Гетьманець Михайло Федосійович

Михайло Федосійович Гетьманець

Дата народження — 19.09.1923
Місце народження — с. Китайгород, Черкаський повіт, Київська губернія, УРСР (нині – с. Китайгород, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 29.04.2021
Місце смерті — м. Харків, Україна

Михайло Федосійович Гетьманець (19 вересня 1923 року, с. Китайгород, Черкаський повіт, Київська губернія, УРСР – 29 квітня 2021 року, м. Харків, Україна) – український літературознавець, педагог та письменник, доктор філологічних наук, професор, автор праць з історії російської та української літератури, теорії літератури, краєзнавства, слов'янської філології.

Життя і діяльність

Гетьманець Михайло Федосійович народився в селі Китайгород Черкаського повіту Київської губернії УРСР (нині Кропивницького району Кіровоградської області України). Ось як пише про своє рідне село сам Михайло Федосійович в автобіографічній книзі «Про себе і про час». Назва села походить від слова «кита» – стіна, огорожа. Цілком ймовірно, що село з’явилося як один з фортпостів оборонної лінії навколо гетьманської столиці – Чигирина. Майже півсела носили прізвища Гетьманець або Онда (зіпсоване народною вимовою Гонта). Батьки вченого, Федосій Оксентійович та Марія Саватіївна, працювали у щойно створеній селянській артілі. Окрім сина Михайла в сім’ї було ще дві дочки.

У дитинстві майбутній вчений зазнав злиденність, голод, був свідком бандитських пограбувань. Після переїзду родини з Китайгорода до Харкова на будівництво тракторного заводу в 1931 році, подальше життя майбутнього науковця було пов’язано із селищем ХТЗ, про яке він говорив з любов’ю: «Моя релігія – селище ХТЗ».

Сім’я жила бідно, але було в ній прагнення до освіти. Батько всіляко заохочував навчання дітей, і сам, маючи чотирикласну освіту, закінчив спочатку робфак, а потім Харківський комуністичний університет імені Артема.

У перший клас Михайло пішов у рідному селі, а другий вже закінчував у харківській «Школі №80 ФЗД» (фабрично-заводська десятирічка). У 1935 році шостий клас, в якому тоді він навчався, було переведено в щойно збудовану українську школу №113.

У 1940 році М.Ф. Гетьманець з відзнакою закінчив середню школу і вступив на російське відділення філологічного факультету Харківського державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди (нині Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди), бо дуже любив поезію і сам писав вірші. Навчався Михайло з великим захопленням, проте навчання перервала Друга світова війна. У перший день війни на території СРСР, 22 червня 1941 року, він склав останній екзамен за перший курс – німецьку мову, а незабаром був мобілізований. Поклавши в похідний мішок книжку вибраних віршів Володимира Маяковського та «Блакитну книгу» Михайла Зощенка, Гетьманець опинився на фронті. Довгі чотири роки війни, з 1941 по 1945, він воював старшим сержантом-артилеристом на кількох фронтах – Воронезькому, Брянському, Калінінському, ІІ Прибалтійському та Ленінградському.

Наприкінці 1945 року, після демобілізації, Гетьманець повернувся до Харкова і продовжив навчання в інституті, а після його закінчення 1950 року вступив до аспірантури при кафедрі історії російської літератури. З 1953 року він незмінно працював у Харківському державному педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди (нині Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди). За понад 60-річний період роботи у вузі Михайло Гетьманець пройшов усі щаблі кар’єри, повністю розкривши талант педагога, організатора, науковця: у 1954 році захистив кандидатську дисертацію «Творчість П. А. Павленка»; з 1956 по 1986 рік (протягом 30 років) завідував кафедрою російської та зарубіжної літератури; з 1956 по 1965 був деканом філологічного факультету; з 1966 по 1970 рік – ректором інституту; з 1985 по 2015 – професором кафедри російської та світової літератури.

У 1980 році Михайло Федосійович захистив у Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка докторську дисертацію «А.С. Макаренко і концепція нової людини в радянській літературі 1920-1930-х років», яка була першою докторською дисертацією з макаренкознавчої проблематики в СРСР.

Михайло Федосійович Гетьманець зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної літературознавчої науки, досліджуючи питання історії та теорії літератури, зокрема, проблему автора і авторської позиції в художньому творі; літературну і педагогічну спадщину А.С. Макаренка; історичну основу і художній світ «Слова о полку Ігоревим». Неоціненними є його наукові розвідки з питань літературного краєзнавства.

