кишинівську гімназію. У серпні 1886 року був переведений вчителем в 1-у Одеську прогімназію. До серпня 1889 року працював в Одесі вчителем чоловічих і жіночих учбових закладів, приватних і казенних.
Як професорський стипендіат університету у серпні 1889 року відряджається на два роки для заняття російською мовою і порівняльним мовознавством в Московський університет. У 1891 році, вже ставши учителем російської мови і словесності в Скопинському реальному училищі, витримав магістерський екзамен з кафедри російської мови і словесності в Московському університеті. Після прочитання двох пробних лекцій був удостоєний звання приват-доцента. У 1892 році захистив у Москві магістерську дисертацію на тему: «К диалектологии великорусских наречий. Исследование особенностей рязанского говора». У серпні 1893 року призначений приват-доцентом на кафедрі російської мови і словесності в Казанський університет. У 1896 році захистив докторську дисертацію в Московському університеті на тему: «К истории великорусских говоров». У 1894 році був призначений на посаду екстраординарного професора в Казанський університет, а в 1897 році затверджений на цій посаді. У тому ж році став лауреатом малої Ломоносової премії.
За даними «Меморіалу» був заарештований 16 липня 1931 року; йому пред’явлено стандартне у той час звинувачення по ст. 58-11 «за контреволюційну діяльність».
Помер 31 липня 1931 в м. Казань, під час слідства, в ИТЛ-1. Реабілітований посмертно 21 вересня 2000 року. В офіційному довіднику «Академія наук. Персональний склад» наводиться інша дата смерті – 5 квітня 1929 року (Казань).
Головне значення праць Євгена Будде в російській діалектології. Ним описана та досліджена значна частина російської місцевості. Говірки Рязанської губернії досліджені в його двох дисертаціях. Результати своїх подорожей з діалектичною метою по Калузькій, Тульській, Орловській та В’ятській губерніях Євген Будде представив в ряді спеціальних робіт. Вченому належать роботи по вивченню історичних етапів російської літературної мови. Це статті: «Из истории русского литературного языка конца ХVІІІ и начала ХІХ века», «Значение Гоголя в истории русского литературного языка», велика праця про мову Олександра Пушкіна «Опыт грамматики языка А.С. Пушкина», також «Очерк истории современного литературного русского языка (ХVІІ-ХІХ вв.)». Загальний нарис історії російської мови: «Лекции по истории русского языка” (Казань,1906; 2-е допол. изд., Казань,1914).
В напрямку вивчення мови Євген Будде належить до послідовників «московской школы Ф.Ф. Фортунатова».
Відгукуючись на шкільні запити, Будде видав у 1900 році «Учебник грамматики русского языка». В цій граматиці вперше застосований для навчальної мети формальний метод опису мови. В 1910-1913 році в «Русском Филологическом Вестнике», а потім окремо (в Казані) були надруковані його «Основы синтаксиса русского языка» (1913). Педагогічній меті також присвячені книги Будде: «Вопросы методологии русского языкознания» (Казань,1917) та «Русский язык» (3-е изд., Казань,1916).
Євген Будде багато працював над питаннями російського правопису. Крім філологічних праць, Будде належать ряд праць з російської літератури (статті про Бєлінського, Гоголя, Чехова).
Син - Будде Борис Євгенійович.
Бібліографія
Будде Е. О значении Ушинского и его «Родного слова» в истории изучения и преподавания отечественного языка / Е. Будде // Русская школа.- 1901. - № 7-8. - С. 231-257
Будде Е. Мифический элемент в русской народной словесности / Е. Будде // Филологические записки. - 1885. - № 1. - С. 47-62
Будде Е. Критическая заметка по поводу двух изданий проф. Гейтлера : «Синайский Требник» и «Синайский Псалтырь» / Е. Будде // Филологические записки. - 1885. - № 3. - С. 1-10
Будде Е. Из занятий по языку Лаврентьевского списка начальной летописи / Е. Будде // Филологические записки. - 1889. - № 1. - С. 1-24
Будде Е. О склонении имен существительных в русском языке / Е. Будде // Филологические записки. - 1892. - № 6. - С. 1-20
Будде Е. О литературных мнениях Пушкина / Е. Будде // Филологические записки. - 1896. - № 1. - С. 1-31 Будде Е. Грамматика русского литературного языка, как предмет изучения в университете и в средней школе / Е. Будде // Русская школа. - 1901. - № 3. - С. 164-178
Будде Е. О значении Ушинскаго и его «Родного Слова» в истории изучения и преподавания отечественного языка / Е. Будде // Русская школа. - 1901. - № 7. - С. 231-257
Босько В. Визначні постаті Степової Еллади : до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Володимир Босько; кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. - Кіровоград : Інформаційна мережа, 2004 - Ч. 1. - 2004. - 376 с. С. 41
Босько В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2014 рік. Люди. Події. Факти: довідник / Володимир Босько; Департамент освіти і науки Кіровоградської обл. держ. адміністрації, КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2013. - 259 с. С. 241
Босько В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / В. М.Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». - Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. - 259 с. С. 229-230
Босько В. Видатні мовознавці нашого краю: від Віктора Григоровича до Віталія Скляренка / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 2 лютого. - С. 1,13