Відмінності між версіями «Тобілевич Назар Юрійович»
(Створена сторінка: Файл:TobilevychNY.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Назар Юрійович Тобілевич'''</p><p style="text-align:left;"><b>...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл:TobilevychNY.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Назар Юрійович Тобілевич'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 03.07.1909<br /><b>Місце народження</b> — с. Миколаївка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)<br /><b>Дата смерті</b> — 01.04.2001<br /><b>Місце смерті</b> — м. Київ<br /><b>Місце поховання</b> — с. Корлюгівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна]]</p> | + | [[Файл:TobilevychNY.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Назар Юрійович Тобілевич'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 03.07.1909<br /><b>Місце народження</b> — с. Миколаївка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)<br /><b>Дата смерті</b> — 01.04.2001<br /><b>Місце смерті</b> — м. Київ<br /><b>Місце поховання</b> — с. Корлюгівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна]]</p> |
| − | '''Назар Юрійович Тобілевич''' (3 липня 1909, с. Миколаївка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії – 1 квітня 2001, м. Київ) – інженер-технолог, педагог, онук корифея українського театру І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича). | + | '''Назар Юрійович Тобілевич''' (3 липня 1909, с. Миколаївка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії – 1 квітня 2001, м. Київ) – інженер-технолог, педагог, онук корифея українського театру І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича). |
==Життя і діяльність== | ==Життя і діяльність== | ||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Тобілевич Назар Юрійович народився 3 липня 1909 року в селі Миколаївка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії на славнозвісному Хуторі Надія. Він був онуком корифея українського театру Івана Карпенка-Карого (Тобілевича), дідом відомого театрального режисера Андрія Жолдака. Батько Назара, Юрій Іванович Тобілевич, був інженером, закінчив Львівську політехніку; мати, Наталія Всеволодівна Авдієва, була донькою відомого в Єлисаветграді нотаріуса, вона отримала домашню освіту. | Тобілевич Назар Юрійович народився 3 липня 1909 року в селі Миколаївка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії на славнозвісному Хуторі Надія. Він був онуком корифея українського театру Івана Карпенка-Карого (Тобілевича), дідом відомого театрального режисера Андрія Жолдака. Батько Назара, Юрій Іванович Тобілевич, був інженером, закінчив Львівську політехніку; мати, Наталія Всеволодівна Авдієва, була донькою відомого в Єлисаветграді нотаріуса, вона отримала домашню освіту. | ||
| − | Назар навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії; трудову діяльність розпочав у 1926 році трактористом. Потім були роки навчання у політехнічній профшколі у місті Мелітополі (1926-1929 рр.). Після закінчення навчального закладу він працював майстром, змінним інженером, начальником цеху заводу «Вуглехім» у Донецькій області. | + | Назар навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії; трудову діяльність розпочав у 1926 році трактористом. Потім були роки навчання у політехнічній профшколі у місті Мелітополі (1926-1929 рр.). Після закінчення навчального закладу він працював майстром, змінним інженером, начальником цеху заводу «Вуглехім» у Донецькій області. |
| − | Відслуживши в армії (1931-1932 рр.), Назар Тобілевич завідував бюро раціоналізаторських пропозицій кондитерської фабрики ім. К. Маркса, працював змінним хіміком фармацевтичного заводу ім. М. Ломоносова в Києві. | + | Відслуживши в армії (1931-1932 рр.), Назар Тобілевич завідував бюро раціоналізаторських пропозицій кондитерської фабрики ім. К. Маркса, працював змінним хіміком фармацевтичного заводу ім. М. Ломоносова в Києві. |
У 1933 році Назар Юрійович вступив до Київського інженерно-меліоративного інституту (нині Національний університет водного господарства та природокористування), а у вересні 1934 року перевівся на механічний факультет Київського хіміко-технологічного інституту харчової промисловості, пізніше КТІХП (нині Національний університет харчових технологій – НУХТ) для навчання за спеціальністю «теплосилові установки цукрової промисловості». | У 1933 році Назар Юрійович вступив до Київського інженерно-меліоративного інституту (нині Національний університет водного господарства та природокористування), а у вересні 1934 року перевівся на механічний факультет Київського хіміко-технологічного інституту харчової промисловості, пізніше КТІХП (нині Національний університет харчових технологій – НУХТ) для навчання за спеціальністю «теплосилові установки цукрової промисловості». | ||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
