Левочко Валентина Федорівна - Історія редагувань

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:LevochkoVF.jpg|мини|200px|
'''Валентина Федорівна Левочко'''

2025-03-21T10:24:03Z

Створена сторінка: Файл:LevochkoVF.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Валентина Федорівна Левочко'''</p><p style="text-align:left;"...

Нова сторінка
[[Файл:LevochkoVF.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Валентина Федорівна Левочко'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 22.05.1949<br /><b>Місце народження</b> — с. Плетений Ташлик, Маловисківський район, Кіровоградська область, УРСР, СРСР (нині – Злинська сільська громада, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, Україна)<br /><b>Дата смерті</b> — 28.05.2023<br /><b>Місце смерті</b> — м. Кропивницький, Україна]]</p>
'''Валентина Федорівна Левочко''' (22 травня 1949, с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області – 28 травня 2023, м. Кропивницький) – українська журналістка.

==Життя і діяльність==

Левочко Валентина Федорівна народилася 22 травня 1949 року у с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області. Після народження доньки батьки переїхали до м. Кіровограда, а дівчинку залишили з бабусями та дідусями. Мама Валентини навчалася в Кіровоградському педагогічному інституті ім. О.С. Пушкіна – на філологічному факультеті, там же і пропрацювала все життя. А тато спочатку працював на заводі «Червона зірка», а потім – на залізниці. Родина мешкала на Новомиколаївці.

В улюбленому селі Плетений Ташлик Валя жила до семи років, а потім батьки забрали її у місто, де вона у 1956 році пішла до першого класу Кіровоградської середньої школи № 3. Мама Валентини не випадково обрала саме цю школу, адже вона була єдиною українською школою у місті. Для дівчинки українська мова була мовою, яку вона чула від народження.

У школі Валентина навчалася добре. Незважаючи на хворобливість, дуже любила спорт і займалася різними видами: акробатикою, баскетболом, плаванням і греблею на байдарках. Крім спортивних гуртків, дівчина співала в хорі й танцювала. Саме спортивний вишкіл допоміг Валентині боротися з хворобою, яка раптово була виявлена лікарями. Пухлина головного мозку залишала їй мало шансів. Лікарі Кіровоградської обласної лікарні направили пацієнтку до Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії, де Валентину прооперував лікар Юрій Панасович Зозуля. «Золоті» руки лікаря подарували Валентині Федорівні десятиліття щасливого яскравого життя.

Через хворобу їй довелося пропустити цілий рік навчання в школі. Та, завдяки вчителям, які дуже чуйно віднеслися до дівчинки-відмінниці, за літні канікули Валентина наздогнала своїх однолітків і закінчила успішно десятий клас.

У Валентини була одна-єдина велика мрія – після закінчення школи стати артисткою і навчатися у Москві. Ні вмовляння батьків, ні переконання лікаря, який її оперував, не змогли відмовити дівчину. Вона була дуже наполегливою, легко орієнтувалась у великому місті, швидко заводила знайомства з «потрібними» людьми. Завдяки своїй наполегливості в Москві Валентина познайомилась із відомим радянським режисером Сергієм Герасимовим, актором театру і кіно Миколою Гриценком, актором, режисером, сценаристом Сергієм Бондарчуком. Та попри все, в жодному московському театральному виші не розгледіли в ній таланту артистки.

Повернувшись до Кіровограда, Валентина ще мала бажання торувати театральні підмурки на наступний рік. Та мудра мама все ж вмовила доньку не втрачати рік і вступати до Кіровоградського педагогічного інституту ім. О. Пушкіна на філологічний факультет.

Валентина за вдачею була досить захопливою людиною, тож неочікувано захопилась літературою та журналістикою. Важливу роль у становленні майбутньої журналістки зіграли викладачі, які зуміли привити любов до літератури та художнього слова. Коли на Кіровоградщині проходив тиждень української літератури, до міста приїхали відомі українські письменники, поети, драматурги: Олесь Гончар, Микола Вінграновський, Віталій Коротич, Леонід Новиченко, Олександр Корнійчук. Враження від літературних зустрічей з митцями спонукали Валентину на написання віршів українською мовою, які пізніше були надруковані в збірнику «Повноліття» і в місцевих газетах «Радянський студент» та «Молодий комунар».

Ще навчаючись в інституті, Валентина іноді писала рецензії на книги чи окремі твори. Їх схвалював Віктор Олексійович Погрібний, на той час головний редактор молодіжної газети «Молодий комунар», але не поспішав друкувати у своєму виданні. Тому Левочко надсилала рецензії до відомих видавництв, а також до редакцій журналів Києва, Дніпропетровська та Москви.

