Браун Володимир Олександрович - Історія редагувань

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

2015-01-13T14:10:39Z

Життя і діяльність

Wikiuser в 14:09, 13 січня 2015

2015-01-13T14:09:37Z

Wikiuser: Створена сторінка: [[Файл:BraunVO.jpg|мини|250px|слева|
'''Володимир Олександрович Браун'''

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 ==Життя і діяльність==
-<p style="text-align:left;"><b>…Однажды Брауну задали вопрос — как он оценивает собственное творчество. Он ответил: «я знаю, что я средний режиссер, но мысль, что мои фильмы нравятся зрителям и доставляют им удовольствие, что у меня нет фильма, который не имел бы успеха у зрителей, эта мысль мне приятна».</b><br />
+<p style="text-align:left;"><b>…Однажды Брауну задали вопрос — как он оценивает собственное творчество. Он ответил: «я знаю, что я средний режиссер, но мысль, что мои фильмы нравятся зрителям и доставляют им удовольствие, что у меня нет фильма, который не имел бы успеха у зрителей, эта мысль мне приятна».<br />
-                                               Н. Коварский. «20 режиссерских биографий»</p>
+                                               Н. Коварский. «20 режиссерских биографий»</b></p>
+<p style="text-align:left;">
-Володимир Олександрович Браун народився  в м.Єлисаветграді (нині Кіровоград) у родині банківського службовця. Тому не дивно, що у 1915 році Володимир Олександрович вступає до економічного відділення Київського комерційного інституту і навчається там до 1919. Далі, до 1923 року служить у лавах Червоної Армії. У 1924 році Браун переїжджає до Ленінграду, де  навчається в кіномайстерні режисера А. В. Івановського. З 1924 року працює асистентом режисера та режисером на кіностудії «Ленфільм», де знімає наступні кінокартини: «Наші дівчата» (1930), «Парубок з берегів Міссурі» (1931), «Скарби затонулого корабля» (1936) тощо. А з 1939 по 1941 роки працювє на Одеській кіностудії. В роки Великої Вітчизняної війни – на Ташкентській студії художніх фільмів, поставив там стрічки : «Моряки», «Морський яструб», «Сині скелі» (1942). Після закінчення війни, в 1945 році переходить до Київської кіностудії, де створює кінокартини: «В далекому плаванні» (1946), «Голубі дороги» (1947), «У мирні дні» (1951), «Максимко» (1952), «Командир корабля» (1954), «Море кличе» (1955), «Мальва» (1957).    Володимир Олександрович Браун нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та медаллю «За доблесну працю  під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» .
+Володимир Олександрович Браун народився  в м.Єлисаветграді (нині Кіровоград) у родині банківського службовця. Тому не дивно, що у 1915 році Володимир Олександрович вступає до економічного відділення Київського комерційного інституту і навчається там до 1919. Далі, до 1923 року служить у лавах Червоної Армії. У 1924 році Браун переїжджає до Ленінграду, де  навчається в кіномайстерні режисера А. В. Івановського. З 1924 року працює асистентом режисера та режисером на кіностудії «Ленфільм», де знімає наступні кінокартини: «Наші дівчата» (1930), «Парубок з берегів Міссурі» (1931), «Скарби затонулого корабля» (1936) тощо. А з 1939 по 1941 роки працювє на Одеській кіностудії. В роки Великої Вітчизняної війни – на Ташкентській студії художніх фільмів, поставив там стрічки : «Моряки», «Морський яструб», «Сині скелі» (1942). Після закінчення війни, в 1945 році переходить до Київської кіностудії, де створює кінокартини: «В далекому плаванні» (1946), «Голубі дороги» (1947), «У мирні дні» (1951), «Максимко» (1952), «Командир корабля» (1954), «Море кличе» (1955), «Мальва» (1957).    Володимир Олександрович Браун нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та медаллю «За доблесну працю  під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.».</p>
