http://wiki.library.kr.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D1%83%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87Кожум’яка Степан Демидович - Історія редагувань2026-10-17T02:36:18ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.35.1http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D1%83%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=3758&oldid=prevWikiuser: /* Життя і діяльність */2021-11-12T09:48:48Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Життя і діяльність</span></span></p>
<table class="diff diff-contentalign-left diff-editfont-monospace" data-mw="interface">
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<tr class="diff-title" lang="uk">
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 09:48, 12 листопада 2021</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l3" >Рядок 3:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 3:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>==Життя і діяльність==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>==Життя і діяльність==</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"><p style="text-align:right;"><b><i>Зрозумійте мене: не можу існувати без<br /></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">корисної для всіх, для свого народу праці.<br /></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Можете помислити, що я хизуюся цим,<br /></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">хочу бути оригінальним. Зовсім ні. Праця і<br /></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">на мосту, і в квітнику – це моя як етична,<br /></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">так і естетична потреба...<br /></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></i>Степан Кожум’яка</b></p></ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кожум’яка Степан Демидович народився 4 (за старим стилем – 16) грудня 1898 року в Новомиргороді Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградська область). Ще з дитячих років Степана захоплював світ прекрасного, в який хлопчик занурювався під час читання книг, придбаних його батьком на аукціоні. У 1917 році юнак закінчив Єлисаветградські земські педагогічні курси. Під час навчання випускав рукописний журнал «Лісовий струмок». Після закінчення курсів Кожум’яка працював вчителем в Новомиргородській школі. У 1922 році із членів педколективу організував редколегію і видавав ілюстрований журнал «Перша ластівка». Згодом молодий педагог був звільнений з посади й позбавлений членства в Спілці вчителів. Йому не пробачили жорсткої критики радянської влади в одному з номерів «Лісового струмка».</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кожум’яка Степан Демидович народився 4 (за старим стилем – 16) грудня 1898 року в Новомиргороді Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградська область). Ще з дитячих років Степана захоплював світ прекрасного, в який хлопчик занурювався під час читання книг, придбаних його батьком на аукціоні. У 1917 році юнак закінчив Єлисаветградські земські педагогічні курси. Під час навчання випускав рукописний журнал «Лісовий струмок». Після закінчення курсів Кожум’яка працював вчителем в Новомиргородській школі. У 1922 році із членів педколективу організував редколегію і видавав ілюстрований журнал «Перша ластівка». Згодом молодий педагог був звільнений з посади й позбавлений членства в Спілці вчителів. Йому не пробачили жорсткої критики радянської влади в одному з номерів «Лісового струмка».</div></td></tr>
