Зінов’єв Григорій Овсійович - Історія редагувань

Wikiuser: /* Web-ресурси */

2023-12-18T14:30:58Z

Web-ресурси

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2023-12-18T14:29:38Z

Життя і діяльність

Wikiuser: /* Web-ресурси */

2023-12-18T14:15:42Z

Web-ресурси

Wikiuser: /* Web-ресурси */

2023-12-18T14:12:55Z

Web-ресурси

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-18T14:10:44Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-18T14:09:14Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-18T14:07:38Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Бібліографія */

2023-12-18T14:05:35Z

Бібліографія

Wikiuser: /* Пам’ять */

2023-12-18T13:51:23Z

Пам’ять

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2023-12-18T13:50:42Z

Життя і діяльність

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 14:30, 18 грудня 2023
Рядок 97:		Рядок 97:

	[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Zinovev_G Кудлай О. Б. Зінов’єв Григорій Овсійович (Енциклопедія історії України) ]		[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Zinovev_G Кудлай О. Б. Зінов’єв Григорій Овсійович (Енциклопедія історії України) ]
−
−
−
−
−
−	~~[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Zinovev_G Інститут історії України НАН України]~~
−
−	~~[http://www.people.su/ua/43033 Григорій Овсійович Зінов'єв: біографія]~~
−
−	~~[http://consalting-ua.ru/?p=2062 Председатель Зиновьев: от Петрограда до Ленинграда]~~
−
−	[http://www.personal.in.ua/article.php?ida=94 Персонал. Журнал інтелектуальної еліти. Арон Абрамович. Разом із Троцьким. Хто керував Червоною армією?]
−
−	[http://znaimo.com.ua/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D1%94%D0%B2_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Зінов'єв, Григорій Овсійович]
−
−	~~[http://biografii.org.ua/archives/380 Біографії відомих людей. ЗІНОВ’ЄВ]~~

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 У 1901 році Григорій став членом РСДРП, брав участь в організованому революційному русі. Піддавшись переслідуванню поліції за організацію страйків робітників у Новоросії, у 1902 емігрував у Німеччину, м. Берлін, потім жив у Парижі та Берні, де в 1903 році і познайомився з В. І. Леніним, згодом ставши одним із найбільш близьких соратників вождя партії і довгий час його постійним представником в соціалістичних організаціях Європи. На II з’їзді РСДРП Зінов’єв підтримав позицію Леніна, приєднавшись до більшовиків, після чого повернувся на батьківщину, де проводив активну пропагандистську роботу на території України.
-Через хвороби в 1904 році Зінов'єв знову залишив країну. Невдовзі він вступив на хімічний факультет Бернського університету, але перервав навчання для участі в революції 1905-1907 років. Повернувшись до Росії, був обраний членом Петербурзького міського комітету РСДРП. Через деякий час знову повернувся до Берну, вступивши на цей раз на юридичний факультет, який так і не закінчив. У березні 1906 року знову перебував у Петербурзі. На V Лондонському з’їзді партії був обраний до складу ЦК (отримав найбільше голосів після Леніна). Став одним із редакторів газет «Соціал-демократ» і «Вперед», що видавалися підпільно. У 1908 році був заарештований, але через 3 місяці звільнений через хворобу, після чого знову емігрував  спільно з Леніним виїхав на територію польської Галичини.
+Через хвороби в 1904 році Зінов'єв знову залишив країну. Невдовзі він вступив на хімічний факультет Бернського університету, але перервав навчання для участі в революції 1905-1907 років. Повернувшись у Росію, був обраний членом Петербурзького міського комітету РСДРП. Через деякий час знову повернувся до Берну, вступивши на цей раз на юридичний факультет, який так і не закінчив. У березні 1906 року знову перебував у Петербурзі. На V Лондонському з’їзді партії був обраний до складу ЦК (отримав найбільше голосів після Леніна). Став одним із редакторів газет «Соціал-демократ» і «Вперед», що видавалися підпільно. У 1908 році був заарештований, але через 3 місяці звільнений через хворобу, після чого знову емігрував  спільно з Леніним виїхав на територію польської Галичини.
 квітня 1917 р. Григорій Зінов’єв, його друга дружина Злата Ліліна з сином Стефаном і його перша дружина Сарра Равич, з якою він був розлучений, повернулися в Росію в опломбованому вагоні в числі наближених до Леніна більшовиків.

