Лангемак Георгій Еріхович - Історія редагувань

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2023-09-29T08:47:19Z

Життя і діяльність

Wikiuser в 08:41, 29 вересня 2023

2023-09-29T08:41:04Z

Wikiuser: /* Web-ресурси */

2023-09-29T08:40:05Z

Web-ресурси

Wikiuser: /* Web-ресурси */

2023-09-29T08:35:58Z

Web-ресурси

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-09-29T08:25:09Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-09-29T08:22:41Z

Бібліографія

Wikiuser в 08:17, 29 вересня 2023

2023-09-29T08:17:22Z

Wikiuser: /* Пам’ять */

2023-09-29T08:15:29Z

Пам’ять

Wikiuser: /* Пам’ять */

2023-09-29T08:13:00Z

Пам’ять

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2023-09-29T08:05:17Z

Життя і діяльність

Показати зміни

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 З 15 червня 1921 р. Георгій Лангемак був призначений командиром 2-го дивізіону артилерії, начальником стройової частини, з 13 січня 1922 р. – помічником начальника артилерії фортеці Кронштадта. У 1922 році Георгія Лангемака виключили з ВКП(б) і зняли з партійного обліку через вінчання в церкві з громадянкою Оленою Володимирівною Каменєвою.
-У 1923 році Георгій Лангемак став слухачем балістичного відділення артилерійського факультету Артилерійської академії Робітничо-селянської Червоної Армії (нині – Ракетно-артилерійська академія імені Імператора Петра Великого) і в 1928-му закінчив її. У період навчання разом з іншими слухачами академії під керівництвом викладача С. Сєрікова Г. Лангемак виконував замовлення лабораторії Н.І. Тихомирова (з 1928 року – Газодинамічна лабораторія).
+У 1923 році Георгій Лангемак став слухачем балістичного відділення артилерійського факультету Артилерійської академії Робітничо-селянської Червоної Армії (нині – Ракетно-артилерійська академія імені Імператора Петра Великого) і в 1928-му закінчив її. У період навчання разом з іншими слухачами академії під керівництвом викладача С. Сєрікова Г. Лангемак виконував замовлення лабораторії Н.І.&nbsp;Тихомирова (з 1928 року – Газодинамічна лабораторія).
-Після закінчення академії Георгій Лангемак був призначений на посаду начальника артилерії Чорноморського флоту, але на прохання Н.І. Тихомирова був залишений для роботи у Газодинамічній лабораторії, де займався розробкою реактивних снарядів РС-82 мм і РС-132 мм.
+Після закінчення академії Георгій Лангемак був призначений на посаду начальника артилерії Чорноморського флоту, але на прохання Н.І.&nbsp;Тихомирова був залишений для роботи у Газодинамічній лабораторії, де займався розробкою реактивних снарядів РС-82 мм і РС-132&nbsp;мм.
 У 1933 році був створений перший у світі Реактивний науково-дослідний інститут, також відомий як НДІ-3. У 1934 році Г.Е. Лангемака призначили головним інженером цього інституту. Він обіймав цю посаду до листопада 1937 року. У вересні 1935 йому було присвоєно персональне військове звання «військінженер І-го рангу».

← Попередня версія		Версія за 08:41, 29 вересня 2023
Рядок 70:		Рядок 70:

	Орден Леніна (21 червня 1991, посмертно)		Орден Леніна (21 червня 1991, посмертно)
−

	==Бібліографія==		==Бібліографія==

← Попередня версія		Версія за 08:40, 29 вересня 2023
Рядок 115:		Рядок 115:

	[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82:%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96/%D0%9B%D0%90%D0%9D%D0%93%D0%95%D0%9C%D0%90%D0%9A_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%95%D1%80%D1%96%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Лангемак Георгій Еріхович (Енциклопедія сучасної України)]		[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82:%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96/%D0%9B%D0%90%D0%9D%D0%93%D0%95%D0%9C%D0%90%D0%9A_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%95%D1%80%D1%96%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Лангемак Георгій Еріхович (Енциклопедія сучасної України)]
		+
		+	[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%AD%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Лангемак Георгий Эрихович (Википедия. Свободная энциклопедия)]
		+
		+	[https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/ukrainskiy-sled-v-kosmose-kak-inzhener-iz-starobelska-mog-by-izmenit-istoriyu-kosmonavtiki-1514051.html Россовецкий А. Космическое государство. Как инженер из Старобельска мог бы изменить историю космонавтики (Сегодня)]
		+
		+	[https://readli.net/ognepoklonniki-2/ Соколов В.С. Огнепоклонники (Ридли)]