Михайло Федосійович є відомим дослідником життя і творчості педагога і письменника А.С. Макаренка. Вчений розробляв питання внеску А. Макаренка у розвиток літературознавства та літературної критики, досліджував художні особливості «Педагогічної поеми», вивчав роль педагога-письменника у становленні концепції нової людини в радянській літературі 1920–1930-х років та ін. Так, у роботах про А.С. Макаренка він, відкинувши концепцію творчості письменника-педагога, зумовлену виключно його педагогічними ідеями, розкрив своєрідність Макаренка як художника слова.

Науковець видав понад 40 робіт про життя і творчість Антона Макаренка, серед них книги «А. С. Макаренко – литературный критик» (1971), «Макаренко и концепция нового человека в советской литературе 20-30-х годов» (1978), «Я – писатель Макаренко» (2011).

Останніми роками вченого цікавили соціально-політичні, філософсько-естетичні та національні аспекти світогляду педагога-письменника, про що свідчать дослідження: «Статьи о Макаренко педагоге и писателе» (2013); «А. С. Макаренко та релігія» (2016); «А. С. Макаренко і Україна» (2015). У результаті багаторічної співпраці з макаренкознавцями з Німеччини, росії, України вчений зібрав великий документальний матеріал, що дозволив по-новому розкрити особистість Макаренка і його літературну творчість.

Михайло Федосійович Гетьманець – відомий в Україні та за її межами дослідник найвідомішої пам’ятки давньоруської писемності – «Слова о полку Ігоревім», якому він присвятив книги «Тайна реки Каялы» (1962, 1989, 2003), «Велике і вічне «Слово о полку Ігоревім» (1998), «“Слово о полку Ігоревім” у школі» (2001), «Статті про “Слово о полку Ігоревім”» (2008), «Тайна Каялы в свете науки, логики и здравого смысла» (2012), «Каяла» (2013), а також більш ніж 40 статей.

Справжньою сенсацією стала книга «Тайна реки Каялы», в якій відображено результати 40-річного пошуку місцевості, де відбувалися описані в «Слові» події.

Вперше поєднавши теоретичне вивчення проблеми з широкомасштабними місцевими дослідженнями, вчений організував експериментальний кінний похід за маршрутом війська князя Ігоря, що дозволило зробити важливі відкриття і внести істотні уточнення в загальновідомі факти. Йому вдалося навести неспростовні аргументи на доказ існування реальної річки Каяли на території Слов’янського району Донецької області. Низка робіт науковця присвячена проблемі авторства «Слова», його поетиці, а також значенню цієї літературної пам’ятки в історії слов’янської культури. Зроблені упродовж багаторічних досліджень історичні, військово-тактичні, географічні, топографічні, археологічні, філологічні набутки узагальнено в книзі «Каяла» (2013).

Однією з важливих сторінок наукової діяльності вченого та педагога є дослідження на ниві літературного краєзнавства. Коло його наукових інтересів – вивчення літературного процесу на теренах Харківщині. Михайлу Федосійовичу вдалося організувати авторський колектив та видати три випуски довідника «Літературна Харківщина», що включає більше 500 імен письменників, критиків, науковців та інших діячів культури, причетних до літературного життя краю, які залишили помітний слід в історії України.

Плідна наукова діяльність вченого тісно пов’язана з педагогічною. За роки професійної викладацької роботи під керівництвом Михайла Федосійовича захищено 5 докторських і 14 кандидатських дисертацій. В особистому доробку професора Гетьманця – багаторазова участь в атестації наукових працівників як офіційного опонента докторських та кандидатських дисертацій; посада голови спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій у ХНПУ імені Г.С. Сковороди (1989-1991 та 1995-2003); виконання обов’язків члена спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій (1991-1995 та 2003-2015) у ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Михайла Федосійовича вважають фундатором наукової школи «Історія і теорія літератури в полікоординатному вимірі», його називають своїм учителем науковці багатьох університетів України, вчителі шкіл. Вчений є автором понад 20 монографій і 300 статей із історії і теорії літератури, краєзнавства та педагогіки.

Науковий доробок професора М.Ф. Гетманця відіграє величезну роль у розвитку вітчизняної гуманітарної науки. Його новаторські ідеї щодо поєднання академічних студій із різнобічними практичними дослідженнями стали міцним підгрунтям для подальшого розвитку сучасного українознавства.

М. Ф. Гетьманець – почесний член Спілки письменників України, автор понад 20 книг з історії давньоруської та української літератури, педагогіки, історії, мови, теорії літератури, краєзнавства, слов’янської філології, а також мемуарів та художньої публіцистики. У його творчому доробку мемуари «Про себе i про час» (2006, 2011), публіцистичні твори «О Харькове и не только» (2012), «Размышления педагога» (2014), «Педагогические этюды» (2016), «История как педагогика» (2016), «Про рідну мову» (2018), науково-популярні статті у періодичних виданнях. У 2017 році вийшли друком «Избранные труды в 3-х томах. История. Педагогика. Литература».

