Бойко Юрій Миколайович
Юрій Миколайович Бойко (7 січня 1971 р., м. Ульяновка, Кіровоградська область – 10 серпня 2014 р., с. Полтавське, Амвросіївський район, Донецька область) – полковник, начальник відділу управління бойової та спеціальної підготовки (куратор резервного батальйону «Донбас»).
Життя і діяльність
Бойко Юрій Миколайович народився й виріс в Ульянівці (нині м. Благовіщенське) районному центрі Кіровоградщини.
Закінчивши Пермське вище військове командно-тилове училище внутрішніх військ МВС Росії на зламі епох після розпаду Радянського Союзу, він повернувся на Батьківщину, де й розпочав сходження щаблями офіцерської кар’єри: обіймав посади командира взводу й роти, заступника начальника штабу й заступника командира військової частини, згодом продовжив службу в Головному управлінні ВВ МВС України та ГУ НГУ.
У червні 2014 року полковник Бойко був призначений куратором резервного батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». За традицією підрозділу, він дістав особистий позивний - «Немо».
Юрій Миколайович був професійно підготовленим, грамотним, компетентним та дисциплінованим офіцером, який швидко орієнтувався в оперативній обстановці, у разі її ускладнення приймав правильні рішення.
Вирушивши в район АТО разом із «Донбасом», Юрій Миколайович понад місяць брав активну участь у бойових діях зі звільнення від терористів населених пунктів Донеччини. Зокрема, 10 серпня 2014 року знову пішов у бій разом із резервістами, які проводили розвідку боєм на підступах до м. Іловайська.
«Донбасівцям» вдалося ввірватись у місто, знищивши понад 30 бойовиків, проте через загрозу оточення їм довелося повертатися на вихідні позиції.
Група з 15 бійців, у складі якої перебував «Немо», рухалась з Іловайська попереду колони. Воїни виявили, що міст, через який лежав їхній шлях, заміновано. Гвардійці запобігли руйнуванню споруди, але їх обстріляли бойовики з великокаліберних снайперських гвинтівок і кулеметів.
Під час бою диверсанти були відкинуті, але полковник Юрій Бойко, підполковник резерву Юрій Літвінський і старший солдат резерву Роман Мотичак полягли, ціною свого життя забезпечивши просування батальйону та врятувавши десятки товаришів.
13 серпня рідні й близькі, земляки з Кіровоградщини й бойові побратими проводжали Юрія Миколайовича в останню путь.
Похований на кладовищі селища Пуща Водиця Оболонського району м. Києва.
У Юрія Миколайовича Бойка залишилася дружина та 13-річна донька.
43-річний полковник Юрій Бойко став другим загиблим (після свого колишнього начальника, генерал-майора Сергія Кульчицького) офіцером-«бойовиком» Головного управління Національної гвардії України, який своєю смертю засвідчив: штабні офіцери Нацгвардії не відсиджуються в тиловому, «кабінетному» затишку, а беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, розділяючи небезпеку з воїнами підлеглих частин...
Пам’ять
14 серпня 2014 року - за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Бойко Юрій Миколайович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Бібліографія
Сумуємо. Любимо. Згадуємо...: Бойко Юрій Миколайович 7.01.1971-10.08.2014 // Слово і час. 2015. 8 серпня. С. 5 : фото
Герої не вмирають, вони в наших серцях // Слово і час. 2014. 9 грудня. С. 1 : фото В Ульяновці вшанували пам’ять наших земляків, полеглих в зоні антитерористичній операції випускників Ульяновських шкіл № 1і № 2, встановивши меморіальні дошки у навчальних закладах, в яких навчалися Микола Алєксєєв, Павло Сніцар і Юрій Бойко
Босько В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік. Люди. Події. Факти : довідник / Володимир Босько ; Департамент освіти і науки Кіровогр. обл. держ. адміністрації, КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2016. 259 с. С. 16
Web-ресурси
Бойко Юрій Миколайович (Вікіпедія)
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть (Національна гвардія України)
Бойко Юрій Миколайович (Національна гвардія України)
Указ Президента України № 651/2014 Про відзначення державними нагородами України (Президент України)
Бойко Юрій Миколайович («Немо») (Книга пам’яті полеглих за Україну)