http://wiki.library.kr.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87Шевченко Йосип Варфоломійович - Історія редагувань2026-10-17T01:54:48ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.35.1http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=1494&oldid=prevWikiuser: Створена сторінка: [[Файл:ShevchenkoYV.jpg|мини|слева|230px|<p style="text-align:center;">'''Йосип Варфоломійович Шевченко'''</p><p style="...2015-01-21T10:56:23Z<p>Створена сторінка: [[Файл:ShevchenkoYV.jpg|мини|слева|230px|<p style="text-align:center;">'''Йосип Варфоломійович Шевченко'''</p><p style="...</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>[[Файл:ShevchenkoYV.jpg|мини|слева|230px|<p style="text-align:center;">'''Йосип Варфоломійович Шевченко'''</p><p style="text-align:left;"><b>народилася</b> — 4(16).04.1854<br /><b>місце народження</b> — м. Корсунь (тепер м. Корсунь-Шевченківський <br />
Черкаської області)<br /><b>дата смерті</b> — близько 1900<br /><b>місце смерті</b> — невідомо]]</p><br />
<br />
'''Шевченко Йосип Варфоломійович (псевдонім - І. Гріненко)''' (1854, м. Корсунь – 1900, невідомо) — український поет і перекладач, небіж Т. Г. Шевченка. Закінчив Єлисаветградське кавалерійське юнкерське училище (1874). Автор збірки “Дещо із перекладів і самостійних творів” (1875).<br />
<br />
<br />
<br />
==Життя і діяльність==<br />
<br />
<p style="text-align:right;"><br />
Немає мудрості другої,<br /><br />
як не боятися життя.<br /><br />
Павло Тичина</p><br />
<br />
Йосип Варфоломійович Шевченко народився 4 (16) квітня 1854 року в м. Корсунь. Його батько, Варфоломій Григорович Шевченко, на той час працює управителем маєтку князя Лопухіна. Мати, Олександра Антонівна, виховує дітей і займається домашнім господарством. В 1859 році родину Варфоломія відвідав Тарас Григорович Шевченко, який після заслання з радістю приїздив в Україну. Тарас Григорович дуже полюбив дітей, особливо Йосипа. Майже в кожному листі він згадує цього хлопчика. Гостюючи, Тарас брав малого Йосипа на етюди. Спілкування з Шевченком назавжди закарбувалося в пам'яті хлопця і, можливо, тому він згодом почав писати вірші.<br />
<br />
В 1872 році за протекцією Миколи Новицького Йосип Шевченко став курсантом Єлисаветградського кавалерійського училища. Під час навчання він входить до літературного гуртка братів Тобілевичів. Найбільше товаришував з М. Садовським, адже вони були ровесниками. Світогляд Тобілевичів, Кропивницького подобався Йосипу, а вони поважали його як племінника незабутнього Тараса.<br />
<br />
Йосип Шевченко мав також літературні здібності. І саме в Єлисаветграді він написав і підготував до друку збірку поезій “Дещо із перекладів і самостійних творів”. Книга була надрукована під псевдонімом І. Гріненко. Це зробив він свідомо, бо керівництво юнкерського училища не підтримувало літературну діяльність своїх вихованців. У книзі — 9 переспівів і 21 власний твір. Серед перекладів — твори Пушкіна, Фета, Курочкіна, Гейна, Бернса. Книжка надрукована на характерному для давніх видань папері, трохи схожому на цигарковий. Вона дозволена в світ одеською цензурою 27 березня 1875 року. Збірка коштувала 30 копійок і мала тираж 1200 примірників. Вже перша поезія (“На старості літ”) присвячена батькові автора — Варфоломію Григоровичу Шевченку. Широка та різнобічна тематика самостійних творів Йосипа Шевченка. Є поезії з цілком природним для молодого віршувальника мотивами журби, розчарування, нерозділеної любові. Ось декілька строф з поезії “Скажи...”:<br /><br />
<br />
Товаришу, мій друже милий!<br /><br />
Скажи, де взять такої сили,<br /><br />
Щоб можна перестать любить,<br /><br />
Щоб можна без любові жить,<br /><br />
Щоб можна сльоз не лить, як ринуть<br /><br />
За нею думки всі мої...<br /><br />