</table>Wikiuserhttp://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D1%83%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=3756&oldid=prevWikiuser: Створена сторінка: Файл:KozhumiakaSD.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Степан Демидович Кожум’яка'''</p><p style="text-align:left;...2021-11-12T09:41:01Z<p>Створена сторінка: Файл:KozhumiakaSD.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Степан Демидович Кожум’яка'''</p><p style="text-align:left;...</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>[[Файл:KozhumiakaSD.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Степан Демидович Кожум’яка'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 04(16).12.1898<br /><b>Місце народження</b> — м. Новомиргород, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія (нині Кіровоградська область)<br /><b>Дата смерті</b> — 31.08.1989<br /><b>Місце смерті</b> — м. Новомиргород, Кіровоградська область, Українська РСР<br /><b>Місце поховання</b> — м. Новомиргород, Центральне кладовище]]</p><br />
'''Степан Демидович Кожум’яка''' (4 (16) грудня 1898 р., Новомиргород, Єлисаветградський повіт (нині Кіровоградська область) – 31 серпня 1989 р., Новомиргород, Кіровоградська область, Українська РСР) – український інженер-мостобудівник, публіцист, літературознавець, мовознавець, громадський діяч, активний учасник дисидентського руху опору, борець за культурно-духовні та політичні права українського народу.<br />
<br />
==Життя і діяльність==<br />
<br />
Кожум’яка Степан Демидович народився 4 (за старим стилем – 16) грудня 1898 року в Новомиргороді Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградська область). Ще з дитячих років Степана захоплював світ прекрасного, в який хлопчик занурювався під час читання книг, придбаних його батьком на аукціоні. У 1917 році юнак закінчив Єлисаветградські земські педагогічні курси. Під час навчання випускав рукописний журнал «Лісовий струмок». Після закінчення курсів Кожум’яка працював вчителем в Новомиргородській школі. У 1922 році із членів педколективу організував редколегію і видавав ілюстрований журнал «Перша ластівка». Згодом молодий педагог був звільнений з посади й позбавлений членства в Спілці вчителів. Йому не пробачили жорсткої критики радянської влади в одному з номерів «Лісового струмка».<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD2.jpg|200px|]]<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD3.jpg|200px|]]<br />
<br />
У 1926 році С. Кожум’яка закінчив факультет соціального виховання, а в 1928 році – мовно-літературний факультет Одеського інституту народної освіти і захистив дипломну працю «Борис Грінченко». Степан завжди ходив у вишитій сорочці, розмовляв колоритною українською мовою, часто у відвертих розмовах зі студентами проливав правдиве світло на події 1918 року в Україні, яких був свідком. За це йому довелося поплатитися свободою… Без п’яти хвилин випускника філологічного факультету Одеського університету у ніч із 6 на 7 січня заарештували співробітники Державного політичного управління (ДПУ) за «гостру критику існуючих порядків», і молодий чоловік був засланий на три роки до Йошкар-Оли (нині Республіка Марій Ел, Російська Федерація). Щоправда, йому все ж дозволили здати державні іспити й отримати диплом.<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD4.jpg|200px|]]<br />
<br />
В засланні Кожум’яка мав нагоду опанувати іншу професію, коли його як чоловіка з вищою освітою зарахували на роботу до експедиції Ленінградського відділу «Енергобуду», яка прибула до Йошкар-Оли. Керівник експедиції інженер Ілля Мигачов дав розписку, що після закінчення робіт особисто припровадить його в місцеве відділення ДПУ.<br />
<br />
В експедиції Степан добре вивчив геодезичну науку на практиці. Після закінчення терміну заслання, вимушено оселившись у Черкасах, Кожум’яка розумів, що повернутись в педагогіку і викладати дітям українську мову та літературу так, як хотів і відчував він, вже більше не зможе, адже був дискваліфікований як філолог і соціолог за «націоналістичні переконання», і він пішов працювати до лісгоспу. Заочно закінчивши факультет будівництва автошляхів Харківського автомобільно-шляхового інституту, став мостобудівником.<br />
