http://wiki.library.kr.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87Суслов Онисим Зіновійович - Історія редагувань2026-10-17T02:37:06ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.35.1http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=2931&oldid=prevWikiuser: Створена сторінка: [[Файл:SuslovOZ.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Онисим Зіновійович Суслов'''</p><p style="text-align:left;"><b>н...2018-12-05T13:20:27Z<p>Створена сторінка: [[Файл:SuslovOZ.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Онисим Зіновійович Суслов'''</p><p style="text-align:left;"><b>н...</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>[[Файл:SuslovOZ.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Онисим Зіновійович Суслов'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 1857<br /><b>місце народження</b> — м. Єлисаветград<br /><b>дата смерті</b> — 02.12.1929<br /><b>місце смерті</b> — м. Одеса]]</p><br />
'''Онисим Зіновійович Суслов''' (справжнє прізвище Рєзніков) (1857, м. Єлисаветград –2 грудня 1929, м. Одеса) – український драматург, актор, режисер і антрепренер школи М. Кропивницького.<br />
<br />
==Життя і діяльність==<br />
<br />
Суслов Онисим Зіновійович (Рєзніков) народився 1857 року в Єлисаветграді. Ще навчаючись у реальному училищі, захопився театром і почав грати у молодіжній аматорській трупі. Там його помітив Марко Лукич Кропивницький і підтримав творчі наміри юнака. Та батьки наполягли на вступі до Дерптського університету, на медичний факультет. Потім юнак навчався у Бернському університеті.<br />
<br />
У ті роки в Росії ширився народницький рух. О. Рєзніков вступає до «Народної волі», що мала великий вплив на українську молодь. Саме «за політику» він відбув п’ять років заслання у Західному Сибіру. Повернувшись у рідні краї з Томська, довго не міг влаштуватися на роботу. Нова зустріч із єлисаветградським земляком М. Л. Кропивницьким навернула Онисима Рєзнікова до театрального життя.<br />
<br />
Чотири роки, починаючи з 1888-го, молодий політичний засланець під псевдонімом Суслов набуває акторської майстерності у трупі Марка Лукича. Сам “батько українського театру”, як дехто називав тоді М. Кропивницького, був переконаний, що вже впродовж декількох місяців він вимуштрує початківця на ролі “героїв-любовників”. Уже 1889 р. в тогочасній пресі О. Суслова відносили до основних сил чоловічого складу трупи.<br />
<br />
Мало хто знає, що О. Суслов був одним із перших театральних діячів, які пропагували творчість Кобзаря у Західній Європі. А було це так. Французькі колеги 1893 року звернулися до російського уряду з проханням про дозвіл відвідати Париж хоча б одній із українських труп, адже розголос про оригінальну драматургію на берегах Дніпра та Чорного моря ширився через кордон. Трупа під керівництвом театрального антрепренера і актора Георгія Деркача поїхала виступати на берегах Сени. Режисером було запрошено О. Суслова.<br />
<br />
…Париж… Чим здивуєш освічену публіку? Онисим Зіновійович Суслов вирішив почитати уривки з творів Кобзаря, як це робив в Одесі Марко Лукич Кропивницький.<br />
<br />
У всякого своя доля<br /><br />
І свій шлях широкий:<br /><br />
Той мурує, той руйнує,<br /><br />
Той неситим оком –<br /><br />
За край світа зазирає,<br /><br />
Чи нема країни,<br /><br />
Щоб загарбать і з собою<br /><br />
Взять у домовину..<br />
<br />
Зал принишк… Можливо, присутні не всі слова зрозуміли, але суть промовленого артистом у вишитій сорочці глядачі вловлювали.<br />
<br />
А той, щедрий та розкошний,<br /><br />
Все храми мурує;<br /><br />
Та отечество так любить,<br /><br />
Так за ним бідкує,<br /><br />
Так із його, сердешного,<br /><br />
Кров, як воду точить…<br /><br />
…Схаменіться!<br /><br />
Усі на сім світі –<br /><br />
І царята, і старчата –<br /><br />
Адамові діти.<br />
<br />
«Таких віршів у Франції ніхто ніколи не писав. І не напише», – подумав Онисим Зіновійович, оглядаючи присутніх…<br />
<br />
Засвоєну від учителя школу акторської майстерності, режисури та організаційних засад керування колективом О. Суслов втілював у власних трупах, якими він керував у 1894–1909 рр. Репертуар О. Суслова відзначався різноплановістю в різножанрових виставах, що засвідчувало його яскраве природне обдарування та високий акторський професіоналізм. Газети писали: “Он и герой, любовник, и драматический резонер, и первый комик”. Аналізуючи секрети успіху актора, рецензенти звертали увагу на ретельну розробку ним сценічних образів, філігранну обробленість деталей, оригінальність трактування. У комедіях гра актора відзначалася відсутністю шаржу та грубих підкреслень, героїчні ролі забарвлювалися рисами монументальності, ролям трагедійного звучання були притаманні глибина психологічної розробки та сильні, яскраві почуття.<br />
<br />
