Касвінов Марко Костянтинович

Матеріал з wiki
Версія від 11:44, 12 листопада 2021, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:KasvinovMK.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Марко Костянтинович Касвінов'''</p><p style="text-align:left...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Марко Костянтинович Касвінов

Дата народження — 1910
Місце народження — м. Єлисаветград, Херсонська губернія (нині м. Кропивницький, Кіровоградська область)
Дата смерті — 30.01.1977
Місце смерті — м. Москва, РРФСР

Марко Костянтинович Касвінов (1910, м. Єлисаветград, Херсонська губернія (нині м. Кропивницький, Кіровоградська область) – 30.01.1977, м. Москва, РРФСР) – журналіст, історик. Закінчив історико-економічний факультет Зінов’євського інституту соціального виховання. Друкувався в центральних газетах та журналах, готував матеріали для Всесоюзного радіо. Його книга «Двадцать три ступени вниз» була видана більш ніж мільйонним тиражем.

Життя і діяльність

Касвінов Марко Костянтинович народився в 1910 році в Єлисаветграді. Через брак інформації відомостей про батьків і дитячі роки Марка немає. З автобіографічної довідки відомо, що Марко Касвінов закінчив історичний факультет Зінов’євського педінституту. Добре володів англійською, французькою, німецькою та датською мовами.

З 1933 року Марко працював кореспондентом, а потім завідувачем зовнішньополітичним відділом «Учительської газети». Готував матеріали для радіо, друкувався в центральних газетах. Під час Другої світової війни Касвінов з 1941 по 1945 роки воював на фронті. Далі – у 1945-47 рр. продовжував службу в Німеччині та Австрії, займався редагуваням газети радянських окупаційних військ «Остеррайхіше цайтунг» у Відні. З 1947 року Марко Костянтинович працював на радіо у відділі мовлення на німецькомовні країни.

У 1965 році під псевдонімом «М. Константинов» у західнонімецькій пресі була надрукована стаття «Die Erschiessung der Zarenfamilie» («Розстріл царської сім’ї»). Це була перша з циклу статей Касвінова, які друкувалися потім в журналах ФРН. Судячи з посилань у цих публікаціях, йому були доступні польські, чехословацькі, австрійські та швейцарські архіви, а також закриті партійні та особисті архіви і книги, відсутні навіть у спецхранах бібліотек. Автор публікацій зустрічався з багатьма учасниками подій, переглядав закриті документи та неопубліковані рукописи істориків і очевидців.

У 1968 році М. Касвінов отримав доручення від ідеологічного відділу ЦК КПРС на основі сформованого комплексу документів підготувати книгу. Щоб зібрати додаткову інформацію, Марко Костянтинович виїздив у службових справах в Угорщину та Бельгію. Будучи добре перевіреною людиною, він мав високу ступінь допуску до секретних документів.

У результаті контрпропагандистської акції радянського комуністичного агітпропу і спецслужб в ленінградському журналі «Звезда» в 1972-1973 роках з’явилися публікації Марка Касвінова, які викликали в умовах, коли говорити відкрито про царевбивство нікому не дозволялося, великий інтерес.

Під час роботи над своєю книгою Марк Касвінов звертався до Василя Віталійовича Шульгина – легендарної особистості, політичного та громадського діяча, публіциста, одного із організаторів та ідеологів Білого руху. Шульгин був депутатом Другої, Третьої та Четвертої Державних дум, під час Лютневої революції прийняв зречення з рук Миколи ІІ.

30 січня 1977 року Марко Костянтинович Касвінов помер від інфаркту, а у 1978 році його книгу «Двадцять три сходинки униз» підготувала до друку вдова автора А. К. Резанова.

М. Касвінов назвав свій твір «Двадцять три сходинки униз», що символічно співпадало з кількістю сходинок, які вели до підвалу Іпатіївського будинку, де в ніч з 16 на 17 липня 1918 року було розстріляно разом з сім'єю й прислугою останнього російського імператора Миколу ІІ. Цифра 23 має ще й інше тлумачення – це кількість років царювання Миколи ІІ.

Книга-бестселер вийшла масовим тиражем у Москві у 1978, 1979 і 1982 роках, а в 1981 році і в Болгарії.

KasvinovMK2.jpg

Наступні видання з’явилися вже в період перебудови. Це були перевидання і переклади. Друге видання побачило світ у 1988 році, наступного року його повторили. Далі стався «залповий викид»: Кишинів – 1988 рік, Кемерово, Алма-Ата та Фрунзе – 1989 рік, Ташкент – 1990 рік. Нарешті, в 1990 році у Москві вийшло третє, виправлене і доповнене, видання. Загальний тираж книги склав майже мільйон примірників.

Натомість інформації про М. Касвінова дуже обмаль. Ким він був насправді, залишається лише здогадуватися, але дехто з істориків припускає, що Марк Костянтинович був співробітником радянських спецслужб.

Бібліографія

Касвинов, Марк Константинович. Двадцать три ступени вниз / Марк Касвинов ; предисл. В. Архипенко. – М. : Мысль, 1978. – 565 с. – Библиогр. в примеч. с. 539-563.

Web-ресурси

Босько Володимир, Поліщук Володимир. Журналісти степового краю. 1874-1939 : біографічний довідник (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського)

Книга «Двадцать три ступени вниз» – Марк Касвинов (Отзовик)

Марк Касвинов. Двадцать три ступени вниз (Lib.Ru)

Марк Константинович Касвинов (Традиция. Русская энциклопедия)

Марк Константинович Касвинов (Флибуста. Книжное братство)

Поліщук В. Час псевдонімів і робкорів. Двадцять три сходинки униз (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського)

Священный союз: мифы и были. Касвинов Марк Константинович. Двадцать три ступени вниз (ВикиЧтение)

Фомин Сергей. Авторы специального назначения. Царский друг (Livejournal)

Фомин Сергей. Затянувшаяся «агония» (Русский Вестник)