Відмінності між версіями «Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показано 9 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
−
[[Файл:Stepnak.jpg|мини|300px|<p style="text-align:center;">'''Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович '''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 01(13).07.1851<br /><b>місце народження</b> — Новий Стародуб, Херсонська губернія (нині Кіровоградська область)<br /><b>дата смерті</b> — 11(23).12.1895 <br /><b>місце смерті</b> — Лондон<br />]]</p>
+
[[Файл:KravchynskySM.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський '''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження </b> — 01(13).07.1851<br /><b>Місце народження</b> — Новий Стародуб, Херсонська губернія, Російська імперія  (нині Олександрійський район, Кіровоградська область, Україна)<br /><b>Дата смерті</b> — 11(23).12.1895 <br /><b>Місце смерті</b> —м.  Лондон<br />]]</p>
  
−
'''Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович''' (1851 - 1895) – російський письменник, революціонер-народник.  
+
'''Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський ''' (1 (13 за старим стилем) липня 1851, Новий Стародуб, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Олександрійський район, Кіровоградська область, Україна) – 11 (23 за старим стилем) грудня 1895, м. Лондон) – письменник, революціонер-народник.
  
 
==Життя і діяльність==
 
==Життя і діяльність==
  
−
Народився Сергій Кравчинський на Херсонщині в селі Новий Стародуб (нині Петрівський район Кіровоградської області), у сім'ї військового лікаря. Мати, Любов Яківна - українка, виховала в ньому любов до рідного краю, до українських степів. Не випадково Кравчинський згодом обрав собі псевдонім - Степняк. Батько, Михайло Тадейович, за національністю був білорусом, служив військовим лікарем. Дитинство пройшло в Олександрії, Єлисаветграді (зараз Кіровоград), Умані.
+
Сергій Кравчинський народився в селі Новий Стародуб на Херсонщині (нині Олександрійський район Кіровоградської області) в сім'ї військового лікаря. Мати Сергія, Любов Яківна, виховала в ньому любов до рідного краю, до українських степів. Не випадково Кравчинський згодом обрав собі псевдонім Степняк. Батько письменника, Михайло Тадейович, служив військовим лікарем. Дитинство Сергія пройшло в Олександрії, Єлисаветграді (нині – Кропивницький), Умані. Він рано залишив батьківський дім: спочатку навчався у військовій Орловській гімназії, згодом – у московському Олександрівському військовому училищі і, нарешті, в Михайлівському артилерійському училищі в Петербурзі, яке закінчив у званні підпоручика. Військова кар'єра не захопила Кравчинського, через рік він вийшов у відставку і вступив до Петербурзького Лісового інституту (1871-1873), де увійшов до гуртка «чайковців», пропагандистів соціалізму, разом з С.Л. Перовською, П.О. Кропоткіним та ін.
−
Сергій рано залишив батьківський дім: він спочатку навчався у військовій Орловській гімназії, згодом - у московському Олександрівському військовому училищі і, нарешті, в Михайлівському артилерійському училищі в Петербурзі, яке закінчив у званні підпоручика. Військова кар'єра не захопила Кравчинського, через рік він вийшов у відставку і вступив до Петербурзького Лісового інституту (1871—1873), де увійшов до гуртка пропагандистів соціалізму "чайковців" разом з С.Л. Перовською, П.О. Кропоткіним та ін.
 
  
−
Революційну діяльність почав 1871 р. Одним з перших Кравчинський "пішов у народ", з 1873 вів пропаганду серед селян Тверської та Тульської губерній. У 1874, рятуючись від поліції, емігрував - жив у Швейцарії, Англії, Франції. Брав участь у Герцеговінському повстанні проти турків у 1875 і у повстанні бакуністів в італійській провінції Беневенто в 1877, за що був заарештований, засуджений до смерті, але амністований у 1878. Повернувся до Росії, став членом таємного революційного товариства „Земля і воля”. Брав активну участь у створенні нового підпільного видання "Земля і Воля".
+
Революційну діяльність Кравчинський розпочав у 1871 році. Одним із перших він «пішов у народ», з 1873 року вів пропаганду серед селян Тверської та Тульської губерній. У 1874 році, рятуючись від поліції, письменник емігрував – жив у Швейцарії, Англії, Франції. Кравчинський брав участь у Герцеговінському повстанні проти турків у 1875 році і у повстанні бакуністів в італійській провінції Беневенто в 1877, за що був заарештований, засуджений до смерті, але амністований у 1878 році. Сергій Кравчинський повернувся до Росії, став членом таємного революційного товариства «Земля і воля», брав активну участь у створенні нового підпільного видання «Земля і воля».
  
