<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>http://wiki.library.kr.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
	<title>Ждаха Амвросій Андрійович - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.library.kr.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;action=history"/>
	<updated>2026-10-17T18:04:36Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.35.1</generator>
	<entry>
		<id>http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=4022&amp;oldid=prev</id>
		<title>Wikiuser: /* Життя і діяльність */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=4022&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2022-12-29T10:46:14Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Життя і діяльність&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class=&quot;diff diff-contentalign-left diff-editfont-monospace&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:46, 29 грудня 2022&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l53&quot; &gt;Рядок 53:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 53:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;За планом видавництва художник мав підготувати 75 ілюстрацій, але роботу не було завершено. Замість неї видавництво «Час» у 1914 році видало ювілейну серію брошур з окремими творами поета. Обкладинку цього видання виконав А. Ждаха.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;За планом видавництва художник мав підготувати 75 ілюстрацій, але роботу не було завершено. Замість неї видавництво «Час» у 1914 році видало ювілейну серію брошур з окремими творами поета. Обкладинку цього видання виконав А. Ждаха.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Фото 7, 8 &lt;/del&gt;Обкладинка та ілюстрації до «Кобзаря» А. Ждахи&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt; &lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Файл:ZhdakhaAA7.jpg|&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt; &lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Файл:ZhdakhaAA8.jpg|&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt; &lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt; &lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;Обкладинка та ілюстрації до «Кобзаря» А. Ждахи&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;До ілюстрування «Кобзаря» художник повернувся після 1917 року. На виставці, присвяченій пам’яті поета, яка відбулася в березні 1921 року в Державній бібліотеці ім. Т. Шевченка в Одесі, експонувалися роботи художника на шевченківські теми.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;До ілюстрування «Кобзаря» художник повернувся після 1917 року. На виставці, присвяченій пам’яті поета, яка відбулася в березні 1921 року в Державній бібліотеці ім. Т. Шевченка в Одесі, експонувалися роботи художника на шевченківські теми.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Wikiuser</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=4021&amp;oldid=prev</id>
		<title>Wikiuser: Створена сторінка: Файл:ZhdakhaAA.jpg|мини|200px|&lt;p style=&quot;text-align:center;&quot;&gt;'''Амвросій Андрійович Ждаха''' (при народженні '''С...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=4021&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2022-12-29T10:44:29Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: Файл:ZhdakhaAA.jpg|мини|200px|&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:center;&amp;quot;&amp;gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Амвросій Андрійович Ждаха&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; (при народженні &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;С...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;[[Файл:ZhdakhaAA.jpg|мини|200px|&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:center;&amp;quot;&amp;gt;'''Амвросій Андрійович Ждаха''' (при народженні '''Смаглій''')&amp;lt;/p&amp;gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:left;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Дата народження&amp;lt;/b&amp;gt; — 20(06).12.1855&amp;lt;br /&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Місце народження&amp;lt;/b&amp;gt; — м. Ізмаїл, Ізмаїльський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія&amp;lt;br /&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Дата смерті&amp;lt;/b&amp;gt; — 08.09.1927&amp;lt;br /&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Місце смерті&amp;lt;/b&amp;gt; — м. Одеса, Українська РСР, СРСР&amp;lt;br /&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Місце поховання&amp;lt;/b&amp;gt; — м. Одеса, Другий християнський цвинтар]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Амвросій Андрійович Ждаха''' (20 (6) грудня 1855, м. Ізмаїл, Ізмаїльський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія (нині Одеська область, Україна) – 08 вересня 1927, м. Одеса, Українська РСР, СРСР) – український ілюстратор і художник.