Бострем Георгій Едуардович

Матеріал з wiki
Версія від 18:18, 16 лютого 2016, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: [[Файл:bostrem.jpg|мини|230px|<p style="text-align:center;">'''Георгій Едуардович Бострем'''</p><p style="text-align:left;"><b>...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Георгій Едуардович Бострем

Дата народження — 6 січня 1885р.
Місце народження — м. Єлисаветград Херсонської губернії (нині м. Кіровоград, Кіровоградська область)
Дата смерті — 7 жовтня 1977р.
Місце смерті — м. Євпаторія (АРК)


Георгій Едуардович Бострем (6 січня 1885, м. Єлисаветград Херсонської губернії (нині м. Кіровоград, Кіровоградська область) – 7 жовтня 1977, м. Євпаторія (АРК ) – художник, іконописець, реставратор.


Життя і діяльність

«Свет, зажженный им, все разгорается…»


Народився Георгій Едуардович в Єлисаветграді, в сім’ї обрусілого шведського дворянина. Батько - губернський секретар. Навчався в Єлисаветградській гімназії, закінчив Єлисаветградське земське реальне училище, де відвідував Вечірні рисувальні курси. Учень Бострема художник Г.К. Когонашвілі зі слів учителя розповідає: "Художній талант у Георгія Едуардовича проявився рано, тому сприяла атмосфера сім'ї. Мати його прекрасно малювала і чудово грала на роялі." З1902 до 1905 року навчається в Одеському художньому училищі. Далі - Петербурзька академія мистецтв імені І.Рєпіна, а далі - Мюнхенська Академія мистецтв, де його наставником був сам Кандинський. У щоденнику сімферопольського знайомого Бострема В.А. Платонова зберігся запис за 1966 рік: "Він закінчив художню освіту в Мюнхені в 1909 році. Він був близько знайомий з родиною Кандинського. За його словами, після закінчення навчання він, зрозумівши і засвоївши мистецтво минулого, прийшов до висновку про настання нової ери - як він це називав, настав період цивілізації. Він сказав, що йому стало зрозуміло, що те мистецтво, якому він навчався, закінчилося разом з настанням нової ери. Тоді він спалив усі свої роботи і відправився до Персії. Це було до війни 1914 року ... ". Запис Платонова підтверджують і спогади інших близьких до Бострема людей. Так, Г.К. Когонашвілі пише: "Тут, у Мюнхені - центрі тодішнього художнього світу, Бострем захоплюється ідеями свого наставника і близького друга Василя Кандинського, бере участь у виставках художників-абстракціоністів, філософствує, вивчає світові релігії, займається музикою і багато малює, відточує техніку. І раптом - повний перелом, всі роботи кидаються в піч. Художник бере в руки посох і рушає по католицьких монастирях Німеччини та Франції, потім через православну Грецію до Персії, а звідти - через Алтай, відвідавши таємничі місця під горою Білухою, повертається до Росії. Що відбулося в цій подорожі з Георгієм Едуардовичем, які духовні одкровення були отримані ним, з якими спокусами довелося вступити в боротьбу, - ми не знаємо. Та навряд чи це і потрібно - є в житті у кожного з нас те сокровенне, глибоко особисте, у що не посвячується ніхто, навіть найближчі та найдорожчі люди, але що знає лише Бог ... ".

А далі, у 1913-1914 рр. Бострем з'явився в Одесі. А в 1916 році Георгій Едуардович – один із організаторів Одеської «Весняної виставки картин», яку критики вважали першою виставкою «незалежних» художників, в числі яких були майбутній голова одеського Товариства незалежних художників, живописець і критик Михайло Гершенфельд, критик Марія Симонович, професор-анатом і відомий художник-аматор Микола Лисенков (артистичний псевдонім - Кальвінський), художники Павло Волокидін і Павло Нітше. У виставці взяли участь ліві мистецькі сили Одеси, московський "Бубновий валет" і мюнхенська група на чолі з Кандинським. Кілька одеських художників прислали свої роботи з Парижа. У період 1920-1922 років переїжджає до Петрограду, а потім до Загорська, де реставрує картини для Троїцько-Сергієвської лаври. Художник розписав безліч храмів, написав і відреставрував велику кількість ікон для церков Москви, Підмосков'я, Архангельської, Тверської, Новгородської областей. Свого часу Георгій Бострем був дружний з живописцем Михайлом Нестеровим і філософом отцем Павлом Флоренським.

На початку 1930-х років за релігійні переконання Бострема було заарештовано та відправлено на заслання до Середньої Азії. Жив в Алма-Аті і Ташкенті, перебивався випадковими замовленнями, викладав на курсах живопису. Саме в цей період Бострем зустрів свою майбутню дружину Євгенію Флегонтівну (померла в 1972 році) і падчерку Галю, яку він удочерив. Треба сказати, що Георгій Едуардович буквально врятував молоду жінку з дворічною дівчинкою, викинуту з квартири за несплату. З цього почалося їхнє сімейне життя. У 1961 році переїхав до прийомної дочки в Крим, яка закінчила медичний інститут і стала головним лікарем санаторію в Євпаторії. Жив Бострем відлюдником в с. Зарічному поблизу Сімферополя, де придбав невеликий убогий будиночок із зяючою в даху дірою. Продовжував писати картини релігійної тематики і досить умовні символічні полотна - своєрідне продовження барвистих абстрактних "симфоній" раннього періоду. Найбільшим другом Георгія Едуардовича був Іван Семенович Козловський. Він часто бував у нього в селі, в Криму. Великий тенор щоразу пропонував Бострему відремонтувати дах в його будиночку. На що старець відповів йому: «Дорогий Іване Семеновичу, ось ви в Москві можете помилуватися зірками коли захочете ?! Ні, не можете. А я через мою стелю можу дозволити собі цю радість, коли захочу». Помер Георгій Едуардович Бострем 7 жовтня 1977 року, на 93 році, в Євпаторії в будинку дочки Галини Георгіївни. Згодом, у 2000-х роках, у Сімферополі відкрили Музей сучасного християнського мистецтва ім. Георгія Бострема, яким керує відданий учень майстра художник Георгій Когонашвілі.


Пам’ять

Bostrem.jpg
Георгій Едуардович Бострем
Bostrem1.jpg
Георгій Бострем. 1909
Bostrem2.jpg
Г. Бострем і П. Нітше. Мюнхен, 1909
Bostrem3.jpg
Георгій Бострем
Bostrem4.jpg
Вільна художня академія. Одеса, 1918
Bostrem5.jpg
Г.Е. Бострем з дружиною та донькою
Bostrem6.jpg
Г.Е. Бострем з однією із своїх улюблениць
Bostrem7.jpg
Г.Е . Бострем. Казанська Богоматір
Bostrem8.jpg
Г.Е. Бострем. Моління про чашу
Bostrem9.jpg
Г.Е. Бострем. Молитва
Bostrem10.jpg
Конверт Укрпошти, виданий до 125-ї річниці з дня народження Г.Е. Бострема в 2009 р. Всього було видано 1 000 екземплярів


Бібліографія

Босько В. Народжений на Різдво / В. Босько // Освітянське слово. - 2004. - №4 . - С. 8

Бострем, Георгій//Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008.

Классова О. Невідомий талант Георгій Бострем - наш земляк / О. Классова // Народне слово. - 2012. - 16 серпня. - С. 8: фото



Web-ресурси

Георгий Бострем - христианский художник-мистик

Бострем Георгий Эдуардович

Неизвестный гений -Георгий Бострем

Мемориальная выставка к юбилею Георгия Бострема