← Попередня версія		Версія за 14:15, 18 грудня 2023
Рядок 93:		Рядок 93:

	[http://www.personal.in.ua/article.php?ida=94 Арон Абрамович. Разом із Троцьким. Хто керував Червоною армією? (Персонал)]		[http://www.personal.in.ua/article.php?ida=94 Арон Абрамович. Разом із Троцьким. Хто керував Червоною армією? (Персонал)]
		+
		+	[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%27%D1%94%D0%B2_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Зінов'єв Григорій Овсійович (Вікіпедія)]
		+
		+	[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Zinovev_G Кудлай О. Б. Зінов’єв Григорій Овсійович (Енциклопедія історії України) ]

← Попередня версія		Версія за 14:12, 18 грудня 2023
Рядок 91:		Рядок 91:

	==Web-ресурси==		==Web-ресурси==
		+
		+	[http://www.personal.in.ua/article.php?ida=94 Арон Абрамович. Разом із Троцьким. Хто керував Червоною армією? (Персонал)]
		+
		+
		+
		+

	[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Zinovev_G Інститут історії України НАН України]		[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Zinovev_G Інститут історії України НАН України]

@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 Константинов С. 	«Я человек очень мягкий, не могу ломать...» / С. Константинов // Независимая газета. – 2001. – 31 мая. – С. 9, 14
-Куусинен Айно. Господь низвергает своих ангелов: Воспоминания, 1919-1965 : [Пер. с фин.] / Айно Куусинен; [Предисл. и примеч. Ф. И. Фирсова]. – Петрозаводск : Карелия, 1991. – 240 с.
+Куусинен Айно. Господь низвергает своих ангелов: Воспоминания, 1919-1965 : [Пер. с фин.] / Айно Куусинен; [Предисл. и примеч. Ф.&nbsp;И.&nbsp;Фирсова]. – Петрозаводск : Карелия, 1991. – 240 с.
 От первого лица : [Сборник / Сост. и авт. послесл., с. 503-558, Анфертьев И. А.]. – М. : Патриот, 1992. – 557 с.

@@ Рядок 66: / Рядок 66: @@
 Васецький Н. А. Г. Є. Зінов’єв: сторінки політичної біографії. – М. : Знання, 1989. – 64 с.
-Васецький Н. А. Ліквідація. Сталін, Троцький, Зинов’єв: фрагменти політичних доль М. : Московський робочий, 1989. 204 с.
+Васецький Н. А. Ліквідація. Сталін, Троцький, Зинов’єв: фрагменти політичних доль –  М. : Московський робочий, 1989. – 204 с.
 Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2005. – 672 с.

@@ Рядок 80: / Рядок 80: @@
 От первого лица : [Сборник / Сост. и авт. послесл., с. 503-558, Анфертьев И. А.]. – М. : Патриот, 1992. – 557 с.
-«Письмо Зиновьева» – фальшивка. Лондон признал, что его распространила британская разведка // Известия. – 1999. – 6 февраля. – С. 6
+«Письмо Зиновьева» – фальшивка. Лондон признал, что его распространила британская разведка // Известия. – 1999. – 6&nbsp;февраля. – С.&nbsp;6
 Риторика и стиль вождей // Ведомости. – 2000. – 28 апреля. – С. 5

