http://wiki.library.kr.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A0%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87Разумний Олександр Юхимович - Історія редагувань2026-10-17T05:27:39ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.35.1http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=2156&oldid=prevWikiuser: Створена сторінка: [[Файл:RazumnyiOY.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Олександр Юхимович Разумний'''</p><p style="text-a...2016-12-28T15:52:32Z<p>Створена сторінка: [[Файл:RazumnyiOY.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Олександр Юхимович Разумний'''</p><p style="text-a...</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>[[Файл:RazumnyiOY.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Олександр Юхимович Разумний'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 01.05.1891<br /><b>місце народження</b> — м. Єлисаветград Херсонської губернії, нині м. Кропивницький Україна<br /><b>дата смерті</b> — 25.11.1972<br /><b>місце смерті</b> — м. Москва (СРСР)<br /><b>місце поховання</b> — Новодівочий цвинтар, м. Москва]]</p><br />
'''Олександр Юхимович Разумний''' (1 травня 1891, Єлисаветград Херсонської губернії − 25 листопада 1972, Москва) − кінорежисер, сценарист, оператор, актор, художник.<br />
<br />
==Біографія==<br />
<br />
Разумний Олександр Юхимович народився 1 травня 1891 року в бідній єврейській родині в м.Єлисаветграді. Дуже рано почав працювати. З 1904 по 1907 рік був учнем художника-гравера у фотомайстерні. У вільний час відвідував Вечірні Рисувальні Класи художника Феодосія Козачинського, брав участь у аматорських виставах гуртка Сергія Марцинковського, що діяв при заводі „Ельворті”.<br />
<br />
З того часу театр заполонив його життя. Він гастролює у різних трупах по різних містах – від Умані до Ташкента як актор, декоратор, помічник режисера. Доля звела його з такими видатними акторами як Мамонт Дальський та Віра Пашенна. З літа 1910 року працював в Одеському театрі Південно-російського музичного товариства, грав під псевдонімом А. Розен.<br />
<br />
Товариші, які бачили роботу молодого декоратора, порадили поступати вчитись. Він успішно склав екзамени і в 1914 році закінчив Одеське художнє училище по класу живопису.<br />
<br />
З 1915 – актор і режисер московських кінофірм „Савва”, „Химера” та інших. Роботу в кіно розпочинає спочатку як фотограф у кіноательє. За дуже короткий термін опановує основні професії кінематографу: оператор, художник та нарешті - режисер. Згодом, коли режисерська діяльність стає для нього головною, він часто виступає також як оператор та художник своїх фільмів. З 1917 – режисер кінофірми Івана Єрмолаєва, а з 1918 року – режисер Всеросійського фото-кіно відділу, завідуючий відділом театрів Театр Наркомпросу, художній керівник і режисер пересувного театру РРФСР, член Правління і режисер товариства „Кіно-Москва”.<br />
<br />
В юнацтві подібно більшості творчої молоді захоплювався ідеями соціал-демократії, перечитував Чернишевського, Плеханова, Бєлінського. Це сприяло його зацікавленості постаттю лейтенанта П.Шмідта, а далі – зняти фільм „Життя і смерть лейтенанта Шмідта”(1917), що привело до серйозного конфлікту з хазяїном кінофірми А.Саввой. Він відрахував із гонорару Разумного вартість зроблених ним унікальних хронікальних зйомок перепоховання Шмідта в Одесі після страти в Очакові.<br />
<br />
