Wikiuser: Створена сторінка: Файл:MarchukYK.jpg|мини|200px|
'''Євген Кирилович Марчук'''
Дат...

2025-01-02T14:50:33Z

Створена сторінка: Файл:MarchukYK.jpg|мини|200px|'''Євген Кирилович Марчук'''Дат...

Нова сторінка
[[Файл:MarchukYK.jpg|мини|200px|'''Євген Кирилович Марчук'''Дата народження — 28.01.1941 Місце народження — с. Долинівка,
Гайворонський район, Одеська область (нині Голованівський район, Кіровоградська область), УРСР, СРСР Дата смерті — 05.08.2021 Місце смерті — м. Київ, Україна Місце поховання — м. Київ, Байкове кладовище]]
'''Євген Кирилович Марчук''' (28 січня 1941, с. Долинівка, Гайворонський район, Одеська область (нині Голованівський район, Кіровоградська область), УРСР, СРСР – 05 серпня 2021, м. Київ, Україна) – український державний діяч, 4-й прем’єр-міністр України, генерал армії України.

==Життя і діяльність==

Марчук Євген Кирилович народився 28 січня воєнного 1941 року в селі Долинівка Гайворонського району Одеської області (нині Кіровоградська область) у селянській родині. Він був молодшим сином у сім’ї, а старший – Зиновій. Батько Євгена, Кирило Йосипович, пройшов шляхами Другої світової війни; мати, Олена Кирилівна, спочатку отримала звістку про чоловіка, що він пропав безвісти, а потім у родину надійшла похоронка. Але батько був живий. Під Керчю Кирило Йосипович був тяжко поранений, контужений, потрапив у полон до концтабору, з якого зміг утекти. Перемогу він зустрів у Німеччині.

Євген Кирилович навчався на філологічному факультеті Кіровоградського педагогічного інституту ім. О. С. Пушкіна. У 1963 році він отримав диплом за спеціальністю учитель української мови і літератури, німецької мови. Друга його вища освіта – юридична, був кандидатом юридичних наук (тема дисертації – методи боротьби з організованою злочинністю).

Марчук розпочав професійну діяльність у 1963 році з посади оперуповноваженого управління КДБ в Кіровоградській області. З 1965 по 1988 рік він працював спочатку молодшим, потім – старшим уповноваженим, начальником відділу, заступником начальника управління, начальником інспекції КДБ УРСР. У 1988 році Євген Кирилович був призначений начальником управління КДБ у Полтавській області, а з 1990 року – 1-им заступником голови КДБ України. Загалом, Євген Марчук 14 років був на оперативній і 17 років – на керівній роботі в системі розвідки та контррозвідки, пройшов усі службові щаблі КДБ УРСР: від молодшого лейтенанта до генерала. З червня по листопад 1991 року Євген Кирилович обіймав посаду міністра з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій в Україні.

За поданням Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука 6 листопада 1991 року Євген Марчук був призначений Верховною Радою України першим Головою Служби безпеки України (1991-1994).

У листопаді 1991 року йому було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта, а в серпні 1992 року – генерал-полковника. Звання генерала армії України Марчуку було присвоєно указом Президента України від 23 березня 1994 року.

1 липня 1994 року Є. К. Марчука призначили віце-прем'єр-міністром в уряді Віталія Масола. А восени того ж року, 31 жовтня, указом новообраного президента Леоніда Кучми його було призначено першим віце-прем'єр-міністром України – Головою Координаційного комітету при Президентові України по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

У зв'язку з тим, що прем'єр-міністр Масол подав у відставку з посади керівника уряду, президент Кучма указом від 3 березня 1995 року призначив Євгена Кириловича виконувачем обов'язків прем'єр-міністра. З 8 червня 1995 року указом президента Кучми перший віце-прем'єр-міністр Євген Марчук був призначений прем'єр-міністром України.

Євген Марчук двічі обирався депутатом Верховної Ради України (1995,1998), працював членом Комітету Верховної Ради з питань оборони та держбезпеки, очолював Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та праці. Він балотувався на посаду президента України у 1999 році, де у першому турі посів 5 місце з 13 претендентів.

