Мейтус Юлій Сергійович - Історія редагувань

Wikiuser в 13:11, 26 грудня 2023

2023-12-26T13:11:25Z

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-26T13:10:08Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-26T13:09:20Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-26T13:08:38Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-26T13:07:41Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-26T13:06:57Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2023-12-26T13:06:11Z

Життя і діяльність

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2023-12-26T13:05:15Z

Життя і діяльність

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2023-12-26T13:03:38Z

Життя і діяльність

Wikiuser: /* Пам’ять */

2023-12-26T13:02:33Z

Пам’ять

← Попередня версія		Версія за 13:11, 26 грудня 2023
Рядок 51:		Рядок 51:

	У 1985 році при дитячій музичній школі № 2 відкрито Кіровоградський народний меморіальний музей ім. Ю.С. Мейтуса.		У 1985 році при дитячій музичній школі № 2 відкрито Кіровоградський народний меморіальний музей ім. Ю.С. Мейтуса.
−
−	~~==Фотогалерея==~~

	<gallery>		<gallery>

@@ Рядок 170: / Рядок 170: @@
 Юлій Мейтус: Некролог // Культура і життя. – 1997. – 9 квітня. – № 14. – С. 4.
-Янчуков С. Земляків-лауреатів найвищої премії додалося / С. Янчуков // Народне слово. – 2010. – 30 березня. – С. 5.
+Янчуков С. Земляків-лауреатів найвищої премії додалося / С. Янчуков // Народне слово. – 2010. – 30&nbsp;березня. – С.&nbsp;5.
 ==Web-ресурси==

@@ Рядок 114: / Рядок 114: @@
 Здір Л. Ця школа гідна імені великого композитора / Л. Здір // Народне слово. – 2007. – 12 квітня. – С. 1-4.
-Иевская Е. Ровесник века: До 100-річчя з дня народження Ю. Мейтуса / Е. Иевская // Репортер. – 2003. – 10 февраля. – С. 8.
+Иевская Е. Ровесник века: До 100-річчя з дня народження Ю. Мейтуса / Е. Иевская // Репортер. – 2003. – 10&nbsp;февраля. – С.&nbsp;8.
 Корінь Тетяна. Вічна музика земляка / Тетяна Корінь // Кіровоградська правда. – 2003. – 23 січня. – С. 1.

@@ Рядок 136: / Рядок 136: @@
 Орел С. Відкрито меморіальну дошку Юлія Мейтуса / С. Орел // Вечірня газета. – 2003. – 13 червня. – С. 4.
-Орел С. Життя, віддане музиці: До 100-річчя Ю. Мейтуса / С. Орел // Вечірня газета. – 2003. – 24 січня. – С. 2.
+Орел С. Життя, віддане музиці: До 100-річчя Ю. Мейтуса / С. Орел // Вечірня газета. – 2003. – 24 січня. – С.&nbsp;2.
 Орел С. Юлій Мейтус: повернення у рідний дім / С. Орел // Вечірня газета. –2003. – 7 лютого. – С. 10.

@@ Рядок 94: / Рядок 94: @@
 Брунька Є. Змагалися майбутні композитори / Є. Брунька // Кіровоградська правда. – 2010. – 2 лютого. – С. 8.
-Добрін Н. Композитор народився в Єлисаветграді: про Ю. Мейтуса / Н. Добрін // Народне слово. – 1993. – 5 серпня.
+Добрін Н. Композитор народився в Єлисаветграді: про Ю. Мейтуса / Н. Добрін // Народне слово. – 1993. – 5&nbsp;серпня.
-Ємець О. Володар дум молоді: Листи С. Богатирьова до Ю.Мейтуса / О. Ємець // Музика. – 2001. – № 6. – С. 21 – 25.
+Ємець О. Володар дум молоді: Листи С. Богатирьова до Ю.Мейтуса / О. Ємець // Музика. – 2001. – № 6. – С.&nbsp;21 – 25.
 Ємець О. Закоханий у театр: Мейтус Юлій / О. Ємець // Музика. – 2003. – № 4. – С. 28 – 29.

@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 Малишев, Юлій Володимирович. «Украдене щастя», опера Ю. Мейтуса / Юлій Малишев. – К.: Мистецтво, 1964. – 26 с.
-Мейтус Ю. Глибина, краса, пристрасть: Син країни Рад // Спогади про Максима Рильського. – К., 1982. – С. 84-88.
+Мейтус Ю. Глибина, краса, пристрасть: Син країни Рад // Спогади про Максима Рильського. – К., 1982. – С.&nbsp;84-88.
 Мейтус Ю.С. // Митці України: енциклопедичний довідник. – К., 1992. – С. 395.

