Штолько Валентин Григорович - Історія редагувань

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2021-11-19T08:09:13Z

Життя і діяльність

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:ShtolkoVH.jpg|мини|200px|
'''Валентин Григорович Штолько'''
...

2021-11-18T15:39:06Z

Створена сторінка: Файл:ShtolkoVH.jpg|мини|200px|'''Валентин Григорович Штолько'''...

Нова сторінка

[[Файл:ShtolkoVH.jpg|мини|200px|'''Валентин Григорович Штолько'''Дата народження — 14.11.1931 Місце народження — с. Вікнина, Джулинський район ( нині Гайворонський район), Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР Дата смерті — 23.01.2020 Місце смерті — м. Київ Місце поховання — м. Київ, Байкове кладовище (33 ділянка)]]
'''Валентин Григорович Штолько''' (14 листопада 1931, с. Вікнина, Джулинський район (нині Гайворонський район), Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР – 23 січня 2020, м. Київ) – заслужений архітектор УРСР, президент Української академії архітектури, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка, автор теоретичних праць з питань архітектури.

==Життя і діяльність==

Валентин Григорович Штолько народився 14 листопада 1931 року в селі Вікнина Джулинського району (нині Гайворонський район) Кіровоградської області. Батько Григорій був закоханим у дівчину Ніну та збирався одружитися з нею, але не отримавши батьківського благословення на шлюб, поїхав працювати на Київщину агрономом. Ніна залишилася з новонародженим сином Валентином у рідному селі. Вона працювала вчителькою у Вікненській семирічній школі, а бабуся Ксенія Василівна допомагала виховувати онука.

Після закінчення десятирічної школи, Валентин вступив до Київського державного художнього інституту на архітектурний факультет. У 1956 році він став дипломованим архітектором-художником.

Далі був шлях виробничої діяльності від майстра до начальника будівельно-монтажного управління з будівництва Держуніверситету та інституту надпровідників, лабораторії ядерної фізики. Робота Валентина Григоровича на будівництві надала широких можливостей і додала йому професіоналізму у розв’язанні проблем наукового та проектного спрямування.

З 1963 по 1987 рік Штолько працював архітектором зонального Науково-дослідного інституту експериментального проектування, а з 1987 року – головний архітектор України. У своїй роботі він успішно поєднував талант художника з мистецтвом архітектури. У 1988 році Валентин Григорович отримав звання доктора наук, був професором архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури. Його проекти були відзначені державними преміями. Як один із провідних архітекторів України, він розробив і впровадив понад сотню проектів готельних, житлових, спортивних, глядацьких, культових та інших типів будівель і споруд. У співавторстві з іншими архітекторами Штольку належать відомі архітектурні споруди: готель «Тарасова гора»(Канів, 1962 р.), готель «Турист» (Черкаси, 1967р.), пам’ятник «Жертвам фашизму» (Прилуки, 1978 р.), готель «Градецький» (Чернігів, 1980 р.), Подільський критий ринок і Легкоатлетичний манеж (Київ, 1980 р.), Критий ринок (Чернівці, 1981 р.), монумент тисячоліттю Лубен (Лубни, 1988 р.), готель «Спорт» (Київ, 1992 р.) та інші.

[[Файл:ShtolkoVH2.jpg|200px|]] 
Готель «Тарасова гора» м. Канів

[[Файл:ShtolkoVH3.jpg|200px|]] 
Пам’ятник «Жертвам фашизму» м. Прилуки

[[Файл:ShtolkoVH4.jpg|200px|]] 
Готель «Градецький» м. Чернігів

[[Файл:ShtolkoVH5.jpg|200px|]] 
Житній ринок м. Київ

[[Файл:ShtolkoVH6.jpg|200px|]] 
Монумент тисячоліттю Лубен

[[Файл:ShtolkoVH7.jpg|200px|]] 
Готель «Спорт» м. Київ

В.Г. Штолько захистив 12 винаходів у галузі інноваційних великопрогонових систем покриттів, був автором низки теоретичних праць з питань архітектури: «Архитектура сооружений с висячими покрытиями» (1979 р.), «Покриття з тканин та плівок» (1983 р.), «Конструктивные решения зданий и сооружений» (1995 р.), «Архитектурные конструкции гражданських зданий» (1996 р.). Він ділився своїм досвідом роботи у статтях профільних періодичних видань.