До першої річниці Жовтневої революції він ставить один з найбільш ранніх агітфільмів - „Повстання” (1918), що включав в себе поряд з ігровими епізодами цінні документальні кадри. З 1918 по 1922 роки Разумний працює у різних театральних агітколективах. В цей же час організовує Театр революційної сатири, куди залучив багатьох відомих акторів, таких як Григорій Арон, Леонід Утьосов, композитор І.Дунаєвський. Театр давав по 2-3 вистави щоденно, багато виїжджав на гастролі.<br />
<br />
У 1922 році створює Перший московський колектив артистів екрану та ставить фільм „Сім'я Грібушіна”. З цього часу і до кінця німого кіно ним поставлено більше десяти фільмів найрізноманітнішої тематики. Картини „Зайві люди”, „Пікова дама”, „Принц або клоун” створені режисером в Німеччині під час творчого відрядження (1926). Два роки працює режисером кіностудії „Прометеус” у Берліні і „Фобус-фільм” у Парижі. З 1928 по 1935 рік – режисер кіностудії „Совкіно” і викладач ВДІКа.<br />
<br />
Разумний першим з кіномитців звертається до роману М.Горького „Мати”. Фільм, поставлений ним 1919 року, відтворює основні сцени та епізоди роману. Великий інтерес представляє участь в картині актора Н. Берсенєва (роль Павла Власова) - майбутнього видатного діяча театрального мистецтва. Хоча фільм „Мати” є лише ретельними ілюстраціями до роману, проте сам факт звернення до цього класичного твору красномовно свідчив про характер творчості молодого режисера.<br />
<br />
В 1923 році зняв добре відомий фільм „Комбриг Іванов” - один з перших дослідів створення кінокомедії на матеріалі нової дійсності. В 1924 році знімає фільм ”Долина сліз” - на основі Ойротської легенди, далі в 1925 - фільм „Важкі роки”, в 1929 році - „Втікаючий острів” - про життя розкольників у сибірській тайзі, в 1935 році - „Кара-Бугаз”- за повістю К.Паустовського.<br />
<br />
О. Разумний знімав багато кінохроніки. Він мав на той час одну з найкращих камер, яку в голодному 1942 році продав. Він знімав багато історичних подій того часу: демонстрації на Червоній площі, з’їзди Комінтернів, був керівником зйомок похорон В.І.Леніна.<br />
<br />
У 1935-1945 роках - режисер кіностудій "Межрабпомфильм”, потім - „Союздетфильм”.<br />
<br />
У роки звукового кіно найзначніші роботи Разумного пов'язані з дитячою та юнацькою тематикою. Його фільм „Особиста справа” став одним із вдалих кінотворів, присвячених життю радянської школи. Широку популярність та визнаня мала картина „Тимур і його команда” (1940), поставлена за сценарієм Аркадія Гайдара. Цей фільм, як і однойменна повість А.Гайдара поклала початок тимурівському руху. Продовжуючи свою розповідь про піонерські будні, режисер ставить картину „Бій під Соколом” (1942). Герої фільму, тимурівці, діють вже в обставинах Другої світової війни.<br />
<br />
З 1945 року працює на студії ”Моснаучфильм”, знімає науково-популярні фільми біографічної тематики. Так були зняті фільми „Міклухо-Маклай” (1947), „Майстри Малого театру”, „Школа російських майстрів” (1949), „Художник Верещагін” (1953), „Художник Перов” (1954) та інші.<br />
<br />
У 1955 році він ставить фільм „Випадок з єфрейтором Кочетковим” - про пильність та боротьбу зі шпигунами. В 1955-1956 роках працює на Литовській кіностудії, де в якості режисера-постановника бере участь у створенні першого литовського художнього фільму „Ігнотас повернувся додому” (1956) за романом А. Гудайтіса-Гузявічуса „Правда коваля Ігнотаса”.<br />
<br />