Указом президента Кучми від 10 листопада 1999 року Є. Марчук був призначений Секретарем Ради національної безпеки і оборони України.

З червня 2003 року до вересня 2004 року Євген Кирилович обіймав посаду міністра оборони України. За час перебування на цій посаді він брав участь у врегулюванні конфлікту щодо острова Тузла.

Президент Віктор Ющенко 19 травня 2008 призначив Марчука своїм позаштатним радником.

10 грудня 2014 року Марчук очолив Міжнародний секретаріат з безпеки та цивільної співпраці між Україною та НАТО; з травня 2015 року був представником України у підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи на Мінських переговорах щодо ОРДЛО.

З 21 листопада 2018 року розпорядженням Президента України Петра Порошенка Євген Марчук був уповноважений представляти Україну у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях замість Леоніда Кучми. Цю діяльність Євген Кирилович здійснював на громадських засадах до 19 травня 2019 року.

Він відзначався високою працездатністю, дипломатичним талантом, наполегливістю в реалізації прийнятих рішень. Найбільше Марчук цінував у людях патріотизм, порядність, професіоналізм. Він був відомим політиком міжнародного рівня.

Євген Кирилович захоплювався шахами, добре грав на фортепіано та любив джаз – за імпровізацію. В його власній бібліотеці була зібрана уся світова класика літератури. Він був людиною з прекрасним почуттям гумору і самоіронією, вільно володів англійською та німецькою мовами, які вивчив ще в педінституті.

Євген Кирилович мав родину: його дружина, Лариса Олексіївна Івшина, – головний редактор газети «День», у політика є двоє синів від першого шлюбу – Тарас і Вадим, троє онуків.

Помер Євген Кирилович Марчук 5 серпня 2021 року. Коронавірусна хвороба спровокувала гостру серцево-легеневу недостатність. Його поховали на центральній алеї Байкового кладовища у місті Києві.

Марчук був справжнім лідером і видатним державним діячем, який залишив помітний слід в історії незалежної України. Його життя є прикладом служіння своєму народові та українській державі.

==Нагороди==

Орден Трудового червоного прапора – за заслуги перед державою та суспільством.

Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 січня 2001року) – за визначні заслуги у зміцненні національної безпеки України, плідну державну і політичну діяльність.

Орден Свободи (23 серпня 2021 року, посмертно) – за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України.

Командорський Хрест із зіркою за заслуги перед Республікою Польща за видатні заслуги у справі зміцнення міжнародного співробітництва та розвитку взаємин між народами.

7 медалей.

Відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя» (29 січня 1996).

Лауреат Міжнародної української премії ім. Г. Сковороди в галузі публіцистики (1997).

==Бібліографія==

Книги Є. К. Марчука

Марчук Євген. На шляху до НАТО: суспільно-політична інформація / Євген Марчук. – К.: Київ-Париж-Дакар, 2016. – 607,[1] с.: фото кол.

Марчук Євген. Україна: нова парадигма поступу: аналітичне дослідження / Євген Марчук. – К.: Аваллон, 2001. – 214, [1] с.

Марчук Євген Кирилович. Виступи. Інтерв'ю. Статті: нариси, ессе / Є. К. Марчук. – К.: Т-во «Знання» України, КОО, 1997. – 325 с.

Марчук Євген Кирилович. Виступи. Інтерв'ю. Статті: в 3 кн. / Євген Марчук. – К.: Знання, 1997-1999 – Кн. 2. – 1998. – 462 с.

Марчук Євген Кирилович. Виступи. Інтерв'ю. Статті: в 3 кн. / Євген Марчук. – К.: Знання, 1997-1999 – Кн. 3. – 1999. – 565 с.

Марчук Євген Кирилович. П’ять років української трагедії / Євген Марчук. – К.: Християнсько-Народний Союз, 1999. – 157 с.: портр.

Публікації Є. К. Марчука в книгах

Марчук Євген. «Довгограючі» наслідки блискавичної війни, або Україна й перші уроки іракської кризи // Екстракт 150: у двох частинах / ред. Лариса Івшина; упоряд. Надія Тисячна [та ін.]. – К.: Українська прес-група, 2009 – Ч. 2. – 2009. – С. 239-250: фото. – (Бібліотека газети «День»).