@@ Рядок 108: / Рядок 108: @@
 ==Web-ресурси==
-[http://www.rtc.ru/encyk/biogr-book/11L/1673.shtml Енциклопедія космонавтики]
+[http://epizodyspace.ru/bibl/glushko-v/neizvestnyi-langemak/01.html Александр Валентинович Глушко. Неизвестный Лангемак. Конструктор «Катюш» (Эпизоды космонавтики)]
-[http://www.m31.spb.ru/archive/books/fire_enthusiasts/chapter5b.htm Соколов В.С. Огнепоклонники]
+[http://librarychl.kr.ua/kn_in/langemak/langemak.php Винахідники ракетної техніки (Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка)]

@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 Георгій Еріхович Лангемак // Бузько Вікторія Леонідівна. Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини: посібник для вчителів фізики та астрономії / Вікторія Бузько; ред. С. П. Величко. – Кіровоград: ФО-П Александрова М. В., 2010. – С. 67-77: фото, портр.
-Георгій Лангемак (1898-1938) // Єлисаветградська гімназія / Відп. ред., авт. передм., комент., хронології, програми та прим. В. Громовий. – Кіровоград: Українська гімназія, 1997. – (Б-чка гімназиста і викладача гімназії). Кн.1 / автори: С. Литвин та ін.; пер. та ред. текстів Г. Ткаченко, І. Кривогуб. – 1997. – С. 112-113: іл.
+Георгій Лангемак (1898-1938) // Єлисаветградська гімназія / Відп. ред., авт. передм., комент., хронології, програми та прим. В. Громовий. – Кіровоград: Українська гімназія, 1997. – (Б-чка гімназиста і викладача гімназії). Кн.1 / автори: С. Литвин та ін.; пер. та ред. текстів Г.&nbsp;Ткаченко, І. Кривогуб. – 1997. – С. 112-113: іл.
 Глушко Александр Валентинович. Неизвестный Лангемак: конструктор «Катюш» / А. В. Глушко. – М. : Яуза; М. : ЭКСМО, 2012. – 508,[2] с. : портр., фото., ил. – (Сер. «Война и мы. Авиаконструкторы»). – Библиогр. в конце глав.
-Глушко А. Опровергать факты нельзя (Фото и воспоминания о Г. Лангемаке) / А. Глушко // Техника молодежи. – 2000. – июль. – С. 10-13.
+Глушко А. Опровергать факты нельзя (Фото и воспоминания о Г. Лангемаке) / А. Глушко // Техника молодежи. – 2000. – июль. – С.&nbsp;10-13.
 Глушко О. Хто посадив автора «Катюші» Г. Е. Лангемака: Історичний клуб «Кіровоградки» / О. Глушко // Кіровоградська правда. – 2007. – 10 липня. – С. 3; Ветеран Кіровоградщини. – 19 липня. – С. 7.
@@ Рядок 104: / Рядок 104: @@
 Шевченко С. Отец «Катюш» жил в Елисаветграде / С. Шевченко // Ведомости. – 2004. – 16 июля. – С. 5.
-Штейнберг М. Красивое имя, наводящее страх : Создателей реактивного миномета отправили в лагеря, а их славу отдали другому / М. Штейнберг // Украина-центр. – 2005. – 8 июля. – С. 10
+Штейнберг М. Красивое имя, наводящее страх : Создателей реактивного миномета отправили в лагеря, а их славу отдали другому / М.&nbsp;Штейнберг // Украина-центр. – 2005. – 8 июля. – С. 10
 ==Web-ресурси==