О.Разумний був одним із тих, хто стояв біля витоків телебачення. Для вивчення специфіки телебачення при Московському радіотрансляційному вузлі був створений творчий сектор телебачення на чолі з режисером О. Разумним. Ними був сконструйований перший телепередавач і перші телепередачі велися зі студії, яку він організував.<br />
<br />
Разумний не припиняв активної творчої та громадської діяльності в радянському кіномистецтві до своєї кончини. Ним був створений цикл більш, ніж з 200 портретів діячів радянського кінематографа з їх автографами, переданий його спадкоємцями до Музею кіно.<br />
<br />
Помер О.Разумний 25 листопада 1972 року й похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. Більше 50-ти років з ним поряд була його дружина Ольга Олексіївна. ЇЇ предки були служивими дворянами, сама вона закінчила Єлисаветинський інститут, була добре вихованою, освіченою, витриманою та напрочуд привітною жінкою. Син, Володимир Олександрович Разумний – відомий філософ, естетик, критик, педагог. Батько й син були дуже близькі, часто листувалися. Під час Другої Світової війни Володимир брав участь у визволенні Кіровограда – батьківщини О.Разумного, звідки й писав йому в Москву листи. Після смерті батька написав спогади про нього.<br />
<br />
==Фільмографія==<br />
<br />
'''Режисер'''<br />
<br />
1917 - Життя та смерть лейтенанта Шмідта („Повстання Чорноморського флоту”) (Росія), спільно з Я.Посельским<br />
<br />
1917 - Гримаси життя (Росія)<br />
<br />
1917 - Я так хотів (Росія)<br />
<br />
1917 - Злодій любові (Росія), спільно з І.Пельтцером<br />
<br />
1917 - Страта Мясоєдова (Росія)<br />
<br />
1918 - Повстання (Росія)<br />
<br />
1918 - Остання зустріч (Росія)<br />
<br />
1918 - Флавія Тессін (Росія)<br />
<br />
1918 - Четверта дружина (Росія)<br />
<br />
1919 - Біле та чорне (Росія)<br />
<br />
1919 - Мати (Росія)<br />
<br />
1919 - Товариш Абрам (Росія)<br />
<br />
1920 - Два поляка (Росія)<br />
<br />
1923 - Комбриг Іванов Екранізація " Коммунери" Г. Лелевич. (Росія)<br />
<br />
1923 - Сім'я Грібушіна (СРСР)<br />
<br />
1924 - Банда бацьки Книша (СРСР)<br />
<br />
1924 - У нетрях побуту (СРСР)<br />
<br />
1924 - Долина сліз (СРСР)<br />
<br />
1925 - Важкі роки (СРСР)<br />
<br />
1927 - Зайві люди (Німеччина)<br />
<br />
1927 - Пікова дама (Німеччина)<br />
<br />
1927 - Принц або клоун (Німеччина)<br />
<br />
1929 - Втечею острів (СРСР)<br />
<br />
1935 - Кара-Бугаз (СРСР)<br />
<br />
1939 - Особиста справа (СРСР)<br />
<br />
1940 - Тимур і його команда (СРСР)<br />
<br />
1942 - Бій під Соколом (СРСР)<br />
<br />
1947 - Міклухо-Маклай (СРСР)<br />
<br />
1949 - Майстри Малого театру (науково-популярний, СРСР)<br />
<br />
1949 - Школа російських майстрів (СРСР)<br />
<br />
1953 - Художник Верещагін (науково-популярний, СРСР)<br />
<br />
1954 - Художник Перов (науково-популярний, СРСР)<br />
<br />
1955 - Випадок з єфрейтором Кочетковим (СРСР)<br />
<br />
1956 - Ігнотас повернувся додому (СРСР)<br />
<br />
1957 - Художник Бакшеєв (науково-популярний, СРСР)<br />
<br />
1958 - Дочка Малого театру (науково-популярний, СРСР)<br />
<br />
1961 - Сержант Фетисов (СРСР)<br />
<br />
'''Сценарист'''<br />
<br />
1919 - Товариш Абрам (Росія), автор сценарію спільно з П.Мішеєвим<br />
<br />
1925 - Важкі роки (СРСР), автор сценарію спільно з П.Мішеєвим<br />
<br />
1926 - Чужі (СРСР), автор сценарію спільно з В.Трахтенбергом<br />
<br />
1939 - Боротьба триває (СРСР), автор сценарію спільно з Ф.Вольфом<br />
<br />
'''Оператор'''<br />
<br />
1919 - Товариш Абрам (Росія)<br />
<br />
