Татомир Костянтин Іванович - Історія редагувань

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:TatomyrKI.jpg|мини|200px|
'''Костянтин Іванович Татомир'''

2021-02-15T13:18:08Z

Створена сторінка: Файл:TatomyrKI.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Костянтин Іванович Татомир'''</p><p style="text-align:left;"><b...

Нова сторінка
[[Файл:TatomyrKI.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Костянтин Іванович Татомир'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 16.03.1900<br /><b>Місце народження</b> — м. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська Імперія (сучасне м. Кропивницький, Україна)<br /><b>Дата смерті</b> — 04.03.1979<br /><b>Місце смерті</b> — м. Київ, УРСР<br /><b>Місце поховання</b> — м. Київ, Байкове кладовище]]</p>
'''Костянтин Іванович Татомир''' (16 березня 1900, м. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська Імперія (тепер м. Кропивницький, Україна) – 04 березня 1979, м. Київ, УРСР ) – вчений в галузі гірничої справи, член-кореспондент АН УРСР.

==Життя і діяльність==

Татомир Костянтин Іванович народився 16 березня 1900 року в місті Єлисаветграді в робітничій сім’ї. Батько працював токарем на заводі сільськогосподарських машин.

Середню освіту Костянтин здобув у Єлисаветградському земському реальному училищі, яке закінчив у 1917 році. В тому ж році вступив до Нижегородського політехнічного інституту на гірничий факультет. Восени 1918 року Костянтин Іванович перевівся на другий курс до Дніпропетровського гірничого інституту (ДГІ). Доля подарувала йому можливість навчатися у видатного спеціаліста гірничої справи професора Л.Д. Шевякова на кафедрі «Гірниче мистецтво». Професор помітив у студента здібності до наукової роботи і сприяв їх розвитку. Майбутній науковець успішно освоював основи вітчизняної теорії проектування вугільних підприємств. На кафедрі також започаткували чудову традицію – залучення студентів до робіт, які виконував професорсько-викладацький склад, з надання допомоги гірничим підприємствам.

Трудову діяльність молодий спеціаліст розпочав у 1925 році у проектному бюро управління новим будівництвом «Донвугілля». Він працював над проектуванням перших великих радянських шахт, проводив експертизу вугільних шахт Уралу, Кузбасу, Караганди, сланцевих рудників Поволжя.

Проектну роботу в інституті Костянтин Іванович поєднував з викладацькою діяльністю у Дніпропетровському гірничому інституті (1929 р.) як доцент, а потім професор кафедри розробки пластових надр. Паралельно науковця двічі запрошували на посаду доцента Московського гірничого інститут, але він не був відпущений на запропоновану посаду Дніпропетровським інститутом. Протягом 1938-1941 рр. Татомир обіймав посаду декана гірничого факультету ДГІ та одночасно працював в Інституті гірничої механіки АН УРСР завідуючим гірничим відділом та заступником директора з наукової роботи.

Вища атестаційна комісія при РНК СРСР (1938 р.) присвоїла К.І. Татомиру вчений ступінь кандидата технічних наук. Кваліфікаційним комітетом у цьому ж році йому було присуджено звання доцента кафедри гірничої справи. 22 лютого 1939 року на загальних зборах АН УРСР учений був обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

У воєнні роки Костянтин Іванович перебував на посаді директора ДГІ та сприяв роботі дніпропетровської партизанської організації. У 1944 році він, як консультант Доншахтопроекту по проектуванню, брав участь у відбудові та реконструкції шахт, в цьому ж році учений був поновлений в АН УРСР. З 1945 року Татомир продовжив викладати в ДГІ, а в 1949 році повернувся до основної роботи – в Інститут гірничої механіки АН УРСР.

Науковець працював над проблемами добування і ґрунтової розробки пластів стійких порід Донбасу. Найбільшим досягненням К.І. Татомира в той час був метод комплексного розрахунку оптимальних площ поперечних розрізів гірничих видобутків у шахтних вентиляційних сітках, запропонований ним вперше у світовій науці і практиці гірничої справи (1953 р.). Учений також брав активну участь у дослідженні траси прокладання каналу «Сіверський Донець-Донбас» у районі вугленосних товщин Донбасу (1953-1955 рр.). У 1957 році Костянтина Івановича призначили заступником директора з наукової роботи Інституту гірничої справи АН УРСР, і саме він очолив переведення даної установи з Києва до Донецька.

К.І. Татомир керував відділом проблем підземної розробки пластових покладів і одночасно очолював дослідження найбільш актуальних тем для розвитку Донбасу: розробки на великих глибинах, створення наукових основ проектування шахт та безлюдного підйому вугілля в очисних забоях.

В інституті був створений перший на Донбасі обчислювальний центр з електронно-обчислювальною машиною «Урал-1». Центр забезпечував комплексне вирішення наукових і практичних завдань розробки покладів корисних копалин.