Щоб можна не любить її?<br /><br />
<br />
Такими ж почуттями навіяні й інші поезії “Весняна пісня”, “У долині”, “Верніться”, “Як тільки зачую де пісню, ту пісню, що мила співала...”, “Викохала мене мати”, “В тюрмі, в неволі все про тебе, голубко, згадувать я буду...” <br />
Але не чужі були для Йосипа Шевченка й соціальні мотиви. <br />
<br />
Молодий віршувальник, окрім поезії, дуже серйозно захоплювався музикою і навіть збирався вступити до консерваторії по класу композиції. Але після закінчення Єлисаветградського юнкерського училища Йосипові довелося взяти участь у російсько-турецькій кампанії на Балканах. У 1877 році розпочалася війна болгарського народу проти турецьких поневолювачів. Й. <br />
<br />
Шевченко і М. Садовський влилися в загони добровольців, які йшли на допомогу братам-слов'янам. У боях під Шипкою вони хоробро бились з ворогом, за що були нагороджені Георгіївськими хрестами. Йосип Шевченко, прапорщик 15-го стрілецького батальйону, був поранений у ліву руку в бою біля Шипки 28 грудня 1878 року.<br />
<br />
Після війни Йосип командував у Болгарії одним з округів і організовував міліцію в іншому.<br />
На нещастя, і літературну, й військову кар'єру Йосипа урвала несподівана важка хвороба. Але коли здоров'я на якийсь час повернулося до Кобзаревого небожа, він активно занурився у культурне життя рідного краю. Він знову у колі корифеїв українського реалістичного театру, продовжував зв'язки з братами Тобілевичами, Кропивницьким, Старицьким. В останні роки життя редагував спогади свого батька Варфоломія Григоровича про великого Тараса. Та Кобзаревому небожеві судився недовгий вік. Помер Йосип Шевченко в 1900 році. Важка хвороба не дозволила сповна розкритися його поетичному таланту. Друга Йосипова збірка не побачила світу. Однак прожив він своє життя чесно і гідно, як пише у своєму вірші:<br />
<br />
Щоб всі сказали:”Він жив чесно,<br /><br />
Прославивсь ділом, а не криком,<br /><br />
Що міг, зробив для нас; його<br /><br />
Назвати можна чоловіком”.<br /><br />
<br />
До історії українського красного письменства повертається, можливо, не такий плідний автор, але вельми приємно, що вийшов він з рідного Кобзареві оточення. А історія старого Єлисаветграда збагачена його присутністю.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Бібліографія==<br />
<br />
Зленко Г. Книга пам'яті. Оповіді та розвідки літературного слідопита. - Одеса, 1971.- С. 95<br />
<br />
Зленко Г. Чи не збереглася збірка? / Г. Зленко // Кіровоградська правда. - 1963. - 25 серпня. - С. 4<br />
<br />
Іванов А. Поет з родини Кобзаря / А. Іванов // Будівник комунізму. - 1990. - 4 травня. - С. 3<br />
<br />
Матівос Ю. Небіж Кобзаря у колі корифеїв: до 155-річчя з дня народження Й. В. Шевченка / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2009. - 14 квітня. - С. 7<br />
<br />
Трибуцька О. Подвижницька місія Миколи Федоровського /О. Трибуцька //Народне слово. - 2012. - 12 липня.- С.12<br />
<br />
Шевченко С. Юнкерське кавалерійське / С. Шевченко //Вечірня газета. - 2008. - 18 липня. - С.7<br />
<br />
<br />
<br />
==Web-ресурси:==<br />
<br />
Шевченко Йосип Варфоломійович. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org/wiki/<br />
<br />
Шевченко С. Племінник Кобзаря. http://vechirka.com.ua/new/print.php.<br />
<br />
Тарас Шевченко і Кіровоградщина. http://ua.convdocs.org/docs/index<br />
<br />
Шевченко — лексика. http://leksika.com.ua/11070801/ure/shevchenko<br />
<br />
<br />
Єлисаветградські сторінки біографії Т. Шевченка. Родовід. Шевченкове коло. Статті.<br />
<br />
http://library.kr.ua/kray/shevchenko/bibl/bibl_st.html<br />
<br />
Єлисаветградське кавалерійське училище.<br />
<br />
http://mif.kr.ua/kirov/index.php/stati/istoriya/</div>Wikiuser