Скрипник Лариса Григорівна
Лариса Григорівна Скрипник (21 квітня 1921, с. Єгорівка (нині Новоукраїнський район) — 13 серпня 2004, Київ) — український мовознавець, фахівець у галузі фразеології та лексикографії. Доктор філологічних наук (1976), професор (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1983).
Життя і діяльність
Скрипник Лариса Григорівна народилася 21 квітня 1921 р. в селі Єгорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Батько – Григорій Іванович Скрипник, був лікарем, мати – Катерина Іванівна Скрипник, вчителювала. Батьки померли рано (мати в 1927 р., а батько в 1934 р.), тому дівчина виховувалася в дитячому будинку.
У 1938 році Лариса вступила до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка на філологічний факультет (українське відділення). Навчання перервала Друга Світова війна. У жовтні 1942 р. дівчина добровільно вступила до лав Радянської армії. 1942–1943 рр. – вона курсант 1-го Московського Червонопрапорного ордена Леніна авіатехнічного училища зв`язку. Після його закінчення була направлена в діючу армію молодшим метеорологом в Перший український фронт, батальйону аеродромного обслуговування. За заслуги перед Вітчизною нагороджена медалями «За бойові заслуги», «За победу над Германией».
Після закінчення війни Л. Г. Скрипник повертається до стін рідного університету, який закінчує 1947 року й за призначенням їде в м. Суми, працює асистентом у педагогічному університеті на кафедрі української мови до 1949 року.
Наступний життєвий етап Лідії Скрипник – вступ до аспірантури Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, з яким у неї було пов’язане все наукове життя. У 1953 р. успішно захистила дисертацію «Лексика і фразеологія української радянської художньо-історичної прози» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. З цього ж часу до 1955 р. працює вченим секретарем Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні.
Подальшу свою наукову долю Лариса Григорівна пов’язує з лексикологією та лексикографією. Вона є одним з укладачів та редакторів II, III, IV, V томів «Українсько-російського словника в 6-ти томах»; одним з укладачів однотомного «Українсько-російського словника»; членом редколегії «Російсько-українського словника в 3-х томах»; «Словника української мови в 11-ти томах». Л. Г. Скрипник – один із редакторів ІХ тому СУМ. За останній словник разом з групою редакторів була нагороджена Державною премією СРСР.
Коло наукових інтересів Л. Г. Скрипник надзвичайно широке: її увагу привертають проблеми лексикології й лексикографії, ономастики й стилістики, фразеології (останній присвячена монографія «Фразеологія української мови»). Фразеологія кожної мови, на думку автора, – «це своєрідний художній літопис історії народу, його культури, побуту і звичаїв, це створюваний віками моральний кодекс, у якому з винятковою образною силою виявляються народні симпатії й антипатії, самобутні особливості наукового світосприймання». І це дійсно так. Звернімося до статей-консультацій Л. Г. Скрипник, опублікованих у журналі «Мовознавство» у рубриці «Із таємниць фразеології», у яких подано походження широковідомих у мові фразеологізмів «скакати, вскочити в гречку», «кучму дати», «топтати ряст», «ні кола ні двора» та ін.
У 1976 році Л.Г. Скрипник захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. Її перу у співавторстві з Н. П. Дзятківською належать два випуски словника-довідника «Власні імена людей» (1986, 1996), в яких подано найуживаніші жіночі та чоловічі імена, їх походження, особливості правопису власних імен та прізвищ. Названі словники сприяють процесу нормалізації вживання імен в Україні, співвідношенню загальномовних документальних (паспортних) і розмовно-побутових варіантів імен.
Л.Г. Скрипник опублікувала близько 100 наукових праць з названих вище галузей мовознавства. Вагомі заслуги професора й у справі підготовки молодих науковців-філологів. Під її науковим керівництвом захищено 5 докторських та 6 кандидатських дисертацій. У її особі вдало поєднувалися риси науковця й педагога.
Упродовж 1977-1983 рр. Лідія Григорівна працювала завідувачем кафедри галузевого бібліографознавства Київського державного інституту культури ім. О.Є. Корнійчука (нині – Київський національний університет культури і мистецтв).
Після роботи в названому ВНЗ Л. Г. Скрипник знову повертається до улюбленої лексикографічної праці, спочатку до Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні, а з 1991 р. – Інституту української мови НАН України провідним науковим співробітником-консультантом, веде велику як консультативну, так і практичну роботу в царині теорії й практики укладання словників. Після виходу на пенсію (1995 р.) вона продовжує напружено працювати. Її невтомна праця увінчалася виходом у світ у 2004 році однотомного “Українсько-російського словника”, в якому вона є укладачем і одним з відповідальних редакторів. На жаль, не всі наукові плани, задуми Л.Г. Скрипник вдалося реалізувати. 13 серпня 2004 р. раптово перестало битися серце невтомної трудівниці, прекрасної людини, чуйної мами й бабусі. З Ларисою Григорівною було завжди затишно, вона любила людей і вони відповідали їй взаємністю та повагою. Вона фактично створила фразеологічну школу, учнями якої стало багато відомих українських мовознавців-фразеологів, серед яких М.Т. Демський, Л.І. Коломієць, В.Д. Ужченко, О. Муромцева та багато інших, які гідно продовжують справу свого вчителя й наставника Л.Г. Скрипник.
Бібліографія
Босько В.М. Скрипник Лариса Григорівна // Визначні постаті Степової Еллади. – Кіровоград: Видавничий центр «Інформаційна мережа», 2004. – С. 277
Босько В.М. [Скрипник Лариса Григорівна] // Історичний календар Кіровоградщини на 2021 рік: етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах про участь єлисаветградців у революції 1917-1921 рр. / В.Босько ; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. – С. 73
Лукінова Т.Б. Скрипник Лариса Григорівна // «Українська мова». Енциклопедія / Редколег. :Русанівський В. М., Тараненко О.О, Зяблюк М.П. та ін. – К.: Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана, 2007. – С. 629., іл.
Пономаренко Ангеліна. Загадкова усмішка леді Фразеології Лариси Скрипник // Українки в історії. ХХ-ХХІ століття / В. Борисенко, П. Кононенко, Є. Сверстюк та ін. – К.: Либідь. – 2012. – С. 71
Рябошапка, Олександр. Відзнака мовознавцеві [Текст] / О. Рябошапка // Кіровоградська правда. – 1984. – 29 липня
Рябошапка, Олександр. Гордість і слава Знам'янки [Текст] / Олександр Рябошапка // Знам'янські вісті. – 2017. – 30 серпня. – С. 3