Марчук Євген. «Прологанційний капкан» для довірливих. // Екстракт 150: у двох частинах / ред. Лариса Івшина; упоряд. Надія Тисячна [та ін.]. – К.: Українська прес-група, 2009 – Ч. 1. – 2009. – С. 17-22: фото. – (Бібліотека газети «День»).

Марчук Євген. Стратегічна орієнтація суспільства – рух на випередження. // Екстракт 150: у двох частинах / ред. Лариса Івшина; упоряд. Надія Тисячна [та ін.]. – К.: Українська прес-група, 2009 – Ч. 1. – 2009. – С. 35-45: фото. – (Бібліотека газети «День»).

Марчук Євген. Шанс. // Екстракт 150: у двох частинах / ред. Лариса Івшина; упоряд. Надія Тисячна [та ін.]. – К.: Українська прес-група, 2009 – Ч. 1. – 2009. – С. 23-27: фото. – (Бібліотека газети «День»).

Публікації Є.К. Марчука в періодичних виданнях

«Євген Марчук ніколи не порушував присяги» // День. – 2005. – 8 квітня. – С. 21.

Марчук Євген: «Біль відійшов і вже не заважає працювати» / Євген Марчук // День. – 2000. – 23 березня. – С. 2.

Марчук Є. «В 2015 році Збройні сили України будуть одними з наймогутніших та найефективніших у Європі...» / Є. Марчук // Військо України. – 2004. – № 7-8. – С. 3.

Марчук Є. «Дехто не дуже хотів, щоб цей форум відбувся: Говорять учасники Другого Всесвітнього форуму українців / Є. Марчук // Вечірній Київ. – 1997. – 23 серпня. – С. 4

Марчук Є. За 10 років уся Європа буде в НАТО / Є. Марчук // Політика і культура. – 2002. – № 21. – С. 8-10.

Марчук Євген. Імідж та політичне кредо / Євген Марчук // Політична думка. – 1999. – № 1-2. – С. 11-14.

Марчук Євген. Косово, як інтелектуальний виклик для зарубіжних та українських політиків / Євген Марчук // День. – 1999. – 7 травня. – С. 2.

Марчук Є. «Молоді при владі – шанс для України»: Інтерв’ю народного депутата Євгена Марчука радіо «Свобода» / Є. Марчук // День. – 1997. – 6 вересня. – С. 1, 6.

Марчук Є. «Президент утратив реальну можливість почати політичну реформу» / Є. Марчук // День. – 1997. – 9 вересня. – С. 1, 2.

Марчук Є. Про відповідальність і честь / Є. Марчук // День. – 2002. – 22 березня. – С. 4.

Марчук Є. «Реформування армії йтиме із забезпеченням соціальних гарантій» / Є. Марчук // Військо України. – 2004. – № 1-2. – С. 4-5.

Марчук Є. Розгляд питання про «Сі Бриз» дійсно потрібен / Є. Марчук // День. – 1997. – 11 липня. – С. 1.

Марчук Є. Соціополіс – модель майбутнього суспільства / Є. Марчук // День. – 2000. – 1 вересня. – С. 1, 4-5.

Марчук Є. Спецслужби – під контроль: Яких змін потребує СБУ? / Є. Марчук // День. – 2006. – 24 березня. – С. 6.

Марчук Є. Україна і світовий порядок початку ХХІ століття / Євген Марчук // День. – 1999. – 26 березня. – С. 4-5.

Марчук Є. «У нас дуже мало шляхетності в політиці!» / Є. Марчук // Галицькі контракти. – 1998. – № 50. – С. 28-33.

Марчук Євген: «Якщо Кучма підтримає розроблену мною «Нову стратегію розвитку України», я готовий взятися за її реалізацію» / Євген Марчук // Патріот Батьківщини. – 1999. – 11-24 листопада. – С. 2.