@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 ==Бібліографія==
-Васецький Н. А. Ліквідація. Сталін, Троцький, Зинов`єв: фрагменти політичних доль - М .: Московський робочий, 1989. - 204 с.
+Белебеха І. «Богообрані» проти українців / Белебеха І. // Персонал Плюс. – 2006. – 23-29 червня. – С. 7
-Великая Октябрьская социалистическая революция: Энциклопедия. М., 1987; Политические деятели России 1917: Биографический словарь. М., 1993.
+Босько В. Експорт більшовицької революції: з Єлисаветграда – в Петроград і в зворотньому напрямку, або Як єлисаветградці стали спочатку зінов’євцями, а потім кіровоградцями / В. Босько // Народне слово. – 2012. – 14 червня. – С. 8, 9 : фото
-Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2005. - 672 с.: іл.
+Босько В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 28 квітня. – С. 1,9
-Васецький Н. А. Г. Є. Зінов`єв: сторінки життя і політичної діяльності / / Нова і новітня історія. - 1989. - № 4. - С. 111-139
+Босько, В. Клан «Сірої Шапки» : Невідоме про Григорія Зінов’єва та його родину / В. Босько // Народне слово. – 2000. – 15 серпня. – С. 4
-„Письмо Зиновьева”- фальшивка. Лондон признал,что его распространила британская разведка [Текст] // Известия. - 1999. - 6 февраля. -  С. 6
+Булдаков, В. Ораторы и массы: Риторика и стиль политического поведения в 1917 году : (Лев Троцкий, Григорий Зиновьев) / В. Булдаков // Независимая газета. – 2000. – 30 марта. – С. 14
-Босько, В. 	Клан "Сірої Шапки" [Текст] : Невідоме про Григорія Зінов'єва та його родину / В.Босько // Народне слово. - 2000. - 15 серпня. -  С. 4
+Васецький Н. А. Г. Є. Зінов’єв: сторінки життя і політичної діяльності // Нова і новітня історія. – 1989. – № 4. – С. 111-139
-Булдаков, В.  Ораторы и массы: Риторика и стиль политического поведения в 1917 году [Текст]: (Лев Троцкий, Григорий Зиновьев) / В.Булдаков // Независимая газета. - 2000. - 30 марта. -  С. 14
+Васецький Н. А. Г. Є. Зінов’єв: сторінки політичної біографії. – М. : Знання, 1989. – 64 с.
-Риторика и стиль вождей [Текст] // Ведомости. - 2000. - 28 апреля. -  С. 5
+Васецький Н. А. Ліквідація. Сталін, Троцький, Зинов’єв: фрагменти політичних доль М. : Московський робочий, 1989. 204 с.
-Шевченко, С.  	Найкраща риба - ковбаса [Текст]: За що оштрафували батька Зінов`єва / С.Шевченко  // Вечірня газета. - 2000. - 8 грудня. -  С. 16
+Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2005. – 672 с.
-Земляной, С.  Двойные агенты бога и дьявола. Биографический экскурс: Григорий Зиновьев [Текст] / С.Земляной // Независимая газета. - 2001. - 28 июня. -  С. 15
+Земляной С. Двойные агенты бога и дьявола. Биографический экскурс: Григорий Зиновьев / С. Земляной // Независимая газета. – 2001. – 28 июня. – С. 15
-Його ім`я носило місто [Текст] // Трудова слава. - 2004. - 5 червня. -  С. 2
+Його ім’я носило місто // Трудова слава. – 2004. – 5 червня. – С. 2
-Белебеха І.	"Богообрані" проти українців [Текст] / Белебеха І. // Персонал  Плюс. - 2006. - 23-29 червня. -  С. 7
+Константинов С. 	«Я человек очень мягкий, не могу ломать...» / С. Константинов // Независимая газета. – 2001. – 31 мая. – С. 9, 14
-Босько, В. 	Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! [Текст] / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 28 квітня. -  С. 1, 9
+Куусинен Айно. Господь низвергает своих ангелов: Воспоминания, 1919-1965 : [Пер. с фин.] / Айно Куусинен; [Предисл. и примеч. Ф. И. Фирсова]. – Петрозаводск : Карелия, 1991. – 240 с.
-Босько, В. 	Експорт більшовицької революції: з Єлисаветграда - в Петроград і в зворотньому напрямку, або Як єлисаветградці стали спочатку зінов`євцями, а потім кіровоградцями [Текст] / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 14 червня. -  С. 8, 9 : фото
+От первого лица : [Сборник / Сост. и авт. послесл., с. 503-558, Анфертьев И. А.]. – М. : Патриот, 1992. – 557 с.
 ==Web-ресурси==

← Попередня версія		Версія за 13:51, 18 грудня 2023
Рядок 46:		Рядок 46:

	==Пам’ять ==		==Пам’ять ==
−	~~В 1927 - 1934 роках місто Кіровоград на честь Григорія Зінов'єва носило назву Зінов'євськ.~~
−
−

		+	В 1927-1934 роках місто Кіровоград (тепер Кропивницький) на честь Григорія Зінов'єва носило назву Зінов'євськ.

	==Бібліографія==		==Бібліографія==