Михайло Федосійович Гетьманець – непересічна людина: воїн-ветеран, видатний вчений-літературознавець, письменник-публіцист, талановитий педагог-наставник. Для нього було характерне ставлення до життя як до процесу, що віддзеркалює вольові зусилля людини, яка ніколи не залишається осторонь подій, але прагне уловити їх сенс, їхне місце в тому, що зветься життям. За спогадами його онуки, науковиці Ірини Олегівни Гетьманець, пригадуючи власні життєві труднощі, вчений казав: «Попри усілякі негаразди я ніколи нікому не дорікав, не питав: «Чому так відбувається саме зі мною?». А просто робив те, що маю робити».

Нагороди

Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня

Орден «За мужність»

Низка ювілейних медалей за трудові досягнення

Світлини

Фото. М.Ф. Гетьманець в своєму кабінеті

Фото. М.Ф. Гетьманець з онуками

Фото. На науковій конференції в ХДПІ ім. Г.С. Сковороди, 1957 р. Академік О.І. Білецький (у центрі), академік М.К. Гудзій, декан факультету М.Ф. Гетманець

Фото. М.Ф. Гетьманець біля пам'ятника загиблим воїнам студентського батальйону

Фото. М.Ф. Гетьманець (всередині) з колегами по цеху

Фото. Кінна експедиція за маршрутом військ Ігоря Святославовича, 1986 р. М.Ф. Гетьманець - крайній праворуч

Фото. М.Ф. Гетьманець на ріці Каялі

Бібліографія

Гетманец, Михаил Федосеевич. А. С. Макаренко и концепция нового человека в советской литературе 20-30-х гг. / Михаил Федосеевич Гетманец. – Харків : Вища школа, Издательство при ХГУ, 1978. – 247 с.

Гетманец, Михаил Федосеевич. А. С. Макаренко – литературный критик / Михаил Федосеевич Гетманец. – Харків : Издательство ХГУ, 1971. – 64 с.

Гетманец М. Ф. А. С. Макаренко – писатель: взгляд с исторической дистанции / М. Ф. Гетманец // «Русский язык и литература в средних учебных заведениях Украины». – 2008. – № 3. – С. 23-29.

Гетманец М. Ф. Новое издание сочинений А. С. Макаренко // Советская педагогика. – 1984. – № 7. – С. 120–122. (Рец. на: Макаренко А. С. Педагогические сочинения : В 8-ми т. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 1-3)

Гетманец М. Ф. С установкой на историзм // Советская педагогика. – 1989. – № 4. – С. 150–153. [Рец. на: Hundert Jahre Anton Makarenko. Neue Studien zur Biographie / Hrsg. von G. Hillig. – Bremen: Edition Temmen, 1988, 303 s.]

Гетманец, Михаил Федосеевич. Тайна реки Каялы: «Слово о полку Игореве» / Михаил Федосеевич Гетманец . – Харків : Вища школа, Издательство при ХГУ, 1982. – 144 с.

Гетманец, Михаил Федосеевич. Тайна реки Каялы: «Слово о полку Игореве» / Михаил Федосеевич Гетманец. – 2-е изд., перераб. и доп . – Харків : Вища школа, Издательство при ХГУ, 1989. – 168 с.

Гетьманець, Михайло. Про себе і про час / Михайло Гетьманець. – Харків : Мачулін, 2006. – 208 с.

Гетьманець, Михайло Федосійович. Сучасний словник літературознавчих термінів : А-Я / Михайло Гетьманець,. – Харків : Ранок : Веста, 2003. – 158 с.

Web-ресурси

«Велике і Вічне...»: Михайло Федосійович Гетманець. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю (16-17 вересня 2023 року) (Scribd)

Гетманець М.Ф., Гетманець И.О. Статьи о Макаренко педагоге и писателе (Педагогічний музей України)

Гетманець (Гетьманець) Михайло Федосійович, доктор філологічних наук, професор: до 100-річчя від дня народження : біобібліографія: 1954–2023 рр. (Електронний архів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди)

Гетьманець Михайло Федосійович (Вікіпедія)

Журенко, М.Н., Ильиницкая, О.П. Размышления М.Ф. Гетманца о времени и о себе (Електронний архів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди)

Лисиченко Л. А. Гетьманець Михайло Федосійович (Енциклопедія Сучасної України)

Михайло ГЕТМАНЕЦЬ: «Читаючи «Педагогічну поему», не можна не відчути, що її автор – українець» (Урядовий кур’єр)