Література про Є. К. Марчука

Босько Володимир. [Марчук Євген Кирилович] // Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Кіровоградський обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. Василя Сухомлинського; рец. А. С. Бик, К. В. Шляховий. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004 – Ч. 1. – 2004. – С. 181: фото.

Босько Володимир Миколайович. [Євген Кирилович Марчук] // Історичний календар Кіровоградщини на 2021 рік. Етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах про участь єлисаветрадців у революції 1917-1921 рр. / В. М. Босько. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. – С. 40: фото.

Видатні державні діячі. Євген Кирилович Марчук // Честь і гордість Гайворонщини: біографія колективна / ред. Наталія Земнорій. – К.: «Геопринт», 2007. – С. 4-14: фото.

Головко В. В. [Марчук Євген Кирилович] // Енциклопедія історії України: у 10 т. / НАНУ, Ін-т історії України; ред. рада: В. М. Литвин [та ін.]; редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. – К: Наукова думка. Т. 6: Ла - Мі / Н. С. Абашина [та ін.]. – 2009. – С. 541: фото.

Губерський Л. В. [Марчук Євген Кирилович] // Українська дипломатична енциклопедія: у 5 томах / Київський націонал. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин; ред. Д. В. Табачник. – Харків: Фоліо, 2013 – Т. 3: К (л) -Н. – 2013. – С. 244.

Євген Кирилович Марчук. Політичний компас виборця: на виборах Президента України 31 жовтня 1999 року: [біографії та передвиборні програми кандидатів у президенти] / Комітет виборців України; передм. М. Рябець. – К: [б. и.], 1999. – С. 31-34.

Євген Марчук Секретар Ради національної безпеки і оборони України. // Золота книга української еліти = Golden book of Ukrainian elite : інформаційно-іміджевий альманах: у 6 т. / Нац. проект «Золота книга української еліти»; голова орг. ком. Леонід Кравчук ; кер. проекту Олексій Омельченко; гол. ред. Оксана Онопрієнко [та ін.]. – К. : Євроімідж, 2001 – 10 річниці Незалежності України присвячується. – Т. 3. – 2001. – С. 272-273: фото.

Котовенко Іван. Євген Марчук в підтексті і контексті: нотатки нестороннього / Іван Котовенко. – К.: Б. в., 1999. – 41 с.: портр.

Марчук Євген Кирилович. Народний депутат України, генерал армії. Кандидати на пост президента України: інформація станом на 1 квітня 1999 року / Укр. незалежний центр політ. досліджень; укл. С. Конончук та ін. – К.: УHЦПД, 1999. – С. 214-269 – (Сер. «Персоналії»)

Марчук Євген Кирилович. Народний депутат України. Право вибору: Президент України 1999: збірник / Ін-т політики; Канадський фонд співробітництва; упоряд. М. Томенко, О. Проценко. – К.: Смолоскип, 1999. – С. 60-66: портр.
Оніщенко Г. І. [Марчук Євген Кирилович] // Юридична енциклопедія : в 6 т. / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (гол. ред.) та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 1998 – Т. 3: К - М. – 2001. – С. 590: фото.

Шаповал І. Ю. [Марчук Євген Кирилович] // Енциклопедія Сучасної України: в 25 т. / НАНУ, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К.: [б. в.], 2001 – Т. 19: Малиш – Медицина. – 2018. – С. 345: фото.

Вільцанюк І. Євген Марчук «заїхав» у сферу тіньових інтересів ... і потрапив в аварію / І. Вільцанюк // Вечірній Київ. – 2000. – 22 лютого. – С. 2.

Євген Марчук зустрівся із земляками: (Побував у Кіровограді) // Честь хлібороба. – 1999. – 2 березня. – С. 1.

Заборонений прийом влади: Євген Марчук попереджає правоохоронців про небезпеку бути втягнутими в політичну боротьбу // День. – 1999. – 8 квітня. – С. 1.

Зібрано мільйон підписів на підтримку Євгена Марчука // День. – 1999. – 23 червня. – С. 1.

Ільїн Іван. Аксіома влади: [Л. Лук’яненко про Є. Марчука] / Іван Ільїн // Універсум. – 1999. – № 1. – С. 56-58.

