Wikiuser: Створена сторінка: [[Файл:BratchenkoIH.jpg|мини|200px|
'''Іван Григорович Братченко'''
<...

2019-10-17T11:27:47Z

Створена сторінка: [[Файл:BratchenkoIH.jpg|мини|200px|'''Іван Григорович Братченко'''<...

Нова сторінка

[[Файл:BratchenkoIH.jpg|мини|200px|'''Іван Григорович Братченко'''Дата народження — 03.10.1923 Місце народження — с. Головківка, Олександрійський повіт, Катеринославська губернія, тепер Олександрійський район, Кіровоградська область Дата смерті — 10.03.2002 Місце смерті — м. Кіровоград, Україна Місце поховання — м. Кіровоград, Україна]]
'''Іван Григорович Братченко''' (3 жовтня 1923, с. Головківка, Олександрійський повіт, Катеринославська губернія, тепер Олександрійський район, Кіровоградська область – 10.03.2002, м. Кіровоград) – публіцист, прозаїк, журналіст.

==Життя і діяльність==

Народився Іван Григорович Братченко 3 жовтня 1923 року в селянській родині, в селі Головківка Олександрійського повіту Катеринославської губернії, тепер Олександрійського району Кіровоградської області.

Після закінчення дев’яти класів Головківської середньої школи, через півтора місяці пішов добровольцем на фронт. Воював у складі стрілецької роти кулеметником. Брав участь в обороні Ленінграда і Сталінграда, воював на Курській дузі, в Білорусії, Польщі, а наприкінці війни – в Східній Прусії.

По війні вступив до Київського педагогічного інституту, який закінчив у 1949 році. Спочатку працював власним кореспондентом газети «Молодь України», а з 1951по 1981 роки – власним кореспондентом газети «Правда України». Член Спілки журналістів СРСР з 1958 року. Писав російською мовою. Автор документальних повістей, нарисів про героїзм радянських воїнів у Другій світовій війні: «Нашли свою судьбу» (1981), «Ровесники» (1983), «Мужество» (1985), «Огонь ведут «Катюши»» (1986), “Пулеметчики» (1986), «Такая она, война» (1988), «Ему выпало жить» (1996), «Белые журавли» (2000).

За повість «Ровесники», яка присвячена землякам – живим і тим, хто не повернувся з війни, друзям дитячих і юнацьких літ з рідного села, Івану Братченку 5 грудня 1983 року було присвоєно звання Почесний громадянин села Головківка.

Помер Братченко Іван Григорович 19 березня 2002 року в м. Кіровоград.

==Нагороди==

Заслужений журналіст УРСР. Почесний громадянин с. Головківка.

Нагороджений орденами Слави ІІІ ступеня, Вітчизняної війни І ступеня, «Знак Пошани» та медалями «За відвагу», «За оборону Ленінграда», «За оборону Сталінграда», «За взяття Кенігсбергу». Двічі лауреат журналістської премії імені Юрія Яновського.

==Бібліографія==

Братченко Иван Григорьевич. Ему выпало жить : повесть / Иван Братченко ; худ. А. В. Хворост. – Днепропетровск : Проминь, 1990. – 262 с. : ил.

Братченко Иван Григорьевич. Мужество : Повесть / Иван Братченко. – Днепропетровск : Промінь, 1985. – 133 с. : портр, ил.

Братченко Иван Григорьевич. Нашли свою судьбу : Очерки / Иван Братченко,; Предисл. Виталия Логвиненко, – Днепропетровск : Промінь, 1980. – 188 с.

Братченко Иван Григорьевич. Огонь ведут «Катюши» : [Воспоминания б. наводчика реактив. установки 114-го дивизиона 84-го Новозыбков. гвард. миномет. полка] / Иван Братченко,. – К. : Политиздат Украины, 1985. – 211 с. : 4 л. ил.

Братченко Иван Григорьевич. Ровесники : Повесть / Иван Братченко, – Днепропетровск : Промінь, 1983. – 221 с. : портр, ил.

Братченко Иван Григорьевич. Такая она, война : Записки солдата / Иван Братченко; Предисл. М. М. Коломиеца. – Днепропетровск : Проминь, 1988. – 387 с. : ил, портр.

Братченко Иван Григорьевич. Тени друзей : [Документальная повесть] / Иван Братченко. – Кировоград : Центрально–Украинское изд–во, 2001. – 391 с. : портр.

Братченко І. Атакують танкісти / І. Братченко // Гайворонські вісті. – 2015. – 23 травня. – С. 1,2

Братченко І. З вічною адресою; Як старий солдат сам собі пам'ятник поставив / І. Братченко // Народне слово. – 1999. – 16 березня. – С. 3

Братченко И. Защитникам города посвящается : Открыт памятный знак,увековечивающий защитников Кировограда / И. Братченко // Правда Украины. – 2000. – 21 июня. – С. 1

Братченко І. Його останній бій / Іван Братченко // Народне слово. – 1999. – 28 жовтня. – С. 2

Братченко І. Комдив Казарян / І. Братченко // Народне слово. – 1999. – 5 січня. – С. 3

Базилевський В. Важкий хліб війни / В. Базилевський // Кіровоградська правда. – 1983. – 4 жовтня

Братченко Трохим. Слово про брата: Земний уклін Вам, ветерани Великої Вітчизняної війни / Трохим Братченко // Сільський вісник. – 2009. – 9 травня. – С. 2

Добрін Н. Кулеметники в строю / Н. Добрін // Кіровоградська правда. – 1986. – 5 жовтня

Добрін Н. Стрічка пам'яті / Н. Добрін // Кіровоградська правда. – 1991. – 7 червня

Степняк Л. Його ровесники [Текст] / Л. Степняк // Ленінський прапор. – 1983. – 17 грудня

==Web–ресурси==

[http://library.kr.ua/elib/bosko/calendar2013.pdf Босько Володимир. Історичний календар Кіровоградщини на 2013 рік. Люди. Події. Факти. (Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського)]

[https://slovar.wikireading.ru/1139938 Братченко Іван Григорович (ВикиЧтение)]

[http://www.library.alexandriya.com/index.php/chytachevi/mii–ridnyi–krai–moia–oleksandriia/147–rozdil–ii–istoriia–moho–mista?showall=1&limitstart Братченко Іван Григорович (Олександрійська міська ЦБС)]

[http://jaroslava984.blogspot.com/ Братченко Іван Григорович (Блог учителя української мови і літератури Ющишин Я. В.)]

[http://svisnuk.blogspot.com/2012/04/ Братченко Тетяна. Музей літопису війни. (Сайт газети «Сільський вісник»)]

[https://sites.google.com/site/oleksandrijskacrb/oleksandrijsina-perlina-stepova/gordist-zemli-oleksandrijskoie Гордість землі Олександрійської. Вчені. (Олександрійська центральна районна бібліотека ім. Д. І. Чижевського)]

Братченко Іван Григорович - Історія редагувань

Wikiuser: Створена сторінка: [[Файл:BratchenkoIH.jpg|мини|200px|'''Іван Григорович Братченко'''<...

Wikiuser: Створена сторінка: [[Файл:BratchenkoIH.jpg|мини|200px|
'''Іван Григорович Братченко'''
<...