http://wiki.library.kr.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87Галушкін Василь Максимович - Історія редагувань2026-10-17T00:35:34ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.35.1http://wiki.library.kr.ua/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=3666&oldid=prevWikiuser: Створена сторінка: Файл:HalushkinVM.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Василь Максимович Галушкін'''</p><p style="text-al...2021-11-10T15:47:27Z<p>Створена сторінка: Файл:HalushkinVM.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Василь Максимович Галушкін'''</p><p style="text-al...</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>[[Файл:HalushkinVM.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Василь Максимович Галушкін'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 08.03.1925<br /><b>Місце народження</b> — м. Зінов’євськ (нині м. Кропивницький), Українська РСР<br /><b>Дата смерті</b> — 05.01.1979<br /><b>Місце смерті</b> — м. Кіровоград (нині м. Кропивницький), Кіровоградська область, Україна<br /><b>Місце поховання</b> — м. Кіровоград (нині м. Кропивницький), Алея Почесних поховань Меморіального комплексу «Фортечні вали»]]</p><br />
'''Василь Максимович Галушкін''' (08 березня 1925 – 05 січня 1979) – учасник Другої світової війни, військовий, інженер-будівельник, Герой Радянського Союзу.<br />
<br />
==Життя і діяльність==<br />
<br />
Галушкін Василь Максимович народився 08 березня 1925 року в місті Зінов’євську у робітничій сім’ї. Після закінчення семирічки і фабрично-заводського училища у 1940 році юнак розпочав трудову діяльність слюсарем на заводі «Червона зірка».<br />
<br />
Потім було навчання в Знам’янському залізничному училищі, яке з початком війни евакуювали разом з учнями до Сибіру – у м. Бєлово, де Василь Галушкін закінчив училище та став виконувати обов’язки помічника майстра виробничого навчання.<br />
<br />
У 1942 році Гур’євським райвійськкоматом Новосибірської (нині Кемеровської) області Галушкін був призваний до лав Червоної армії і направлений в Кемеровське піхотне училище. У серпні 1943 року курсантів без присвоєння офіцерського звання розподілили до бойових частин діючої армії. З 4 вересня 1943 року Василь Галушкін – стрілок 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонопрапорної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 60 армії Центрального фронту.<br />
<br />
Він був серед перших, хто відзначився при форсуванні Дніпра 23 вересня 1943 року біля сіл Глібовка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області): в ході важких боїв 23-26 вересня 1943 року знищив 6 одиниць противника, захопив ворожого кулеметника із станковим кулеметом та доставив його в штаб полку; у складі розвідгрупи брав участь у військових операціях по здобуттю даних про позиції противника, що сприяло переправі армії та бойової техніки через Дніпро.<br />
<br />
Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 17 жовтня 1943 року вісімнадцятирічному гвардії червоноармійцю Галушкіну Василю Максимовичу за проявлену доблесть та героїзм присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».<br />
<br />
[[Файл:HalushkinVM2.jpg|200px|]]<br />
<br />
Василь Максимович пройшов шлях у фронтовій розвідці до Ельби (Німеччина), визволяв Україну, Білорусь, Болгарію, Румунію, Чехословаччину. На рахунку воїна – 17 захоплених «язиків» («язиками» розвідники називали захоплених полонених, які могли надати цінну інформацію щодо планів ворога).<br />
<br />
Після війни гвардії капітан Галушкін не полишив військової справи, продовжив службу в армії; у 1953 році закінчив Київське піхотне училище, служив у Вологодському гарнізоні.<br />
<br />
[[Файл:HalushkinVM3.jpg|200px|]]<br />
<br />
У 1957 році за станом здоров’я капітан Галушкін пішов у запас. Повернувшись до Кіровограда, Василь Максимович змінює військову професію на фах інженера-будівельника, працює старшим інженером транспортної дільниці тресту «Кіровоградсільбуд», бере участь у будівництві готелю «Київ», а згодом стає його першим директором.<br />
<br />
[[Файл:HalushkinVM4.jpg|200px|]]<br />
<br />
Як ветеран війни, Василь Максимович зустрічався з молоддю у школах, технікумах, робітничих колективах, згадуючи нелегкий бойовий шлях, подвиги своїх побратимів.<br />
<br />
Помер В. М. Галушкін 5 січня 1979 року в Кіровограді.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
<br />
Орден Леніна і медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу<br />
<br />
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» <br />
<br />
Медаль «За взяття Відня» <br />
<br />
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»<br />
<br />
Медаль «За бойові заслуги» <br />
<br />
==Пам`ять==<br />
<br />
Іменем Галушкіна названо вулицю у м Кропивницький.<br />
<br />
==Бібліографія==<br />
<br />
Герои Советского Союза: крат. биогр. слов.: [в 2 т.] / А. А. Бабаков и др.; редкол.: И. Н. Шкадов (пред.) и др.; М-во обороны СССР, Гл. упр. кадров; Ин-т военной истории. – М.: Воениздат, 1987 – Т. 1: Абаев – Любичев. – 1987. – 911 с.: портр.; 27 см<br />
Днепр – река героев: Свидетельства всенародного подвига / Кол. авт.-сост.: Н. И. Луцев (рук.) и др.; Вступ. ст. К. С. Москаленко. – 2-е изд., доп. – К.: Политиздат Украины, 1988. – 389, [2] с.: ил.<br />
<br />
Чабаненко, Володимир Васильович. Прославлені у віках: нариси про Героїв Радянського Союзу – уродженців Кіровоградської обл. / В. В. Чабаненко. – Дніпропетровськ: Промiнь, 1983. – 367 с. – (Сер. "Герої Радянського Союзу")<br />
На пер. авт. не указан<br />
<br />
Дацька, Валентина. Його іменем названо вулицю / Валентина Дацька // Народне слово. – 2017. – 2 листопада. – С. 6: портр.<br />
<br />
Шевчук М. Любові два крила / М. Шевчук // Кіровоградська правда. – 1989. – 7 жовтня. – С. 3<br />
<br />
==Web-ресурси==<br />
<br />
[http://znamenka-gur.ru/75-letie-pobedyi/media/2020/4/1/vasilij-maksimovich-galushkin/ Василий Максимович Галушкин («Знамёнка». Газета Гурьевского района Кемеровской области)]<br />
<br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Галушкін Василь Максимович (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)]<br />
<br />
[https://foto.pamyat-naroda.ru/detail/1509344?backurl=%2F%3Fmode%3Dmain%26find%3D%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD Галушкин Василий Максимович (Дорога памяти)]<br />
<br />
[http://dakiro.kr-admin.gov.ua/v/2020/05-08/exh.html#close Герої Радянського Союзу (Державний архів Кіровоградської області. Документальні виставки on-line. Інформаційні стенди. До 75-річчя від дня перемоги над нацизмом в Європі. Найвища військова радянська нагорода)]</div>Wikiuser