Wikiuser: Створена сторінка: Файл:NozhnovMM.jpg|мини|200px|
'''Михайло Михайлович Ножнов'''
...

2023-02-20T09:23:54Z

Створена сторінка: Файл:NozhnovMM.jpg|мини|200px|'''Михайло Михайлович Ножнов'''...

Нова сторінка
[[Файл:NozhnovMM.jpg|мини|200px|'''Михайло Михайлович Ножнов'''Дата народження — 21.12.1937 Місце народження — м. Чита, РРФСР, СРСР Дата смерті — липень 2003 Місце смерті — м. Кіровоград (нині м. Кропивницький), Україна Місце поховання — м. Кіровоград, Далекосхідне кладовище]]
'''Михайло Михайлович Ножнов''' (21 грудня 1937, м. Чита, СРСР – липень 2003, м. Кіровоград, нині м. Кропивницький) – натураліст, краєзнавець.

==Життя і діяльність==

Мені хочеться, щоб спадщина моїх нелегких, але за покликом серця 
природоохоронних надбань використовувалась людьми для кращого пізнання 
природи та її закономірностей, примноження й удосконалення її краси. Адже 
ми повинні дихати свіжим повітрям, пити чисту воду і споживати екологічно 
прийнятні продукти харчування. 
Михайло Ножнов

Ножнов Михайло Михайлович народився 21 грудня 1937 року у місті Чита, що в Забайкаллі, в родині військового льотчика. Згодом родина переїхала в Україну до міста Лебедина, що на Сумщині, а потім до Кіровограда. Малому Михайлику було чотири роки, коли розпочалася Друга світова війна. З окупованого німцями Кіровограда сім’ю було евакуйовано. Так хлопчик з мамою та бабусею потрапив до села Степанівка у далекій Башкирії. Життя було нелегким: щоб прогодуватися, доводилося збирати в навколишніх лісах різні ягоди, дикі рослини та гриби, які потім вживали в їжу. Мишкові подобалося бродити в лісі, милуватися незвичайною красою тамтешніх місць. У лісових озерах хлопець уперше побачив лебедів, чайок. Наставником, що залучив його до вивчення таємниць природи, Михайло Ножнов вважав свого батька, який присилав рідним листівки із зображенням птахів, роздивлятись і визначати назви яких приходило все село.

У 1946 році, після демобілізації батька, сім’я переїхала в Україну, у Кіровоград – рідне місто матері. Шкільне навчання Михайло Ножнов розпочав, перебуваючи ще в Степанівці. Навчатися було непросто: у зв’язку з відсутністю шкільного приладдя свої перші в житті слова Михайлик написав цвяхом на бересті. У Кіровограді хлопець продовжив навчання в середній школі. Ще змалку він захопився пізнанням і вивченням рідної природи: не тільки спостерігав те, що його оточує, а й прагнув зрозуміти побачене, з цією метою записався в дитячу бібліотеку, щоб читати книжки про природу.

Після закінчення школи юнак пішов працювати токарем на завод «Червона зірка». Так трапляється, що доля ще в дитинстві дозволяє своїм обранцям зазирнути в майбутнє. Цікавий факт: перебуваючи в дитинстві в Башкирії, на роботі у своєї матусі, яка працювала у колгоспі «Борець» бухгалтером, на кінній молотарці Михайло випадково прочитав на великому зубчастому колесі приводу надпис «Червона зірка». Це була назва заводу, з яким пізніше була пов’язана вся його трудова діяльність.

У 1956 році Михайло Ножнов став студентом-вечірником Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування, тоді це був філіал Харківського політехнічного інституту (нині Центральноукраїнський національний технічний університет). У 1960 році Ножнова перевели до спеціального конструкторського бюро (СКБ) при заводі, де він працював спочатку техніком-конструктором, потім головним спеціалістом відділу маркетингу науково-виробничого об’єднання «Лан». У 1969 році Михайло заочно закінчив аспірантуру Всесоюзного науково-дослідного інституту механізації сільського господарства.

