Кошовий Петро Кирилович - Історія редагувань

Wikiuser: /* Вшанування пам'яті */

2026-08-07T13:41:27Z

Вшанування пам'яті

Wikiuser в 12:07, 7 серпня 2026

2026-08-07T12:07:55Z

Wikiuser в 08:13, 7 серпня 2026

2026-08-07T08:13:42Z

Wikiuser в 07:29, 7 серпня 2026

2026-08-07T07:29:05Z

Wikiuser: /* Web-ресурси */

2026-08-07T07:26:09Z

Web-ресурси

Wikiuser: /* Бібліографія */

2026-08-07T07:23:24Z

Бібліографія

Wikiuser в 07:22, 7 серпня 2026

2026-08-07T07:22:15Z

Wikiuser в 07:18, 7 серпня 2026

2026-08-07T07:18:50Z

Wikiuser: /* Нагороди */

2026-08-07T07:16:25Z

Нагороди

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2026-08-07T07:15:24Z

Життя і діяльність

@@ Рядок 66: / Рядок 66: @@
 <gallery>
-Файл:Doshka_Koshovyy.jpg|<center><b>На будівлі штабу Сибірського військового округу в Новосибірську було встановлено меморіальну дошку, присвячену пам’яті &nbsp;П. К. Кошового.&nbsp;р.</b></center>
+Файл:Doshka_Koshovyy.jpg|<center><b>На будівлі штабу Сибірського військового округу в Новосибірську було встановлено меморіальну дошку, присвячену пам’яті &nbsp;П. К. Кошового&nbsp;</b></center>
-Файл:KoshovyyPK3.jpg|<center><b>Пам'ятник Петру Кошовому в м.&nbsp;Олександрії, на площі, яка носить його ім’я-х&nbsp;рр.</b></center>
+Файл:KoshovyyPK3.jpg|<center><b>Пам'ятник Петру Кошовому в м.&nbsp;Олександрії, на площі, яка носить його ім’я&nbsp;</b></center>
 </gallery>

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 У 1924-1927 рр. Кошовий навчався в Українській кавалерійській школі в Єлисаветграді (з 1927 р. – Зінов’євську), нині м. Кропивницький, очолював комсомольську організацію закладу. Після закінчення кавалерійської школи Петро Кирилович служив на командних і штабних посадах. Закінчивши 1939 року академію ім. Фрунзе, напередодні Другої світової війни Кошовий обіймав посаду начальника штабу дивізії в званні полковника.
@@ Рядок 59: / Рядок 58: @@
 Наказом МО СРСР від 9 квітня 1977 року Омському вищому танковому інженерному ордена Червоної Зірки училищу було присвоєне ім'я Петра Кириловича Кошового
 року на площі м. Олександрії було встановлено бронзовий бюст Двічі Герою Радянського Союзу П. К. Кошовому.
 грудня 1967 року Кошовому Петру Кириловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Олександрії».
@@ Рядок 71: / Рядок 64: @@
 Ім’ям Петра Кириловича Кошового названо круїзний теплохід «Маршал Кошовий». У місті Волгодонськ його ім’ям названа вулиця.
-[[Файл:Doshka_Koshovyy.jpg|мини|300px|]]
 ==Бібліографія==

@@ Рядок 66: / Рядок 66: @@
 '''Фото 3''' Пам'ятник Петру Кошовому в м. Олександрії, на площі, яка носить його ім’я
 грудня 1967 року Кошовому Петру Кириловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Олександрії».
 Ім’ям Петра Кириловича Кошового названо круїзний теплохід «Маршал Кошовий». У місті Волгодонськ його ім’ям названа вулиця.
 [[Файл:Doshka_Koshovyy.jpg|мини|300px|]]
 ==Бібліографія==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:KoshovyyPK.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Петро Кирилович Кошовий'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження </b> — 8 (21).12.1904<br /><b>Місце народження</b> — м. Олександрія, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині м. Олександрія, Кіровоградська область, Україна)
+[[Файл:KoshovyyPK.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Петро Кирилович Кошовий'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження </b> — 8&nbsp;(21).12.1904<br /><b>Місце народження</b> — м.&nbsp;Олександрія, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині м. Олександрія, Кіровоградська область, Україна)
 <br /><b>Дата смерті</b> — 30.08.1976<br /><b>Місце смерті</b> — м. Москва<br /><b>Місце поховання</b> —  Новодівочий цвинтар (м. Москва) ]]</p>
 '''Петро Кирилович Кошовий''' (8 (21 за старим стилем) грудня 1904, м. Олександрія Херсонської губернії Російської імперії (нині м. Олександрія, Кіровоградська область, Україна) – 30 серпня 1976, м. Москва) – радянський воєначальник, маршал Радянського Союзу (1968), Двічі Герой Радянського Союзу.