Після закінчення інституту Валентина знову поїхала до Москви, адже «вічне її кохання – театр» не відпускало її. Вона переглядала вистави, наполегливо знайомилася з театральними режисерами та акторами. Не оминала можливості забігти до редакцій журналів «Октябрь», «Огонек», «Смена», завела знайомства в редакціях газет «Литературная газета» та «Литературная Россия». Вже від’їжджаючи до Кіровограда, Валентина Федорівна придбала збірку віршів Марка Лисянського. Поезія наскільки вразила молоду журналістку, що вона написала схвальну рецензію і відправила її в редакцію журналу «Октябрь». За два тижні Валентина отримала відповідь з пропозицією бути власним кореспондентом журналу. Саме з цього почалась її всесоюзна журналістська діяльність. Статті Левочко передруковували й інші відомі видання. Журналістка працювала власкором багатьох московських видань.

Завідувачка відділу мистецтв газети «Литературная Россия» Олександра Пістунова запропонувала Валентині написати цикл статей про художників-передвижників. Спочатку пропозиція видалась журналістці дивною, адже вона ніколи не писала про художників і не цікавилась їх творчістю. Та притаманна їй допитливість і наполегливість зробили свою справу: «Чому б і ні!?» Так з-під її пера з’явилися статті про А. Куінджі, Т. Шевченка-художника, І. Крамського та інших.

Для роботи над матеріалами Валентину Федорівну, як постійну авторку газети, направляли у творчі відрядження до Третяковської галереї (м. Москва) у 1981 році та до м. Архангельськ у 1985 році для дослідження архітектурних стилів Біломорʼя.

Працюючи над матеріалами про художників, В. Левочко завжди намагалася відвідати ті міста, звідки були родом видатні митці.

Свої статті Валентина Федорівна пропонувала і кіровоградським редакціям; вона стала писати для газети «Молодий комунар», а потім для «Кіровоградської правди».

З початку 1990-их років Валентина Левочко писала для всеукраїнських та обласних видань «Народне слово», «Кіровоградська правда», «Україна-Центр», «Ведомости плюс» та інших. Жодна прем’єра в обласному музично-драматичному театрі імені Марка Кропивницького не проходила без Валентини Левочко. І вже з наступним номером газети виходила її стаття про прем’єрний спектакль! Читачі з нетерпінням чекали на ці публікації, адже так цікаво і критично не писав ніхто.

Журналістка створювала яскраві, натхненні й талановиті статті майже до останнього подиху свого життя.

Відомий у Кропивницькому галерист і меценат Микола Цуканов написав книгу про Валентину Левочко «“Расскажи мне о себе…” Откровенное интервью с Валентиной Левочко». Презентація книги відбулась у 2021 році в галереї «Єлисаветград». У виданні не лише описані яскраві зустрічі Валентини Федорівни з відомими людьми, а й розкрито її біографію.

Померла Валентина Федорівна Левочко після тяжкої хвороби 28 травня 2023 року у м. Кропивницькому на 75-му році життя.

==Фотогалерея==

<gallery>
Файл:LevochkoVF2.jpg|<center><b>В. Левочко в галереї «Єлисаветград» на презентації книги «Расскажи мне о себе…»</b></center>
Файл:LevochkoVF3.jpg|<center><b>Левочко В.Ф.</b></center>
Файл:LevochkoVF4.jpg|<center><b>Валентина Левочко</b></center>
</gallery>

==Бібліографія==

Левочко, Валентина. Жіночі радощі й печалі // Святися, робото!: колективна ода бібліотекарям / ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; ред.: А. Корінь, В. Козлова, Г. Повалій. – Кіровоград, 2003. – С. 27-32.

Левочко, Валентина. І понад вік триває день // Святися, робото!: колективна ода бібліотекарям / ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; ред.: А. Корінь, В. Козлова, Г. Повалій. – Кіровоград, 2003. – С. 59-62.

Левочко, Валентина. Рисовал Виктор Васнецов // Альманах библиофила / Всесоюз. добровольное о-во любителей книги; ред. Е. И. Осетров. – М.: Книга. – 1973. – Вып.15. – 1983. – С. 198-206.

Левочко, Валентина. Таке бібліотечне місто // Святися, робото!: колективна ода бібліотекарам / ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; ред.: А. Корінь, О. Нельга, Г. Повалій. – Кіровоград, 2001. – С. 38-41.

Цуканов, Николай Николаевич. «Расскажи мне о себе...» Откровенное интервью с Валентиной Левочко / Н. Н. Цуканов. – К.: Інтерсервіс, 2021. – 187 с.