З дитинства Михайло Ножнов мріяв стати інженером, мрія здійснилася – він став конструктором, винахідником і раціоналізатором, присвятивши 45 років життя розробці, випробуванню, виробництву, експлуатації та популяризації посівної техніки. У 1987 році без відриву від виробництва він закінчив союзний патентний інститут, одержав диплом патентознавця. Запатентовано 4 його винаходи та близько тридцяти науково-технічних розробок. Інженер підготував для видання два каталоги посівних сільськогосподарських машин, цікавився біонікою, читав лекції, надрукував декілька робіт про «винаходи» природи.

Михайло Михайлович Ножнов був непересічною особистістю. Подяку нащадків він заслужив не тільки як конструктор-винахідник, а й як «інженер, натураліст-аматор» – так він підписував свої матеріали природознавчого характеру.

Ще з юних років Ножнов мріяв про фотоапарат – єдину зброю, якою він користувався понад 40 років, тому що у дитинстві, коли брав участь у полюванні на зайця, одразу відчув огиду до зброї та до людей, які беруть її в руки задля кривавої забави.

Фотографувати він почав з четвертого класу. Перший знімок – верхівка квітучої груші. Від свого вчителя – Андрія Трохимовича Дібровного – фотокореспондента газети «Кіровоградська правда» і керівника фотогуртка в школі, Михайло успадкував захоплення фотографією, яке не полишав протягом всього життя, але серйозно захопився фотосправою вже після 30 років. Михайло Ножнов згадував: «Одного разу спіймав дрозда. Тримаю в руці, а він – сміливий! – хапає мене дзьобом за палець. Потихеньку іншою рукою я налаштував камеру і зробив знімок. Його було опубліковано у багатотиражці. А звідти мій дрозд «полетів» у інші газети».

Михайло Михайлович любив дороги, особливо стежечки, любив і свій велосипед, куплений ще у 1954 році, на якому мандрував та об’їздив усю область, бувало, по 100 кілометрів у день. Він проїхав по річищах Аджамки, Сугоклії, Грузької, знайшов витоки річки дитинства – Інгулу. Результатом цих подорожей стали унікальні фотографії, на яких зображена природа Кіровоградщини: шовковиця, що розірвала скелю, на Сугоклії, стара верба в Оникіївському лісі, безліч квітів, серед них лісові тюльпани, занесені до Червоної книги. Натураліста-дослідника часто супроводжували син, потім онук, а ще домашня кішка Мурка – улюблениця сім’ї: вона сиділа у нього на плечі або в рюкзаку.

Ще школярем Михайло разом з батьком посадили над Інгулом два ряди плакучих верб. Через 20 років стовбури дерев мали вже по метру в діаметрі. Михайло фотографував їх для науки. Так вийшло, що пристрасть до фотомистецтва й любов до природи поєдналися і доповнювали одна одну у творчій діяльності Михайла Ножнова.

Інженер-конструктор у робочих справах часто бував у відрядженнях і кожну вільну хвилину використовував для вивчення природи. На заводі Михайло Михайлович зробив свої перші кроки і як журналіст. Його публікації науково-технічного та природознавчого характеру постійно з’являлися на шпальтах червонозорівської багатотиражки. З 1969 року натураліст-аматор систематично вів подорожні нотатки, робив вирізки та витяги з газет і журналів, вів фенологічні спостереження.

Результат цих спостережень і пошуків просто вражає: 35 тисяч кольорових та чорно-білих фотонегативів та 127 загальних (96-аркушевих) зошитів шляхових нотатників! Глибокий професіоналізм у вивченні природи засвідчує й те, що Михайло Михайлович зібрав величезну бібліотеку (10 книжкових шаф); книги природознавчої тематики він привозив з усіх кінців світу, де тільки доводилось бувати, – енциклопедії, довідники, словники, мемуари. Він був читачем кількох наукових бібліотек у Кіровограді, Києві та інших містах. А чого тільки вартують його публікації про природу краю, які упродовж десятків років, починаючи з 1957 року, не сходили зі шпальт усіх обласних, а також низки всеукраїнських газет і часописів, у тому числі й наукових. Діяльність Ножнова у галузі природознавчого краєзнавства була відзначена премією імені В. Ястребова в 1997 році.