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Життя і діяльність==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:right;&amp;quot;&amp;gt;''Творча спадщина художника –&amp;lt;br /&amp;gt;вагомий внесок до національного&amp;lt;br /&amp;gt;образотворчого мистецтва України.''&amp;lt;br /&amp;gt;Іван Козирод, мистецтвознавець.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Амвросій Андрійович Ждаха народився 20 (6) грудня 1855 року в місті Ізмаїлі. Його батько – Андрій Ждаха – походив із задунайських запорожців, мати – Уляна Смаглій – родом із села Лелеківка, що на Київщині. Згодом родина переселилася до Очакова, а потім – до Одеси.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сім'я була культурною, шанувала мистецтво. Батько добре грав на бандурі і часто акомпанував матері, яка гарно співала. Квартира родини Ждахів нагадувала маленький музей, в якому буди зібрані предмети декоративно-вжиткового мистецтва та народний живопис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Амвросій почав малювати з шести років, виявляючи творчі здібності та захоплення образотворчим мистецтвом. Через брак коштів батьки не могли розвивати талант сина і підтримувати його захоплення. Вступивши до Одеської художньої школи, хлопець був змушений її залишити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1871 році він закінчив Одеське повітове училище, паралельно відвідуючи недільні безкоштовні класи Одеського Товариства красних мистецтв. Після закінчення училища Амвросій працював креслярем у залізничних майстернях Одеси, але батьки вирішили, що син має стати військовим. У 1873 році А. Ждаха вступив до Єлисаветградського юнкерського кавалерійського училища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:ZhdakhaAA2.jpg|200px|]]&amp;lt;br/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;b&amp;gt;Єлисаветградське юнкерське кавалерійське училище&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Амвросій одразу активно включився у культурно-мистецьке життя міста: познайомився із засновниками Єлисаветградського українського театру, відвідував аматорський драматичний гурток М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого; разом з іншими юнкерами взяв участь у першій постановці «Вечорниць» П. Ніщинського, яка відбулася у приміщенні Єлисаветградського громадського зібрання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Любов до українського мистецтва перемогла бажання присвятити себе військовій справі, хоча захоплення кіньми, яких художник майстерно малював, збереглося на все життя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Через деякий час Амвросій залишив училище і пішов працювати в Одеські залізничні майстерні. Він брав уроки з малюнку та живопису у відомого художника Віктора Ковальова, який, навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, жив на квартирі разом з Т. Шевченком (1844-1845 рр.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1880 році Ждаха планував вступати до Петербурзької Академії мистецтв, склавши екстерном іспити за гімназичний курс, проте роком пізніше вступив до Школи малювання і креслення Одеського Товариства красних мистецтв, щоб отримати професію. У 1887 році Амвросій влаштувався креслярем до Земського банку Херсонської губернії і пропрацював на цій посаді 32 роки. Часті службові відрядження по селах губернії дали йому змогу близько познайомитися з народним побутом, з літературним і художнім фольклором, знаходити теми для творчості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вільний час Амвросій Андрійович присвячував удосконаленню майстерності художника. Він багато працював, відвідував музеї, займався самоосвітою. Значний вплив на формування А. Ждахи як українського художника мали Стара Одеська Громада, український театр і Братерство Тарасівців. Він був у тісних творчих стосунках із М. Кропивницьким, П. Ніщинським, Є. Чикаленком, В. Боровиком. Зокрема, у 1883-1885 роках художник розробив ескізи українських історичних костюмів та народного одягу для професійної трупи театру М. Кропивницького та М. Старицького, яка гастролювала в Одесі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1890 році картини митця демонструвалися на першій виставці Товариства південноросійських художників.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У червні 1908 року Амвросій Ждаха розпочав ілюструвати Євангеліє у містечку Кременці на Волині, де він жив у родині своєї доньки впродовж 1908-1910 років. Художник створив близько п’ятисот малюнків сюжетів, типажів, буквиць, узорчатих заставок і кінцівок до українського «Євангелія». До цієї роботи майстра спонукало бажання вшанувати пам’ять сина Андрія, який загинув у російсько-японській війні 1904-1905 років. Ілюструвати Святе Писання автор продовжував до 1924 року, але воно так і не вийшло друком.