−
Перебуваючи під впливом поглядів М.А. Бакуніна і П.Л. Лаврова, Кравчинський після численних арештів пропагандистів одним з перших перейшов до терору. 4 серпня 1878 року він серед білого дня в центрі Петербурга заколов кинджалом шефа жандармів Мезенцева і, зумівши сховатися, написав брошуру "Смерть за смерть", пояснивши мотиви вбивства.
+
Перебуваючи під впливом поглядів М.А. Бакуніна і П.Л. Лаврова, Кравчинський після численних арештів пропагандистів одним із перших перейшов до терористичної діяльності: 4 серпня 1878 року серед білого дня в центрі Петербурга він заколов кинджалом шефа жандармів Мезенцева і встиг сховатися, пізніше пояснивши мотиви вбивства у своїй брошурі «Смерть за смерть».  
  
−
Кравчинський дружив з письменниками Оскаром Уайльдом, Бернардом Шоу, його талант письменника високо оцінювали Л.М. Толстой, В.Г. Короленко, Альфонс Доде та ін. Перекладені багатьма іноземними мовами його твори знайомили громадськість Європи та США зі справжніми причинами і характером російського революційного руху, виховували нових революціонерів.
+
Кравчинський дружив із письменниками Оскаром Уайльдом, Бернардом Шоу, його талант письменника високо оцінювали Л.М. Толстой, В.Г. Короленко, Альфонс Доде та інші. Твори письменника, перекладені багатьма іноземними мовами, знайомили громадськість Європи та США зі справжніми причинами і характером російського революційного руху, виховували нових революціонерів.
  
−
Автор романів “Андрій Кожухов”, “Шлях нігіліста”, “Штундист Павло Руденко” (не закінчений), повісті “Будиночок на Волзі”, “Підпільна Росія", "Росія під владою царів", пропагандистських казок, романів, нарисів, у яких розповів про боротьбу російського революційного народництва. Писав також історико-публіцистичні твори. За однією з версій дослідників творчості Етель Войнич Степняк-Кравчинський є прототипом Ривареса - героя роману „Овод”.  
+
Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський – автор романів «Андрій Кожухов», «Шлях нігіліста», «Штундист Павло Руденко» (не закінчений), повістей «Будиночок на Волзі», «Підпільна Росія», «Росія під владою царів», пропагандистських казок, романів, нарисів, у яких розповідь іде про боротьбу російського революційного народництва. Письменник створив також історико-публіцистичні твори. За однією з версій дослідників творчості Етель Войнич Степняк-Кравчинський є прототипом Ривареса – героя роману «Овід».
  
−
Очевидно, було б написано ще не один роман, аби не передчасна трагічна смерть. 23 грудня 1895 року, переходячи залізничну одноколійку в межах Лондона, Сергій Михайлович потрапив під поїзд.
+
Очевидно, був би написаний ще не один роман, якби не передчасна трагічна смерть письменника: 23 грудня 1895 року, переходячи залізничну одноколійку в межах Лондона, Сергій Михайлович потрапив під поїзд.
  
−
==Пам’ять==
+
На траурному мітингу перед вокзалом Ватерлоо Джон Бернс, один із лідерів робітничого руху, сказав: «Він поєднав в собі серце лева і добродушність дитини. Це була видатна особа у революційному русі Європи». Його однодумці на материку також вшанували пам’ять громадського діяча і письменника. Зокрема, редагована А. Бакичем сербська газета «Соціал-демократ» вмістила у першому номері за 1896 рік некролог.
  