<gallery>
Файл:NozhnovMM2.jpg|
Файл:NozhnovMM3.jpg|
Файл:NozhnovMM4.jpg|
Файл:NozhnovMM5.jpg|
Файл:NozhnovMM6.jpg|
Файл:NozhnovMM7.jpg|
</gallery>

Михайло Ножнов був ретельним збирачем народних прикмет погоди, народних висловів про пори року, явища природи, рослинний і тваринний світ, які він систематизував і узагальнював. Також він склав та опублікував календар погоди Кіровоградщини (1998).

Неоціненною була й громадська робота натураліста-краєзнавця як активного члена Українського товариства охорони птахів, товариства охорони природи, еколого-натуралістичних клубів «Живе середовище» та «ЮККА».

<gallery>
Файл:NozhnovMM8.jpg|
Файл:NozhnovMM9.jpg|
Файл:NozhnovMM10.jpg|
Файл:NozhnovMM11.jpg|
Файл:NozhnovMM12.jpg|
Файл:NozhnovMM13.jpg|
</gallery>

Понад 40 років природознавець на громадських засадах працював зі школярами та студентами. Майже десять останніх років життя Михайла Михайловича були пов’язані з кафедрою біології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (нині Центральноукраїнський державний педагогічний університет): майбутні природознавці із захопленням слухали краєзнавчі розповіді, в яких він розкривав природничі таємниці унікальних куточків Кіровоградщини – степів, байрачних лісів та Чорного лісу, гранітних відслонень та мальовничих урочищ. Разом з Михайлом Михайловичем студенти ретельно досліджували флору і фауну території міста Кіровограда, його ближніх і дальніх околиць, заповідних та техногенних територій Кіровоградської області.

[[Файл:NozhnovMM14.jpg|200px|]]

Неможливо перерахувати усі захоплення і справи натураліста. Постійне спілкування з такою Музою, як Природа, для творчо обдарованої людини безслідно не минає. Як виявилося згодом, Михайло Михайлович писав ще й вірші, присвячені природі: про тихоплинні річки, зелені діброви, незаймані луки, галасливе птаство, бо народився він романтиком і ним залишився на все життя.

Підсумок дійсно титанічної, подвижницької діяльності Михайла Михайловича – підготовлені до видання книги «Дивосвіт рідної природи» та «Календар природи центру України». Передчасна смерть завадила здійснити видання. Липневого дня 2003 року перестало битися серце неординарної людини.

Активний член Українського товариства охорони природи та української екологічної асоціації «Зелений світ», досвідчений природолюб, натураліст-любитель, інженер за професією Михайло Михайлович Ножнов – один із найвідоміших подвижників на ниві збереження природи. І зараз його стежками йдуть нові покоління природолюбів.

==Бібліографія==

'''Публікації Михайла Михайловича Ножнова'''

Ножнов М. Аджамський заказник: хто врятує чаплю? / М. Ножнов // Кіровоградська правда. – 2000. – 5 вересня. – С. 4.

Ножнов М. Багаття : Нотатки натураліста / М. Ножнов // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. – № 11. – С. 22.

Ножнов М. Вода – це життя : Народні вислови про воду / М. Ножнов // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. – № 47. – С. 1-2.

Ножнов М. Добрий дивак : Автобіографічний вірш / М. Ножнов // Освітянське слово. – 2003. – № 11. – С. 8.

Ножнов М. Допоможемо братам нашим меншим / М. Ножнов // Народне слово. – 2003. – 16 січня. – С. 4.

Ножнов М. Зелений велетень / М. Ножнов // Поштовий вісник. – 1997. – 21 серпня. – С. 4.

Ножнов М. Злодійка : Злодійська Балка / М. Ножнов // Освітянське слово. – 1999. – № 11. – С. 8.

Ножнов М. Кіровоградський поштамт: Історія створення / М. Ножнов // Поштовий вісник. – 1997. – 9 жовтня. – С. 3.

Ножнов М. Лелека – птах злагоди / М. Ножнов // Вечірня газета. – 2001. – 19 січня. – С. 12.

Ножнов М. Народні вислови про вухастого / М. Ножнов // Молодь України. – 1999. – 26 серпня. – С. 2.

Ножнов М. Онуфріївське чудо / М. Ножнов // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. – № 5. – С. 22.

Ножнов М. Оранка : Народні вислови / М. Ножнов // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. – №18-19. – С. 39.

Ножнов М. Пізньоцвіти : Нотатки натураліста / М. Ножнов // Кіровоградська правда. – 2002. – 7 грудня. – С. 4.