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1911 році Амвросій Андрійович взяв участь у першій виставці українських художників у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 90-х років Амвросій Ждаха захопився історико-етнографічною тематикою, яка стала головним напрямком його творчості. За порадою Миколи Лисенка, художник створив (1893-1914 рр.) три серії графічних композицій у вигляді поштових листівок, виконаних у техніці акварелі, з текстами і нотами українських народних пісень, використавши всі засоби, щоб підкреслити українські національні традиції через одяг, орнамент, особливості флори й фауни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша серія листівок з цими композиціями вийшла у 1911 році у київському видавництві «Час». Гонорар за неї Ждаха перерахував до фонду спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Києві. Друга серія вийшла майже водночас із першою, а третю, підготовлену перед початком Першої світової війни (1914 р.), було видано за кордоном. Листівки друкували у Лейпцигу (Німеччина) та Празі (Австро-Угорська імперія). Перша світова війна завадила випустити й «Альбом малюнків до українських народних пісень А. Ждахи», в якому планувалося опублікувати не тільки твори художника, а й тексти пісень і ноти до них. Було підготовлено до друку і четверту серію листівок – з ілюстраціями до жартівливих українських народних пісень, проте вона так і залишилася в архіві художника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:ZhdakhaAA3.jpg|&lt;br /&gt;
Файл:ZhdakhaAA4.jpg|&lt;br /&gt;
Файл:ZhdakhaAA5.jpg|&lt;br /&gt;
Файл:ZhdakhaAA6.jpg|&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Українські народні пісні в акварелях А. Ждахи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Листівки-репродукції з акварелями Амвросія Ждахи до українських народних пісень мають величезну культурну і наукову цінність як пам’ятки, за якими можна вивчати українську етнографію та фольклор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Амвросій Ждаха перший з українських графіків розпочав роботу над комплексним оформленням «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У вересні 1894 року Авмросій Андрійович вирушив на батьківщину поета, де працював над серію акварелей. Він обійшов майже усі місця, пов’язані з Кобзарем, робив замальовки краєвидів Кирилівки та її околиць. Відомо, що художник проілюстрував вісімнадцять творів Т.Г. Шевченка. З 1896 по 1901 рік він створив 39 ілюстрацій до «Кобзаря».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За планом видавництва художник мав підготувати 75 ілюстрацій, але роботу не було завершено. Замість неї видавництво «Час» у 1914 році видало ювілейну серію брошур з окремими творами поета. Обкладинку цього видання виконав А. Ждаха.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фото 7, 8 Обкладинка та ілюстрації до «Кобзаря» А. Ждахи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До ілюстрування «Кобзаря» художник повернувся після 1917 року. На виставці, присвяченій пам’яті поета, яка відбулася в березні 1921 року в Державній бібліотеці ім. Т. Шевченка в Одесі, експонувалися роботи художника на шевченківські теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Амвросій Андрійович багато працював у галузі книжкової графіки, оформляв та ілюстрував переважно книжки українських письменників: роман П. Куліша «Чорна рада» (1901), «Оповідання про Антона Головатого» М. Комарова (1901), оповідання Г. Квітки-Основ'яненка «Добре роби – добре й буде» (1906), історичну повість Ф. Равати-Гавровського «При битій дорозі» (1912), повість Є. Гребінки «Чайковський» (1914), етнографічний збірник «Українське весілля» (1905).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Художник був автором ескізів обкладинок та заставок журналів, видавничих знаків та екслібрисів; колекціонував козацьку зброю, цікавився питаннями етнографії України; створив два альбоми власних малюнків жіночого та чоловічого одягу, альбом акварелей писанок, велику кількість ескізів-проєктів інтер’єру й меблів, виконаних у традиціях українського бароко; зібрав і записав два томи творів української усної народної творчості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:ZhdakhaAA9.jpg|&lt;br /&gt;
Файл:ZhdakhaAA10.jpg|&lt;br /&gt;
Файл:ZhdakhaAA11.jpg|&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Ескізи інтер’єру та меблів А. Ждахи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Амвросій Андрійович взяв участь як гравер у конкурсі проєктів-ескізів національних паперових грошей та грошових знаків (1917-1921 рр.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З 1924 року А. Ждаха викладав курс лекцій з українського декоративно-ужиткового мистецтва в Одеському політехнікумі (пізніше інституті) мистецтв і торгівельно-промисловій школі. Він був членом Одеського Товариства художників імені Костанді.