Гаркавенко Віктор Олександрович - Історія редагувань

Wikiuser в 13:16, 24 липня 2018

2018-07-24T13:16:20Z

Wikiuser: /* Нагороди */

2018-07-24T13:15:22Z

Нагороди

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2018-07-24T13:15:02Z

Життя і діяльність

Wikiuser: Створена сторінка: [[Файл:Garkavenko.png|мини|слева|200px|
'''Віктор Олександрович Гаркавенко'''

2018-07-24T13:13:12Z

Створена сторінка: [[Файл:Garkavenko.png|мини|слева|200px|'''Віктор Олександрович Гаркавенко''''''Віктор Олександрович Гаркавенко'''народився — 11.03.1985 місце народження — с. Глиняне,
Добровеличківський район, Кіровоградська область дата смерті — 19.07.2014 місце смерті — с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область місце поховання — м. Кіровоград,
Ровенське кладовище, Алея Слави]]

'''Віктор Олександрович Гаркавенко''' — (11 березня 1985, с. Глиняне, Добровеличківський район, Кіровоградська область ‒ 19 липня 2014 (помер від поранень) ‒ український військовослужбовець, старшина Збройних сил України, заступник командира групи 3-го окремого полку спеціального призначення. Учасник російсько-української війни.

==Життя і діяльність==

Гаркавенко Віктор Олександрович народився 11 березня 1985 року у селі Глиняному Добровеличківського району. У рідному селі закінчив дев’ятирічку, десятий та одинадцятий класи ‒ у місті Новоукраїнці. До призову на строкову службу навчався у Кіровограді в технікумі. Служив у Президентському полку в Києві, після чого повернувся до Кіровограда і працював в охоронних структурах.
Вирішив присвятити своє життя службі у Збройних силах України, уклав військовий контракт і служив у 3-му окремому полку спеціального призначення, мріяв стати офіцером.

Зарекомендував себе в полку з найкращого боку, командування за зразкову службу неодноразово його відзначало ‒ медаллю та почесними грамотами. Був заступником командира групи 3-го окремого полку спеціального призначення. У 2013 році його за професіоналізм нагородили нагрудним знаком від Генерального штабу Міністерства оборони України. Брав участь у змаганнях з американськими військовими. З кожним роком усе більше вдосконалювався як воїн і належним чином захищав не лише честь частини, а й усю Україну.

Один з перших поїхав до Криму на війну в березні 2014-го і півроку захищав Україну. Він вважав, що зобов’язаний бути на передовій, захищати рідну землю.

15 липня поблизу села Провалля Свердловського району Луганської області внаслідок мінометного обстрілу проросійськими терористами отримав тяжке поранення.
У зв’язку з неможливістю перевезення до українського шпиталю, був доправлений до лікарні міста Гукового Ростовської області (РФ). 19 липня від отриманих травм помер.
Залишилися сестра, дружина та маленький син.

==Нагороди==

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Віктора Гаркавенка нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради від 26 серпня 2014 р. нагороджений відзнакою «За заслуги» ІІ ступеня (посмертно).
Вшанування пам'яті

У Глинянській школі відкрили меморіальну дошку Віктору Гаркавенку.
002

==Бібліографія==
Бажан, Валентина. День Збройних сил - тепер всенародне свято [Текст] / Валентина Бажан // Народне слово. - 2014. - № 54 (11 грудня). - С. 1: фото.кол.

Він був відважним та сміливим військовослужбовцем [Текст] // Сільське життя (Добровеличківський р-н). - 2015. - 18 липня. - С. 3: фот.

Він загинув за Україну [Текст] // Сільське життя (Добровеличківський р-н). - 2016. - 9 липня. - С. 2: фот.

Герои не умирают [Текст] // Первая городская газета. - 2014. - 31 июля. - С. 2 : фото

Комісаренко, Олена. Увіковічнимо імена героїв [Текст] / Олена Комісаренко // Сільське життя (Добровеличківський р-н). - 2016. - 24 вересня. - С. 1 : фот.

Костенко, Світлана. "А так хочеться жити!" [Текст] / Світлана Костенко // Народне слово. - 2014. - 31 липня. - С. 1, 4 : фото. кол.

Кришень, Альона. Кіровоградщина попрощалася з Віктором Гаркавенком [Текст] / Альона Кришень // Сільське життя (Добровеличківський р-н). - 2014. - 2 серпня. - С. 1-3 : фот.

Кучер, Я. О. Співчуття керівного складу Кіровоградського гарнізону родинам загиблих військовослужбовців [Текст] / Я. О. Кучер // Наше місто. - 2014. - 7 серпня. - С. 2

Лапа, Лариса. Відкриттям меморіальної дошки увіковічнили пам'ять бійця АТО Віктора Гаркавенка [Текст] / Лариса Лапа // Сільське життя (Добровеличківський р-н). - 2015. - 21 березня. - С. 1-3 : фот.

Они ушли, чтобы жили мы [Текст] // Первая городская газета. - 2014. - 30 октября. - С. 4

Пам'ятаймо своїх героїв! [Текст] // Сільське життя (Добровеличківський р-н). - 2015. - 17 січня. - С. 4 : фот.

Чуприна, Тетяна Петрівна. Слово земляка через призму спогадів матері [Текст] / Тетяна Петрівна Чуприна // Сільське життя (Добровеличківський р-н). - 2015. - 21 березня. - С. 3

==Web-ресурси==

[Віктор Гаркавенко http://stepup.press/social/item/293-geroji-ne-vmurajut-ch-3]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Гаркавенко В.О.]

← Попередня версія		Версія за 13:15, 24 липня 2018
Рядок 30:		Рядок 30:

	У Глинянській школі відкрили меморіальну дошку Віктору Гаркавенку.		У Глинянській школі відкрили меморіальну дошку Віктору Гаркавенку.
−	~~002~~


		+	[[Файл:Garkavenko2.jpg\|300px\|]]

	==Бібліографія==		==Бібліографія==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 '''Віктор Олександрович Гаркавенко''' — (11 березня 1985, с. Глиняне, Добровеличківський район, Кіровоградська область ‒ 19 липня 2014 (помер від поранень) ‒ український військовослужбовець, старшина Збройних сил України, заступник командира групи 3-го окремого полку спеціального призначення. Учасник російсько-української війни.
@@ Рядок 21: / Рядок 25: @@
 У зв’язку з неможливістю перевезення до українського шпиталю, був доправлений до лікарні міста Гукового Ростовської області (РФ). 19 липня від отриманих травм помер.
 Залишилися сестра, дружина та маленький син.
 ==Нагороди==
@@ Рядок 33: / Рядок 45: @@
 [[Файл:Garkavenko2.jpg|300px|]]
 ==Бібліографія==
 Бажан, Валентина. День Збройних сил - тепер всенародне свято [Текст] / Валентина Бажан // Народне слово. - 2014. - № 54 (11 грудня). - С. 1: фото.кол.