<br />
Про нього говорили, що він інженер-шляховик з філологічною душею. С. Д. Кожум’яка понад усе любив і плекав свою рідну мову, окрім того вільно володів кількома іноземними мовами, читав в оригіналі Шекспіра та Байрона, вважав, що кожна нормальна людина для особистого розвитку і освіти повинна щодня прочитувати не менше 50 сторінок книг. У своїй бригаді він суворо карав робітників за ненормативну лексику – впровадив штраф в 1 карбованець за кожне лайливе слово. Потім на ці гроші купував і дарував їм книжки.<br />
<br />
29 листопада 1937 року за звинуваченням Черкаського НКВС С. Кожум’яку знову заарештували, звинувативши в «антирадянській націоналістичній агітації і пропаганді». Незважаючи на численність скарг, які писав Степан Демидович вищому начальству щодо безпідставності його затримання і незаконності методів дізнання, його було заслано на 10 років у Самарлаг (табір поблизу Самари в Російській Федерації). За спогадами самого Степана Кожум’яки, у таборі були нестерпні умови, голод, холод, дуже важка праця на будівництві, величезні норми виробітку. З початком війни через погіршення і так вкрай поганих умов заарештовані масово вмирали. Кожум’яка вижив завдяки своїм знанням технології торкретбетону: його перевели споруджувати секретні об’єкти, зокрема величезне підземне сховище для Йосипа Сталіна і всього керівництва СРСР на випадок евакуації під натиском німецьких військ. Згодом Степан Демидович працював на будівництві авіазаводів, що постачали на фронт літаки «ІЛ-14»та «ІЛ-15».<br />
<br />
У 1947 році Степана Кожум’яку звільнили, і він повернувся до дружини, яка без нього дуже бідувала і жила в страшних злиднях. Степан Демидович улаштувався на роботу за спеціальністю – начальником шляхової дистанції. Та радянська влада не залишила Кожум’яку у спокої, і в 1949 році на нього знову чекав арешт за звичною статтею і вирок: заслання на вічне поселення до Красноярського краю. У сибірській глушині йому доводилося будувати і шляхи, і мости, навіть довелося стати куратором гідротехнічних споруд та автошляхів Красноярського краю. Там він збудував собі хату та отримав дозвіл на володіння рушницею для полювання.<br />
Додому, до рідного Новомиргорода, Степан Демидович зміг повернутися тільки після смерті Сталіна в 1954 році, у віці 56 років, а реабілітований був 9 липня 1958 року Черкаським обласним судом.<br />
<br />
Після повернення із заслання пішов працювати техніком райавтошляхвідділу, пізніше, маючи відповідну освіту і неабиякий досвід, став спершу інженером, а потім головним інженером Новомиргородської шляхово-експлуатаційної дільниці ШЕД-722, що займалася будівництвом стратегічної автомагістралі Черкаси – Умань – Гайсин – Брацлав довжиною 317 км. За 19 років плідної праці інженер Кожум’яка встиг прокласти багато кілометрів автошляхів, спроектував і збудував 14 залізобетонних мостів, серед яких мости в Панчевому, Коробчиному, 40-метровий залізобетонний міст у Великій Висці, та 98-метровий у Новомиргороді, які й до сьогодні надійно служать людям.<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD5.jpg|200px|]]<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD6.jpg|200px|]]<br />
<br />
Степан Кожум’яка упродовж всього життя намагався брати якнайактивнішу участь у національно-громадському житті. Три арешти, близько 20 років тюрем, спецзаслань і постійний нагляд комуністичної держбезпеки не зломили його живої душі і слова. Борець за культурно-духовні та політичні права українського народу висловлював сподівання, що Україна скоро перетвориться в державу із справжньою українською національною культурою і займе гідне місце у ряді передових європейських країн. Степан Кожум’яка звертався з петицією до Верховної Ради УРСР, Спілки письменників України, редакцій газет і журналів з вимогою припинення дискримінації української мови. Він відстоював повернення до української абетки вилученої літери «ґ». Листувався з Б. Антоненком-Давидовичем, М. Стельмахом, О. Гончарем, І. Романченком, В. Лазурським, поширював працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» І. Дзюби і позацензурні вірші В. Симоненка. Самотужки уклав «Автошляховий словник», який було видано 1995 року у Львові. Вдома в нього було велике зібрання книг і власних рукописних наукових розвідок.<br />