Левочко, Валентина. ...А хочеться – повні зали та квіти! / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2013. – 4 червня. – С. 7.

Левочко, Валентина. В об’єктиві – журналісти / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 5 грудня. – С. 12.

Левочко, Валентина. Віктор Френчко: «Як підмайстер біля Мікеланджело...» / В. Левочко // Нова газета. – 2011. – 28 липня. – С. 12.

Левочко, Валентина. Геніальний кардіохірург на світлинах / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 26 грудня. – С. 10.

Левочко, Валентина. «Гілка айви» від... Аль Капоне / Валентина Левочко // Наше місто. – 2014. – 15 травня. – С. 1.

Левочко, Валентина. Голос скрипки в урочистій залі / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 28 листопада. – С. 10.

Левочко, Валентина. «Дарую Вам свою любов» / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 26 грудня. – С. 10.

Левочко, Валентина. Дебют учорашньої школярки / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 6 лютого. – С. 10.

Левочко, Валентина. До наступної осені / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 3 жовтня. – С. 1, 12.

Левочко, Валентина. Згадуючи Віталія Ципіна / Валентина Левочко // Вечірня газета. – 2014. – 26 грудня. – С. 12.

Левочко, Валентина. ...І подумаємо про душу / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 19 грудня. – С. 10.

Левочко, Валентина. Колоритні мандрівочки / В. Левочко // Нова газета. – 2013. – 25 липня. – С. 15.

Левочко, Валентина. Майстри пензля запрошують / В. Левочко // Народне слово. – 2010. – 21 жовтня. – С. 8.

Левочко, Валентина. Навздогін святу! / В. Левочко // Вечірня газета. – 2015. – 13 березня. – С. 12.

Левочко, Валентина. Новеллы из моей жизни. Театральная площадь / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 6 лютого. – С. 10; Наш бізнес. – 2014. – 13 лютого. – С. 10.

Левочко, Валентина. Новеллы из моей жизни. Я тебя никогда не забуду / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 23 січня. – С. 10.

Левочко, Валентина. Останній акорд, але не востаннє / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 23 січня. – С. 12.

Левочко, Валентина. Пастель, гуаш, ліногравюра / В. Левочко // Народне слово. – 2010. – 9 грудня. – С. 4.

Левочко, Валентина. Подарунок від академіка / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 3 жовтня. – С. 10.

Левочко, Валентина. Початківці і майстри / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 20 лютого. – С. 12.

Левочко, Валентина. Ромашковий розмай Сергія Шаповалова / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 23 травня. – С. 12.

Левочко, Валентина. Сентябрьский праздник наступил / В. Левочко // Ведомости. – 2010. – 24 сентября. – С. 7.

Левочко, Валентина. Скромно, щедро і зі смаком / В. Левочко // Народне слово. – 2010. – 7 жовтня. – С. 4.

Левочко, Валентина. Слово про сучасника / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 6 березня. – С. 12.

Левочко Валентина. Служив мистецтву як умів. Віддано / В. Левочко // Народне слово. – 2010. – 23 вересня. – С. 7.

Левочко, Валентина. Танцювали «Казкарі» / Валентина Левочко // Наше місто – 2014. – 8 травня. – С. 4.

Левочко, Валентина. Творчий вересень / Валентина Левочко // Вечірня газета. – 2014. – 26 вересня. – С. 12.

Левочко, Валентина. Хто з книгою дружить... / Валентина Левочко // Вечірня газета. – 2014. – 12 грудня. – С. 12.

Левочко, Валентина. Чарівний світ її печворку / Валентина Левочко // Вечірня газета. – 2017. – 22 вересня. – С. 6.

Спасибі, Валю, і пробач // Україна-Центр. – 2023. – 1 червня. – С. 3.

==Web-ресурси==

[https://uc.kr.ua/2021/05/25/proshloe-ne-perecherknesh/ Нікітіна Олена. Прошлое не перечеркнешь («Україна-Центр»)]

[https://uc.kr.ua/2023/05/29/spasybi-valyu-i-probach/ Спасибі, Валю, і пробач («Україна-Центр»)]

[https://uc.kr.ua/2018/03/05/kogda-vse-zhenshhyny-ydut-s-tsvetamy-eto-tak-zdorovo/ Ларченко Маша. «Когда все женщины идут с цветами – это так здорово!» (Україна-Центр)]

[https://zpu.kr.ua/podiyi/22743-prezentuvaly-knyhu-pro-vidomu-kropyvnytsku-zhurnalistku-valentynu-levochko-foto Шепель Федір. У Кропивницькому презентували книгу про журналістку Валентину Левочко (З перших уст)]