Данишевський Семен Ісаакович
Семен Ісаакович Данишевський (1870, м. Вільно, Литва – 11 січня 1944, м. Сухумі, Грузія) – живописець, педагог.
Життя і діяльність
Семен Ісаакович Данишевський народився 1870 року в литовському місті Вільно.
З 1897 до 1899 року Семен Данишевський – студент Санкт-Петербурзької Рисувальної школи імператорського «Товариства заохочення мистецтв». Навчався він у відомого художника та педагога Я. Ціонглинського, згодом був учнем Іллі Рєпіна в художній школі княгині-меценатки М. К. Тенішової в її маєтку «Талашкіно».
Пізніше, протягом 5 років (до 1905-го) Семен Ісаакович вчиться в студії-школі – прославленій Академії мистецтв Р. Жюльєна в Парижі під керівництвом знаменитого професора Жана-Поля Лоранса. З 27 років Данишевський повністю присвячує себе мистецтву, а в 35 – стає професійним художником.
З 1904 року він бере активну участь у виставках, співпрацює з поетом Л. Гумільовим. Результатом їхньої творчої діяльності стали 3 літературно-художні журнали «Сиріус», видані 1906 року в Парижі.
З 1912 до 1938 року художник жив у Єлисаветграді, давав приватні уроки живопису. У 1913 р. Семен Ісаакович став членом оргкомітету із влаштування 1-ої Єлисаветградської художньої виставки, де експонувались 17 живописних полотен художника.
З 1918 р. Данишевський викладав у художньо-промисловій школі, а пізніше – у Зінов’євському художньо-промисловому технікумі (за іншими версіями – училищі), де готували учителів малювання для початкових шкіл. Учнями Данишевського були майбутні видатні українські митці ХХ ст., лавреати Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка: дійсний член Академії мистецтв СРСР Михайло Божій та заслужений художник України Григорій Синиця.
У 1919-1921 рр. Семен Ісаакович очолював живописно-художню майстерню «Мистецтво» при відділі мистецтв «Худпропа», був членом комісії з розбирання у центральній бібліотеці творів образотворчого мистецтва для закладів наросвіти.
1922 року С. Данишевський стає керівником художньої студії, яку відкрили в Палаці науки та мистецтва в приміщенні колишнього земського реального училища. 18 серпня 1921 року відбулась перша виставка робіт художньої студії.
Після закриття Зінов’євського художнього технікуму (1938 р.) Семен Данишевський, якому на той час виповнилось 68 років, переїхав у Сухумі, де викладав у Сухумському художньому технікумі з 1939 до 1944-го року. Ці роки творчості в житті художника виявились надзвичайно плідними.
Протягом життя С. І. Данишевський створив чимало живописних полотен. Його перу належать портрети «Молода людина» (1904), «Дама в білому» (1912), «Лепков» (1918), «Автопортрет» (1935); пейзажі «Куточок Парижа» – види Парижа та його околиць (1908), «Паризький форт» (1912); з абхазських робіт – «Абхазький пейзаж» (1939), «Бзибське шосе» (Абхазія, 1939); види Кавказу (1940-і роки). В обласному художньому музеї м. Кропивницького зберігається «Портрет П. З. Рябкова», виконаний Данишевським олією у 30-х роках ХХ століття. Живописні полотна С. Данишевського високо поціновувались художніми критиками, зокрема й зарубіжними, – Роже Марксом, Мілле і Сараде.
Портрет П. З. Рябкова
Доля відвела Семену Ісааковичу Данишевському всього 74 роки життя. Помер він у Грузії, в Сухумі, 11 січня 1944 року.
Бібліографія
Босько Володимир Миколайович. З Парижа – в Єлисаветград. 140 років від дня народження Семена Данишевського / Володимир Миколайович Босько // Босько Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2010 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання : довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2009. – С. 117-120 : іл., портр., фото.
Данишевский Семен Исаакович (1870-1944) // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь. – М.: Искусство, 1976. – Т. 3. – С. 290.
Web-ресурси
Данишевский С. И. 1870 (Соцреализм. Киевский Клуб Коллекционеров)