−
У Новому Стародубі його ім’ям названо вулицю. Тут відкрито літературно-меморіальну кімнату-музей письменника-революціонера.
+
==Вшанування пам’яті==
  
−
У Петровому теж є вулиця, названа на честь Сергія Михайловича Степняка-Кравчинського.
+
У Новому Стародубі, Петрово, Кропивницькому ім’ям Степняка-Кравчинського названо вулиці.  
−
У 1971 році у Бориса Олійника з'являється друком перша книга трилогії про відомого письменника Сергія Михайловича Степняка-Кравчинського – роман "Туди , де бій", через рік друга - "Жага", потім - "Чужина". У 1975 році трилогія виходить у світ під спільною назвою "Пролог".
+
 
 +
У Новому Стародубі відкрито літературно-меморіальну кімнату-музей письменника.
 +
 
 +
==Світлини==
 +
 
 +
<gallery>
 +
Файл:KravchynskySM2.jpg|<center><b> </b></center>
 +
Файл:KravchynskySM3.jpg|<center><b></b></center>
 +
</gallery>
  
 
==Бібліографія==
 
==Бібліографія==
  
−
Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» - К.: КИТ, 2007. - 436 с.
+
Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович. Сочинения: в 2 т. / Сергей Степняк-Кравчинский. – М.: Худож. лит., 1987
 +
Т. 1: Россия под властью царей: Подпольная Россия. – 574 с.
 +
Т. 2: Андрей Кожухов. Домик на Волге. Биографии. – 464 с.
 +
 
 +
Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович. Андрей Кожухов. Домик на Волге: Роман, повесть. – М.: Худож. лит., 1980. – 400 с.: ил.
 +
 
 +
Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович. Грозовая туча России / Сергей Михайлович Степняк-Кравчинский. Смерть за смерть; Подпольная Россия; С. И. Бардина; Ольга Любатович; С. М. Степняк-Кравчинский в воспоминаниях современников / сост.: Б. Романов. – М.: Новый Ключ, 2001. – 478 с.
  
−
Багацький Л. Два Артури з одного степу / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2013. - 28 травня. - С. 6: фото
+
'''Матеріали про життя і творчість Сергія Михайловича Степняка-Кравчинського'''
  
−
Босько В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 28 квітня. - С. 1, 9
+
Босько Володимир Миколайович. [Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події. Факти: Історико-краєзнавче видання: Довідник / Володимир Босько; Кіровоград. обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоград. обл. організація Всеукр. спілки краєзнавців. – Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006. – 161 с.: фото. – Бібліогр.: с. 148; Імен. покажч.: с. 149-159.
  
−
Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події. Факти: Історико-краєзнавче видання: Довідник / Володимир Босько; Кіровоград. обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоград. обл. організація Всеукр. спілки краєзнавців. - Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006. - 161 с.: фото
+
Босько Володимир Миколайович. Наші земляки «Овід», «граф Вронський» та інші – воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття // Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2010. – С. 131-134: фото, портр.
  
−
Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки
+
Вагман Илья Яковлевич. Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович // 50 знаменитых террористов / Илья Вагман, Александр Ильченко, Станислава Евминова. – Харьков: «Фолио», 2005. – С. 416-423: фото. – (Сер. «100 знаменитых»)
  
−
Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград: Центрально-Українське вид - во, 2010. - 255 с.: фото, портр.
+
Дальцева Магдалина Зиновьевна. Счастливый Кит : Повесть : о С. Степняке-Кравчинском / Магдалина Дальцева. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1989. – 334,[1] с., [6] л. ил.; 17 см. – (Сер. «Пламенные революционеры»).
  
−
Босько В. Наші земляки - воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 25 серпня. - С. 9 : фото
+
Маевская Татьяна Петровна. Слово и подвиг: Жизнь и творчество С. М. Степняка-Кравчинского – писателя-революционера (1851-1895) / Татьяна Маевская. – К.: Наук. думка, 1968. – 227 с.: кол. іл., факс. – Библиогр.: с. 217-225
  
−
Босько В. Наші земляки "Овід" та "Граф Вронський" - воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Освітянське слово. - 2006. - № 7-8 (липень-серпень). - С. 4
+
Олійник Микола Яковлевич. Пролог : роман / Микола Олійник ; іл. В. А. Гета. – К. : Рад. письменник, 1975. – 574 с. : іл.
  
−
Братченко И. Овод родился в Новом Стародубе : 150 років з дня народження Степняка-Кравчинського / И.Братченко // Правда Украины. - 2001. - 17 июля. - С. 1
+
Таратута Евгения Александровна. История двух книг: «Подпольная Россия» С. М. Степняка-Кравчинского и «Овод» Э. Л. Войнич / Евгения Таратута. – М.: Худож. лит., 1987. – 254,[1] с.: [8] л. ил. – Указ. имен.: с. 249-254.
  