@@ Рядок 102: / Рядок 102: @@
 ==Web-ресурси==
-Кошевой Петр Кириллович http://www.marshals.su/BIOS/Koshevoi.html
+[https://esu.com.ua/article-1766 Жахалова Н. В. Кошови́й Петро́ Кири́лович (Енциклопедія сучасної України)]
-Кошевой, Пётр Кириллович на сайте «Герои страны» [http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=603]
+[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Кошови́й Петро́ Кири́лович (Вікіпедія)]

@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 ==Бібліографія==
-'''Праця П. К. Кошового'''
+Бржезинський І. Прославлений маршал / І. Бржезинський // Вільне слово. – 2004 . – 1 грудня. – С. 3
-Кошевой П. К. В годы военные. — М.: Воениздат, 1978. — 283 с., с ил., с портр. (Военные мемуары).
+Буцько О. В. Кошевий Петро Кирилович // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наукове т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень ; ред. А. І. Жуковський, О. М. Романів та ін. – К., 2006 – Т. 5 : Вод – Гн. – С. 265
-'''Література про життя і діяльність П. К. Кошового'''
+Кошевий Петро Кирилович // Цапюк С. К., Петренко В. П. Олександрія вчора, сьогодні, завтра: нариси з історії нашого краю – Олександрія, 2004. –С. 89-90.
-Бржезинський І. Прославлений маршал [Текст] / Бржезинський І. // Вільне слово. - 2004 . - 1  грудня. -  С. 3
+Кошевий Петро Кирилович // Чабаненко Володимир Васильович. Прославлені у віках : нариси про Героїв Радянського Союзу – уродженців Кіровоградської обл. / В. В. Чабаненко. – Дніпропетровськ : Промiнь, 1983. – С. 5-8 – (Сер. «Герої Радянського Союзу»)
-Карпачова О. Наші земляки - в Енциклопедії сучасної України [Текст] / Карпачова О. // Вільне слово. - 2005. - 16 березня. -  С. 2
+Крятенко А. Маршал зі степового краю / А. Крятенко // Кіровоградська правда. – 2004. – 18 грудня. – С. 4
-Крятенко А. Маршал зі степового краю [Текст] / А. Крятенко // Кіровоградська правда. - 2004. - 18 грудня. -  С. 4
+Матівос Ю. Тріумфальний акорд переможців / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2010. – 25 червня. – С. 10
-Маршалы Советского Союза: личные дела рассказывают. —М., 1996.
+Москвіна Л. Маршал родом з Олександрії / Л. Москвіна // Вільне слово. – 2005. – 9 березня. – С. 4
 ==Web-ресурси==

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 [[Файл:Koshovyy_viyna.jpg]]
-Петро Кирилович Кошовий (в центрі)
+'''Петро Кирилович Кошовий (в центрі)'''
 Війну Петро Кошовий зустрів під Ленінградом. В лютому 1940 року його було призначено командиром 65-ї стрілецької дивізії, яка в листопаді 1941 брала участь у боях за Тихвін. З липня 1942 по вересень 1943 року Петро Кошовий командував 24-ю гвардійською стрілецькою дивізією, а з вересня 1943 року – був командиром 63-го стрілецького корпусу у складі 4-го Українського фронту.
@@ Рядок 61: / Рядок 61: @@
 На будівлі штабу Сибірського військового округу в Новосибірську було встановлено меморіальну дошку, присвячену пам’яті П. К. Кошового.
-Фото 4
+'''Фото 4'''
 року на площі м. Олександрії було встановлено бронзовий бюст Двічі Герою Радянського Союзу П. К. Кошовому.
-Фото 3. Пам'ятник Петру Кошовому в м. Олександрії, на площі, яка носить його ім’я
+'''Фото 3''' Пам'ятник Петру Кошовому в м. Олександрії, на площі, яка носить його ім’я
 грудня 1967 року Кошовому Петру Кириловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Олександрії».