Ножнов М. Повернення : Екологія: хто ми на землі. Науково-дослідні роботи по відродженню зниклих рослин / М. Ножнов // Кіровоградська правда. – 2002. – 6 квітня. – С. 4.

Ножнов М. Попівська балка – дно колишнього моря / М. Ножнов // Вечірня газета. – 2001. – 15 червня. – С. 12.

Ножнов М. Сівалки Ельворті / М. Ножнов // Честь хлібороба. – 1999. – 20 липня. – С. 3.

Ножнов М. Сніговий лебідь : Нотатки натураліста / М. Ножнов // Кіровоградська правда. – 2003. – 18 січня. – С. 4.

Ножнов М. Степ, поля – батьківщина моя : Народні вислови про степ / М. Ножнов // Степ. – 1997. – № 2-3. – С. 28.

Ножнов М. Чотириногий солдат / М. Ножнов // Мисливець і рибалка. – 2000. – № 11-12 . – С. 43.

Цікаве про рослини і тварин : нариси / Михайло Ножнов, Г. Мамонов. – К. : Шкільний світ, 2001. – 15 с. – (Бібліотечка «Шкільного світу»).

'''Література про життя і діяльність М. М. Ножнова'''

Босько Володимир. Інженер, натураліст-аматор / Володимир Босько // Народне слово. – 1994. – 27 грудня. – С. 4 : фото.

Босько Володимир. [Ножнов Михайло Михайлович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2012 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2011. – С. 241 : фото.

Босько Володимир. «Природа – счастье для меня» : Пам’яті Михайла Михайловича Ножнова (1937–2003) / Володимир Босько // Освітянське слово. – 2003. – № 12. – С. 8 : фото; Освітянське слово. – 2004. – № 1. – С. 8 : фото; Освітянське слово. – 2004. – № 2. – С. 8 : фото; Освітянське слово. – 2004. – № 3. – С. 8 : фото.

Дайдакулов Роман Миколайович. Охорона природи – зміст життя людини : З досвіду охорони природи натураліста-аматора Михайла Михайловича Ножнова / Роман Миколайович Дайдакулов ; Держ. упр. охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по Кіровоградській області, Укр. т-во охорони природи. Президія Кіровоградської обл. ради. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 1994. – 19 с.

Інженер, натураліст-аматор Михайло Ножнов // Місто і люди : Єлисаветград – Кіровоград, 1754-2004 / В. П. Ауліна, С. В. Грищук, Д. С. Давидов, О. М. Корнілов та ін. ; Спілка підприємців Кіровоградської області. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2004. – С. 79 : фото.

Колесник Л. Не любитель, а знавець / Л. Колесник // Вечірня газета. – 2003. – 3 січня. – С. 11.

Левочко В. Это было прошлым летом : Воспоминания о Михаиле Ножнове / В. Левочко // Ведомости. – 2003. – 22 августа. – С. 3 : фото.

Матівос, Ю. Світлі далі Михайла Ножнова / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2012. – 21 грудня. – С. 4 : фото.

Нужна Н. Природа його душі: Він приходить до нас влітку, і взимку – і пропонує дивовижні речі : Михайлу Ножнову – 60 / Н. Нужна // Народне слово. – 1997. – 20 грудня. – С. 4 : фото.

Погрібний В. Подвижник рідної природи / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2003. – 9 січня. – С. 1.

Янчуков С. М. Михайло Михайлович Ножнов // З іменем Володимира Ястребова / С. М. Янчуков. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2005. – С. 86-87: портр.

==Web-ресурси==

[https://www.nenc.gov.ua/doc/85/85-kirovograd.pdf Перші паростки юннатівського руху на Кіровоградщині (Вчимо дітей любити, охороняти і досліджувати природу)]

[https://library.kr.ua/wp-content/elib/yanchukov/Yanchukov_Z_imenem_V_Yastrebova.pdf Янчуков Станіслав. З іменем Володимира Ястребова (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І. Чижевського)]

Ножнов Михайло Михайлович - Історія редагувань

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:NozhnovMM.jpg|мини|200px|'''Михайло Михайлович Ножнов'''...

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:NozhnovMM.jpg|мини|200px|
'''Михайло Михайлович Ножнов'''
...