−
Вагман Илья Яковлевич. 50 знаменитых террористов / Илья Вагман, Александр Ильченко, Станислава Евминова,. - Харьков : "Фолио", 2005. - 510 с.: фото. - (Сер. "100 знаменитых")
+
Таратута Євгенія Олександрівна. Російський друг Енгельса : літ.-крит. нарис / Євгенія Таратута ; пер. з рос., вступ. ст. М. Я. Олійника. – К. : Рад. письменник, 1976. – 115 с. : іл., портр.
  
−
Дальцева Магдалина Зиновьевна. Счастливый Кит: Повесть: О С. Степняке-Кравчинском / Магдалина Дальцева,. - 2-е изд. - М.: Политиздат, 1989. – 334с., ил. (Сер. "Пламенные революционеры")
+
Цапюк Степан Кирилович. Олександрія вчора, сьогодні, завтра : нариси з історії нашого краю / С. К. Цапюк, В. П. Петленко. – Олександрія : Діа-плюс, 2004. – С. 24-25 : іл., фот.
  
−
Колесник, Дмитрій. Розвиток краю у XIX столітті / Дмитрій Колесник // Народне слово. - 2014. - 31 липня. - С. 20: фото
+
'''Статті'''
  
−
Корнієнко І. Ювілей відомого земляка / І. Корнієнко // Народне слово. - 2001. - 12 липня. - С. 3
+
Борщак І. Україна в Парижі: Мандрування й пам'ятки / І. Борщак ; публ. Г. Гусейнова // Кур'єр Кривбасу. – 1998. – № 95-96. – С. 43-69 ; № 97-98. – С. 108-126. – Бібліогр. в кінці ст.
−
Крячко Г. Його поле битви: Минуло 150 років з дня народження Степняка-Кравчинського / Г.Крячко // Кіровоградська правда. - 2001. - 14 серпня. - С. 4
 
  
−
Маєвська, Тетяна Петрівна. С. М. Степняк-Кравчинський: про життя і творчість письменника-революціонера: 1851-1895 / Тетяна Петрівна Маєвська. - К.: Т-во "Знання" УРСР, 1976. - 48 с.
+
Босько В. Наші земляки «Овід» та «Граф Вронський» – воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Освітянське слово. – 2006. – № 7-8 (липень-серпень). – С. 4
  
−
Маевская Татьяна Петровна. Слово и подвиг: Жизнь и творчество С.М. Степняка-Кравчинского - писателя-революционера (1851-1895) / Татьяна Маевская,. - К.: Наук. думка, 1968. - 227 с., іл.
+
Босько Володимир. «Правда» поховала, «Огонёк» воскресив / Володимир Босько // Народне слово. – 1998. – 2 липня. – С. 4
  
−
Михайлюкова Л. "Овід" - наш земляк / Л. Михайлюкова // Народне слово. - 2011. - 7 липня. - С. 5
+
Корнієнко І. Ювілей відомого земляка / І Корнієнко // Народне слово. – 2001. – 12 липня. – С. 3
−
Пересунько С. Овод із Нового Стародуба / С. Пересунько // Альтернатива . - 1997. - 1-7 вересня. - С. 2
 
−
Пришутов, Едуард Ірландська прихильниця України / Едуард Пришутов // Історія України. - 2015. - № 3 (лютий): Вкладка № 2(50). - 6-9 вкл.: фото
 
  
−
Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович. Грозовая туча России; / Сергей Михайлович Степняк-Кравчинский. Смерть за смерть; Подпольная Россия;
+
Крячко Г. Його поле битви : минуло 150 років з дня народження Степняка-Кравчинського / Г. Крячко // Кіровоградська правда. – 2001. – 14 серпня. – С. 4
  
−
С.И. Бардина; Ольга Любатович; С.М. Степняк-Кравчинский в воспоминаниях современников / сост.: Б. Романов ; / сост.: Б. Романов. - М.: Новый Ключ, 2001. - 478 с.
+
Пересунько С. Овод із Нового Стародуба / С. Пересунько // Альтернатива . – 1997. – 1-7 вересня. – С. 2
  
−
Таратута, Евгения Александрова. История двух книг: "Подпольная Россия" С.М. Степняка-Кравчинского и "Овод" Э.Л. Войнич / Евгения Таратута. - М.: Худож. лит., 1987. – 254 с., ил.
+
Пришутов Едуард. Ірландська прихильниця України / Едуард Пришутов // Історія України. – 2015. – № 3 (лютий): Вкладка № 2(50). – 6-9 вкл. : фото.
  