 Помер В. А. Браун 21 серпня 1957 року в Києві, похований на Байковому цвинтарі.
 Вшановуючи його пам’ять, на будинку, по вулиці Саксаганського, 24, де він мешкав у Києві, встановлено меморіальну дошку.
 ==Пам’ять==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:BraunVO.jpg|мини|250px|слева|<p style="text-align:center;">'''Володимир Олександрович Браун'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 1.01.1896<br /><b>місце народження</b> — м. Єлисаветград Херсонської губернії (нині м. Кіровоград)<br /><b>дата смерті</b> — 21.08.1957<br /><b>місце смерті</b> — м. Київ<br /><b>місце поховання</b> —  Байкове кладовище, м. Київ]]</p>
+[[Файл:BraunVO.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Володимир Олександрович Браун'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 1.01.1896<br /><b>місце народження</b> — м. Єлисаветград Херсонської губернії (нині м. Кіровоград)<br /><b>дата смерті</b> — 21.08.1957<br /><b>місце смерті</b> — м. Київ<br /><b>місце поховання</b> —  Байкове кладовище, м. Київ]]</p>
 '''Браун Володимир Олександрович''' (1 січня 1896, Єлисаветград Херсонської губернії (нині м. Кірвоград) — 21 серпня 1957, Київ) — український радянський кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1954 року). Лауреат Сталінської премії (1952 рік).
@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 ==Життя і діяльність==
-<p style="text-align:left;"><b>…Однажды Брауну задали вопрос — как он оценивает собственное творчество. Он ответил: «я знаю, что я средний режиссер, но мысль, что мои фильмы нравятся зрителям и доставляют им удовольствие, что у меня нет фильма, который не имел бы успеха у зрителей, эта мысль мне приятна».<br />
+<p style="text-align:left;"><b>…Однажды Брауну задали вопрос — как он оценивает собственное творчество. Он ответил: «я знаю, что я средний режиссер, но мысль, что мои фильмы нравятся зрителям и доставляют им удовольствие, что у меня нет фильма, который не имел бы успеха у зрителей, эта мысль мне приятна».</b><br />
                                                Н. Коварский. «20 режиссерских биографий»</p>
 Володимир Олександрович Браун народився  в м.Єлисаветграді (нині Кіровоград) у родині банківського службовця. Тому не дивно, що у 1915 році Володимир Олександрович вступає до економічного відділення Київського комерційного інституту і навчається там до 1919. Далі, до 1923 року служить у лавах Червоної Армії. У 1924 році Браун переїжджає до Ленінграду, де  навчається в кіномайстерні режисера А. В. Івановського. З 1924 року працює асистентом режисера та режисером на кіностудії «Ленфільм», де знімає наступні кінокартини: «Наші дівчата» (1930), «Парубок з берегів Міссурі» (1931), «Скарби затонулого корабля» (1936) тощо. А з 1939 по 1941 роки працювє на Одеській кіностудії. В роки Великої Вітчизняної війни – на Ташкентській студії художніх фільмів, поставив там стрічки : «Моряки», «Морський яструб», «Сині скелі» (1942). Після закінчення війни, в 1945 році переходить до Київської кіностудії, де створює кінокартини: «В далекому плаванні» (1946), «Голубі дороги» (1947), «У мирні дні» (1951), «Максимко» (1952), «Командир корабля» (1954), «Море кличе» (1955), «Мальва» (1957).    Володимир Олександрович Браун нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та медаллю «За доблесну працю  під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» .

Браун Володимир Олександрович - Історія редагувань

Wikiuser: /* Життя і діяльність */

Wikiuser в 14:09, 13 січня 2015

Wikiuser: Створена сторінка: [[Файл:BraunVO.jpg|мини|250px|слева|'''Володимир Олександрович Браун'''

Wikiuser: Створена сторінка: [[Файл:BraunVO.jpg|мини|250px|слева|
'''Володимир Олександрович Браун'''