У 1938 році, завершивши навчання та отримавши диплом з відзнакою, Назар Тобілевич пішов працювати старшим інженером групи парових котлів Київського філіалу Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості (нині Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України). | У 1938 році, завершивши навчання та отримавши диплом з відзнакою, Назар Тобілевич пішов працювати старшим інженером групи парових котлів Київського філіалу Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості (нині Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України). | ||
| − | Від початку Другої світової війни Тобілевич перебував у регулярній армії, в жовтні 1941-го був поранений, потрапив у полон, але був звільнений з нього. З листопада 1943 року по січень 1946-го Назар Тобілевич працював у Київенерго, а з 1946 р. повернувся на роботу до інституту, де працював до 1958 року на посадах молодшого, старшого інженера, а згодом старшого наукового співробітника лабораторії котельних установок та теплоенергетичної лабораторії. | + | Від початку Другої світової війни Тобілевич перебував у регулярній армії, в жовтні 1941-го був поранений, потрапив у полон, але був звільнений з нього. З листопада 1943 року по січень 1946-го Назар Тобілевич працював у Київенерго, а з 1946 р. повернувся на роботу до інституту, де працював до 1958 року на посадах молодшого, старшого інженера, а згодом старшого наукового співробітника лабораторії котельних установок та теплоенергетичної лабораторії. |
| − | У 1949 році Назар Тобілевич захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження теплообміну при кипінні в трубах води й водних розчинів цукру і кухонної солі». У вересні 1958 року за результатами конкурсу молодого науковця призначили на посаду доцента кафедри теплоенергетики КТІХП. У травні 1963 року він очолив кафедру теплоенергетики (з лютого 1965 року – кафедра промислової теплоенергетики), де й працював на посаді завідувача кафедри по 1986 рік, а у 1986-1999 роках працював професором кафедри промислової теплоенергетики. | + | У 1949 році Назар Тобілевич захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження теплообміну при кипінні в трубах води й водних розчинів цукру і кухонної солі». У вересні 1958 року за результатами конкурсу молодого науковця призначили на посаду доцента кафедри теплоенергетики КТІХП. У травні 1963 року він очолив кафедру теплоенергетики (з лютого 1965 року – кафедра промислової теплоенергетики), де й працював на посаді завідувача кафедри по 1986 рік, а у 1986-1999 роках працював професором кафедри промислової теплоенергетики. |
Н. Ю. Тобілевич започаткував упорядкування й удосконалення систем теплоенерговикористання для майже 60 цукрових заводів і разом із співробітниками кафедри очолив виконання робіт. Він є співавтором методики систематизованого розрахунку теплових схем цукрових заводів. Результати виконаних під керівництвом Назара Юрійовича досліджень були узагальнені в його дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук, яку він з успіхом захистив у 1969 році. | Н. Ю. Тобілевич започаткував упорядкування й удосконалення систем теплоенерговикористання для майже 60 цукрових заводів і разом із співробітниками кафедри очолив виконання робіт. Він є співавтором методики систематизованого розрахунку теплових схем цукрових заводів. Результати виконаних під керівництвом Назара Юрійовича досліджень були узагальнені в його дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук, яку він з успіхом захистив у 1969 році. | ||
| − | Назар Юрійович Тобілевич є автором майже 200 наукових праць, в тому числі й 11 винаходів. Науковець нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями «Ветеран праці», «На честь 1500-річчя Києва». За заслуги в галузі вищої освіти він був нагороджений нагрудним знаком Міністерства вищої й середньої спеціальної освіти «За відмінні успіхи в роботі». З 1999 року як видатний діяч науки та техніки України Назар Тобілевич одержував стипендію Президента України. | + | Назар Юрійович Тобілевич є автором майже 200 наукових праць, в тому числі й 11 винаходів. Науковець нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями «Ветеран праці», «На честь 1500-річчя Києва». За заслуги в галузі вищої освіти він був нагороджений нагрудним знаком Міністерства вищої й середньої спеціальної освіти «За відмінні успіхи в роботі». З 1999 року як видатний діяч науки та техніки України Назар Тобілевич одержував стипендію Президента України. |
Як дійсний патріот України Н. Ю. Тобілевич через просвітницьку діяльність виховував у молодих викладачів і аспірантів почуття гордості за приналежність до українського роду, до героїчної й трагічної історії нашого народу, до рідної мови та збагачення національної культури. Не забував він і про свою малу Батьківщину – активно долучався до створення й становлення садиби-музею І. К. Карпенка-Карого «Хутір Надія». До свого 70-річчя Назар Юрійович за традицією посадив на рідному хуторі дуб «Назар». Щорічно він приїздив на театральні свята «Вересневі самоцвіти». | Як дійсний патріот України Н. Ю. Тобілевич через просвітницьку діяльність виховував у молодих викладачів і аспірантів почуття гордості за приналежність до українського роду, до героїчної й трагічної історії нашого народу, до рідної мови та збагачення національної культури. Не забував він і про свою малу Батьківщину – активно долучався до створення й становлення садиби-музею І. К. Карпенка-Карого «Хутір Надія». До свого 70-річчя Назар Юрійович за традицією посадив на рідному хуторі дуб «Назар». Щорічно він приїздив на театральні свята «Вересневі самоцвіти». | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Бібліографія== | ==Бібліографія== | ||