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 • іноземні нагороди
-==Пам'ять==
+==Вшанування пам'яті==
 [[Файл:Doshka_Koshovyy.jpg|мини|300px|]]
 ==Бібліографія==

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 ==Нагороди==
-•	Двічі Герой Радянського Союзу (16.05.1944, 09.04.1945)
+• п'ять орденів Леніна (17.12.1941, 16.05.1944, 30.04.1945, 09.12.1964, 22.02.1968)
-•	п'ять орденів Леніна (17.12.1941, 16.05.1944, 30.04.1945, 09.12.1964, 22.02.1968)
+• орден Жовтневої Революції (04.12.1974)
-•	орден Жовтневої Революції (04.12.1974)
+• три ордени Червоного Прапора (03.11.1944, 15.11.1950, 21.02.1969)
-•	три ордени Червоного Прапора (03.11.1944, 15.11.1950, 21.02.1969)
+• орден Суворова ІІ ступеня (31.03.1943)
-•	орден Суворова 2-го ступеня (31.03.1943)
+• два ордени Кутузова ІІ ступеня (17.09.1943, 04.07.1944)
-•	два ордени Кутузова 2-го ступеня (17.09.1943, 04.07.1944)
+• орден Богдана Хмельницького І ступеня (05.05.1945)
-•	орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня (05.05.1945)
+• медалі
-•	медалі
+• іноземні нагороди
 ==Пам'ять==

