Хоменко Іван Євтихійович
Іван Євтихійович Хоменко
Дата народження — 29.09.1919
Місце народження — с. Зелене Зеленської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії Української СРР (тепер с. Зелене, Петрівський район Кіровоградської області)
Дата смерті — 14.08.1968
Місце смерті — м. Київ, УРСР
Місце поховання — Байкове кладовище
Іван Євтихійович Хоменко (29 вересня 1919, с. Зелене Зеленської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії Української СРР – 14 серпня 1968, м. Київ, УРСР) – український поет, член Спілки письменників України (1962).
Життя і діяльність
Хоменко Іван Євтихійович народився 29 вересня 1919 року в селі Зеленому Зеленської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії Української СРР в селянській родині. Вже в середній школі виявив здібності до поезії, до сцени. Після закінчення Дніпропетровського театрального училища працював актором у Криворізькому театрі. Одночасно навчався в Криворізькому педінституті. Незабаром був призваний до лав Радянської Армії. Під час Другої Світової війни Іван Хоменко був поранений і двічі контужений. Він пройшов від Волги до Дунаю, нагороджений орденом «Червоної Зірки», медалями «За бойові заслуги», «За взяття Відня», «За перемогу над Німеччиною». Ще до війни почав писати вірші. Перші твори друкувалися у фронтових газетах. Після війни повністю присвятив себе літературній діяльності. Був прийнятий до Спілки письменників України.
Творчість поета пронизана мотивами любові до рідного краю, переживаннями за його трагічне минуле та надіями на краще майбутнє свого народу. З під пера поета виходить ряд збірок: «Дуби не хиляться», «Горицвіт», «Солов'їні світанки», «Правда не вмирає», «Живе зерно», «Схід сонця», «В дорозі до вершин». Його вірші любили слухати Павло Тичина, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, вони вражали своєю емоційною пристрастю усіх, хто чув або читав з них хоча б уривки. Деякі його твори навіть Максим Рильський називав геніальними. Окремого розгляду заслуговують книги віршів, легенд, казок, поем для дітей.
Значну роль у творчості Івана Хоменка відіграє поема про голодомор 1932–1933 років «Богдан Хмельницький», в якій автор описує страшні події тих років на Кіровоградщині. За викладом, художніми засобами, ритмомелодикою твір нагадував поему Тараса Шевченка «Сон». Написана в гостро публіцистичному ключі, поема мала б у сьогоднішньому літературному світі чималий успіх. А тоді, у 1949 році, поета засудили до 25 років спецтаборів та 5 років позбавлення громадянських прав і відправили до Казахстану. Під час хрущовської «відлиги» в 1956 році Іван Євтихійович повернувся в Україну, зустрів свою майбутню дружину Надію Пилипівну, яка народила йому сина Любомира. Плідну літературну діяльність поета перервала раптова смерть 14 серпня 1968 року. Похований на Байковому кладовищі.
Пам’ять
Чимало поетичних творів Івана Хоменка покладено на музику, серед них «Чаєчка» і «Барвистими узорами» – композитором В. Польовим та «Голуба стрічка» – О. Білашем.
Бібліографія
Біль : Альманах. – Львів : Меморіал. – 1990- Вип.1 / Ред. -упоряд. М. Дубас. – 1990. – 163,[4] с. : іл.
Біль : Альманах / Ред. -упоряд. М. Дубас. – Львів : Меморіал. – 1990– Вип.2 / Мирослав Войтович [та ін.]. – 1991. – 166,[1] с. : іл.
Блакитні вежі : хрестоматія творів письменників Приінгульського краю: у 2 т. / редкол.: Василь Бондар (голова), Т. В. Андрушко, А. М. Корінь [та ін.] ; авт. передм. Л. В. Куценко; укл.: Василь Бондар. – Кіровоград : Мавік. – 2011. – Т. 1 : Поезія / Тетяна Андрушко [та ін.]. – 2011. – 507 с. : портр., іл. – Бібліогр. в кінці розд.
Веселка. Антологія української художньої літератури для дітей : в 3-х т. / упор., підгот. тексти та біограф. матеріали: Іван Соболь, Богдан Чайковський. – К. : Веселка. – 1967 Т. 3 : Література радянського періоду / Андрій Малишко [та ін.]. – 1969. – 438,[10] с. : портр.
Вовк, Т. Перо поетове «розгорнуло горе і правду всю дістало з глибин...» [Текст] : Хоменко Іван / Т. Вовк // Вісник книжкової палати. – 2002. – № 2. – С. 39–41
Дуби не хиляться [Текст] // Трудова слава. – 2013. – 13 липня. – С. 4
Кухарук Р. Неначе кров із серця / Р. Кухарук // Вежа . – 2003. – №13. – С. 248–254
Літературний календар : Вересень // Народне слово. – 2016. – 29 вересня. – С. 8 : фото
«Стежина. Літературний часопис» : Випуск 135-й // Кіровоградська правда. – 2006. – 19 серпня. – С. 3
Ткаченко Анатолій. Зірка на літературному овиді : Відзначення 80-літнього ювілею поету із с. Зеленого Петрівського р-ну І.Є. Хоменку / Анатолій Ткаченко // Трудова слава. – 1999. – 6 листопада. – С. 2
Хоменко І. Дуби не хиляться : лірика, байки, казки / І. Хоменко. – К. : Рад. письменник, 1958. – 153 с
Хоменко, Іван Євтихійович. В дорозі до вершин : лірика, байки, легенди та драм. поеми / Іван Хоменко ; авт. передм. : Степан Крижанівський. – К. : Дніпро, 1969. – 363 с. : іл.
Хоменко, Іван Євтихійович. Горицвіт : поезії / Іван Хоменко. – К. : Рад. письменник, 1963. – 90 с
Хоменко, Іван Євтихійович. Живе зерно : вірші, легенда та драм. поеми / Іван Хоменко ; авт. післям. С. Крижанівський. – К. : Дніпро, 1965. – 163 с. : 1 л. портр.
Хоменко, Іван Євтихійович. Марина Чурай : співачка – укр. поетеса. 1625-1653: драматична поема / Іван Хоменко. – К. : Молодь, 1967. – 126 с
Хоменко, Іван Євтихійович. Правда не вмирає : драм. поема. З вірмен. фольклору / Іван Хоменко. – К. : Молодь, 1964. – 127 с. : іл.
Хоменко, Іван Євтихійович. Солов’їні світанки : поезії / Іван Хоменко. – К. : Худож. літ., 1962. – 137,[3] с
Хоменко, Іван Євтихійович. Схід сонця / Іван Хоменко. – К. : Молодь, 1960. – 123 с
Шевченкіана степова : антологія / укл. Василь Бондар. – Кіровоград : Мавік, 2005. – 223,[1] с. : портр., кол. іл.
Web-ресурси
Літературна карта Криворіжжя (Бібліотека Криворізької Центрально-міської гімназії)