−
Цапюк, Степан Кирилович. Олександрія вчора, сьогодні, завтра: нариси з історії нашого краю / Степан Цапюк, Василь Петленко. - Олександрія, 2004. - 120 с.: іл.
+
Шевченко С. Він учив Войнич української / С. Шевченко // Вечірня газета. – 2000. – 14 липня. – С. 7
  
−
Шевченко С. Він учив Войнич української / С.Шевченко // Вечірня газета. - 2000. - 14 липня. - С. 7
+
Шевченко С. «Овід» із українського степу / С. Шевченко // День. – 2004. – 30 липня. – С. 8  
−
Шевченко С. "Овід" із українського степу / С. Шевченко // День. - 2004. - 30 липня. - С. 8
 
  
 
==Web-ресурси==
 
==Web-ресурси==
  
−
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Кравчинський_Сергій_Михайлович Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович - Вікіпедія]
+
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Кравчинський Сергій Михайлович (Вікіпедія)]
 +
 
 +
[http://www.anarca-bolo.ch/cbach/biografie.php?id=469 Кравчинський / Красчинський Сергій Михайлович (пс: Рубльов – Степняк ) – Агроном, лісоруб, журналіст, письменник, перекладач (Біографічний сайт анархістів у Швейцарії]
 +
 
 +
[https://archivesautonomies.org/spip.php?article4677&lang=fr Кравчинський Сергій Михайлович (Степняк). Біографія (Фрагменти історії радикальних лівих)]
 +
 
 +
[https://zn.ua/ukr/ART/oderzhimiy_ovid_z_hersonskogo_stepu.html Орел Світлана. Одержимий «Овід» з Херсонського степу (Дзеркало тижня)]
  
−
[https://ru.wikipedia.org/.../Степняк-Кравчинск...Степняк-Кравчинский Сергій Михайлович - Википедия]
+
[https://cyclop.com.ua/content/view/1354/58/1/8/ Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський (Циклоп – енциклопедії та словники)]
  
−
[dic.academic.ru/dic.nsf/enc.../4390/Степняк Степняк-Кравчинский]
+
[https://zpu.kr.ua/kultura/1753-bernard-shou-zustrichaiuchys-iz-stepniakom-ia-zavzhdy-otrymuvav-pochuttia-radosti-do-165-littia-proobrazu-lehendarnoho-ovoda Шепель Федір. Бернард Шоу: «Зустрічаючись із Степняком, я завжди отримував почуття радості» (до 165-ліття прообразу легендарного «Овода») (З перших уст) ]

Поточна версія на 12:41, 14 вересня 2026

Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський

Дата народження — 01(13).07.1851
Місце народження — Новий Стародуб, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Олександрійський район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 11(23).12.1895
Місце смерті —м. Лондон

Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський (1 (13 за старим стилем) липня 1851, Новий Стародуб, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Олександрійський район, Кіровоградська область, Україна) – 11 (23 за старим стилем) грудня 1895, м. Лондон) – письменник, революціонер-народник.

Життя і діяльність

Сергій Кравчинський народився в селі Новий Стародуб на Херсонщині (нині Олександрійський район Кіровоградської області) в сім'ї військового лікаря. Мати Сергія, Любов Яківна, виховала в ньому любов до рідного краю, до українських степів. Не випадково Кравчинський згодом обрав собі псевдонім Степняк. Батько письменника, Михайло Тадейович, служив військовим лікарем. Дитинство Сергія пройшло в Олександрії, Єлисаветграді (нині – Кропивницький), Умані. Він рано залишив батьківський дім: спочатку навчався у військовій Орловській гімназії, згодом – у московському Олександрівському військовому училищі і, нарешті, в Михайлівському артилерійському училищі в Петербурзі, яке закінчив у званні підпоручика. Військова кар'єра не захопила Кравчинського, через рік він вийшов у відставку і вступив до Петербурзького Лісового інституту (1871-1873), де увійшов до гуртка «чайковців», пропагандистів соціалізму, разом з С.Л. Перовською, П.О. Кропоткіним та ін.

