Цетлін Мойсей Наумович

Мойсей Наумович Цетлін

Дата народження — 28.07.1905
Місце народження — м. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія (сучасне м. Кропивницький, Україна)
Дата смерті — 04.1995
Місце смерті — м. Москва, СРСР
Місце поховання — м. Москва, Востряковське кладовище

Мойсей Наумович Цетлін (28 липня 1905; Єлисаветград – 04.1995, Москва) – російський радянський поет, перекладач, вчений-історик.

Життя і діяльність

Он всегда оставался Человеком
чести в буквальном смысле этого слова.
Никогда не играл в еврейство, но всегда оставался Евреем.
И всегда был Поэтом с большой буквы.
М. Синельников

Цетлін Мойсей Наумович народився 28 липня 1905 року в місті Єлисаветграді в єврейській родині. Мав старшу сестру Надію. Батько, Наум Олександрович, уродженець Москви, був власником невеликого сільськогосподарького заводу. Мойсей закінчив п’ять класів Єлисаветградського земського реального училища.

Після григор’євського погрому, вбивства бабусі та повного розорення родина переїхала (1919 р.) з Єлисаветграда до Катеринослава (м. Харків), де Мойсей здобував освіту у вечірньому технікумі.

У 1922 році родина знову переїжджає, тепер до Москви, де Мойсей почав свою трудову діяльність. Він працював кур’єром, рахівником, буровим майстром, економістом.

Вищу освіту Мойсей Наумович здобув (1934-1939 рр.) у Московському державному університеті ім. М .В. Ломоносова на історичному факультеті. Після закінчення навчання він розпочав свою викладацьку діяльність аспірантом кафедри історії середньовіччя в університеті, згодом викладав латинську мову в різних вищих навчальних закладах Москви (останні 20 років життя – в МДУ).

Мойсей Наумович був тактовним, стриманим та доброзичливим до всіх. Студенти його поважали та любили – це і було головною оцінкою якості викладання, але одного дня на нього написав донос його ж студент. Цетлін пішов на допит, прихопивши з собою вузлик з речами, – правда, обійшлося. Є непідтверджені дані, що він одного разу читав кілька лекцій особисто для Сталіна та, нібито, Цетлін зміг врятувати з катівень НКВС декількох невинно заарештованих перекладачів.

У воєнні роки Мойсей Цетлін вів оборонну роботу в Московському університеті. Він гасив на даху історичного факультету запальні бомби, брав активну участь в інших оборонних заходах щодо захисту столиці Радянського Союзу від німецько-фашистських загарбників, а також працював над дисертацією.

На час захисту своєї наукової праці (1945 р.) Мойсей Наумович викладав у Московському державному юридичному інституті і одночасно займався науковими дослідженнями. Захист його дисертації «Єврейська діаспора в XII столітті в зображенні Веніаміна Тудельського і Петахія Регенсбургського», відбувся на Вченій Раді історичного факультету Московського педінституту.

Наукова робота М. Цетліна висвітлила економічну природу, соціальний лад і культурне життя єврейської громади в перше сторіччя хрестових походів. Спираючись на історичні джерела, автор показав: неповноцінний, очима німецьких расистів, єврейський народ відігравав велику прогресивну роль у розвитку економічного життя вже раннього середньовіччя, домігся культурного розквіту своїх громад у Південній Європі і на Сході.

Тема дисертації М.Н. Цетліна викликала інтерес наукової громадськості. На захисті були присутні відомі історики: доктори історичних наук П. Смирнов, В. Бочкарьов, А. Губер. Ступінь кандидата історичних наук здобувачеві була присуджена одноголосно. Наукова праця Цетліна була високо оцінена видатними вченими-істориками і привернула увагу преси СРСР, США, Канади, Англії, Франції, Болгарії, Палестини, Південної Африки, Мексики, Куби, Уругваю.

Мойсей Наумович був справжнім поліглотом: перекладав з латини, арамейської, давньогрецької, давньоєврейської, італійської, англійської, французської, хорватської та інших мов. Як досконалий знавець античної літератури, Цетлін зробив переклад праці римського діяча VI століття, філософа і теолога Боеція «Утешение философией». Написана автором в очікуванні страти, ця книга вплинула на європейську культуру. Популярну в Європі поему «Гра в шахи» італійського поета-гуманіста Марка Ієроніма Віде (1490-1566 рр.) також переклав російською Цетлін.

