Кошовий Петро Кирилович

Петро Кирилович Кошовий

Дата народження — 8 (21).12.1904
Місце народження — м. Олександрія, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині м. Олександрія, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 30.08.1976
Місце смерті — м. Москва
Місце поховання — Новодівочий цвинтар (м. Москва)

Петро Кирилович Кошовий (8 (21 за старим стилем) грудня 1904, м. Олександрія Херсонської губернії Російської імперії (нині м. Олександрія, Кіровоградська область, Україна) – 30 серпня 1976, м. Москва) – радянський воєначальник, маршал Радянського Союзу (1968), Двічі Герой Радянського Союзу.

Життя і діяльність

Петро Кирилович Кошовий народився в місті Олександрія Херсонської губернії в селянській родині, що походила з українського козацького роду кошових отаманів. Петро навчався в міській школі Чиркіна, згодом – в Олександрійському педагогічному училищі.

1920 року Петро Кошовий вступив до лав Червоної Армії, під час громадянської війни у лютому 1920 – серпні 1922 рр. служив червоноармійцем 2-го кавалерійського полку 8-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва, брав участь у боях проти білополяків і петлюрівців на Південно-Західному фронті, боровся з повстанцями в Україні.

У 1924-1927 рр. Кошовий навчався в Українській кавалерійській школі в Єлисаветграді (з 1927 р. – Зінов’євську), нині м. Кропивницький, очолював комсомольську організацію закладу. Після закінчення кавалерійської школи Петро Кирилович служив на командних і штабних посадах. Закінчивши 1939 року академію ім. Фрунзе, напередодні Другої світової війни Кошовий обіймав посаду начальника штабу дивізії в званні полковника.

Петро Кирилович Кошовий (в центрі)

Війну Петро Кошовий зустрів під Ленінградом. В лютому 1940 року його було призначено командиром 65-ї стрілецької дивізії, яка в листопаді 1941 брала участь у боях за Тихвін. З липня 1942 по вересень 1943 року Петро Кошовий командував 24-ю гвардійською стрілецькою дивізією, а з вересня 1943 року – був командиром 63-го стрілецького корпусу у складі 4-го Українського фронту.

Під час Другої світової війни Кошовий проявив себе як ініціативний і вольовий командувач (до вересня 1943 року – як командир стрілецької дивізії, а згодом – стрілецького корпусу). Під його командуванням було проведено низку видатних бойових операцій. Петро Кирилович відзначився, зокрема, при штурмі Сапун-гори під Севастополем і взятті Кенігсберга. За мужність і відвагу в боях за визволення Севастополя Петру Кошовому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, за взяття Кенігсберга – звання Двічі Героя Радянського Союзу.

Петро Кошовий закінчив війну в званні генерал-лейтенанта. У травні 1945 року йому була доручена підготовка зведених полків усіх фронтів для участі в Параді Перемоги.

Після закінчення війни Кошовий обіймав ряд важливих командних посад і високо цінувався як командувач і військовий адміністратор. За свідченням його онука, письменника П. Г. Паламарчука, «його соратник маршал Баграмян називав його в ту пору військовим номер один», хоча Петро Кирилович не був кар'єристом, не гнався за посадами в Міністерстві оборони і пишався тим, що ніколи не служив у Москві.

Петро Кирилович Кошовий був призначений командувачем військ Сибірського, згодом – Київського військових округів. Найвища посада, яку обіймав воєначальник, – головнокомандувач групи радянських військ у Німеччині (1965–1969). За цей час він чимало зробив для зміцнення боєздатності Групи, яка «мала бути готова за три дні дійти до Гібралтару».

15 квітня 1968 генералу армії Кошовому було присвоєно звання маршала Радянського Союзу.

У жовтні 1969 Кошовий був зміщений з поста головнокомандувача. Відтоді й до останніх днів він займав традиційну для радянських маршалів, які пішли у фактичну відставку, почесну посаду «генерального інспектора Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР».