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 У 1931 році Мейтус закінчив Харківський музично-драматичний інститут по класу композиції.
-Нарешті вже популярний в Україні композитор отримує запрошення до Москви, де працює над постановками у МХАТі та Московському драматичному театрі. Мейтус випробовує свої сили і в роботі над музикою до кінофільмів «Стара фортеця» (режисер М. Белінський), «Кондуїт» (Б. Шелонцев), «Іван» у співавторстві з Б. Лятошинським (О. Довженко). У 40-50 роки Мейтус написав музику до вистав за п’єсами Ф. Шиллера, «Навіки разом» Л. Дмитерка. Ю.С. Мейтус – автор перших зразків сучасної естрадної музики, його твори включає до свого репертуару К. Шульженко. Високу оцінку своєї творчості у цей час Мейтус отримує від З. Паліашвілі, Касаки Ямади, Бели Бартока. Музикознавці називають Мейтуса «ентузіастом сучасної теми».
+Нарешті вже популярний в Україні композитор отримує запрошення до Москви, де працює над постановками у МХАТі та Московському драматичному театрі. Мейтус випробовує свої сили і в роботі над музикою до кінофільмів «Стара фортеця» (режисер М. Белінський), «Кондуїт» (Б. Шелонцев), «Іван» у співавторстві з Б.&nbsp;Лятошинським (О. Довженко). У 40-50 роки Мейтус написав музику до вистав за п’єсами Ф. Шиллера, «Навіки разом» Л. Дмитерка. Ю.С. Мейтус – автор перших зразків сучасної естрадної музики, його твори включає до свого репертуару К. Шульженко. Високу оцінку своєї творчості у цей час Мейтус отримує від З.&nbsp;Паліашвілі, Касаки Ямади, Бели Бартока. Музикознавці називають Мейтуса «ентузіастом сучасної теми».
 В роки Другої світової війни Мейтус перебував у Ашгабаді та Іркутську – допомагав створювати туркменську національну оперу («Абадан», «Лейлі і Меджнун», «Махтумкулі»). В Іркутську з киянами поставив власну оперу «Гайдамаки». У 1944 приїхав до столиці України.

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 У 1923 році Ю. Мейтус вступив до Харківського музично-драматичного інституту (нині Харківський Національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського) – у клас професора С. С. Богатирьова. А в 1924 р. Юлій Мейтус створив один із перших в СРСР джаз-бендів.
-У 1926 році молодий композитор знайомиться з прогресивним театральним режисером, керівником театру «Березіль» Лесем Курбасом та отримує запрошення до співпраці. Музику до 13 вистав, створених у Харкові Курбасом, написав Ю. Мейтус. Це «Пролог», «Октябрьское обозрение», «Алло, на волне 477», «Мина Мазайло» та «Народний Малахій» за М. Кулішем, «Диктатура» І. Микитенка, «Заповіт пана Ралка» В. Цимбала, «Чотири Чемберлена» та «Тетнульд» Ш. Дадіані, «Хазяїн» І. Карпенка-Карого.
+У 1926 році молодий композитор знайомиться з прогресивним театральним режисером, керівником театру «Березіль» Лесем Курбасом та отримує запрошення до співпраці. Музику до 13 вистав, створених у Харкові Курбасом, написав Ю. Мейтус. Це «Пролог», «Октябрьское обозрение», «Алло, на волне 477», «Мина Мазайло» та «Народний Малахій» за М. Кулішем, «Диктатура» І. Микитенка, «Заповіт пана Ралка» В.&nbsp;Цимбала, «Чотири Чемберлена» та «Тетнульд» Ш. Дадіані, «Хазяїн» І. Карпенка-Карого.
 Після трагічного для нового українського мистецтва знищення театру «Березіль» його правонаступником став новостворений Харківський державний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка (1933 р.), в якому Юлій Мейтус працює над п’єсами «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Загибель ескадри», «Платон Кречет» та «Банкір» О. Корнійчука, «Бастилія Божої матері» І. Микитенка, «Принц Лутоня» В. Курочкіна, «Глибока провінція» М. Свєтлова.

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 Юлій розпочав навчання у 1911 році в Єлисаветградській чоловічій гімназії.
-В дитинстві у Юлія Мейтуса виявилися неабиякі музичні здібності, які він успішно розвинув у музичній школі Г. В. Нейгауза, найвідомішій на півдні країни. Визначально, що в один час з Мейтусом у школі Нейгаузів навчався відомий російський поет А. Тарковський, а раніше – Г. Нейгауз, В. Блуменфельд з братами, К. Шимановський. Уже в одинадцятирічному віці Юлій дає свої перші сольні концерти у чоловічій гімназії, акомпанує відомим музикантам, які гастролювали у Єлисаветграді – П. Цесевичу, П. Журавленку, Л. Сибірякову, В. Келлер, І. Крейніну, М. Чудновському.
+В дитинстві у Юлія Мейтуса виявилися неабиякі музичні здібності, які він успішно розвинув у музичній школі Г. В. Нейгауза, найвідомішій на півдні країни. Визначально, що в один час з Мейтусом у школі Нейгаузів навчався відомий російський поет А. Тарковський, а раніше – Г. Нейгауз, В.&nbsp;Блуменфельд з братами, К. Шимановський. Уже в одинадцятирічному віці Юлій дає свої перші сольні концерти у чоловічій гімназії, акомпанує відомим музикантам, які гастролювали у Єлисаветграді – П.&nbsp;Цесевичу, П. Журавленку, Л. Сибірякову, В. Келлер, І. Крейніну, М. Чудновському.
 Ще з дитячих років Юлій захопився композицією, його перші твори – романси та балади на вірші відомих поетів-символістів М. Лохвицької та І. Северяніна – схвалив відомий композитор В. Дешевов.

@@ Рядок 50: / Рядок 50: @@
 ==Пам’ять==
-У 1985 році при дитячій музичній школі № 2 відкрито Кіровоградський народний меморіальний музей ім. Ю.С. Мейтуса.
+У 1985 році при дитячій музичній школі № 2 відкрито Кіровоградський народний меморіальний музей ім. Ю.С.&nbsp;Мейтуса.
 ==Фотогалерея==