1924 - Банда бацьки Книша (СРСР)<br />
<br />
1924 - Похорон Леніна (документальний, СРСР)<br />
<br />
1925 - Важкі роки (СРСР)<br />
<br />
1929 - Втечею острів (СРСР)<br />
<br />
'''Художник-постановник'''<br />
<br />
1919 - Очі відкрилися (короткометражний, Росія)<br />
<br />
1919 - Робочий Шевирьов” (короткометражний, Росія)<br />
<br />
1919 - Товариш Абрам (Росія)<br />
<br />
1924 - Банда бацьки Книша (СРСР)<br />
<br />
1925 - Важкі роки (СРСР)<br />
<br />
'''Актор'''<br />
<br />
1920 - Борці за світле царство III Інтернаціоналу (Росія)<br />
<br />
==Нагороди==<br />
<br />
Заслужений діяч мистецтва РРСФР (1957)<br />
<br />
Нагороджений орденом „Знак Пошани” (1940, за фільм „Особиста справа”)<br />
<br />
==Бібліографія==<br />
<br />
Разумный, Александр Ефимович. У истоков... : воспоминания кинорежиссера / Александр Разумный ; предисл. С. Гинзбурга. - М. : Искусство, 1975. - 144 с. : 24 л. ил.<br />
<br />
Разумний, Олександр. Святкові вітання землякам / Олександр Разумний // Кіровоградська правда. - 1967. - 23 грудня<br />
<br />
==Матеріали про життєвий і творчий шлях О.Ю.Разумного==<br />
<br />
20 режиссерских биографий: сборник / Сост. Р.Д.Черненко. - М.: Искусство, 1978. - 405,[2] с. : ил.<br />
<br />
Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2010. - 255 с. : фото, портр. - Текст: укр., рос. - Іменний покажч.: с. 249-253<br />
<br />
Кино: Энциклопедический словарь /Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др.- М.: Сов. энциклопедия, 1987.- 640 с., 96 л. ил.<br />
<br />
Босько В. Нехай портрети договорять невисловлене / В. Босько // Народне слово. - 1996. - 19 жовтня. - С. 3. - Зміст: У истоков / А. Разумный. <br />
Розповідь про книгу О.Разумного " У истоков..."<br />
<br />
Босько В. Перший у списку : О.Разумний / В. Босько // Кіровоградська правда. - 1988. - 4 вересня<br />
<br />
Босько В. "Шукачі щастя" - родом із Єлисаветграда / В. Босько // Вечірня газета. - 2010. - 27 серпня. - С. 7<br />
Про найвідоміший фільм радянського кіно довоєнного періоду - кінокомедію "Шукачі щастя"<br />
<br />
Босько В. Як наші земляки знімали похорон вождя і перетворювали його на ...мумію / В. Босько // Вечірня газета. - 2011. - 22 квітня. - С. 6<br />
<br />
Коляда Є. Ветеран радянського кіно: О. Разумний / Є. Коляда, Р. Турбай // Кіровоградська правда. - 1969. - 23 березня<br />
<br />
Сандул В. Один з піонерів: О. Разумний / В. Сандул // Народне слово. - 1991. - 28 серпня<br />
<br />
Турбай Р. Хто здійснив екранізацію?: (про першу екранізацію роману М.Горькьго "Мати" О.Ю.Разумним) / Р. Турбай // Молодий комунар. - 1968. - 21 березня<br />
<br />
==Web-ресурси==<br />
<br />
[https://ru.wikipedia.org/wiki/Разумный,_Александр_Ефимович Разумный, Александр Ефимович]<br />
<br />
[http://www.osmerkinmuseum.kr.ua/apub/pub81_05.html „Життя і творчість Олександра Разумного”//Ткач Анастасія -студентка 2 курсу по спеціальності «архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр» Кіровоградського будівельного коледжу]<br />
<br />
[http://razumny.ru/razumny Владимир Александрович Разумный. Александр Разумный мой отец]<br />
<br />
[http://odnb.odessa.ua/blogs/kherson/34 „Жертвуйте, панове, хто скільки зможе на рисувальну школу…” Олександр Разумний: спогади кінорежисера]<br />
<br />
[http://www.vechirka.com.ua/yak-nash-zemlyaki-zn-mali-poxoron-vozhdya-peretvoryuvali-jogo-na-mum-yu Босько В. Як наші земляки знімали похорон вождя і перетворювали його на … мумію]</div>Wikiuser