З 1963 року вчений завідував відділом основних параметрів глибоких шахт Донецького науково-дослідного вугільного інституту, а в 1965 році перейшов працювати до Інституту економіки промисловості АН УРСР. Наукова робота Татомира цього періоду пов’язана з удосконаленням запропонованого ним методу видобутку вугілля.

Науково-педагогічну діяльність Костянтин Іванович поєднував з науково-організаційною та суспільною. Він був членом комісії Державного і науково-технічного комітету з питань видобутку вугілля без присутності людей в очисному забої, працював у Постійній комісії по реконструкції шахт Держкомітету з координації науково-дослідних робіт в галузі шахтобудування, Науково-технічній раді Держкомітету з питань палива Держплану СРСР, був членом багатьох спецрад із захисту докторських і кандидатських дисертацій, членом Головної редакції Української Радянської Енциклопедії.

Як педагог, Костянтин Іванович підготував 14 докторів та понад 20 кандидатів технічних наук, а також створив майже 90 наукових праць, в тому числі монографії.

У першій своїй монографії «Вскрытие и разработка каменноугольных месторождений с расположением главных выработок в устойчивых породах» (1950 р.) Костянтин Іванович запропонував і глибоко обгрунтував ідеї погоризонтальної розробки вугільних пластів ділянками-блоками. З того часу цей спосіб посів домінуюче місце в практиці проектування і будівництва сучасних шахт.

У 1956 році вийшла у світ друга монографія вченого – «Выбор способа разработки шахтных полей», яка мала велике теоретичне значення для нових вугільних підприємств. Автор вперше указав на необхідність проектування шахт з визначенням раціональних розрізів гірських виробок.

Книга К.І. Татомира «Расчёт сети выработок шахты», яку опублікувало видавництво АН УРСР у 1958 році, дала початок новому напрямку наукових досліджень гірничих проблем. За кордоном основні висновки цієї монографії перекладені іспанською мовою.

Відомому вченому гірничої справи, члену-кореспонденту АН УРСР, нашому земляку Костянтину Івановичу Татомиру були притаманні творча активність, наполегливість у пошуках нового, боротьба за передове, прогресивне.

Науковець помер 24 лютого 1979 року в Києві та похований на Байковому кладовищі.

У Київському районі міста Донецька на фасаді будівлі Інституту економіки НАН України на вулиці Університетській, 77, встановлено пам'ятну дошку вченому.

[[Файл:TatomyrKI2.jpg|200px|]]<br/>
<b>Донецький Інститут економіки НАН України</b>

[[Файл:TatomyrKI3.jpg|200px|]]<br/>
<b>Пам’ятна дошка вченому</b>

==Нагороди==

Знак «Відмінник соціалістичного змагання Наркомвугілля» (1940 р.); подяки Президії АН УРСР (1962, 1969 рр.); почесні грамоти Комітету з питань друку, всесоюзної, республіканської, Донецької міської організації товариства «Знання».

==Бібліографія==

Босько В. М. 120 років тому народився (м. Єлисаветград) Костянтин Іванович Татомир (1900-1979), учений у галузі гірничної справи. / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти [] / В. М. Босько ; КЗ "КОІППО ім. Василя Сухомлинського". – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019. – С. 92: фото

Босько В. М. 110 років від дня народження (м. Єлисаветград) Татомира Костянтина Івановича / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2010 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В.М. Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград, 2009. – С. 66: фото

Босько В. М. 115 років від дня народження (м. Єлисаветград) Татомира Костянтина Івановича / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2015 рік. Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В. М. Босько; Департамент освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, КЗ «КОІППО ім. В. Сухомлинського». – Кіровоград, 2014. – С. 56: фото

Босько В. М. Татомир Костянтин Іванович / В. М. Босько // Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Володимир Босько; Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004 – Ч. 1. – 2004. – С. 294: фото

Сандул В. Конструктор шахт / В. Сандул // Молодий комунар – 1971. – 19 жовтня. – С. 3

Татомир Костянтин Іванович // Українська радянська енциклопедія / АН УРСР; Редкол.: М. П. Бажан (гол. ред.), О. І. Білецький, І. К. Білодід. – К.: Акад. наук УРСР, [1960] – Т.14 – 1963. – С. 284

Татомир Костянтин Іванович // Український радянський енциклопедичний словник : в 3 т. / Редкол.: А. В. Кудрицький (гол. ред.), та ін. – 2-е вид. – К.: Гол. ред. Укр. рад. Енциклопедії, 1986 – Т. 3 – 1987. – С. 361

==Web-ресурси==

[http://library.kr.ua/elib/bosko/calendar2020.pdf Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І. Чижевського)]

[https://web.archive.org/web/20150402230722/http://www1.nas.gov.ua/Person/T/Documents/TatomyrKI.pdf Татомир Костянтин Іванович (Wayback Machine)]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Татомир Костянтин Іванович (Вікіпедія)]

[http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000013294 Татомир Костянтин Іванович (Національна академія наук України)]

[https://leksika.com.ua/15651214/ure/tatomir ТАТОМИР (Лексика – українські енциклопедії та словники)]