Бевзенко Степан Пилипович

Степан Пилипович Бевзенко

Дата народження — 07.08.1920
Місце народження — с. Станіславівка, Оксанинська волость, Уманський повіт, Київська губернія (нині Голованівський район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 15.01.2005
Місце смерті — м. Київ, Україна

Степан Пилипович Бевзенко (07 серпня 1920, с. Станіславівка, Оксанинська волость, Уманський повіт, Київська губернія (нині Голованівський район, Кіровоградська область) – 15 січня 2005, м. Київ) – український мовознавець і педагог, дослідник історії та діалектології української мови; доктор філологічних наук (1962), професор (1964).

Життя і діяльність

Бевзенко Степан Пилипович народився 7 серпня 1920 року в селі Станіславівка (неофіційна назва Текліївка) Оксанинської волості Уманського повіту Київської губернії (нині Голованівський район Кіровоградської області) у родині коваля Бевзенка Пилипа Яковича та його дружини Марії Дмитрівни. У 1927 році хлопець розпочав навчання в початковій школі у рідному селі, згодом, з 1932 по 1935 роки, продовжив його в Оксанинській школі колгоспної молоді, а з 1935 по 1938 роки – в Уманському педагогічному технікумі.

У 1938 році Степан Бевзенко став студентом філологічного факультету Одеського університету, де поглиблено вивчав лінгвістичні та літературознавчі дисципліни. Однак Друга світова війна внесла свої корективи в студентське життя юнака. Влітку 1941 року після закінчення ІІІ курсу він вступив до Одеського артилерійського училища, а з лютого 1942 року лейтенанта С. Бевзенка відправили на фронт, де під час запеклих боїв на Новгородщині він був тяжко поранений. У грудні 1943 року після тривалого лікування Степан відшукав в евакуації, у м. Байрам-Алі в Туркменії, свій університет і продовжив навчання. Навесні 1944 року разом з університетом він повернувся до Одеси. У квітні 1945 року керівництво закладу запропонувало Бевзенку, як талановитому й найкраще підготовленому випускнику, посаду викладача університету з продовженням навчання в аспірантурі. Після завершення аспірантської підготовки наприкінці 1948 року С. П. Бевзенко отримав призначення на роботу в Ужгородський університет, де й розпочав свою трудову діяльність. У травні 1950 року молодий науковець захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження синтаксису українських літописів ХVII ст.».

На посаді старшого викладача, а потім завідувача кафедри української мови Ужгородського університету (1949-1962) Степан Пилипович Бевзенко доклав зусиль для розгортання досліджень з історії української мови, діалектології, літературної мови та міжмовних контактів.

Етап творчої праці на посаді завідувача кафедри української мови Одеського університету (1962-1981) був позначений науковими пошуками не тільки в галузі історії мови, діалектології, а й лексикографії та ономастики. З ім’ям С. П. Бевзенка пов’язаний розвиток нового для україністики напряму лексикографії – підготовки інверсійних словників. Багато лекцій Степана Пилиповича було переписано в численні статті та окремі книги.

Надалі (1982-1991) професор очолював кафедру мовознавства й методики викладання української мови Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова) та кафедру української мови цього ж навчального закладу (1991-1999).

С. П. Бевзенко загалом пропрацював 54 роки на кафедрах в Одеському, Ужгородському, Київському педагогічних університетах. За цей час він підготував велику кількість кандидатів і докторів наук, написав і опублікував понад 320 наукових праць, частина з яких була й залишається етапними у фаховому становленні філологів-україністів.

За авторством Степана Бевзенка надруковано численні праці з історії української мови, синтаксису, морфології, діалектології, історіографії, мовознавства, словотвору, ономастики: «Нариси з історичної граматики української мови: Морфологія» (1953), «Спостереження над синтаксисом українських літописів XVII ст.» (1954), «Історична морфологія української мови. Нариси із словозміни та словотвору», «Із спостережень над синтаксисом драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка» (1960), «Історія української мови. Морфологія» (у співавторстві, 1978), «Вступ до української діалектології» (1965), «Вивчення мови української художньої літератури пожовтневого п’ятдесятиріччя» (1968), «Українська діалектологія» (1980), «Українська діалектологія. Збірник вправ і завдань» (1987); «Структура складного речення в українській мові» (1987), «Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови» (1990). Уклав словники: «Інверсійний словник української мови» (у співавторстві, 1985), «Сучасна українська літературна мова» (у співавторстві, 1994).

Степан Бевзенко був організатором і активним учасником систематичного вивчення закарпатського діалекту в синхронічному й діахронічному аспектах. Він є автором статей: «Лабіалізоване «ы» в говорах Закарпаття (питання про характер старовинного слов’янського «ы»)» (1955), «Програма для збирання матеріалів до діалектологічного атласу українських говорів Закарпатської області УРСР» (у співавторстві, 1960).

Помер Степан Пилипович Бевзенко 15 січня 2005 року в Києві.

Нагороди

Степан Пилипович Бевзенко як учасник Другої світової війни нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни II ступеня, медалями.

Бібліографія

Бевзенко, Степан Пилипович. Вступ до мовознавства: короткий нарис : навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / Степан Бевзенко. – К. : Вища школа, 2006. – 142, [2] с. – Бібліогр.: с. 137.

Бевзенко, Степан Пилипович. Історія українського мовознавства / Степан Пилипович Бевзенко. Історія вивчення української мови : навч. посібник / Степан Бевзенко : навч. посібник / Степан Бевзенко. – К. : Вища школа, 1991. – 230,[1] с. – Бібліогр. с.220 та в кінці розд.; Імен. покажч.: с. 221-229.

Інверсійний словник української мови : словник / АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. А. А. Потебні, Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова ; укл. С. П. Бевзенко, О. І. Бондар, З. І. Волосевич та ін.; Відп. ред. С. П. Бевзенко. – К. : Наук. думка, 1985. – 811 с. ; 22 см.

Історія української мови : морфологія / С. П. Бевзенко, А. П. Грищенко, Т. Б. Лукінова [та ін.]; ред. В. В. Німчук ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К. : Наук. думка, 1978. – 539 с. : факс. – Бібліогр. с. 526-533 і в пiдрядк. прим.

Професор Степан Пилипович Бевзенко : матеріали до бібліографії / НАН України ; упоряд. і авт. вступ. ст. П. Ю. Гриценко. – К. : Довіра, 1999. – 82,[9] с. : 1 арк. портр. – (Сер. «Мовознавці України»). – Імен. покажч.: с. 81-83.

Українська діалектна морфологія / Степан Бевзенко, Т. В. Назарова, Я. В. Закревська та ін.; ред. кол. Ф. Т. Жилко (відп. ред. і авт. передм.) та ін. ; Академія Наук Української РСР, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. – К. : Наук. думка, 1969. – 200 с. : іл.

Бевзенко Степан Пилипович // Енциклопедія Сучасної України : в 25 т. / НАH України; Наук. тов-во ім. Т. Г. Шевченка; Координац. бюро Енциклопед. Сучасної України НАН України ; редкол. : І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : [б. в.], 2001 – Т. 2 : Б – Біо. – 2003. – С. 361. : іл.

Железняк, М. Г. Бевзенко Степан Пилипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – К. : Наукова думка, 2004. – Т. 2 : Г – Д. – С. 361. – 518 с. : іл.

Німчук, В. В. Бевзенко Степан Пилипович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. – К. : Українська енциклопедія, 2000. – 750 с. : іл.

Учений-мовознавець родом із Станіславівки // Колос. – 2016. – 24 серпня. – С. 2 : фото.