Революційну діяльність Кравчинський розпочав у 1871 році. Одним із перших він «пішов у народ», з 1873 року вів пропаганду серед селян Тверської та Тульської губерній. У 1874 році, рятуючись від поліції, письменник емігрував – жив у Швейцарії, Англії, Франції. Кравчинський брав участь у Герцеговінському повстанні проти турків у 1875 році і у повстанні бакуністів в італійській провінції Беневенто в 1877, за що був заарештований, засуджений до смерті, але амністований у 1878 році. Сергій Кравчинський повернувся до Росії, став членом таємного революційного товариства «Земля і воля», брав активну участь у створенні нового підпільного видання «Земля і воля».

Перебуваючи під впливом поглядів М.А. Бакуніна і П.Л. Лаврова, Кравчинський після численних арештів пропагандистів одним із перших перейшов до терористичної діяльності: 4 серпня 1878 року серед білого дня в центрі Петербурга він заколов кинджалом шефа жандармів Мезенцева і встиг сховатися, пізніше пояснивши мотиви вбивства у своїй брошурі «Смерть за смерть».

Кравчинський дружив із письменниками Оскаром Уайльдом, Бернардом Шоу, його талант письменника високо оцінювали Л.М. Толстой, В.Г. Короленко, Альфонс Доде та інші. Твори письменника, перекладені багатьма іноземними мовами, знайомили громадськість Європи та США зі справжніми причинами і характером російського революційного руху, виховували нових революціонерів.

Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський – автор романів «Андрій Кожухов», «Шлях нігіліста», «Штундист Павло Руденко» (не закінчений), повістей «Будиночок на Волзі», «Підпільна Росія», «Росія під владою царів», пропагандистських казок, романів, нарисів, у яких розповідь іде про боротьбу російського революційного народництва. Письменник створив також історико-публіцистичні твори. За однією з версій дослідників творчості Етель Войнич Степняк-Кравчинський є прототипом Ривареса – героя роману «Овід».

Очевидно, був би написаний ще не один роман, якби не передчасна трагічна смерть письменника: 23 грудня 1895 року, переходячи залізничну одноколійку в межах Лондона, Сергій Михайлович потрапив під поїзд.

На траурному мітингу перед вокзалом Ватерлоо Джон Бернс, один із лідерів робітничого руху, сказав: «Він поєднав в собі серце лева і добродушність дитини. Це була видатна особа у революційному русі Європи». Його однодумці на материку також вшанували пам’ять громадського діяча і письменника. Зокрема, редагована А. Бакичем сербська газета «Соціал-демократ» вмістила у першому номері за 1896 рік некролог.

Вшанування пам’яті

У Новому Стародубі, Петрово, Кропивницькому ім’ям Степняка-Кравчинського названо вулиці.

У Новому Стародубі відкрито літературно-меморіальну кімнату-музей письменника.

Світлини

Бібліографія

Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович. Сочинения: в 2 т. / Сергей Степняк-Кравчинский. – М.: Худож. лит., 1987 Т. 1: Россия под властью царей: Подпольная Россия. – 574 с. Т. 2: Андрей Кожухов. Домик на Волге. Биографии. – 464 с.

Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович. Андрей Кожухов. Домик на Волге: Роман, повесть. – М.: Худож. лит., 1980. – 400 с.: ил.

Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович. Грозовая туча России / Сергей Михайлович Степняк-Кравчинский. Смерть за смерть; Подпольная Россия; С. И. Бардина; Ольга Любатович; С. М. Степняк-Кравчинский в воспоминаниях современников / сост.: Б. Романов. – М.: Новый Ключ, 2001. – 478 с.

Матеріали про життя і творчість Сергія Михайловича Степняка-Кравчинського

Босько Володимир Миколайович. [Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події. Факти: Історико-краєзнавче видання: Довідник / Володимир Босько; Кіровоград. обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоград. обл. організація Всеукр. спілки краєзнавців. – Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006. – 161 с.: фото. – Бібліогр.: с. 148; Імен. покажч.: с. 149-159.