Знавець мов, Мойсей Наумович перекладав дуже багато і був високо оцінений саме як перекладач. При цьому він все життя писав вірші, але не зробив поезію своєї «спеціальністю». Ще в 1928 році його творчість схвалив поет Сергій Городецький. Численні публікації віршів М. Цетліна в останні десятиліття життя (вибірки його віршів з'являлися в різних газетах, у щорічнику «День поезії», в журналах «Огонек», «Новый мир») мало сприяли офіційному визнанню. Майже непоміченою літературознавцями залишилася і єдина, видана в 1985 році збірка оригінальних поезій «Линии ливня» (Москва, «Советский писатель»).

По-справжньому «відкрив» Мойсея Цетліна поет і літературознавець Михайло Синельников: «Он был автором тысяч стихотворений, самые ранние из которых датированы годами гражданской войны. Не менее сотни кажутся мне выдающимися, и это много. Моисея Цетлина считаю одним из лучших русских поэтов второй половины ХХ века». ( Народне слово. – 2012. – 5 січня. – С. 10)

Поезія Цетліна ненав'язлива, мудра, позбавлена суєтності. Біблійні мотиви в його творчості чергуються з античними, середньовіччя – з сучасністю. Поету було притаманне пророче бачення історії взагалі і зокрема – історії нашої країни. Рідному місту Єлисаветграду часів громадянської війни Цетлін присвятив свій вірш «Маруся Никифорова» (1918). Ще він вів картотеку відомих жінок Росії. Картотека Мойсея Цетліна представляла собою набір бібліотечних карток, на яких рукою дослідника були позначені імена відомих жінок від глибокої давнини до 90 років минулого століття. Імена жінок супроводжувалися скороченими вказівками на джерела інформації.

Мойсей Цетлін був одружений, його дружина Тетяна Михайлівна Соколова була теж «латиністкою», подружжя виховувало доньку. В сім'ї завжди панувала особлива атмосфера високого морального духу, вченості і гумору. Родина жила скромно, якщо не сказати бідно, – на п'ятому поверсі блочного будинку без ліфта. Цетлін був доброю, щедрою, глибоко віруючою людиною; любив російських «блаженних», дружив з видатними православними священиками; вважав, що на землі існує тільки єдина релігія – одкровення. Незважаючи на свій похилий вік, Мойсей Наумович разом з дружиною здійснював щорічні подорожі по Волзі.

Помер Мойсей Наумович Цетлін у квітні 1995 року; похований у Москві на Востряковському кладовищі.

Вже після смерті М.Н. Цетліна великі добірки його віршів, стараннями поета Михайла Синельникова, були опубліковані в авторитетних московських літературних журналах «Знамя» та «Новый мир».

У 1998 році Спілка письменників за допомогою удови поетаТ.М. Соколової влаштував вечір пам'яті Мойсея Цетліна в Малому залі Будинку літераторів.

Лише у 2006 році у Санкт-Петербурзі вийшла посмертна книга віршів і перекладів М.Н. Цетліна «Высокое косноязычье», а в 2007 році його творчість була представлена в антології «Украина. Русская поэзия. ХХ век».

Але все це було вже без нього...

Бібліографія

Босько, В. М. Мойсей Цетлін: визнання приходить після смерті / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2010 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В. М. Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград:, 2009. – С. 130-132: фото

Босько, В. М. 110 років від дня народження (м. Єлисаветград) Мойсея Наумовича Цетліна (1905-1995), поета і перекладача / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2015 рік. Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В. М. Босько; Департамент освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, КЗ «КОІППО ім. В. Сухомлинського». – Кіровоград, 2014. – С. 145: фото

Босько, В. М. 115 років тому народився (м. Єлисаветград) Мойсей Наумович Цетлін (1905-1995), поет і перекладач. / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 181: фото.

Гусейнов, Г. Д. Незаймані сніги: п’ятнадцять мандрівних історій: [документальні повісті]: в 3 кн. / Григорій Гусейнов . – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2010 – Кн. 2. – 2010. – C. 259-260

Босько, В. Визнання приходить після смерті: До 100-річчя від дня народження поета М.Н. Цетліна (1905-1995) / В. Босько // Освітянське слово. – 2005. – № 10. – С. 8

Босько, В. Співавтори геніїв, їхні alter ego, місіонери: Наші перекладачі шедеврів / В. Босько // Народне слово. – 2012. – 5 січня. – С. 10