@@ Рядок 74: / Рядок 74: @@
 ==Бібліографія==
-Лангемак Г.Э. Оперенные снаряды, тяговые ракеты. Проектирование реактивных снарядов и тяговых ракет. Вып. 1. -  Л., 1934.
+Босько В. Космонавтика і наші земляки: 50 років тому, після польоту Юрія Гагаріна, в історії людства сталася одна з найважливіших подій планетарного масштабу: розпочалася космічна ера / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 3 листопада. – С. 8, 9: фото.
-Лангемак Г.Э.,  Глушко В. П. Ракеты, их устройство и применение. — М. -Л., 1935.
+Георгій Еріхович Лангемак // Бузько Вікторія Леонідівна. Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини: посібник для вчителів фізики та астрономії / Вікторія Бузько; ред. С. П. Величко. – Кіровоград: ФО-П Александрова М. В., 2010. – С. 67-77: фото, портр.
-Босько В. Космонавтика і наші земляки [Текст]: 50 років тому, після польоту Юрія Гагаріна, в історії людства сталася одна з найважливіших подій планетарного масштабу: розпочалася космічна ера / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 3 листопада. -  С. 8, 9: фото.
+Георгій Лангемак (1898-1938) // Єлисаветградська гімназія / Відп. ред., авт. передм., комент., хронології, програми та прим. В. Громовий. – Кіровоград: Українська гімназія, 1997. – (Б-чка гімназиста і викладача гімназії). Кн.1 / автори: С. Литвин та ін.; пер. та ред. текстів Г. Ткаченко, І. Кривогуб. – 1997. – С. 112-113: іл.
-Бузько, Вікторія Леонідівна. Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини: посібник для вчителів фізики та астрономії / Вікторія Бузько; ред. С. П. Величко. - Кіровоград: ФО-П Александрова М. В., 2010. - 115,[1] с. : фото, портр. - Бібліогр.: с. 111-114.
+Глушко Александр Валентинович. Неизвестный Лангемак: конструктор «Катюш» / А. В. Глушко. – М. : Яуза; М. : ЭКСМО, 2012. – 508,[2] с. : портр., фото., ил. – (Сер. «Война и мы. Авиаконструкторы»). – Библиогр. в конце глав.
-Глушко А. Опровергать факты нельзя [Текст]: (Фото и воспоминания о Г.Лангемаке) / А.Глушко // Техника молодежи. - 2000. - июль. -  С. 10-13.
+Глушко А. Опровергать факты нельзя (Фото и воспоминания о Г. Лангемаке) / А. Глушко // Техника молодежи. – 2000. – июль. – С. 10-13.
-Глушко О. Хто посадив автора "Катюші" Г.Е. Лангемака: Історичний клуб "Кіровоградки" / О. Глушко // Кіровоградська правда. - 2007. - 10 липня. -  С. 3; Ветеран Кіровоградщини. - 19 липня. -  С. 7
+Глушко О. Хто посадив автора «Катюші» Г. Е. Лангемака: Історичний клуб «Кіровоградки» / О. Глушко // Кіровоградська правда. – 2007. – 10 липня. – С. 3; Ветеран Кіровоградщини. – 19 липня. – С. 7.
-Глушко А. Валентин Глушко глазами сына [Текст] / А. Глушко // Личности России. - 2008. - №2. -  С. 94-115 : фото.
+Гороховский А. Знаменитую реактивную установку «Катюша» из-за ужасающего рева, издаваемого при стрельбе, называли «сталинским органом» / Гороховский А. // Факты. – 2001. – 13 июля. – С. 28.
-Гороховский А. Знаменитую реактивную установку "Катюша" из-за ужасающего рева, издаваемого при стрельбе, называли "сталинским органом" [Текст] / Гороховский А. // Факты. - 2001. - 13 июля. -  С. 28.
+Плужников В. 65 лет назад вышла в свет книга «Ракеты, их устройство и применение» / В. Плужников // Изобретатель и рационализатор. – 2000. – № 11. – С. 33.
-Плужников В. 65 лет назад вышла в свет книга "Ракеты, их устройство и применение" [Текст] / Плужников В. // Изобретатель и рационализатор. - 2000. - №11. -  С. 33.
+Постолатій В. Лангемак // Час «Чорного ворона». – Кіровоград, 1995. – С. 42-46.
-Постолатій В. Лангемак [Текст]// Час "Чорного ворона". - Кіровоград, 1995. -  С. 42-46.
+Роботи Г. Лангемака в області реактивного озброєння // Царенко Олег Миколайович. Історія техніки : Навчальний посібник / Олег Царенко. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – С. 470-473.: іл., портр. – Бібліогр. с. 410-415.
-Самсонова Н. Їхні ідеї випереджали час [Текст] / Н. Самсонова  // Освітянське слово. - 2005. -  Лютий. -  С. 4.
+Самсонова Н. Їхні ідеї випереджали час / Н. Самсонова // Освітянське слово. – 2005. – Лютий. – С. 4.
-Сандул, Валентин. Творець переможної зброї [Текст]: Лангемак Георгій / Валентин Сандул // День. - 2005. - № 120. – 8с.
+Сандул Валентин. Творець переможної зброї : Лангемак Георгій / Валентин Сандул // День. – 2005. – № 120. – С. 8.
-Сандул, Валентин. Творець реактивних снарядів [Текст]: Георгій Лангемак / Валентин Сандул // Урядовий кур'єр. - 2005. - 24 листопада. -  С. 16.
+Сандул Валентин. Творець реактивних снарядів : Георгій Лангемак / Валентин Сандул // Урядовий кур'єр. – 2005. – 24 листопада. – С. 16.
-Царенко, Олег Миколайович. Історія техніки []: Навчальний посібник / Олег Царенко. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - 420 с.: іл., портр. - Бібліогр. с. 410-415.
+Шевченко С. Із французького роду : Георгій Еріхович Лангемак / С. Шевченко // Вечірня газета. – 2000. – 24 серпня. – С. 12.
-Шевченко С. Із французького роду [Текст]: Георгій Еріхович Лангемак / С.Шевченко // Вечірня газета. - 2000. - 24 серпня. -  С. 12.
+Шевченко С. Отец «Катюш» жил в Елисаветграде / С. Шевченко // Ведомости. – 2004. – 16 июля. – С. 5.
-Шевченко С. Отец "Катюш" жил в Елисаветграде [Текст] / С. Шевченко  // Ведомости. - 2004. - 16 июля. -  С. 5.
+Штейнберг М. Красивое имя, наводящее страх : Создателей реактивного миномета отправили в лагеря, а их славу отдали другому / М. Штейнберг // Украина-центр. – 2005. – 8 июля. – С. 10
 ==Web-ресурси==