Як організатор театральної справи Онисим Суслов розпочав свою діяльність наприкінці 1894 р., коли з ядра трупи Г. Деркача утворив товариство, до керівництва яким залучив і О. Суходольського. Суслов був розпорядником, Суходольський – режисером, Зарницька – провідною актрисою. Основу трупи становили, крім уже названих, такі учні М. Кропивницького і М. Старицького, як Н. Чарновська, О. Шатковський, А. Запорожець, Л. Круглякова, Г. Коханенко. Періодично до складу трупи входили Г. Затиркевич-Карпинська, Л. Ліницька, Є. Боярська, Л. Манько, актор російської драми і опери М. Сєверський, оперний співак А. Арцимович, співачка з трупи Саксаганського й Карпенка-Карого Ю. Росіна. Дружина – Уляна Суслова була акторкою в трупі Саксаганського.<br />
<br />
У трупі підтримувалася висока творча дисципліна. Кожна вистава готувалася ретельно, і сучасники дивувалися злагодженості всіх компонентів та ансамблевості спектаклів. У кожному зображуваному персонажі публіка бачила тип. У роботі над виставою не було дрібниць: костюми, художнє оформлення сприяли відтворенню загальної атмосфери. Декорації створювалися за вказівками режисера кваліфікованими художниками. Реквізит і костюми виготовлялися за музейними зразками. Постановки історичних п’єс консультував відомий історик Д. Яворницький.<br />
<br />
За чотири роки існування трупи було здійснено такі постановки, як “Наталка Полтавка” І. Котляревського, “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака Артемовського, “Чорноморці” М. Старицького – М. Лисенка, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “Циганка Аза”, “Сорочинський ярмарок”, “Талан” М. Старицького, “Невольник” М. Кропивницького, “Бурлака”, “Наймичка”, ”Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого, “Лимерівна” Панаса Мирного, “Борці за мрії” І. Тогобочного, “Царицині черевички” Г. Ашкаренка, “Майська ніч” О. Шатковського (дві останні – за М. Гоголем) та ін.<br />
<br />
12 березня 1908 року вперше було показано у Петербурзі виставу «Ревізор» українською мовою у виконанні трупи Суслова. Цей день деякі петербурзькі газети назвали «історичним днем української сцени».<br />
<br />
Своїм багаторічним успіхом трупа завдячувала як адміністраторським здібностям О. Суслова, так і присутності у трупі провідної актриси, дружини антрепренера і його багатолітньої партнерки Є. Зарницької, яскравий і різноманітний талант якої вражав представників різних верств суспільства.<br />
<br />
Онисим Суслов був знаний і як драматург. Він автор п’єс «Галя Русина», «Без просвіту», «За волю».<br />
<br />
З 1918 по 1929 рік Онисим Зіновійович керував пересувними театральними колективами, заводськими театральними гуртками, викладав у аматорській студії при Одеському державному драматичному театрі, знімався в кіно. Фільми з його участю:<br />
<br />
1909 – «Тарас Бульба»;<br />
<br />
1918 – «Голгофа людських страждань»;<br />
<br />
1919 – «Саботажники»;<br />
<br />
1919 – «Апостол»;<br />
<br />
[[Файл:SuslovOZ2.jpg|200px|]]<br />
<br />
1927 – «Сумка дипкур’єра» – (охоронник); (кадр з фільму)<br />
<br />
1927 – «Непереможні» – (капіталіст);<br />
<br />
1927 – «Митя» – (обиватель);<br />
<br />
1928 – «Проданий апетит» – (Бідатр, ресторатор);<br />
<br />
1928 – «Октябрюхов и Декабрюхов» – (білоемігрант).<br />
<br />
Помер Онисим Зіновійович Суслов (Рєзніков) 1929 року в Одесі. Його багаторічна плідна праця на ниві українського театру відображена кращими здобутками національного сценічного мистецтва того часу.<br />
<br />
==Бібліографія==<br />
<br />
Баканідзе О. А. Грузинсько-українські літературно-мистецькі взаємини. – К., 1984. – С. 172<br />
<br />
Григор’єв М. “Ревізор” Гоголя українською мовою в Петербурзі // Рада. – Київ, 1908. – 27 берез. – № 72. – С. 4<br />
<br />
Діячі українського театру : Комплект листівок з текстами українською мовою / Укл. П. П. Перепелиця. – К. : Мистецтво, 1982. – 18 листівок<br />
<br />
Еремеев Н. “Ревизор” в труппе Суслова // Русский артист. – Петербург, 1908. – № 12. – С. 188<br />
<br />
Мар’яненко І. О. Минуле українського театру. – К., 1953. – С. 181.<br />
<br />
Осипов Н. “Ревизор” на малорусском языке // Обозрение театров. – Петербург, 1908. – № 359. – С. 4<br />
<br />
“Ревізор” по-українському в Петербурзі // Рада. – Київ, 1908. – 18 берез. – № 65<br />
<br />
Суслов О. Учитель // Марко Лукич Кропивницький: Збірник статей,<br />
спогадів і матеріалів. – К., 1955. – С. 287.<br />
<br />
Хлібцевич Є. С. Театральні трупи // Український драматичний театр: Нариси історії в 2-х тт. – Дожовтневий період. – К., 1967. – Т. 1. – С. 395.<br />
<br />
==Web-ресурси==<br />
<br />
[http://leksika.com.ua/13360608/ure/suslova_o_3_i_suhodolskogo_o_l_trupa Суслова О. 3. і Суходольського О. Л. трупа]<br />
<br />
[http://alive-inter.net/ukr/referat-45444havtm О. Суслов – український театральний діяч]<br />
<br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Суслов_Онисим_Зіновійович Суслов Онисим Зіновійович – Вікіпедія]</div>Wikiuser