<br />
Степан Демидович активно популяризував творчість Тараса Шевченка, надсилав багато листівок з вітаннями друзям і знайомим у всі куточки СРСР, купував «Кобзарі» і дарував робітникам своєї організації. За його ініціативи в селі Лип’янка на Черкащині було встановлено пам’ятник Кобзарю, до якого разом з іншими патріотами щороку в Шевченкові дні він привозив вінки і квіти.<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD7.jpg|200px|]]<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD8.jpg|200px|]]<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD9.jpg|200px|]]<br />
<br />
На жаль, патріот Степан Кожум’яка, який так прагнув побачити Україну вільною, лише рік не дожив до проголошення її незалежності. <br />
<br />
Помер Степан Демидович 31 серпня 1989 року. Похований в Новомиргороді на центральному кладовищі.<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD10.jpg|200px|]]<br />
<br />
==Нагороди==<br />
<br />
В 2002 році С. Д. Кожум’яці присвоєно звання Почесного громадянина м. Новомиргорода.<br />
<br />
==Пам’ять==<br />
<br />
Із липня 2007 року у Новомиргородському районному краєзнавчому музеї діє кімната-музей Степана Кожум’яки.<br />
<br />
[[Файл:KozhumiakaSD11.jpg|200px|]]<br />
<br />
В листопаді 2015 року іменем Степана Кожум’яки було названо одну з вулиць у Новомиргороді.<br />
<br />
У 2014 році відомий український письменник і режисер Олександр Жовна зняв художньо-документальний фільм про свого земляка С. Кожум’яку «Милі мої українці».<br />
<br />
==Бібліографія==<br />
<br />
Босько Володимир. Степан Демидович Кожем’якін (Кожум’яка) // Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2018 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько ; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2017. – С. 239.<br />
<br />
Кожум’яка Степан Демидович // Енциклопедія Сучасної України : в 25 т. / НАНУ, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : [б. в.], 2001 –<br />
Т. 13 : Киї – Кок. – 2013. – С. 606-607.<br />
<br />
Планида Степана Кожум’яки (1898-1989) : життя й діяльність / укл. Юрій Колісник. – Черкаси : Брама, 2004. – 221,[3] с. : фото.<br />
<br />
Зворушливе кіно про нашого земляка // Народне слово. – 2015. – 16 квітня. – С. 12 : фото.<br />
<br />
Кібук А. «Той, хто жив, як говорив, і говорив, як жив» / А. Кібук // Новомиргородщина. – 2014. – 26 квітня. – С. 1, 6.<br />
<br />
Колісник Ю. Степан Кожум’яка: «Українська інтелігенція повинна грудьми стати за мовні права свого народу» / Ю. Колісник // Новомиргородщина. – 2018. – 8 грудня. – С. 5.<br />
<br />
Лепеха С. До діда, у курінь / С. Лепеха // Новомиргородщина. – 2013. – 19 січня. – С. 3.<br />
<br />
Матівос Ю. Сталіну від Степана Кожум’яки / Ю. Матівос // Наше місто. – 2019. – 12 вересня. – С. 4 : фото.<br />
<br />
«Мої милі українці» // Украина-Центр. – 2014. – 7 августа. – С. 5.<br />
<br />
М’ятович В. Наші серед претендентів на Шевченківську премію 2016 року / В. М’ятович // З перших уст. – 2015. – 10 грудня. – С. 3 : фото.<br />
<br />
Орел С. В. Розстріляна «Просвіта» : Шевченкіана діда Степана / С. В. Орел // Новомиргородщина. – 2015. – 21 березня. – С. 7.<br />
<br />
Орел Світлана. Український аристократ із «Куреня» / Світлана Орел // Слово «Просвіти». – 2014. – 4-10 вересня. – С. 10-11 : фото.<br />
<br />
Орел Світлана. Фільм про діда Степана / Світлана Орел // Наше місто. – 2014. – 4 вересня. – С. 4. – Зміст: Милі мої українці! : фільм / О. Жовна.<br />