Конев Володимир. На зустрічі з Марчуком приходять навіть ті, хто перестав цікавитися політикою. / Володимир Конев // День. – 1999. – 16 березня. – С. 4.

Корженко В. Чи випадково потрапив в аварію Євген Марчук? / В. Корженко // Вечірній Київ. – 2000. – 23 лютого. – С. 1,2.

Лігачова Н. Євген Марчук: «Ідучи в Європу, ми повинні навести у себе лад» / Н. Лігачова // День. – 2000. – 24 березня. – С. 5.

Міхельсон О. Політик у режимі реального часу. Євген Марчук відповів на 103 запитання та ще на 111 відповість до четверга / О. Міхельсон // День. – 1999. – 26 жовтня. – С. 2.

Міхельсон О. Світлана Барабаш: «Коли я була в тому селі, звідки він родом, я чула від людей, що знають його: «золотого кореня чоловік, хорошого роду»: (Лідер «Ліги жінок СДС» – про свій вибір) / О. Міхельсон // День. – 1999. – 16 жовтня. – С. 2.

Петровська Валерія. Влада пильно стежить за пересуванням Євгена Марчука по Україні / Валерія Петровська // День. – 1999. – 26 лютого. – С. 2.

Сирцев О. Нова хвиля: Євген Марчук у Львові / О. Сирцев // День. – 1999. – 25 травня. – С. 1,4.

Стан здоров’я Є. Марчука задовільний // Урядовий кур'єр. – 2000. – 22 лютого. – С. 1.

Цибульський М. Від лейтенанта до генерала армії / М. Цибульський // Народне слово. – 2011. – 27 січня. – С. 3, 4.

==Web-ресурси==

[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=DOP&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Marchuk_E_K Головко В.В. Марчук Євген Кирилович (Енциклопедія історії України)]

[https://lb.ua/file/person/2413_marchuk_ievgen_kirilovich.html Євген Марчук. Досьє по темі (LB. ua – дорослий погляд на світ)]

[https://umoloda.kyiv.ua/number/3892/196/181414/ Євген Марчук: «Після Тузли росіяни нападуть на Крим» (з прес-конференції прем’єр-міністра у 1995році) (Україна молода)]

[https://ssu.gov.ua/novyny/z-zhyttia-pishov-pershyi-holova-sluzhby-bezpeky-ukrainy-yevhen-marchuk З життя пішов перший Голова Служби безпеки України Євген Марчук (Служба безпеки України)]

[https://day.kyiv.ua/article/suspilstvo-top-net/znayomi-z-khb-dzvonyly-kyryllovych-vy-obaldely-yevhen-marchuk-pro-serpen «Знайомі з КГБ дзвонили: «Кириллович, вы обалдели?» – Євген Марчук про серпень 1991-го (Газета «День»)]

[https://www.radiosvoboda.org/a/yevhen-marchuk/31396904.html Кралюк Петро. Євген Марчук (1941-2021). Шляхетна сила будівничого Української держави (Радіо Свобода)]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Марчук Євген Кирилович (Вікіпедія)]

[https://armyinform.com.ua/2021/08/05/pomer-vidomyj-derzhavnyj-diyach-yevgen-marchuk/ Помер відомий державний діяч Євген Марчук (Армія inform)]

[https://tsn.ua/politika/pomer-eksperm-yer-ukrayini-yevgen-marchuk-biografiya-ta-chim-zapam-yatayetsya-politik-ukrayincyam-1839748.html Помер експрем’єр Євген Марчук: біографія та чим запам’ятається політик українцям (ТСН)]

[https://www.bbc.com/ukrainian/features-52095227 Помер Євген Марчук: генерал і ерудит, який мріяв стати президентом (BBC NEWS Україна)]

[https://esu.com.ua/article-64106 Шаповал Ю. І. Марчук Євген Кирилович (Енциклопедія Сучасної України)]

Марчук Євген Кирилович - Історія редагувань

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:MarchukYK.jpg|мини|200px|'''Євген Кирилович Марчук'''Дат...

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:MarchukYK.jpg|мини|200px|
'''Євген Кирилович Марчук'''
Дат...