Wikiuser в 07:24, 6 січня 2025

2025-01-06T07:24:56Z

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:VyshnevskyiAV.jpg|мини|200px|
'''Анатолій Володимирович Вишневський '''

2024-12-20T14:38:13Z

Створена сторінка: Файл:VyshnevskyiAV.jpg|мини|200px|'''Анатолій Володимирович Вишневський ''''''Анатолій Володимирович Вишневський '''Дата народження — 25.10.1952 Місце народження — м. Київ]]
'''Анатолій Володимирович Вишневський''' (25 жовтня 1952, м. Київ) – український кінорежисер.

==Життя і діяльність==

Анатолій Вишневський народився 25 жовтня 1952 року у Києві. Дитинство його минуло на Кіровоградщині: з 1961 року Анатолій навчався у Бобринці. Вишневський згадує це місто теплими і щирими словами, розповідає про вулиці – Народну, Базарну та Миколаївську, якою щонеділі їх, вихованців школи-інтерната, водили до кінотеатру «Промінь», говорить, що саме з цього кінотеатру в Бобринці розпочалася його безмежна любов до справи всього життя – кінематографу.

Після закінчення восьми класів та училища, здобувши професію муляра IV розряду, Анатолій Володимирович все ж вирушає до Києва, де вперше переступає поріг кіностудії ім. Олександра Довженка.

Трудову діяльність Анатолій Вишневський розпочав у 17 років асистентом режисера у таких фільмах, як «День перший, день останній», «Мій генерал», «Овід». У подальшому ще не раз він зустрічався в роботі зі знаними українськими режисерами, які допомогли йому здобути професійну майстерність – Юрієм Ляшенком, Андрієм Бенкендорфом, Миколою Мащенком, але вже в якості режисера, а згодом режисера вищої категорії.

У 1984 Анатолій Вишневський закінчив Інститут культури в Києві (нині – Київський національний університет культури і мистецтв).

Багаторічна активна діяльність на кіностудії, яка свого часу випускала по 12 художніх фільмів на рік, – це не лише напружена, виснажлива і відповідальна робота, але й задоволення, насолода, а для творчої, активної, талановитої людини – справжнє щастя. Саме так Анатолій Вишневський, згадуючи ті дні, характеризує свої почуття. Бо з часом, завдяки своїм здібностям, таланту, досвіду і сумлінності Анатолій Володимирович став не просто затребуваним, він був насправді нарозхват.

Вишневський працював помічником режисера у 25 кінофільмах, серед яких «Ярослав Мудрий», «Овід», «Бережи мене, мій талісмане», «Самотня жінка бажає познайомитися» та інших; був другим режисером у фільмі М. Бєлікова «Розпад» (1989); як актор знявся у стрічках «Каїн» (1992), «Зів’яла сакура в моєму саду, ти знову проходиш повз мене» (1993) та ін.; брав участь у зйомках телесеріалу «Під дахами великого міста» (2001), детективу «Слід перевертня» та ін.

Його і зараз можна зустріти скрізь на гучних кінематографічних подіях, знімальних майданчиках, фестивалях… Анатолій Вишневський – кінорежисер вищої категорії, виконавчий продюсер телевізійних художніх фільмів, режисер-координатор театральних концертів «100 років Світового кіно» (1995), акції «Дорога до храму» (1996), програми «Людина року» (1996-2016), концерту «70 років команді «Динамо», «60 років М. Вороніну», фестивалю «Слав’янський базар» (2000), концерту «Мелодія двох сердець» (2002-2005), акції «Гордість країни – 2003», ювілейного вечора народного артиста України Юрія Рибчинського і ювілейної акції «10 років Київстар».

Багатогранна плідна діяльність Анатолія Вишневського на ниві української культури гідно поцінована: він удостоєний звання заслуженого працівника культури України (1990), заслуженого діяча мистецтв України (1997), є кавалером орденів «За заслуги» III ступеня (2006), II ступеня (2017) і ордена «Святителя Феодосія Чернігівського» (2011). Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2001) за програмою «Людина року».

[[Файл:VyshnevskyiAV2.jpg|200px|]] 
Анатолій Вишневський на церемонії вручення нагороди «Людина року»

Нині Анатолій Вишневський – кінорежисер Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка.

==Бібліографія==

Береза Вікторія. Генерал кінематографічних битв // Кіно-театр. – 2003. – № 2. – С. 58-59

Босько Володимир Миколайович. Анатолій Володимирович Вишневський // Історичний календар Кіровоградщини. Люди. Події. Факти. 2022 рік. Нариси та розвідки з історії художнього життя краю: Земська рисувальна школа, митці, колекціонери, виставки, картини, ікони / В. М. Босько. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. – С. 142.

Куманський Броніслав. Вишневський Анатолій Володимирович // Під зорею степової Еллади / Броніслав Куманський. – Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2015. – 165 с.

Вітаємо! // Народне слово. – 2006. – 20 квітня. – С. 1

Вишневський Анатолій: «Для мене кіно – все життя» // Народне слово. –1997. – 23 серпня. – С. 2

З ювілеєм, Анатолію Володимировичу! // Народне слово. – 2002. – 24 жовтня. – С. 3

Його ім’я знову на екрані // Честь хлібороба. – 2017. – 28 жовтня. – С. 2 : фото

Куманський Б. «Любіть кіно і вірте в нього!» : Сьогодні – День українського кіно // Народне слово. – 2006. – 9 вересня. – С. 2

Кучерявий О. І знову на екрані його прізвище // Народне слово. – 2006. –19 грудня. – С. 4

Лауреати премії імені Володимира Винниченка газети «Народне слово» за 2001 рік // Народне слово. – 2001. – 23 серпня. – С. 1

Президент України удостоїв ордена нашого земляка Анатолія Вишневського // Честь хлібороба. – 2017. – 5 грудня. – С. 2 : фото

Ревва Валентина. Щастя по-Вишневському // Честь хлібороба. – 2022. – 22 жовтня. – С. 2,4 : фото

Ревва Валентина. «Я цілував руки матері... Миколи Мащенка» // Честь хлібороба. – 2024. –11 травня. – С. 2-3 : фото

У такий день кажуть: «Многії літа!» : До 65-річчя Анатолія Вишневського // Народне слово. – 2017. – 26 жовтня. – С. 10 : фото

==Web-ресурси==

[https://esu.com.ua/article-34298 Парфенюк О. Б. Вишневський Анатолій Володимирович (Енциклопедія сучасної України)]

[https://bobrynecka-gromada.gov.ua/news/1705668009/ Талановитий кінорежисер та корифей українського кіно родом з Бобринця – Анатолій Володимирович Вишневський (Бобринецька міська територіальна громада)]

Вишневський Анатолій Володимирович - Історія редагувань

Wikiuser в 07:24, 6 січня 2025