Браун Володимир Олександрович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Олександрович Браун

народився — 1.01.1896
місце народження — м. Єлисаветград Херсонської губернії (нині м. Кіровоград)
дата смерті — 21.08.1957
місце смерті — м. Київ
місце поховання — Байкове кладовище, м. Київ

Браун Володимир Олександрович (1 січня 1896, Єлисаветград Херсонської губернії (нині м. Кірвоград) — 21 серпня 1957, Київ) — український радянський кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1954 року). Лауреат Сталінської премії (1952 рік).


Життя і діяльність

…Однажды Брауну задали вопрос — как он оценивает собственное творчество. Он ответил: «я знаю, что я средний режиссер, но мысль, что мои фильмы нравятся зрителям и доставляют им удовольствие, что у меня нет фильма, который не имел бы успеха у зрителей, эта мысль мне приятна».
Н. Коварский. «20 режиссерских биографий»


Володимир Олександрович Браун народився в м.Єлисаветграді (нині Кіровоград) у родині банківського службовця. Тому не дивно, що у 1915 році Володимир Олександрович вступає до економічного відділення Київського комерційного інституту і навчається там до 1919. Далі, до 1923 року служить у лавах Червоної Армії. У 1924 році Браун переїжджає до Ленінграду, де навчається в кіномайстерні режисера А. В. Івановського. З 1924 року працює асистентом режисера та режисером на кіностудії «Ленфільм», де знімає наступні кінокартини: «Наші дівчата» (1930), «Парубок з берегів Міссурі» (1931), «Скарби затонулого корабля» (1936) тощо. А з 1939 по 1941 роки працювє на Одеській кіностудії. В роки Великої Вітчизняної війни – на Ташкентській студії художніх фільмів, поставив там стрічки : «Моряки», «Морський яструб», «Сині скелі» (1942). Після закінчення війни, в 1945 році переходить до Київської кіностудії, де створює кінокартини: «В далекому плаванні» (1946), «Голубі дороги» (1947), «У мирні дні» (1951), «Максимко» (1952), «Командир корабля» (1954), «Море кличе» (1955), «Мальва» (1957). Володимир Олександрович Браун нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та медаллю «За доблесну працю під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» . Помер В. А. Браун 21 серпня 1957 року в Києві, похований на Байковому цвинтарі.

Вшановуючи його пам’ять, на будинку, по вулиці Саксаганського, 24, де він мешкав у Києві, встановлено меморіальну дошку.


Пам’ять

Braun2.jpg

В.А. Браун на знімальному майданчику

Braun-envelope.jpg

Конверт Український радянський режисер В.А. Браун, 1985

Braun-grave.jpg

Могила Володимира Олександровича Брауна на байковому цвинтарі в Києві


Бібліографія

20 режиссерских биографий. –М: Искусство, 1978.- 408 с.; 39 л. и

Скуратівський, Вадим. Фільм "Моряки" і довкола [Текст] / В. Скуратівський // Кіно Театр. - 2010. - № 1 . - С. 24


Web-ресурси

Браун Владимир Александрович http://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/24908/bio/

Vladimir Braun (1896–1957) http://www.imdb.com/name/nm0105874/

Владимир Браун http://2011.russiancinema.ru/index.php?e_dept_id=1&e_person_id=12286

Владимир Браун: Фильмы http://www.fast-torrent.ru/video/actor/vladimir-braun/1.html

Владимир Браун http://www.kinopoisk.ru/name/350306/

Э. Косничук. Эта вязкая зона молчания (про Володимира Брауна) http://www.2000.ua/v-nomere/aspekty/art/eta-vjazkaja-zona-molchanija_arhiv_art.htm