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Амвросій Андрійович Ждаха помер 8 вересня 1927 року через багаторічну хворобу. Він був похований у місті Одесі на 2-му Християнському цвинтарі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Пам’ять==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1993 році львівська вулиця Артільна на честь українського художника-графіка отримала назву – вулиця Ждахи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У місті Миколаєві є провулок Амвросія Ждахи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Одеському історико-краєзнавчому музеї зберігається частина творчої спадщини митця: два альбоми із 250 аркушами неоприлюднених ілюстрацій А. Ждахи до «Євангелія».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В архіві київської науково-технічної бібліотеки Держбуду УРСР (нині – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного) зберігаються сім подорожніх альбомів з малюнками та акварелями окремих куточків природи, різноманітних сільських будівель, інтер'єру, хатнього начиння, деталей одягу, а також 39 малюнків до «Кобзаря», які ілюструють 18 творів Тарас Шевченка. Менш значна частина малюнків знаходиться в приватних колекціях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2014 році до Кропивницького музею музичної культури ім. Кароля Шимановського надійшла колекція з 21 листівки-ілюстрації А. Ждахи до народних пісень. Це був подарунок музею від відомого колекціонера Юрія Тютюшкіна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Книжкове видавництво «Емма» в 2019 році випустило подарункове видання «Кобзаря» з ілюстраціями одеського графіка. В оформленні книги було використано 490 малюнків митця. На Всеукраїнському конкурсі того ж року «Кобзар» отримав гран-прі в номінації «Найкраща книга України».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Бібліографія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Босько Володимир Миколайович. [ Ждаха Амвросій Андрійович ] // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 273: фото.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дмитрієнко М. Ф. Ждаха Амвросій Андрійович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / Ред. рада: В. М. Литвин, В. А. Смолій та ін. – К.: Наук. думка, 2005 – Т. 3. – С. 143-144: автопортр., іл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ждаха // Словник художників України / АН УРСР; ред. колегія: М. П. Бажан, В. А. Афанасьєв, П. О. Білецький та інші. – К.: УРЕ, 1973. – С. 83: іл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ждаха Амвросій Андрійович // Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. – К. : Українська енциклопедія, 1997. – С. 239.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ждаха Амвросій Андрійович // Митці України: енцикл. довід. / укл. М. Г. Лабінський, В. С. Мурза, ред. А. В. Кудрицький. – К.: «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 244.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Классова Олена. Художні листівки Амвросія Ждахи – ілюстрації до українських народних пісень у фондах музею музичної культури ім. Кароля Шимановського // Десятиріччя Куценківських читань: лютий 2008-2018. / Олена Классова. – Кропивницький: КОД, 2017. – С. 45-50.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крикун Г. Ф. Ждаха Амвросій Андрійович // Енциклопедія Сучасної України: в 25 т. / НАНУ, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К., 2009 – Т. 9. – С. 521-522: фото, іл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шевченко Сергій Іванович. На пам’ятник Кобзареві (Амвросій Ждаха) // Вершники на Інгулі. / С. І. Шевченко. – Кіровоград: Авангард, 2013. – С. 76-79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шевченко Сергій. На пам’ятник Кобзареві [Амвросій Ждаха] // Кавалерія: від Єлисаветградського офіцерського кавалерійського училища до Української кіннотної військової школи ім. Будьонного (1850-і – 1930-і рр.): книга-альбом / авт. Сергій Шевченко; фото, архівні, картограф. матеріали Олександр Чуднов. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. – С. 61-64: фото.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Босько В. Незвичайний випускник Єлисаветградського кавалерійського училища: Замість служби «царю и отечеству» Амвросій Ждаха служив українському мистецтву / В. Босько // Народне слово. – 2001.– 23 серпня. – С. 4.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вільшанська Оксана. Меблі Амвросія Ждахи / Оксана Вільшанська // Народне мистецтво. – 2002. – № 1-2. – С. 62-64.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забочень Михайло. Дослідник і пропагандист народного мистецтва А. А. Ждаха / Михайло Забочень // Народна творчість та етнографія. – 1980. – № 5. – С. 100-102: іл., фото А. Ждахи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забочень Михайло. Ілюстратор українських народних пісень Амвросій Ждаха / Михайло Забочень // Народна творчість та етнографія. – 1963. – № 1. – С. 100-106: іл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козирод Іван. Згадаймо Ждаху – митця: Ждаха Амвросій / Іван Козирод // Українська культура. – 2006. – № 3-4. – С. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Петраков В. Кавалеристы – филокартистам: Среди выпускников Елисаветградского кавалерийского училища оказались два прекрасных художника – Амвросий Ждаха и Константин Подушкин / В. Петраков // Независимая газета. – 2001. – 4 мая. – С. 14.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чєн Н. В. Амвросій Ждаха та його мистецтво / Н. В. Чєн // Мистецтво в школі. Музика, образотворче мистецтво, художня культура. – 2015. – № 11. – С. 27-32: кольорова вкладка, фото.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шевченко Сергій. До ювілею Кобзаря / Сергій Шевченко // Народне слово. – 2013. – 10 жовтня. – С. 8.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Web-ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.nbuv.gov.ua/node/99 Акварелі Амвросія Ждахи на теми українських народних пісень, виданих на замовлення видавництва «Час» (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.history.odessa.ua/publication8/stat02.htm Амвросій Ждаха – художник-ілюстратор (Одеський історико-краєзнавчий музей)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://n-slovo.com.ua/2017/09/21/%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9-%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0-%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82-%D0%BF/ Амвросій Ждаха. Художник. Кавалерист. Педагог (Народне Слово)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://old.library.kr.ua/elib/bosko/advokaty/kavuch.html Босько В. Кавалерійське училище: гордість Єлисаветграда (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І. Чижевського)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://www.0412.ua/news/3123201/pisenni-akvareli-amvrosia-zdahi-okrasa-fondu-hudoznih-postovih-kartok-kraeznavcogo-muzeu-v-zitomiri Гордійчук Тетяна. Пісенні акварелі Амвросія Ждахи – окраса фонду художніх поштових карток краєзнавчого музею в Житомирі (0412 Сайт міста Житомира)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://ridna.ua/2020/12/20-hrudnya-1855r-narodyvsya-vidomyj-ukrajinskyj-hudozhnyk-amvrosij-zhdaha/ 20 грудня 1855 р. народився відомий український художник Амвросій Ждаха (Рідна країна)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://vue.gov.ua/%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0,_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ждаха Амвросій Андрійович (Велика українська енциклопедія)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ждаха Амвросій Андрійович (Вікіпедія)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=18950 Ждаха Амвросій Андрійович (Енциклопедія Сучасної України)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&amp;amp;I21DBN=EIU&amp;amp;P21DBN=EIU&amp;amp;S21STN=1&amp;amp;S21REF=10&amp;amp;S21FMT=eiu_all&amp;amp;C21COM=S&amp;amp;S21CNR=20&amp;amp;S21P01=0&amp;amp;S21P02=0&amp;amp;S21P03=TRN=&amp;amp;S21COLORTERMS=0&amp;amp;S21STR=Zhdakha_A Ждаха Амвросій Андрійович (Інститут історії України)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://www.ebk.net.ua/Book/biographies/d_k_u/part3/303.htm Ждаха Амвросій Андрійович. Коротка біографія (Електронная библиотека Князева)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=1318 З художньої скарбниці Одеси (Одеська національна наукова бібліотека)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kch10.pdf Классова Олена. Художні листівки Амвросія Ждахи – ілюстрації до українських народних пісень у фондах музею музичної культури ім. Кароля Шимановського : Десятиріччя Куценківських читань (Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.ridnamoda.com.ua/?p=987 Народний одяг на старовинних поштівках (Рідна Мода)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://spadok.org.ua/vydatni-ukrayintsi/reproduktsiyi-avmrosiya-zhdakhy-na-starykh-poshtivkakh Репродукції Амвросія Ждахи на старих поштівках (SPADOK.ORG.UA Інформаційно-аналітичний, культурно-просвітницький портал)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://chornomorka.com/archive/22291-22292/a-15402.html Спадок Амвросія Ждахи: дослідження і популяризація (Чорноморські новини)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://gazeta.ua/articles/history/_ukrayinski-narodni-pisni-v-raritetnih-listivkah-pochatku-hh-st/634404 Українські народні пісні в раритетних листівках початку ХХ ст.(Gazeta.ua)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.korekta-vvk.com/art-galery/hudoshnyky Художники (Видавництво – Книгарня – Освітній центр)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dspace.idgu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/334/1/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.pdf Циганенко Л. Ф. Амвросій Ждаха: забутий графік творів Тараса Шевченка (Ізмаїльський державний гуманітарний університет)]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Wikiuser</name></author>
	</entry>
</feed>