«Стати хорошим архітектором непросто, – зазначав Валентин Григорович у розмові з журналістом. – Свого часу, коли я був студентом, мій викладач мені сказав: справжнім архітектором можна стати ближче до п'ятдесяти років. Зізнатися, я був страшно цим обурений. А тепер зрозумів, що мудрий викладач таки мав рацію... Адже хороший архітектор повинен бути одночасно прагматиком і естетом, він повинен досконало володіти художньої графікою (якщо хочете, навіть картини писати) і разом з тим досконально знати всі інженерні тонкощі. Для того, щоб стати майстром своєї справи, молодому фахівцеві потрібен час» (День: газета. – 2005. – №118. – 6 липня.).

У 1991 році Штолько виступив одним з ініціаторів і активістів створення Української академії архітектури, яка була заснована 14 лютого 1992 року. Протягом 28 років (1992-2020 рр.) Валентин Григорович був Президентом Академії архітектури України, яка є одним із головних наукових, методичних і координаційних центрів країни з архітектури і містобудування. Головними напрямками діяльності займаються 4 відділення Академії: забудови міст і сіл; будівлі та споруди; архітектурознавство та синтез мистецтв; конструкції, матеріали та інженерне забезпечення будівництва.

Штолько займався активною громадською діяльністю, приймав участь у роботі Державного комітету по присудженню премій з архітектури, Вчених радах по присудженню вчених звань, Містобудівних радах Києва та області, Раді головних архітекторів міст України. З 2000 року він був членом комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України.

З 2018 року архітектор викладав у Українському гуманітарному інституті професором секції дизайну.

Валентин Григорович Штолько помер 23 січня 2020 року в місті Києві та був похований на Байковому кладовищі (33 ділянка).

==Нагороди==

Державна премія СРСР (1981 р.);

Заслужений архітектор УРСР (1982 р.);

Державна премія України в галузі науки і техніки(1983 р.);

Державна премія України ім. Т.Г. Шевченка в галузі архітектури (1984 р.);

Премія з архітектури ім. М. Островського (1986 р.);

Професор, почесний член Міжнародної академії архітектури (1997 р.);

Народний архітектор України (1998 р.);

Орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.);

Золота медаль Академії мистецтв України;

Державна премія України в галузі архітектури (2007 р.);

Лауреат XII Всеукраїнського фестивалю «Архітектура та дизайн 2012».

==Бібліографія==

Штолько Валентин Григорьевич. Архитектура сооружений с висячими покрытиями / В. Г. Штолько. – К.: Будівельник, 1979. – 152 с.: ил.

Босько Володимир. [Штолько Валентин Григорович] Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Володимир Босько; кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004. – Ч. 1. – С.353

Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович] Історичний календар Кіровоградщини на 2006 рік. Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В.М. Босько; Упр. освіти і науки Кіровоградської обл. держ. адміністрації, кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоградська обл. організація Всеукраїнської спілки краєзнавців. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2005. – С.82

Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович] Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2010. – С. 217

Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович]
Історичний календар Кіровоградщини на 2021 рік. Етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах про участь єлисаветрадців у революції 1917-1921 рр. / В. М. Босько. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020.– С.146

Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. – К.: Українська енциклопедія, 1997. – С. 661
Митці України: енцикл. довід. / укл. М.Г. Лабінський, В.С. Мурза, ред. А.В. Кудрицький. – К.: «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 1992. – С.660
Українська академія архітектури [Штолько Валентин Григорович] Хто є хто в будівництві та архітектурі / Укл. Вадим Болгов, Ілля Болгов. – К.: Київська правда, 2003 – Вип. 1 / Редкол.: Олександр Гершман, Вадим Духлій, Юрій Згурський. – 2003. – С.80-81

Босько В. Зодчі Єлисаветграда: рідному місту та всьому світові / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 23 червня. – С. 9: фото

Старий Д. Генетичний код родини Штольків / Старий Д. // Гайворонські вісті. – 2009. – 2 червня. – С. 3
Грунтовна історико-краєзнавча розвідка про родину Штольків з Вікнини, є фото Штолька В.Г.