<br />
Пісковий В. Присвячено тому, хто був зразком поступу справедливості, свідомості, правди та краси / В. Пісковий // Новомиргородщина. – 2007. – 20 жовтня. – С. 1, 2.<br />
<br />
Розстріляна «Просвіта» : Мости діда Степана // Новомиргородщина. – 2015. – 14 березня. – С. 7.<br />
<br />
Розстріляна «Просвіта» : Український аристократ з «куреня» // Новомиргородщина. – 2015. – 28 лютого. – С. 3.<br />
<br />
Степанова О. Фильм о близком / О. Степанова // Украина-Центр. – 2014. – 14 августа. – С. 23 : фото. – Зміст: «Мої милі українці».<br />
<br />
Суржок М. Боролися і боремось... / М. Суржок // Новомиргородщина. – 2018. – 15 грудня. – С. 5.<br />
<br />
Український аристократ з «куреня» // Новомиргородщина. – 2015. – 7 березня. – С. 7.<br />
<br />
Шульга В. На калиновому мості / В. Шульга // Новомиргородщина. – 2009. – 9 січня. – С. 3.<br />
<br />
Я сплю, и мне снится... // Украина-Центр. – 2014. – 28 августа. – С. 14 : фото. – Зміст: «Мої милі українці».<br />
<br />
==Web-ресурси==<br />
<br />
[https://www.volyn.com.ua/news/181924-stepana-kozhum-iaku-zvilnyly-z-taboru-smertnykiv-aby-pobuduvaty-bunker-stalinu Векерик Ольга. Степана Кожум’яку звільнили з табору смертників, аби побудувати бункер Сталіну (Волинь-нова)]<br />
<br />
[http://anjuta1.blogspot.com/2014/05/blog-post_416.html Видатні постатті Новомиргородщини (Blogger)]<br />
<br />
[https://uain.press/blogs/mosty-stepana-kozhum-yaky-1120558 Квітка Віталій. Мости Степана Кожум’яки (Український інтерес)]<br />
<br />
[https://sites.google.com/site/biblionm/kozum-aka Кожум’яка (Центральна районна бібліотека м. Новомиргород)]<br />
<br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D1%83%D0%BC%27%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Кожум’яка Степан Демидович (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)]<br />
<br />
[http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=15361 Кожум’яка Степан Демидович (Geneo-Генео)]<br />
<br />
[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=7556 Кожум’яка Степан Демидович (Енциклопедія сучасної України)]<br />
<br />
[https://library.kr.ua/wp-content/uploads/2021/02/pamnautechkir.pdf Негара Євген. Пам’ятки науки і техніки Новомиргородщини (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського)]<br />
<br />
[http://n-slovo.com.ua/2019/02/07/%d0%b0-%d0%b2%d1%96%d0%bd-%d0%bd%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b4-%d0%bd%d0%b0%d1%88-%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%b8-%d0%b1%d1%83%d0%b4%d0%b5-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%81%d1%8c-%d1%83%d0%b2%d0%b5%d1%81/ Орел Світлана. «А він, народ наш, таки буде колись увесь свідомий» (Народне слово)]<br />
<br />
[https://rk.kr.ua/stepan-kozhum-jaka-a-vin-narod-nash-taki-bude-kolis-uves-svidomii Орел Світлана. Степан Кожум’яка: а він, народ наш, таки буде колись увесь свідомий… (Рідний край)]<br />
<br />
[http://akulamedia.com/ukrainskii-aristokrat-iz-kurenja Орел Світлана. Український аристократ з «куреня» (Акулаmedia)]<br />
<br />
[https://zn.ua/ukr/SOCIUM/ukrayinskiy_aristokrat_z_kurenya.html Орел Світлана. Український аристократ з «куреня» (Зеркало недели)]<br />
<br />
[http://rada-novomirgorod.gov.ua/contacts Особистості міста (Новомиргородська міська рада)]<br />
<br />
[http://www.golos.com.ua/article/128435 Пісковий Володимир, Вороніна Таміла. «Єднайтеся, брати мої...» (Голос України)]<br />
<br />
[http://ftpmirror.your.org/pub/wikimedia/images/wikipedia/uk/e/e4/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D1%83%D0%BC'%D1%8F%D0%BA%D0%B0._%C2%AB%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D1%8E%C2%BB._%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD.pdf Степан Кожум’яка. «Реабілітовані історією» (Ftpmirror.your.org)]</div>Wikiuser