| − | Босько Володимир. [Назар Юрійович Тобілевич)] // Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / Володимир Босько; Комунальний заклад «Кіровоградський обл. інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. – С. 131 : фото. | + | Босько Володимир. [Назар Юрійович Тобілевич)] // Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / Володимир Босько; Комунальний заклад «Кіровоградський обл. інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. – С. 131 : фото. |
| − | Орел С. Прах останнього внука Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) захоронено на хуторі Надія / С. Орел // Вечірня газета. – 2001. – 20 квітня. – С. 2. | + | Орел С. Прах останнього внука Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) захоронено на хуторі Надія / С. Орел // Вечірня газета. – 2001. – 20 квітня. – С. 2. |
| − | Погрібний В. Поховано останнього внука Карпенка-Карого / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2001. – 19 квітня. – С. 1. | + | Погрібний В. Поховано останнього внука Карпенка-Карого / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2001. – 19 квітня. – С. 1. |
| − | Тобілевич Валентина. Із когорти славетних Тобілевичів : до 110-річчя Назара Юрійовича Тобілевича / Валентина Тобілевич // Народне слово. – 2019. – 5 вересня. – С. 9 : фото. | + | Тобілевич Валентина. Із когорти славетних Тобілевичів : до 110-річчя Назара Юрійовича Тобілевича / Валентина Тобілевич // Народне слово. – 2019. – 5 вересня. – С. 9 : фото. |
==Web-ресурси== | ==Web-ресурси== | ||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
[https://library.kr.ua/wp-content/elib/lisniak/tobilevych.pdf Лісняк Катерина. Долі нащадків І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича) (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського)] | [https://library.kr.ua/wp-content/elib/lisniak/tobilevych.pdf Лісняк Катерина. Долі нащадків І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича) (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського)] | ||
| − | [https://dspace.nuft.edu.ua/server/api/core/bitstreams/769d1a06-c23d-4353-b91a-c7284e1ece7c/content Прядко М. О., Масліков М. О. Назар Юрійович Тобілевич – видатний вчений і педагог / М. О. Прядко, М. О Масліков // Наукові праці національного університету харчових технологій. – 2010. – № 32. – С. 8-10.] | + | [https://dspace.nuft.edu.ua/server/api/core/bitstreams/769d1a06-c23d-4353-b91a-c7284e1ece7c/content Прядко М. О., Масліков М. О. Назар Юрійович Тобілевич – видатний вчений і педагог / М. О. Прядко, М. О. Масліков // Наукові праці національного університету харчових технологій. – 2010. – № 32. – С. 8-10.] |
| − | [https://drive.google.com/file/d/1qVJIZfFWP_3icJfRALu8HXKBXY7Cu6F0/view Тобілевич Валентина. Із когорти славетних Тобілевичів (Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка)] | + | [https://drive.google.com/file/d/1qVJIZfFWP_3icJfRALu8HXKBXY7Cu6F0/view Тобілевич Валентина. Із когорти славетних Тобілевичів (Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка)] |
[https://who-is-who.ua/main/page/nuht/42/137#google_vignette Тобілевич Назар Юрійович (Український видавничий портал who-is-who)] | [https://who-is-who.ua/main/page/nuht/42/137#google_vignette Тобілевич Назар Юрійович (Український видавничий портал who-is-who)] | ||
Поточна версія на 13:38, 24 березня 2025
Назар Юрійович Тобілевич
Дата народження — 03.07.1909
Місце народження — с. Миколаївка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 01.04.2001
Місце смерті — м. Київ
Місце поховання — с. Корлюгівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна
Назар Юрійович Тобілевич (3 липня 1909, с. Миколаївка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії – 1 квітня 2001, м. Київ) – інженер-технолог, педагог, онук корифея українського театру І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича).
Життя і діяльність
Тобілевич Назар Юрійович народився 3 липня 1909 року в селі Миколаївка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії на славнозвісному Хуторі Надія. Він був онуком корифея українського театру Івана Карпенка-Карого (Тобілевича), дідом відомого театрального режисера Андрія Жолдака. Батько Назара, Юрій Іванович Тобілевич, був інженером, закінчив Львівську політехніку; мати, Наталія Всеволодівна Авдієва, була донькою відомого в Єлисаветграді нотаріуса, вона отримала домашню освіту.