← Попередня версія		Версія за 08:17, 29 вересня 2023
Рядок 64:		Рядок 64:

	У 1966 році за ініціативи академіка В.П. Глушка іменем Г. Е. Лангемака названий кратер на зворотному боці Місяця.		У 1966 році за ініціативи академіка В.П. Глушка іменем Г. Е. Лангемака названий кратер на зворотному боці Місяця.
		+
		+	==Нагороди==
		+
		+	За ініціативи секції ветеранів ракетної техніки Указом Президента СРСР від 21 червня 1991 року Г.Е. Лангемаку посмертно було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці.
		+
		+	Орден Леніна (21 червня 1991, посмертно)
		+

	==Бібліографія==		==Бібліографія==

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
-У 1995 році комісією щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій було виявлено місце поховання Г. Е. Лангемака на Донському цвинтарі у Москві.
+У 1995 році комісією щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій було виявлено місце поховання Г.&nbsp;Е.&nbsp;Лангемака на Донському цвинтарі у Москві.
 У листопаді 2016 р. в рамках заходів по декомунізації вулицю Рози Люксембург у м. Старобільську було перейменовано на вулицю Георгія Лангемака.
-У 2008 році було випущено ювілейний конверт із зображенням Г.Е. Лангемака.
+У 2008 році було випущено ювілейний конверт із зображенням Г.Е.&nbsp;Лангемака.
-На будівлі колишньої Єлисаветградської чоловічої гімназії, за радянських часів Будинку офіцерів, а нині Консультативного центру управління ДСНС України в Кіровоградській області, відкрито меморіальну дошку Г.Е. Лангемаку.
+На будівлі колишньої Єлисаветградської чоловічої гімназії, за радянських часів Будинку офіцерів, а нині Консультативного центру управління ДСНС України в Кіровоградській області, відкрито меморіальну дошку Г.Е.&nbsp;Лангемаку.
 У 1966 році за ініціативи академіка В.П. Глушка іменем Г. Е. Лангемака названий кратер на зворотному боці Місяця.