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 Петро Кирилович Кошовий народився в місті Олександрія Херсонської губернії в селянській родині, що походила з українського козацького роду кошових отаманів. Петро навчався в міській школі Чиркіна, згодом – в Олександрійському педагогічному училищі.
 року Петро Кошовий вступив до лав Червоної Армії, під час громадянської війни у лютому 1920 – серпні 1922 рр. служив червоноармійцем 2-го кавалерійського полку 8-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва, брав участь у боях проти білополяків і петлюрівців на Південно-Західному фронті, боровся з повстанцями в Україні.
 У 1924-1927 рр. Кошовий навчався в Українській кавалерійській школі в Єлисаветграді (з 1927 р. – Зінов’євську), нині м. Кропивницький, очолював комсомольську організацію закладу. Після закінчення кавалерійської школи Петро Кирилович служив на командних і штабних посадах. Закінчивши 1939 року академію ім. Фрунзе, напередодні Другої світової війни Кошовий обіймав посаду начальника штабу дивізії в званні полковника.
@@ Рядок 14: / Рядок 17: @@
 Петро Кирилович Кошовий (в центрі)
-Війну зустрів під Ленінградом. В лютому 1940 року його було призначено командиром 65-ї стрілецької дивізії, яка у листопаді 1941 брала участь у боях за Тихвін. У липні 1942-вересні 1943  командував 24-ю гвардійською стрілецькою дивізією, а з вересня 1943 року — командир 63-го стрілецького корпусу, у складі 4-го Українського фронту, який відзначився при штурмі Сапун-гори на підступах до міста Севастополя.
+Війну Петро Кошовий зустрів під Ленінградом. В лютому 1940 року його було призначено командиром 65-ї стрілецької дивізії, яка в листопаді 1941 брала участь у боях за Тихвін. З липня 1942 по вересень 1943 року Петро Кошовий командував 24-ю гвардійською стрілецькою дивізією, а з вересня 1943 року – був командиром 63-го стрілецького корпусу у складі 4-го Українського фронту.
-Закінчив війну в званні генерал-лейтенанта. В травні 1945 року йому була доручена підготовка зведених полків усіх фронтів для участі в Параді Перемоги.
+Під час Другої світової війни Кошовий проявив себе як ініціативний і вольовий командувач (до вересня 1943 року – як командир стрілецької дивізії, а згодом – стрілецького корпусу). Під його командуванням було проведено низку видатних бойових операцій. Петро Кирилович відзначився, зокрема, при штурмі Сапун-гори під Севастополем і взятті Кенігсберга. За мужність і відвагу в боях за визволення Севастополя Петру Кошовому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, за взяття Кенігсберга – звання Двічі Героя Радянського Союзу.
-Після закінчення війни Кошовий обіймав ряд важливих командних постів і високо цінувався як командувач і військовий адміністратор (за свідченням його онука, письменника П. Г. Паламарчука, "його соратник маршал Баграмян називав його в ту пору військовим номер один"), хоча не гнався за кар'єрою та за посадами в Міністерстві оборони і пишався тим, що ніколи не служив у Москві.
+Петро Кошовий закінчив війну в званні генерал-лейтенанта. У травні 1945 року йому була доручена підготовка зведених полків усіх фронтів для участі в Параді Перемоги.
-П. К. Кошовий був призначений Командуючим військами Сибірського, а потім — Київського військових округів, згодом - Командуючим групи радянських військ у Німеччині. В 1968 йому присвоєно звання Маршала Радянського Союзу. Нагороджений 13 орденами СРСР, медалями, орденами іноземних республік. Депутат Верховної Ради СРСР 6-7-го скликань.
+Після закінчення війни Кошовий обіймав ряд важливих командних посад і високо цінувався як командувач і військовий адміністратор. За свідченням його онука, письменника П. Г. Паламарчука, «його соратник маршал Баграмян називав його в ту пору військовим номер один», хоча Петро Кирилович не був кар'єристом, не гнався за посадами в Міністерстві оборони і пишався тим, що ніколи не служив у Москві.
-В Збройних Силах Радянського Союзу прослужив понад 50 років.
+Петро Кирилович Кошовий був призначений командувачем військ Сибірського, згодом – Київського військових округів. Найвища посада, яку обіймав воєначальник, – головнокомандувач групи радянських військ у Німеччині (1965–1969). За цей час він чимало зробив для зміцнення боєздатності Групи, яка «мала бути готова за три дні дійти до Гібралтару».
-Найвища посада, яку обіймав Кошовий - Головнокомандувач Групою радянських військ в Німеччині (1965 - 1969). За цей час чимало зробив для зміцнення боєздатності Групи, яка "повинна була бути готова за три дні дійти до Гібралтару". 15 квітня 1968 генералу армії Кошовому було присвоєно звання Маршала Радянського Союзу.
+квітня 1968 генералу армії Кошовому було присвоєно звання маршала Радянського Союзу.
-Як начальник Групи радянських військ у Німеччині Кошовий брав участь в організації та вступі 20 серпня 1968 в Чехословаччину частин 20-ї Гвардійської армії зі складу Групи, які згідно з планами Операції "Дунай" встановили контроль над основними об'єктами столиці Чехословаччини міста Праги.
+У жовтні 1969 Кошовий був зміщений з поста головнокомандувача. Відтоді й до останніх днів він займав традиційну для радянських маршалів, які пішли у фактичну відставку, почесну посаду «генерального інспектора Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР».
-Проте вже в жовтні 1969 Кошовий був зміщений з поста Головнокомандувача. Відтоді й до останніх днів він займав традиційну для радянських маршалів, які пішли у фактичну відставку, почесну посаду "генерального інспектора Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР".
+Петро Кошовий нагороджений 13 орденами СРСР, медалями, орденами іноземних республік. Його обирали депутатом Верховної Ради СРСР 6-7-го скликань.
-Помер на 73-му році життя, у 1976, і був першим з померлих у званні Маршала Радянського Союзу, похованих не біля Кремлівської стіни, а на Новодівочому кладовищі в Москві.
+Помер Петро Кирилович Кошовий 30 серпня 1976 року на 73-му році життя. Він був першим із померлих маршалів Радянського Союзу, похованих не біля Кремлівської стіни, а на Новодівочому кладовищі в Москві.
 ==Нагороди==