Назар навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії; трудову діяльність розпочав у 1926 році трактористом. Потім були роки навчання у політехнічній профшколі у місті Мелітополі (1926-1929 рр.). Після закінчення навчального закладу він працював майстром, змінним інженером, начальником цеху заводу «Вуглехім» у Донецькій області.
Відслуживши в армії (1931-1932 рр.), Назар Тобілевич завідував бюро раціоналізаторських пропозицій кондитерської фабрики ім. К. Маркса, працював змінним хіміком фармацевтичного заводу ім. М. Ломоносова в Києві.
У 1933 році Назар Юрійович вступив до Київського інженерно-меліоративного інституту (нині Національний університет водного господарства та природокористування), а у вересні 1934 року перевівся на механічний факультет Київського хіміко-технологічного інституту харчової промисловості, пізніше КТІХП (нині Національний університет харчових технологій – НУХТ) для навчання за спеціальністю «теплосилові установки цукрової промисловості».
У 1938 році, завершивши навчання та отримавши диплом з відзнакою, Назар Тобілевич пішов працювати старшим інженером групи парових котлів Київського філіалу Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості (нині Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України).
Від початку Другої світової війни Тобілевич перебував у регулярній армії, в жовтні 1941-го був поранений, потрапив у полон, але був звільнений з нього. З листопада 1943 року по січень 1946-го Назар Тобілевич працював у Київенерго, а з 1946 р. повернувся на роботу до інституту, де працював до 1958 року на посадах молодшого, старшого інженера, а згодом старшого наукового співробітника лабораторії котельних установок та теплоенергетичної лабораторії.
У 1949 році Назар Тобілевич захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження теплообміну при кипінні в трубах води й водних розчинів цукру і кухонної солі». У вересні 1958 року за результатами конкурсу молодого науковця призначили на посаду доцента кафедри теплоенергетики КТІХП. У травні 1963 року він очолив кафедру теплоенергетики (з лютого 1965 року – кафедра промислової теплоенергетики), де й працював на посаді завідувача кафедри по 1986 рік, а у 1986-1999 роках працював професором кафедри промислової теплоенергетики.
Н. Ю. Тобілевич започаткував упорядкування й удосконалення систем теплоенерговикористання для майже 60 цукрових заводів і разом із співробітниками кафедри очолив виконання робіт. Він є співавтором методики систематизованого розрахунку теплових схем цукрових заводів. Результати виконаних під керівництвом Назара Юрійовича досліджень були узагальнені в його дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук, яку він з успіхом захистив у 1969 році.
Назар Юрійович Тобілевич є автором майже 200 наукових праць, в тому числі й 11 винаходів. Науковець нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями «Ветеран праці», «На честь 1500-річчя Києва». За заслуги в галузі вищої освіти він був нагороджений нагрудним знаком Міністерства вищої й середньої спеціальної освіти «За відмінні успіхи в роботі». З 1999 року як видатний діяч науки та техніки України Назар Тобілевич одержував стипендію Президента України.
Як дійсний патріот України Н. Ю. Тобілевич через просвітницьку діяльність виховував у молодих викладачів і аспірантів почуття гордості за приналежність до українського роду, до героїчної й трагічної історії нашого народу, до рідної мови та збагачення національної культури. Не забував він і про свою малу Батьківщину – активно долучався до створення й становлення садиби-музею І. К. Карпенка-Карого «Хутір Надія». До свого 70-річчя Назар Юрійович за традицією посадив на рідному хуторі дуб «Назар». Щорічно він приїздив на театральні свята «Вересневі самоцвіти».
Помер Назар Юрійович Тобілевич у 2001-му році на 92-му році життя. За заповітом його поховано на Корлюгівському кладовищі, біля родинного хутора славетних Тобілевичів.
Бібліографія
Босько Володимир. [Назар Юрійович Тобілевич)] // Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / Володимир Босько; Комунальний заклад «Кіровоградський обл. інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. – С. 131 : фото.
Орел С. Прах останнього внука Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) захоронено на хуторі Надія / С. Орел // Вечірня газета. – 2001. – 20 квітня. – С. 2.
Погрібний В. Поховано останнього внука Карпенка-Карого / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2001. – 19 квітня. – С. 1.
Тобілевич Валентина. Із когорти славетних Тобілевичів : до 110-річчя Назара Юрійовича Тобілевича / Валентина Тобілевич // Народне слово. – 2019. – 5 вересня. – С. 9 : фото.
Web-ресурси
Тобілевич Назар Юрійович (Український видавничий портал who-is-who)