Янчуков С. Земляків-лауреатів найвищої премії додалося / С. Янчуков // Народне слово. – 2010. – 30 березня. – С. 5
Список земляків, які в різні роки були удостоєні звання лауреата Шевченківської премії.

==Web-ресурси==

[https://100realty.ua/uk/node/1964 Валентин Штолько: «Современный зодчий должен быть прагматиком и эстетом…» (100realty.ua)]

[https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/z-elitnogo-zhitla-nezabarom-utikatimut-yak-iz-hrushchovok «З «елітного» житла незабаром утікатимуть, як із «хрущовок» (day.kyiv.ua)]

[https://viknyna.wixsite.com/viknyna-scool/--c6y2 Історія школи (viknyna-scool - Wix.com)]

[http://www.kdpu-nt.gov.ua/uk/content/doslidzhennya-rozrobka-ta-vprovadzhennya-vysyachyh-pokryttiv-gromadskyh-budivel-i-sporud-v Лауреати (Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки)]

[https://who-is-who.ua/main/page/abku2008/3/373 Український видавничий портал (Українська конфедерація журналістів)]

[http://proforientator.info/?page_id=7657 Українські винахідники (Proforientator.info)]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Штолько Валентин Григорович (Вікіпедія)]

[http://knpu.gov.ua/content/%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD-%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Штолько Валентин Григорович (Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка)]

[https://uk.unionpedia.org/i/%D0%A8%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Штолько Валентин Григорович (Юніонпедія)]

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 З 1963 по 1987 рік Штолько працював архітектором зонального Науково-дослідного інституту експериментального проектування, а з 1987 року – головний архітектор України. У своїй роботі він успішно поєднував талант художника з мистецтвом архітектури. У 1988 році Валентин Григорович отримав звання доктора наук, був професором архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури. Його проекти були відзначені державними преміями. Як один із провідних архітекторів України, він розробив і впровадив понад сотню проектів готельних, житлових, спортивних, глядацьких, культових та інших типів будівель і споруд. У співавторстві з іншими архітекторами Штольку належать відомі архітектурні споруди: готель «Тарасова гора»(Канів, 1962 р.), готель «Турист» (Черкаси, 1967р.), пам’ятник «Жертвам фашизму» (Прилуки, 1978 р.), готель «Градецький» (Чернігів, 1980 р.), Подільський критий ринок і Легкоатлетичний манеж (Київ, 1980 р.), Критий ринок (Чернівці, 1981 р.), монумент тисячоліттю Лубен (Лубни, 1988 р.), готель «Спорт» (Київ, 1992 р.) та інші.
-[[Файл:ShtolkoVH2.jpg|200px|]]<br/>
+<gallery>
-<b>Готель «Тарасова гора» м. Канів</b>
+Файл:ShtolkoVH2.jpg|Готель «Тарасова гора» м. Канів
 Файл:ShtolkoVH3.jpg|Пам’ятник «Жертвам фашизму» м. Прилуки
-[[Файл:ShtolkoVH3.jpg|200px|]]<br/>
+Файл:ShtolkoVH4.jpg|Готель «Градецький» м. Чернігів
-<b>Пам’ятник «Жертвам фашизму» м. Прилуки</b>
+Файл:ShtolkoVH5.jpg|Житній ринок м. Київ
 Файл:ShtolkoVH6.jpg|Монумент тисячоліттю Лубен
-[[Файл:ShtolkoVH4.jpg|200px|]]<br/>
+Файл:ShtolkoVH7.jpg|Готель «Спорт» м. Київ
-<b>Готель «Градецький» м. Чернігів</b>
+</gallery>
 В.Г. Штолько захистив 12 винаходів у галузі інноваційних великопрогонових систем покриттів, був автором низки теоретичних праць з питань архітектури: «Архитектура сооружений с висячими покрытиями» (1979 р.), «Покриття з тканин та плівок» (1983 р.), «Конструктивные решения зданий и сооружений» (1995 р.), «Архитектурные конструкции гражданських зданий» (1996 р.). Він ділився своїм досвідом роботи у статтях профільних періодичних видань.

Штолько Валентин Григорович - Історія редагувань

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:ShtolkoVH.jpg|мини|200px|'''Валентин Григорович Штолько'''...

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:ShtolkoVH.jpg|мини|200px|
'''Валентин Григорович Штолько'''
...