Босько Володимир Миколайович. Наші земляки «Овід», «граф Вронський» та інші – воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття // Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2010. – С. 131-134: фото, портр.

Вагман Илья Яковлевич. Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович // 50 знаменитых террористов / Илья Вагман, Александр Ильченко, Станислава Евминова. – Харьков: «Фолио», 2005. – С. 416-423: фото. – (Сер. «100 знаменитых»)

Дальцева Магдалина Зиновьевна. Счастливый Кит : Повесть : о С. Степняке-Кравчинском / Магдалина Дальцева. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1989. – 334,[1] с., [6] л. ил.; 17 см. – (Сер. «Пламенные революционеры»).

Маевская Татьяна Петровна. Слово и подвиг: Жизнь и творчество С. М. Степняка-Кравчинского – писателя-революционера (1851-1895) / Татьяна Маевская. – К.: Наук. думка, 1968. – 227 с.: кол. іл., факс. – Библиогр.: с. 217-225

Олійник Микола Яковлевич. Пролог : роман / Микола Олійник ; іл. В. А. Гета. – К. : Рад. письменник, 1975. – 574 с. : іл.

Таратута Евгения Александровна. История двух книг: «Подпольная Россия» С. М. Степняка-Кравчинского и «Овод» Э. Л. Войнич / Евгения Таратута. – М.: Худож. лит., 1987. – 254,[1] с.: [8] л. ил. – Указ. имен.: с. 249-254.

Таратута Євгенія Олександрівна. Російський друг Енгельса : літ.-крит. нарис / Євгенія Таратута ; пер. з рос., вступ. ст. М. Я. Олійника. – К. : Рад. письменник, 1976. – 115 с. : іл., портр.

Цапюк Степан Кирилович. Олександрія вчора, сьогодні, завтра : нариси з історії нашого краю / С. К. Цапюк, В. П. Петленко. – Олександрія : Діа-плюс, 2004. – С. 24-25 : іл., фот.

Статті

Борщак І. Україна в Парижі: Мандрування й пам'ятки / І. Борщак ; публ. Г. Гусейнова // Кур'єр Кривбасу. – 1998. – № 95-96. – С. 43-69 ; № 97-98. – С. 108-126. – Бібліогр. в кінці ст.

Босько В. Наші земляки «Овід» та «Граф Вронський» – воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Освітянське слово. – 2006. – № 7-8 (липень-серпень). – С. 4

Босько Володимир. «Правда» поховала, «Огонёк» воскресив / Володимир Босько // Народне слово. – 1998. – 2 липня. – С. 4

Корнієнко І. Ювілей відомого земляка / І Корнієнко // Народне слово. – 2001. – 12 липня. – С. 3

Крячко Г. Його поле битви : минуло 150 років з дня народження Степняка-Кравчинського / Г. Крячко // Кіровоградська правда. – 2001. – 14 серпня. – С. 4

Пересунько С. Овод із Нового Стародуба / С. Пересунько // Альтернатива . – 1997. – 1-7 вересня. – С. 2

Пришутов Едуард. Ірландська прихильниця України / Едуард Пришутов // Історія України. – 2015. – № 3 (лютий): Вкладка № 2(50). – 6-9 вкл. : фото.

Шевченко С. Він учив Войнич української / С. Шевченко // Вечірня газета. – 2000. – 14 липня. – С. 7

Шевченко С. «Овід» із українського степу / С. Шевченко // День. – 2004. – 30 липня. – С. 8

Web-ресурси

Кравчинський Сергій Михайлович (Вікіпедія)

Кравчинський / Красчинський Сергій Михайлович (пс: Рубльов – Степняк ) – Агроном, лісоруб, журналіст, письменник, перекладач (Біографічний сайт анархістів у Швейцарії

Кравчинський Сергій Михайлович (Степняк). Біографія (Фрагменти історії радикальних лівих)

Орел Світлана. Одержимий «Овід» з Херсонського степу (Дзеркало тижня)

Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський (Циклоп – енциклопедії та словники)

Шепель Федір. Бернард Шоу: «Зустрічаючись із Степняком, я завжди отримував почуття радості» (до 165-ліття прообразу легендарного «Овода») (З перших уст)