Петро Кошовий нагороджений 13 орденами СРСР, медалями, орденами іноземних республік. Його обирали депутатом Верховної Ради СРСР 6-7-го скликань.

Помер Петро Кирилович Кошовий 30 серпня 1976 року на 73-му році життя. Він був першим із померлих маршалів Радянського Союзу, похованих не біля Кремлівської стіни, а на Новодівочому кладовищі в Москві.

Нагороди

• Двічі Герой Радянського Союзу (16.05.1944, 09.04.1945)

• п'ять орденів Леніна (17.12.1941, 16.05.1944, 30.04.1945, 09.12.1964, 22.02.1968)

• орден Жовтневої Революції (04.12.1974)

• три ордени Червоного Прапора (03.11.1944, 15.11.1950, 21.02.1969)

• орден Суворова ІІ ступеня (31.03.1943)

• два ордени Кутузова ІІ ступеня (17.09.1943, 04.07.1944)

• орден Богдана Хмельницького І ступеня (05.05.1945)

• медалі

• іноземні нагороди

Вшанування пам'яті

Наказом МО СРСР від 9 квітня 1977 року Омському вищому танковому інженерному ордена Червоної Зірки училищу було присвоєне ім'я Петра Кириловича Кошового

1949 року на площі м. Олександрії було встановлено бронзовий бюст Двічі Герою Радянського Союзу П. К. Кошовому.

17 грудня 1967 року Кошовому Петру Кириловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Олександрії».

Ім’ям Петра Кириловича Кошового названо круїзний теплохід «Маршал Кошовий». У місті Волгодонськ його ім’ям названа вулиця.

• 

  На будівлі штабу Сибірського військового округу в Новосибірську було встановлено меморіальну дошку, присвячену пам’яті  П. К. Кошового 
• 

  Пам'ятник Петру Кошовому в м. Олександрії, на площі, яка носить його ім’я 

Бібліографія

Кошевой П. К. В годы военные. – М.: Воениздат, 1978. – 283 с., с ил., с портр. (Военные мемуары)

Бржезинський І. Прославлений маршал / І. Бржезинський // Вільне слово. – 2004 . – 1 грудня. – С. 3

Буцько О. В. Кошевий Петро Кирилович // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наукове т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень ; ред. А. І. Жуковський, О. М. Романів та ін. – К., 2006 – Т. 5 : Вод – Гн. – С. 265

Карпачова О. Наші земляки – в Енциклопедії сучасної України / О. Карпачова // Вільне слово. – 2005. – 16 березня. – С. 2

Кошевий Петро Кирилович // Цапюк С. К., Петренко В. П. Олександрія вчора, сьогодні, завтра: нариси з історії нашого краю – Олександрія, 2004. –С. 89-90.

Кошевий Петро Кирилович // Чабаненко Володимир Васильович. Прославлені у віках : нариси про Героїв Радянського Союзу – уродженців Кіровоградської обл. / В. В. Чабаненко. – Дніпропетровськ : Промiнь, 1983. – С. 5-8 – (Сер. «Герої Радянського Союзу»)

Крятенко А. Маршал зі степового краю / А. Крятенко // Кіровоградська правда. – 2004. – 18 грудня. – С. 4

Матівос Ю. Тріумфальний акорд переможців / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2010. – 25 червня. – С. 10

Москвіна Л. Маршал родом з Олександрії / Л. Москвіна // Вільне слово. – 2005. – 9 березня. – С. 4

Ханенко Василий. Наш земляк – гордость наша: [Герой Советского Союза Петр Кириллович Кошевой] / Василий Ханенко // Правда Украины. – 1999. – 23 февраля. – С. 4

Шевченко С. Тут виховували Героїв / С. Шевченко // Народне слово. – 2010. – 8 липня. – С. 8

Web-ресурси

Жахалова Н. В. Кошови́й Петро́ Кири́лович (Енциклопедія сучасної України)

Кошови́й Петро́ Кири́лович (Вікіпедія)

Кошови́й Петро́ Кири́лович (ВГО «Країна»)